розподіляють господарі жеребкуванням. 5 страница
Розділ 8.1. Кабінет Міністрів України.
Стаття 8.1.1.
1. Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
2. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Ради міністрів регіонів, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
3. Кабінет Міністрів України координується Президентом України у межах, передбачених Конституцією України.
Стаття 8.1.2.
1. Кандидат у депутати на вакантну посаду до Кабінету Міністрів України обирається виборцями України, на основі рівного, прямого, загального виборчого права таємним голосуванням.
2. Депутати до Кабінету Міністрів України обираються терміном на п’ять років і не більше ніж тричі підряд.
3. Депутат у Кабінеті Міністрів України контролюється Головою Верховної Ради України, разом з Комісією Громадського Контролю Виборців.
4. До складу Кабінету Міністрів України входять депутати на штатних посадах Прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністрів України, Міністрів України, усього – двадцять посад.
5. Депутат приступає до роботи на посаді у складі Кабінету Міністрів України з моменту складення присяги у Верховній Раді України.
6. Депутат у складі Кабінету Міністрів України має право голосу при умові наявності у нього Помічника депутата.
|
|
|
Стаття 8.1.3.
1. Прем'єр-міністр України, Віце-прем'єр-міністри України, Міністри України і інші прирівняні до них члени Уряду можуть обіймати лише свою посаду.
2. Прем'єр-міністр України, Віце-прем'єр-міністр України, Міністр України не може бути Сенатором, обіймати посаду судді, іншу державну посаду, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Стаття 8.1.4.
1. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми і Плану діяльності Кабінету Міністрів України, прийнятої як Закон України, підписує акти Кабінету Міністрів України, виконує свої Програму і План дій, затверджені виборцями.
2. Віце-прем'єр-міністри України, Міністри України забезпечують виконання Програми і Плану діяльності Кабінету Міністрів України, формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері, особисті Програму і План дій, затверджені виборцями.
3. Кабінет Міністрів України працює на професійній основі.
|
|
|
Стаття 8.1.5.
Витрати на утримання Кабінету Міністрів України не можуть бути змінені після затвердження державного бюджету.
Стаття 8.1.6.
1. Основні обов’язки Кабінету Міністрів України:
1) забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України;
2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості;
3) забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики;
політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров'я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм;
5) забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави;
|
|
|
6) забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності;
здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону;
7) здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби із злочинністю, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
8) організація і забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;
9) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.
2. Кабінет Міністрів України, разом з Національним Банком України, розробляє проект Державного бюджету на черговий рік і на десять років та забезпечує його виконання (після затвердження Державного бюджету парламентом України та Президентом України).
3. Кабінет Міністрів України щорічно розробляє проекти законів і подає до Верховної Ради України:
· Національну Ідею України;
· Концепцію суспільної безпеки та поточні зміни до неї;
· Програму і План соціально-економічного і культурного розвитку України, раціонального природокористування, охорони довкілля на 25 років з щорічним подовження терміну ще на один рік;
|
|
|
· Програму і План роботи Кабінету Міністрів України і інших органів виконавчої влади України, та інші.
4. Кабінет Міністрів України є також органом політичного керівництва держави.
Обов’язком Кабінету Міністрів України є:
· розмежовання політичних і адміністративних функцій у виконавчій владі;
· ефективна організація діяльності міністерств;
· раціональна система органів виконавчої влади на центральному рівні;
· відсутність дублювання функцій і повноважень на 1-7 територіальних рівнях влади;
· налагодження системи делегування повноважень.
5. Кабінет Міністрів України затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності.
Стаття 8.1.7.
1. Кабінет Міністрів України:
1) утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
2) призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України;
3) скасовує акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;
4) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України та Законами України.
Стаття 8.1.8.
1. Кабінет Міністрів України, як колегіальний орган, ухвалює рішення на засіданнях більшістю від персонального складу шляхом голосування.
2. На засіданні Кабінету Міністрів України ведеться протокол, у який заноситься і особлива думка.
