Міжнародні документи щодо навколишнього середовища
Вся правова діяльність міжнародного співтовариства у сфері охорони навколишнього середовища на сучасному етапі здійснюється в рамках Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Ця програма була ухвалена в грудні 1972 року на 27 сесії Генеральної асамблеї ООН Програми до теперішнього часу ухвалена велика кількість міжнародних актів, у числі яких понад 200 багатосторонн
У 1992 р. на Конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро була ухвалена "Декларація Ріо про навколишнє середовище і розвиток". У цій Декларації були сформульовані 27 принципів сприяння управлінню економічною діяльністю і діяльністю у сфері охорони навколишнього середовища. Ця Декларація являє собою своєрідний звід принципів міжнародного співробітництва по охороні навколишнього середовища. На конференції в Ріо-де-Жанейро був ухвалений документ, що одержав назву "Порядок денний XXI століття". У ньому визначена глобальна стратегія природоохоронного співробітництва у сфері вирішення завдань екології Землі. Серед документів, ухвалених у Ріо-де-Жанейро, слід також відзначити Конвенцію про біологічну розмаїтість і Рамкову конвенцію про зміну клімату.
Поряд із цими документами до числа глобальних (універсальних) варто віднести:
- Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 p.;
- Конвенцію про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення 1973 p.;
|
|
|
- Конвенцію про заборону шкідливого або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 р.;
- Боннську конвенцію про охорону видів мігруючих диких тварин 1979 р.;
- Конвенцію ООН з морського права 1982 p.;
- Віденську конвенцію про охорону озонового шару 1985 p.;
- Базельську конвенцію про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів і їх видаленням 1989 р.
Беручи до уваги необхідність врахування певних особливостей окремих регіонів, паралельно з прийняттям міжнародно-правових актів, що мають глобальне (універсальне) значення, найбільш зацікавлені у збереженні навколишнього середовища в місцевих умовах держави ухвалювали акти регіонального значення. До найбільш важливих із них варто віднести:
- Заключний акт НБСЄ (закріплені загальні політико-правові підходи до вирішення проблем захисту навколишнього середовища в масштабах європейського регіону) 1975 p.;
- Європейська конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 p.;
- Угода про взаємодію у сфері екології й охорони навколишнього і природного середовища в рамках СНД 1992 p.;
|
|
|
- Угода країн АСЕАН щодо охорони природи і природних ресурсів 1985 р.
Як уже відзначалося, з огляду на деякі специфічні особливості окремих різновидів тієї або іншої групи об'єктів навколишнього середовища і необхідність дійового втручання з метою відвернення незворотних шкідливих наслідків розвивається практика прийняття міжнародно-правових актів спеціального значення (характеру). У числі таких документів можна відзначити:
Міжнародну конвенцію про запобігання забрудненню моря нафтою 1954 p.;
-Конвенцію про захист Середземного моря від забруднення 1976p.;
- Конвенцію про захист Чорного моря від забруднення 1992 р
- Міжнародну конвенцію про запобігання забрудненню суден 1973-1978 pp.
Історичні аспекти залучення і розвитку громад: від патронату до соціальних інвестицій.
Першочергово важливо зазначити, що поняття громадяни, громадськість вказують на певну ідентифікацію – приналежність людей до якогось цілого, спільноти, проте існує багато протиріч щодо цього питання, адже ці поняття вчені тлумачать по різному. Не існує, очевидно, і єдиного підходу до визначення поняття «громада». Іноді говорять про громаду як спільноту , постійно або тимчасово об’єднану спільними проблемами чи інтересами.
|
|
|
Тож, громадами можуть бути: об'єднання громадян замісцем проживання, у тому числі, урайоні чи мікрорайоні;- об'єднання громадян наоснові спільних культурних цінностей;- об'єднання груп осіб, щомають спільні інтереси чи схожийдосвід у громаді тощо.
