Визначення масової частки хлориду натрію у твердому сирі
У хімічну склянку місткістю 75-100 см3 відважують з точністю до 0,01 г 5 г сиру, приливають 50 см3 дистильованої води, нагрітої до температури 90 ºС. Потім сир добре розтирають скляною паличкою. Вміст склянки переносять у мірну колбу місткістю 100 см3, змивши залишки у склянці водою температурою 70-80 °С. Мірну колбу із сумішшю охолоджують до 20ºС, доливають водою до мітки, перемішують, переливають через сухий фільтр у чисту суху колбу. Якщо отриманий фільтр каламутний, його фільтрують повторно.
У конічну колбу відміряють піпеткою 50 см3 фільтрату, додають п’ять-вісім крапель 10%-го розчину хромату калію і титрують 0,1 моль/дм3 розчином нітрату срібла до слабкого коричнево-червоного забарвлення, що не зникає під час збовтування.
Масова частка хлориду натрію у відсотках визначається за такою формулою:
Х=100×V/50×m (9),
де V — об’єм розчину нітрату срібла (1 см3 нітрату срібла відповідає 0,01 г хлориду натрію), який іде на титрування 50 см3 фільтрату, см3;
m — маса сиру, г.
Контрольні питання:
1. Відбір проб сиру і підготовка їх до аналізу
2. Визначення масової частки вологи і сухих речовин у твердому сирі
3. Визначення масової частки жиру у сирі: абсолютна жирність і жирність у сухій речовині сиру
3. Визначення масової частки хлористого натрію у сирі
5. Визначення титрованої кислотності у сирі
6. Визначення активної кислотності у сирі
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5-6
|
|
|
ТЕМА: Визначення основних мікробіологічних показників молока
Відбір проб молока і підготовки до дослідження.
Молоко і вершки після ретельного перемішування відбирають у кількості близько 50 мл стерильним пробовідбірником або черпаком у стерильний посуд із пробкою. Посуд зі зразком закривають пробкою. Пастеризоване молоко відбирають із секції охолодження пастеризаційної установки. Перед відбиранням проби обпалюють кран і наливають молоко із крана в стерильний посуд. Узятий зразок негайно досліджують. Якщо взяті проби необхідно доставити в лабораторію, то їх негайно охолоджують до температури 5—6 °С і при цій температурі перевозять або зберігають, але не більше 4 год із моменту відбирання проби. Перед відправленням зразки пломбують або опечатують і позначають етикеткою, на якій указують дату ічасвідбору проби, найменування і температуру продукту, посаду й підпис особи, що брали пробу, номер партії.
При значному забрудненні молока мікроорганізмами пробу перед дослідженнями розбавляють стерильним фізрозчином у такому порядку: стерильною піпеткою відбирають 1 мл або зважують із дотриманням правил асептики 1 г досліджуваного продукту, вносять у пробірку з 9 мл стерильної рідини й добре перемішують. З першої пробірки 1 мл суміші переносять у другу пробірку з 9 мл фізіологічного розчину, із другої - у третю, із третьої - у четверту й т.д. У такий спосіб одержують розведення 1:10; 1:100; 1:1000; 1:10 000 і т.д., які позначають відповідно I, ІІ, ІІІ, IV розведення і т.д. (рис. 1).Якщо досліджують нерозведене молоко – позначають як розведення 0.
|
|
|
Рис. 1. Схема приготування розведень і посів на чашки Петрі
Визначення основних мікробіологічних показників молока
Облік загальної кількості мікроорганізмів чашковим методом.
Чашковий метод - найбільш простий метод кількісного обліку мікроорганізмів, що застосовується для визначення мікробів, здатних рости на щільних живильних середовищах. Він заснований на обліку колоній на агарі в чашках Петрі. Кожне розведення висівають не менш чим у дві чашки Петрі глибинним або поверхневим способом.
При глибинному посіві стерильною піпеткою вносять 1 мл розведеної проби на дно стерильної чашки. Якщо піпетка не дотикалася до сторонніх предметів, то її можна використати для посіву цієї ж проби в другу чашку. Для посіву наступного розведення беруть нову стерильну піпетку.У чашки виливають по 15 мл розплавленогоі охолодженого до температури 44—45 °С живильного середовища, ретельно перемішують із попередньо внесеним досліджуваним матеріалом, після чого чашку залишають у горизонтальному положенні для застигання середовища.
|
|
|
При поверхневому посіві розплавлене живильне (середовище МПА) попередньо розливають у чашки Петрі. Після застигання середовища підсушують його поверхню, для чого чашку поміщають у сушильну шафу або термостат (температура 40—50 °С) догори дном, край чашки піднімають і ставлять на ободок кришки, через отвір, що утвориться, випаровується конденсаційна вода. Підсушування ведуть доти, поки з поверхні середовища не зникнуть краплі конденсаційної води. Желатинові середовища не підсушують.Після підсушування на поверхню живильного стерильного середовища піпеткою вносять певні розведення проби в кількості 0,1 мл. Посівний матеріал рівномірно розподіляють по всій поверхні середовища стерильним шпателем, обережно втираючи рідину в середовище. Для кожного посіву використають окремі стерильну піпетку й стерильний шпатель.
Після посіву чашки поміщають у термостат догори дном і витримують при температурі 21-22 ° С (желатинові середовища) або 35-37 °С (агарові середовища). Через 48 год, користуючись лупою, підраховують колонії, для чого вибирають ті чашки, у яких колонії ізольовані одна від одноїі їх кількість не менше 20 і не більше 300. Якщо кількість колоній велика й прямий рахунок їх неможливий, то застосовують рахункові камери Вольфгюгеля (рис. 2) або інші.
|
|
|
Рахункова камера Вольфгюгеля складається зі скляної пластинки, що розділена на 144 квадрата площею 1 см2, причому квадрати, розташовані по діагоналі, розділені на 9 малих квадратів. Чашку кладуть нагору дном під скляну пластинку, підраховують кількість колоній в 10 квадратах, визначають середнє число колоній в одному квадраті (1 см2) і обчислюють кількість колоній на всій площі чашки.
Рис. 2.Камера Вольфгюгеля для підрахунку колоній
Так, якщо в 10 квадратах 220 колоній, то в 1 квадраті 22 колонії, а на поверхні всієї чашки ця кількість буде дорівнює 22, помноженим на площу чашки (πr2).
В окремих випадках при великій кількості колоній дно чашки Петрі де ділять на 4-6 однакових секторів, підраховують число колоній в 2-3 протилежних секторах, знаходять середнє арифметичне число колоній в одному секторі, що множать на загальну кількість секторів всієї чашки.
Визначивши одним з описаних способів кількість колоній, що виросли на чашці Петрі (уважають умовно, що кожна колонія виросла з однієї клітини), і знаючи ступінь розведення, внесеного в дану чашку, підраховують кількість мікроорганізмів, що втримуються в 1 м або в 1 мл проби.
Наприклад, якщо при посіві проби 1:10000 (IV розведення) виросло на чашці 139 колоній, то кількість мікробів в 1 мл (або 1 г) дорівнює:
139 ×10000=1390 000.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 484; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!