3. При підготовці питань, що відносяться до ведення Кабінету Міністрів України, від відповідних органів запрошуються необхідні відомості і висновки. У необхідному об'ємі можливість висловлюватися повинна також надаватися юридичним і фізичним особам.
Стаття 8.1.9.
1. Постанови і Розпорядження Уряду є обов'язковими до виконання.
2. Кабінету Міністрів України надане право вирішувати такі питання виконавчої влади, які не відносяться, згідно з Конституцією та законами, до компетенції інших гілок влади (Президента України, Верховної Ради України, Верховного Суду України).
3. Постановами Кабінету Міністрів оформляються найбільш важливі рішення, які мають нормативний характер.
Рішення з оперативних, інших поточних питань видаються у вигляді розпоряджень.
Стаття 8.1.10.
1. Акти Кабінету Міністрів підписує Прем’єр-міністр України і вони набирають чинності з дня їх підписання і опублікування, якщо інші строки не предбачені в цих актах.
2. Нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законом.
3. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів виконавчої влади визначаються Конституцією та законами України.
4. Кабінет Міністрів України здійснює контроль за виконанням прийнятих ним правових актів через підлеглих йому органів або безпосередньо.
Стаття 8.1.11.
1. Кабінет Міністрів України здійснює законодавчу ініціативу у Верховній Раді України.
2. Кабінет Міністрів України (сьомий територіальний рівень виконавчої влади) керує діяльністю виконавчих органів шостого територіального рівня виконавчої влади, а при їх відсутності – п’ятого рівня територіальної виконавчої влади (виконавча владна вертикаль).
3. Наведений перелік напрямів діяльності Кабінету Міністрів не є вичерпним, оскільки він виконує і інші функції, визначені Конституцією України, Законами України та актами Президента України.
Стаття 8.1.12.
1. Повноваження Депутатів Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України та Законами України.
2. Позачергові вибори до Кабінету Міністрів України призначаються Президентом України і проводяться в період не більше шести місяців з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України.
3. Порядок проведення виборів Депутатів Кабінету Міністрів України встановлюється законом.
4. Депутати Кабінету Міністрів України здійснюють свої повноваження на постійній основі.
Стаття 8.1.13.
Кожного року, своєчасно Прем’єр-міністр України подає до ЦВК вакантні штатні посади для обрання на них депутатів (1/5 частини штатних посад Прем'єр-міністра України, Віце-прем'єр-міністра України, Міністра України).
Стаття 8.1.14.
Прем'єр-міністру України гарантується депутатська недоторканність.
Прем'єр-міністр України не може бути без згоди Сенату затриманий чи заарештований.
Стаття 8.1.15.
1. Кабінет Міністрів України має право заявити про свою відставку Президенту України.
2. Кабінет Міністрів України може достроково саморозпуститися.
Стаття 8.1.16.
1. Прем’єр-міністр України має право заявити Президенту України про свою відставку.
2. Віце-прем'єр-міністр України, Міністр України має право заявити Прем'єр-міністру України про свою відставку.
3. Прем'єр-міністр України має право звільнити з посади Віце-прем’єр-міністра України, Міністра України.
Стаття 8.1.17.
1. Прем’єр-міністр України може бути звільнений з посади Президентом України за:
1) згодою сторін;
2) закінчення строку трудового договору (п’ять років);
3) прийняття громадянства іншої країни, або виїзд на постійне проживання до іншої країни;
4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника («за власним бажанням»);
5) переведення, за його згодою, на іншу роботу;
6) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
7) визнання рішенням суду померлим, або безвісно відсутнім більше ніж три місяці, або недієздатним.
2. Прем’єр-міністр України може бути знятий з посади в порядку проведення процедури імпічменту, у разі вчинення ним умисного злочину, або низьких показників роботи.
Процедура проведення імпічменту Прем’єр-міністра України аналогічна процедурі імпічменту Президента України.
3. Кабінет Міністрів України на вимогу Палати Сенату Верховної Ради України може бути достроково частково або повністю розпущений Президентом України.
4. Кабінет Міністрів України може бути достроково розпущений Всеукраїнським Референдумом, проведеним за народною ініціативою.
Стаття 8.1.18.