Тож, сприйняття людини як частини громади, а не наголошування на формальних ознаках прописки чи належності до трудового колективу, як це було за радянських часів, є принципово новим демократичним підходом, який виходить із визнання прав та свобод людини, у тому числі свободи об’єднань, віросповідань тощо, права на участь у прийнятті рішень та розв’язанні наявних проблем.
А значить, лише співпраця органів державної влади всіх рівнів і громадськості України дасть змогу досягти справжньої демократії, належного рівня правової та політичної культури в суспільстві, подолати економічні труднощі й соціальні негаразди.
В умовах становлення України як демократичної правової держави зростає значення взаємодії та співпраці інститутів публічної влади з інститутами громадянського суспільства, що активно розвиваються. Ідеться, зокрема, про благодійні об’єднання, які істотно впливають на стабільний локальний і загальнонаціональний розвиток.
|
|
|
Бажаною, а на деяких етапах розвитку необхідною формою співжиття громадян, які зацікавлені у впорядкованості відносин, захищеності інтересів і можливості впливати на розв’язання проблем інших осіб, є благодійність. Становлення благодійності та її правових форм має глибоке історичне коріння, що дає змогу простежити їхню еволюцію.
На різних етапах розвитку правових форм благодійності створюється певний концептуальний каркас, адекватний поставленим цілям пізнання. Діяльність людини в процесі благодійної діяльності є надзвичайно багатою й змістовною за своїм характером і наслідками.
Отже, благодійна діяльність існувала з найдавніших часів, вдосконалюючи свої принципи та форми. Досліджуваний нами період був важливим етапом у становленні благодійного руху тому, що саме тоді відбувався інтенсивний розвиток основних форм благодійної діяльності та налагодження їх функціонування. Становлення системи благодійної допомоги відбувалося шляхом організації та законодавчого закріплення державою її різноманітних форм.
22. Вплив громади на роботу компаній та відповідальність компаній перед населенням.
В українських умовах термін «соціальні інвестиції» може бути застосований до будь-якої довгострокової соціально-значимої діяльності компаній. Це може бути участь у реформуванні законодавства, так чи інакше пов'язана з реалізацією бізнесом своєї відповідальності. Це можуть бути програми, спрямовані на залучення власних співробітників, партнерів або клієнтів до вирішення соціальних проблем.
Тож, соціальні інвестиції у громаду (СІ) - найбільш передова форма соціально відповідальної поведінки бізнесу.
Існують чотири основні показники ефективності соціального інвестування:
I. Соціальний ефект. Соціальний ефект визначається як економічними чи статистичними, так і соціологічними показниками: зростанням кількості дітей у сім'ях, підвищенням освітнього рівня населення, задоволеністю соціальним статусом або фінансовим становищем. Основний показник - підвищення якості життя людей у результаті соціальної інвестиційної діяльності.
II. Соціальна ефективність. Показники соціальної ефективності дають уявлення про кількісну сторону досягнутих соціальних цілей, заради яких соціальний інвестиційний проект розроблявся і здійснювався: виникнення додаткових соціальних послуг, зміна індексу споживчих цін, забезпеченості житлом, зменшення безробіття, збільшення народжуваності і зниження смертності.
III. Соціально-економічна ефективність.Показники соціально-економічної ефективності визначаються слідом за соціальним ефектом через збільшення фізичного обсягу послуги, зменшення вартісної оцінки послуги, зниження поточних витрат організацій соціальної сфери, збільшення числа відвідувань розважальних заходів, зниження виплат із безробіття - спектр показників величезний.
IV. Економічна ефективність. Економічна ефективність соціальних інвестицій ґрунтується на мінімізації витрат щодо їх розробки та здійснення: абсолютні (різниця між сумою капіталовкладень і грошовою оцінкою їхніх результатів), відносні (відношення грошової оцінки результатів і сукупних витрат), тимчасові (період повернення інвестицій).
Таким чином, можна зробити висновки, що соціальні інвестиції не протиставлені бізнес-інтересам компанії, вони доповнюють і розширюють можливості компанії впливати на громаду і знижують можливі ризики від бізнес-діяльності. Соціальні інвестиції перебувають на зіткненні потреб компанії та громади.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 441; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!