Переваги корпоративної соціальної відповідальності.
Суть та значення соціальної відповідальності.
Під КСВ розуміють ведення бізнесу з урахуванням потреб власного персоналу, місцевих громад та навколишнього природного середовища.
Ознаками КСВ є інтеграція соціальних та екологічних аспектів у щоденну комерційну діяльність підприємства і їх взаємодію із зацікавленими сторонами на добровільній основі. (визначення із Зеленої книги Європейського Союзу, 2001 р.)
Комерційний успіх підприємства досягається засобами, які передбачають дотримання моральних цінностей та повагу до людей, спільнот і навколишнього середовища.
Підходи до концепції КСВ:
1) підхід з позиції корпоративного егоїзму;
2) підхід з позицій корпоративного альтруїзму;
3) підхід з позицій соціальних вимог;
4) підхід з позицій заінтересованих сторін (груп впливу, інтересантів, стейкхолдерів). До них прийнято відносити:
1. власний персонал, працівників;
2. споживачів;
3. постачальників;
4. акціонерів;
5. місцеві громади;
6. державу та все суспільство в цілому.
5) Підходи з позиції етики;
6) Об’єднанням існуючих теорій є підхід, висловлений А. Кероллом, який запропонував трактувати КСВ з позиції концепції обов’язків.
Формування КСВ А. Керолл подав у вигляді піраміди:
• Філантропічні обов’язки;
• Етичні обов’язки;
• Правові обов’язки;
• Економічні обов’язки.
Керолл стверджує, що про корпорації слід судити не лише за їхнім економічним успіхом, а й за неекономічними критеріями.
|
|
Внутрішнє і зовнішнє середовище соціальної відповідальності.
КСВ передбачає діяльність як у внутрішньому, так і зовнішньому, середовищі організації.
Внутрішнє середовище КСВ включає:
— безпеку праці;
— стабільність заробітної плати;
— додаткове медичне та соціальне страхування робітників;
— розвиток людських ресурсів через навчальні програми та програми підготовки і підвищення кваліфікації;
— надання допомоги робітникам в критичних ситуаціях.
Зовнішнє середовище КСВ включає:
— спонсорство та корпоративну благодійність;
— сприяння охороні навколишнього середовища;
— взаємодію з місцевою громадою та місцевими органами влади;
— відповідальність перед споживачами за якість товарів та послуг.
Концепція менеджменту заінтересованих сторін.
Одним із важливих інструментів корпоративної соціальної відповідальності та стійкого розвитку є концепція заінтересованих сторін, що враховує потреби груп впливу та окремих осіб, заінтересованих в діяльності організації та суспільства в цілому.
Ідея концепції заінтересованих сторін полягає в тому, що кожна організація, підприємство, органи державної влади, громадські об’єднання мають коло заінтересованих сторін, які впливають на їхню діяльність або підпадають під вплив від цієї діяльності нині та в майбутньому.Розуміння потреб, очікувань та поглядів заінтересованих сторін, аналіз та збалансоване врахування цих очікувань організації має важливе значення для діяльності будь-якої організації. Метою взаємодії з групами впливу організації є правильний вибір напряму стратегічного її розвитку та шляху вдосконалення діяльності, досягнення такого рівня стійкого розвитку, від якого виграють усі: організація, її заінтересовані сторони та суспільство в цілому.
|
|
Застосування концепції заінтересованих сторін у своїй діяльності є важливим для всіх типів/видів організацій. Діалог заінтересованих сторін визначає суспільну взаємодію для вирішення спільних завдань і загальнолюдських проблем.
Витоки концепції заінтересованих сторін – уроботі Е. Фримена "Стратегічне управління: роль заінтересованих сторін" (1984).До класичного переліку заінтересованих сторін відносять такі групи: власники,споживачі, постачальники, конкуренти, робітники, захисники довкілля, засоби масової інформації, урядові агенції, місцеві громади.
|
|
Взаємовідносини корпорації з заінтересованими сторонами виступають джерелом "активів відносин", та їхній розвиток є збалансованою, раціональною відповіддю організації/компанії/корпорації на систему суперечних очікувань заінтересованих сторін. Така поведінка корпорації дає їй можливість генерувати блага для заінтересованих сторін упродовж тривалого часу та є засобом досягнення сталого розвитку.