Одноосібні заміни Міністрів і інших посадових осіб Уряду можливі по волі Прем’єр-міністра України, а також по волі Президента України, якщо загальне число таких замін не перевищить 1/4 складу Міністрів і інших членів Уряду протягом всього терміну повноважень Президента.
Стаття 8.1.19.
1. В разі неможливості здійснення повноважень Прем'єр-міністром України впродовж більше місяця, його повноваження переходять до Міністра, що очолює перше в списку Уряду Міністерство.
2. У разі дострокового припинення повноважень Прем'єр-міністра України на період до вступу на посаду новообраного Прем'єр-міністра України, виконання повноважень Прем'єр-міністра України покладається на Віце-прем’єр-міністра України. Це рішення приймає Президент України.
Стаття 8.1.20.
У періоди відсутності Депутата (на посадах Прем’єр-міністра, Віце-Прем’єр-міністра, Міністра) на робочому місті (з різних причин) його заміщає Помічник депутата від свого Імені і Прізвища.
Стаття 8.1.21.
1. У разі відставки Прем'єр-міністра України, або Віце-прем'єр-міністра України, або Міністра України вакансії передаються до ЦВК для обрання нових депутатів на ці штатні вакантні посади.
2. У разі відставки Кабінету Міністрів України формування нового складу Кабінету Міністрів України здійснюється у порядку та строки, визначені Конституцією України, Законами України.
3. Кабінет Міністрів України у разі його відставки складає свої повноваження, а вакантні штатні посади тимчасово займають Помічники депутатів, до прийняття присяги депутатами, обраними на вакантні штатні посади до Кабінету Міністрів України. На цей період часу Помічники депутатів тимчасово займають вакантні штатні посади (своїх) депутатів. Сама штатна посада (тимчасово зайнята Помічником депутата) для ЦВК вважається вільною (вакантною).
4. Інформацію про 1/5 частину штатних посад (вакантних) Кабінету Міністрів України щорічно збирає Центральна Виборча Комісія і передає їх на вибори депутатів.
ГЛАВА 9. Судова влада.
Розділ 9.1. Судочинство.
Стаття 9.1.1.
1. Депутат на штатну вакантну посаду до Судової Влади України обирається виборцями України, на основі рівного, прямого, загального виборчого права таємним голосуванням.
2. Депутати до Судової Влади України обираються терміном на п’ять років і не більше ніж тричі підряд.
3. Програма і План дій депутата Судової Влади України повинні бути складені так, щоб вони не могли ніяким чином впливати на прийняття судових рішень.
4. Депутат Судової Влади України контролюється Головою територіальної Ради, разом з Комісією Громадського Контролю Виборців.
5. Депутат на штатну вакантну посаду до Судової Влади України обирається виборцями України разом з Помічником депутата.
Стаття 9.1.2.
1. Правосуддя на Україні виконується виключно судами.
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають в державі.
3. Система судів загальної юрисдикції на Україні будується на принципах територіальності і спеціалізації.
4. Найвищим судовим органом в системі «судів загальної юрисдикції» є Верховний Суд України.
Стаття 9.1.3.
1. Спеціальні суди: Господарські (обласні, апеляційний, вищий), Адміністративні (окружні, апеляційні, вищий).
За необхідністю можливе створення ще інших спеціальних судів: Трудового, Мирового, Фінансового, Соціального, Патентного, Дисциплінарного, тощо.
2. Конституційний Суд України є окремим, незалежним від судів загальної юрисдикції.
Він не може бути касаційною, апеляційною або наглядовою інстанцією для судів загальної юрисдикції.
Стаття 9.1.4.
1. Судова влада незалежна і відособлена від інших властей в державі.
2. Правосуддя здійснюється виключно судами.
3. Створення особливих судів заборонене.
Стаття 9.1.5.
1. Суди фінансуються централізовано з державного бюджету.
2. Бюджетні витрати на утримання судової влади повинні відповідати високій ролі суду.
Стаття 9.1.6.
1. Судовий контроль здійснюється в рамках судової системи.
2. Судова система визначається Законом.
Стаття 9.1.7.
