Переваги корпоративної соціальної відповідальності.



Суть та значення соціальної відповідальності.

Під КСВ розуміють ведення бізнесу з урахуванням потреб власного персоналу, місцевих громад та навколишнього природного середовища.

Ознаками КСВ є інтеграція соціальних та екологічних аспектів у щоденну комерційну діяльність підприємства і їх взаємодію із зацікавленими сторонами на добровільній основі. (визначення із Зеленої книги Європейського Союзу, 2001 р.)

Комерційний успіх підприємства досягається засобами, які передбачають дотримання моральних цінностей та повагу до людей, спільнот і навколишнього середовища.

Підходи до концепції КСВ:

1) підхід з позиції корпоративного егоїзму;

2) підхід з позицій корпоративного альтруїзму;

3) підхід з позицій соціальних вимог;

4) підхід з позицій заінтересованих сторін (груп впливу, інтересантів, стейкхолдерів). До них прийнято відносити:

1. власний персонал, працівників;

2. споживачів;

3. постачальників;

4. акціонерів;

5. місцеві громади;

6. державу та все суспільство в цілому.

5) Підходи з позиції етики;

6) Об’єднанням існуючих теорій є підхід, висловлений А. Кероллом, який запропонував трактувати КСВ з позиції концепції обов’язків.

Формування КСВ А. Керолл подав у вигляді піраміди:

• Філантропічні обов’язки;

• Етичні обов’язки;

• Правові обов’язки;

• Економічні обов’язки.

Керолл стверджує, що про корпорації слід судити не лише за їхнім економічним успіхом, а й за неекономічними критеріями.

Внутрішнє і зовнішнє середовище соціальної відповідальності.

КСВ передбачає діяльність як у внутрішньому, так і зовнішньому, середовищі організації.

Внутрішнє середовище КСВ включає:

— безпеку праці;

— стабільність заробітної плати;

— додаткове медичне та соціальне страхування робітників;

— розвиток людських ресурсів через навчальні програми та програми підготовки і підвищення кваліфікації;

— надання допомоги робітникам в критичних ситуаціях.

Зовнішнє середовище КСВ включає:

— спонсорство та корпоративну благодійність;

— сприяння охороні навколишнього середовища;

— взаємодію з місцевою громадою та місцевими органами влади;

— відповідальність перед споживачами за якість товарів та послуг.

Концепція менеджменту заінтересованих сторін.

Одним із важливих інструментів корпоративної соціальної відповідальності та стійкого розвитку є концепція заінтересованих сторін, що враховує потреби груп впливу та окремих осіб, заінтересованих в діяльності організації та суспільства в цілому.

Ідея концепції заінтересованих сторін полягає в тому, що кожна організація, підприємство, органи державної влади, громадські об’єднання мають коло заінтересованих сторін, які впливають на їхню діяльність або підпадають під вплив від цієї діяльності нині та в майбутньому.Розуміння потреб, очікувань та поглядів заінтересованих сторін, аналіз та збалансоване врахування цих очікувань організації має важливе значення для діяльності будь-якої організації. Метою взаємодії з групами впливу організації є правильний вибір напряму стратегічного її розвитку та шляху вдосконалення діяльності, досягнення такого рівня стійкого розвитку, від якого виграють усі: організація, її заінтересовані сторони та суспільство в цілому.

Застосування концепції заінтересованих сторін у своїй діяльності є важливим для всіх типів/видів організацій. Діалог заінтересованих сторін визначає суспільну взаємодію для вирішення спільних завдань і загальнолюдських проблем.

 

Витоки концепції заінтересованих сторін – уроботі Е. Фримена "Стратегічне управління: роль заінтересованих сторін" (1984).До класичного переліку заінтересованих сторін відносять такі групи: власники,споживачі, постачальники, конкуренти, робітники, захисники довкілля, засоби масової інформації, урядові агенції, місцеві громади.

Взаємовідносини корпорації з заінтересованими сторонами виступають джерелом "активів відносин", та їхній розвиток є збалансованою, раціональною відповіддю організації/компанії/корпорації на систему суперечних очікувань заінтересованих сторін. Така поведінка корпорації дає їй можливість генерувати блага для заінтересованих сторін упродовж тривалого часу та є засобом досягнення сталого розвитку.

