Розділ 13. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
Поняття інтелектуальної власності. Об’єкти та суб’єкти авторського права
Інтелектуальна власність – це сукупність авторських та інших прав на продукти інтелектуальної діяльності, що охороняються законодавчими актами держави.
Інтелектуальний продукт – результат творчих зусиль окремої особистості або наукового колективу.
Інтелектуальними продуктами можуть виступати:
· наукові відкриття;
· результати НДДКР;
· зразки нової продукції, нової техніки або нових матеріалів;
· оригінальні науково-виробничі послуги;
· консалтингові послуги наукового, технічного, економічного, управлінського характеру: нові технології, патенти тощо.
Правовий захист продуктів інтелектуальної власності здійснюється на основі Цивільного кодексу.
Право інтелектуальної власності – право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності.
Об’єктами права інтелектуальної власності є:літературні та художні твори; комп’ютерні програми; бази даних; фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення: наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; раціоналізаторські пропозиції; комерційні найменування, торгові марки, географічні назви; комерційні таємниці.
Інтелектуальна власність як поняття і об’єкт охорони включає дві сфери права:
· промислова власність;
· авторське право і суміжні права.
Авторське право – система правових відносин, що регулюють правові відносини, пов’язані зі створенням і використанням творів науки і різних видів мистецтва.
|
|
|
Право на промислову власність– це виняткове право на використання певних нематеріальних ресурсів в процесі виробничої діяльності у сфері промисловості, торгівлі, сільського господарства. Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності до неї відносять: винаходи, корисні моделі, торгові марки, промислові зразки, комерційного найменування.
Винахід- результат НДДКР, що відображає принципово новий механізм, який може стати основою для появи значної частини інновацій та інноваційних процесів і суттєво вплинути на розвиток НТП. Має відповідати таким вимогам: новизна, винахідницький рівень, можливість промислового використання. Винаходи охороняються патентами на винахід.
Корисна модель- нова на вигляд за формою розміщення частин або побудовою технічна конструкція. Предметом технічного вирішення є конструкція виробу, охоронні права (10 років).
Промисловий зразок - новий, придатний для здійснення промисловим способом спосіб художнього вираження виробу, в якому досягнуто єдність технічних та естетичних властивостей, є результатом дизайнерських рішень, які можуть підвищити інтерес споживачів до товару (25 років).
|
|
|
Торгові марки- оригінальні позначки, що мають право захисту і призначені для вирізнення товару, що виготовляються однією особою, від товару, що виготовляється іншою особою.
Деякі з обов’язків інтелектуальної власності, що мають особливу цінність для авторів, не патентуються ними. Такою категорією є ноу-хау - форма інтелектуальної власності, науково-технічний розвиток, що не патентується з метою випередження конкурентів і повного власного використання його для отримання прибутку або передання іншим користувачам за ліцензійним договором. Це технологічні та конструкторські секрети виробництва, незапатентовані винаходи, специфікації, формули, рецептури, технологічні режими, знання досвід.
Законодавство України у сфері охорони інтелектуальної власності включає ряд законів і підзаконних актів серед яких:
· Закон України “Про охорону прав на винаходи”;
· Закон України “Про корисні моделі, промислові зразки”;
· Закон України “Про знаки для товарів і послуг”;
· Закон України “Про охорону авторського права і суміжних прав”.
У структурі ВРУ у складі комітету з питань науки і освіти створювати підкомітет з питань інноваційної діяльності і захисту інтелектуальної власності.
|
|
|
Передавання права на об’єкти промислової власності
Одним із способів передачі права на об’єкти промислової власності є ліцензія.
Ліцензія – дозвіл на використання технічних досягнень чи нематеріальних ресурсів протягом певного терміну за винагороду.
Виділяють такі види ліцензій:
Безпатентна ліцензія - власник дає дозвіл або розкриває знання, які з певних причин не були запатентовані.
Звичайна ліцензія - право розпорядження зберігається за ліцензіатом.
Повна ліцензія - ліцензіат одержує всі права на використання технологій і розпорядження нею.
Важливим аспектом є ціна ліцензії. У міжнародній практиці ліцензійної торгівлі під ціною ліцензії розуміють суму виплат покупця (ліцензіата) на користь продавця (ліцензіара).
За своєю суттю процедура розрахунку ціну ліцензії – це оцінка інтелектуальної власності, яка є об’єктом ліцензії.
Розрахунок ціни ліцензії зводиться до визначення тієї точної вартості інтелектуальної власності, за якої ліцензіат згідний був на умовах ліцензійної угоди придбати в тимчасове використання права на інтелектуальну власність ліцензіара.
|
|
|
В міжнародній ліцензійній торгівлі використовувати два способи оплата ліцензії:
1.Паушального платежу - разова або поділена на кілька частин сума виплат, яка визначається загальною величиною можливих втрат ліцензіара та наданих ним послуг. Використовують при передачі незавершених технологічних розробок;
2. Роялті - періодична сума виплат ліцензіару у відсотках.
При розрахунку ціни на основі розміру прибутку ліцензіата вважають, що якщо об’єкт ліцензії ще не готовий до промислового чи комерційного використання, а основну цінність мають передані за ліцензійною домовленістю патентні права, то доля ліцензіара в прибутку ліцензіата складає 15-20%. Якщо об’єктом є промислово освоєнний вибір чи технологічний процес, то при винятковій ліцензії (при передачі всіх прав) доля ліцензіатора може складати 35-50% у прибутку. У невинятковій ліцензії (передається тільки право на використання із збереженням прав у ліцензіатора) доля складає 20-30%. При розрахунку ціни ліцензії на базі роялті її визначають як певний відсоток відрахувань залежно від вартості виробленої і реалізованої продукції за ліцензією.
Розмір роялті звичайно визначають не розрахунковим шляхом, а емпірично шляхом встановлених у світовій практиці для різних галузей у промисловості стандартних ставок роялті (для електронної промисловості – від 4-10%, електротехнічної від 1-5%, фармацевтичної – від 2-7%, літакобудування – від від 6-10%, автомобілебудування – 1-3%, споживчі товари тривалого використання – від 5%.
Питання інтелектуальної власності, в тому числі передачі прав контролюються неурядовими і громадськими організаціями з питань охорони промислової власності, зокрема міжнародної асоціації з питань охорони інтелектуальної власності, міжнародної федерації винахідницьких організацій, міжнародної федерації патентних повірених, ліцензійним товариством і міжнародної асоціації власників товарних знаків.
Крім ліцензії для передачі прав інтелектуальної власності може застосовуватись франчайзинг – фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів у інноваційну діяльність, яка передбачає тиражування інновацій завдяки залученню великого капіталу. Він передбачає взаємодію двох сторін: франчайзера – сторони, яка є власником нематеріального ресурсу і диктує умови контракту (франшиза) і франчайзі – сторони, яка готова виготовляти продукцію за умови контракту та за технологією франчайзера. Договір франчайзинга є комерційно привабливим для усіх сторін.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 455; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!