1. Судді в своїй професійній якості незалежні і підпорядковані лише Конституції і Законам України.
2. Судді Конституційного Суду в своїй професійній якості підпорядковані лише Конституції України.
Стаття 9.1.8.
Судді здійснюють свої повноваження з презумпцією політичної індиферентності, що підтверджується їх присягою.
Стаття 9.1.9.
1. Розгляд справ у всіх судах відкритий.
2. Закрите судове слухання справи може мати місце лише на підставі Закону, проте звинувачення, вердикт засідателів, вирок або судове рішення оповіщається виключно у відкритому засіданні.
3. Судове рішення (Вирок, Постанова, Рішення, Судовий наказ, Ухвала суду,
Окрема ухвала, тощо) опубліковується.
Стаття 9.1.10.
1. Істотне порушення судової процедури є підставою для відміни вироку або судового рішення.
2. Вміст істотного порушення судової процедури визначається Законом.
Стаття 9.1.11.
Збиток, заподіяний особі у наслідок порушення судом правил належного судочинства має бути компенсований в повному об'ємі, а в разі морального збитку -- на основі Закону України.
Стаття 9.1.12.
Вирок суду або судове рішення, за винятком винесених безпосередньо вищими судовими інстанціями, завжди можуть бути оскаржені у вищестоящі судові інстанції.
Стаття 9.1.13.
Право звернутись з проханням про помилування гарантується кожному.
Стаття 9.1.14.
Судді, вибрані на свої посади, не мають суддівських зобов'язань перед виборцями.
Судді, призначені на свої посади, не мають зобов'язань перед тими, хто їх призначив.
Стаття 9.1.15.
Право на відведення судді гарантується в кожному випадку, але не більше одного разу, якщо мотиви відведення не оповіщені.
Стаття 9.1.16.
Використання підсудним рідної для нього мови гарантується, так само як і надання йому послуг перекладача.
Стаття 9.1.17.
1. Суд присяжних гарантується кожному, хто не визнав своєї провини.
2. Виправдувальний вердикт присяжних не оскаржується.
3. Виправдувальний вирок не може бути скасований, переглянутий, не взятий до уваги по будь-якому клопотанню, окрім клопотання підсудного.
Стаття 9.1.18.
Судочинство ведеться від імені Закону України.
Розділ 9.2. Вища рада юстиції України.
Стаття 9.2.1.
1. Вища рада юстиції України складається з шістнадцяти членів.
2. З'їзд суддів України визначає вісім членів Вищої ради юстиції України, Президент України та Сенат Верховної Ради України визначають по чотири члени Вищої ради юстиції України.
3. З'їзд суддів України, Президент України та Сенат Верховної Ради України висувають Кандидатів у депутати на вакантні посади до Вищої ради юстиції України.
Стаття 9.2.2.
Вища рада юстиції України:
1) вносить подання про висунення Кандидата у депутати на вакантну посаду судді та призначення депутатів на посади суддів;
2) вносить подання про звільнення з посад суддів;
3) припиняє повноваження суддів;
4) приймає рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 9.2.3.
Члени Вищої ради юстиції України здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть обіймати посади судді, прокурора чи займатися адвокатською практикою.
Стаття 9.2.4.
1. Питання, що належать до повноважень Вищої ради юстиції України, розглядаються на її пленарних засіданнях, засіданнях Кваліфікаційної комісії суддів та Дисциплінарної комісії суддів, що створюються у Вищій раді юстиції України з числа її членів.
2. У пленарних засіданнях Вищої ради юстиції України, засіданнях Кваліфікаційної комісії суддів та Дисциплінарної комісії суддів можуть брати участь Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
3. Організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції України визначаються законом.
Стаття 9.2.5.
Член Вищої ради юстиції України достроково може бути звільнений з посади Президентом України з підстав, визначених законом.
Розділ 9.3. Прокуратура.
Стаття 9.3.1.
1. Президент України за погодженням з Сенатом Верховної Ради України висуває Кандидатів у депутати на вакантні посади прокурорів.
2. Виконання зобов’язань перед виборцями депутата на посаді прокурора контролюється Головою Верховної Ради України та Комісією Громадського Контролю Виборців України.