Заінтересовані сторони – організації чи особи, на яких згідно з розумними очікуваннями суттєво впливають діяльність, продукція та/або послуги організації, та ті, чиї дії згідно з розумними очікуваннями можуть впливати на здатність організації успішно реалізовувати свої стратегії й досягати поставлених цілей".
Інститут соціальної та етичної звітності (Лондон, 2005) розробив Стандарт АА 1000 SES (StakeholderEngagementStandard) – стандарт взаємодії з заінтересованими сторонами. Цей стандарт є рекомендованою нормативною базою для загального використання у плануванні, виконанні, оцінюванні, інформуванні та нефінансовій аудиторській перевірці якості взаємодії з заінтересованими сторонами. Він дає вказівки з управління процесом діалогу та налагодження співробітництва організації з її заінтересованими сторонами.
|
|
Згідно зі Стандартом АА 1000 SES в основу будь-якої взаємодії з заінтересованими сторонами має бути покладено три принципи: суттєвість/визначальність – виявлення визначальних цілей організації та першорядних/головних її заінтересованих сторін; повнота – розуміння поглядів, потреб заінтересованих сторін та очікувань результатів діяльності організації щодо важливих для них питань; реагування – послідовне реагування організації на визначальні/суттєві питання, що стоять перед заінтересованими сторонами та самою організацією.
Переваги корпоративної соціальної відповідальності.
Корпоративна соціальна відповідальність реалізується через:
— організацію праці та виробничого процесу, що передбачає дотримання норм безпеки та екологічних норм в процесі виробництва, забезпечення якості товарів та їхньої безпеки для споживачів;
— збут та продаж товарів, що мають відповідати безпечній технології збуту товарів і нести користь кінцевому споживачу;
— продаж, маркетинг і відносини з клієнтами, донесення точної та правдивої інформації в рекламі продукції та на її обгортках, що сприяє встановленню добропорядних відносин між компанією та її клієнтами (споживачами);
— розвиток людських ресурсів та трудових відносин, що передбачає охорону і гігієну праці, навчання співробітників, соціальний захист робітників компанії тощо;
— фінансове управління і відносини з інвесторами, які вибудовуються через ефективність фінансового контролю, відкритість документації, ведення фінансової звітності, якість роботи ради директорів, внутрішніх торговельних операцій і обсягу вкладень, подолання та запобігання хабарництва та корупції тощо;
— відносини з владою, які мають передбачати відкритість та прозорість лобістської діяльності, діалог між приватним та державним секторами для покращення політики і норм, що регулюють такі сфери, як працевлаштування, природоохоронні норми і т. д.;
— відносини з іншими зацікавленими сторонами, а саме – відносини з місцевим населенням, участь компанії у громадському житті;
— заходи з охорони навколишнього середовища, які передбачають наявність власної прирородоохоронної політики, екологічної експертизи нових проектів та товарів, звітність перед громадськістю про свій вплив на навколишнє середовище;
— підтримка освітніх та дослідницьких програм, їхня реалізація спільно з науково-дослідницькими інститутами, вищими навчальними закладами тощо;
— соціальне інвестування, яке передбачає не просто благодійництво та спонсорство, а націлене на вирішення актуальних проблем в сфері зайнятості, боротьби з бідністю, підтримки освіти, медицини тощо.
В результаті постійних пошуків і реалізації можливостей покращення впливу бізнесу на його комунікативні групи корпоративна соціальна відповідальність призводить до збільшення вартості нематеріальних активів та бізнесу в цілому. В систему корпоративної соціальної відповідальності залучені всі внутрішні процеси бізнесу. Гарна репутація та відповідальність бізнесу в свою чергу забезпечує збереження клієнтської бази, збільшує темпи та час росту компанії і її прибутковості. Лояльність клієнтів досягається завдяки позивному іміджу компанії та її продукції у споживачів. За рахунок збільшення якості роботи і надання послуг, розкриттю інформації, її прозорості і доступності, виконання вимог в сфері соціальної відповідальності полегшує доступ національного виробника до капіталу інвесторів. Впровадження корпоративної соціальної відповідальності також має вплив на розвиток і збереження інтелектуального капіталу.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 437; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!