Заінтересовані сторони – організації чи особи, на яких згідно з розумними очікуваннями суттєво впливають діяльність, продукція та/або послуги організації, та ті, чиї дії згідно з розумними очікуваннями можуть впливати на здатність організації успішно реалізовувати свої стратегії й досягати поставлених цілей".

Інститут соціальної та етичної звітності (Лондон, 2005) розробив Стандарт АА 1000 SES (StakeholderEngagementStandard) – стандарт взаємодії з заінтересованими сторонами. Цей стандарт є рекомендованою нормативною базою для загального використання у плануванні, виконанні, оцінюванні, інформуванні та нефінансовій аудиторській перевірці якості взаємодії з заінтересованими сторонами. Він дає вказівки з управління процесом діалогу та налагодження співробітництва організації з її заінтересованими сторонами.

Згідно зі Стандартом АА 1000 SES в основу будь-якої взаємодії з заінтересованими сторонами має бути покладено три принципи: суттєвість/визначальність – виявлення визначальних цілей організації та першорядних/головних її заінтересованих сторін; повнота – розуміння поглядів, потреб заінтересованих сторін та очікувань результатів діяльності організації щодо важливих для них питань; реагування – послідовне реагування організації на визначальні/суттєві питання, що стоять перед заінтересованими сторонами та самою організацією.

Переваги корпоративної соціальної відповідальності.

Корпоративна соціальна відповідальність реалізується через:

— організацію праці та виробничого процесу, що передбачає дотримання норм безпеки та екологічних норм в процесі виробництва, забезпечення якості товарів та їхньої безпеки для споживачів;

— збут та продаж товарів, що мають відповідати безпечній технології збуту товарів і нести користь кінцевому споживачу;

— продаж, маркетинг і відносини з клієнтами, донесення точної та правдивої інформації в рекламі продукції та на її обгортках, що сприяє встановленню добропорядних відносин між компанією та її клієнтами (споживачами);

— розвиток людських ресурсів та трудових відносин, що передбачає охорону і гігієну праці, навчання співробітників, соціальний захист робітників компанії тощо;

— фінансове управління і відносини з інвесторами, які вибудовуються через ефективність фінансового контролю, відкритість документації, ведення фінансової звітності, якість роботи ради директорів, внутрішніх торговельних операцій і обсягу вкладень, подолання та запобігання хабарництва та корупції тощо;

— відносини з владою, які мають передбачати відкритість та прозорість лобістської діяльності, діалог між приватним та державним секторами для покращення політики і норм, що регулюють такі сфери, як працевлаштування, природоохоронні норми і т. д.;

— відносини з іншими зацікавленими сторонами, а саме – відносини з місцевим населенням, участь компанії у громадському житті;

— заходи з охорони навколишнього середовища, які передбачають наявність власної прирородоохоронної політики, екологічної експертизи нових проектів та товарів, звітність перед громадськістю про свій вплив на навколишнє середовище;

— підтримка освітніх та дослідницьких програм, їхня реалізація спільно з науково-дослідницькими інститутами, вищими навчальними закладами тощо;

— соціальне інвестування, яке передбачає не просто благодійництво та спонсорство, а націлене на вирішення актуальних проблем в сфері зайнятості, боротьби з бідністю, підтримки освіти, медицини тощо.

В результаті постійних пошуків і реалізації можливостей покращення впливу бізнесу на його комунікативні групи корпоративна соціальна відповідальність призводить до збільшення вартості нематеріальних активів та бізнесу в цілому. В систему корпоративної соціальної відповідальності залучені всі внутрішні процеси бізнесу. Гарна репутація та відповідальність бізнесу в свою чергу забезпечує збереження клієнтської бази, збільшує темпи та час росту компанії і її прибутковості. Лояльність клієнтів досягається завдяки позивному іміджу компанії та її продукції у споживачів. За рахунок збільшення якості роботи і надання послуг, розкриттю інформації, її прозорості і доступності, виконання вимог в сфері соціальної відповідальності полегшує доступ національного виробника до капіталу інвесторів. Впровадження корпоративної соціальної відповідальності також має вплив на розвиток і збереження інтелектуального капіталу.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 437; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!