Стаття 9.3.2.
1. Головним призначенням Прокуратури є нагляд за дотриманням вимог Законів, Указів і інших державних нормативних актів.
2. Підтримання державного обвинувачення в суді покладається на прокуратуру України.
Стаття 9.3.3.
1. Прокуратура України також здійснює:
1) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
2) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
3) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
2. Організація і порядок діяльності прокуратури України визначаються законом України.
3. Прокурори несуть відповідальність перед вищестоящими прокурорами.
4. Їх дії у будь-якому випадку можуть бути оскаржені до суду.
Стаття 9.3.4.
1. Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, обраний виборцями на цю вакантну посаду, який призначається Президентом України за згодою Сенату Верховної Ради України.
2. Генеральний прокурор України звільняється з посади Президентом України з підстав, визначених законом.
Розділ 9.4. Конституційний Суд України.
Стаття 9.4.1.
Конституційний Суд призначений для правового захисту свободи народу як головного пріоритету Конституції України.
Стаття 9.4.2.
1. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів.
2. З'їзд суддів України, Президент України та Сенат визначають по шість суддів Конституційного Суду України.
3. З'їзд суддів України, Президент України та Сенат Верховної Ради України висувають Кандидатів у депутати на вакантні посади до Конституційного Суду України.
4. Депутат на вакантну посаду до Конституційного Суду України обирається виборцями України, на основі рівного, прямого, загального виборчого права таємним голосуванням строком на п’ять років.
5. Виконання зобов’язань перед виборцями депутата на посаді судді Конституційного Суду України контролюється Головою Верховної Ради України та Комісією Громадського Контролю Виборців України.
Стаття 9.4.3.
1. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж практичної, наукової або педагогічної роботи у галузі права не менш як п'ятнадцять років та вільно володіє державною мовою.
2. Голова Конституційного Суду України та його заступник обираються пленумом Конституційного Суду України із складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування строком на три роки без права бути обраним повторно.
Стаття 9.4.4.
1. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
2. Організація і порядок діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначаються Конституцією України та законом України.
Стаття 9.4.5.
Депутат, обраний на вакантну посаду судді Конституційного Суду України складає у Верховній Раді України таку присягу:
«Я, (Прізвище та Ім’я) у рочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати повноваження судді Конституційного Суду України, здійснювати правову охорону Конституції України, забезпечувати її верховенство, поважати і захищати права і свободи людини і громадянина, приймати рішення незалежно і неупереджено».
Стаття 9.4.6.
1. Судді Конституційного Суду України при виконанні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України.
2. Суддя Конституційного Суду України звільняється з посади рішенням Президента України, яке погоджене Сенатом Верховної Ради України.
Стаття 9.4.7.
1. Конституційний Суд України за поданням Президента України, Кабінету Міністрів України, не менш як тридцяти депутатів, Верховного Суду України приймає рішення про:
1) офіційне тлумачення Конституції України;
2) відповідність або невідповідність Конституції, Законів і Указів, що діють в Україні;
3) відповідність Конституції України окремих положень Конституції Регіонів, Автономної Республіки Крим;
4) відповідність Конституції України (конституційність) законів України та актів палат Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України.
2. Конституційний Суд України за конституційною скаргою особи ухвалює рішення щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону, на основі якого судом загальної юрисдикції ухвалено остаточне рішення, що стосується конституційних прав і свобод цієї особи, якщо вона вважає, що закон, який було застосовано при вирішенні цієї справи, суперечить Конституції України.
Стаття 9.4.8.
1. Закони, інші акти визнаються Конституційним Судом України неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, прийняття або набуття ними чинності.
2. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня офіційного оприлюднення рішень Конституційного Суду України про їх неконституційність.
Стаття 9.4.8.
1. Конституційний Суд уповноважений розглядати справи за представленням:
а) Президента України;
б) Голови Конституційного Суду України;
в) Голови Верховного Суду України;
г) Голови Вищого Господарського Суду України;
д) Голови Верховної Ради України, Голів (спікерів) Палат Верховної Ради України;
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 13; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!