Стимулювання інноваційної діяльності



Ефективність методів прямої дії суттєво залежить від суб’єктивних чинників. Тому доцільно застосовувати непрямі методи регулювання стимулюючого характеру. Згідно  Закону України «Про інноваційну діяльність» суб’єктам інноваційної діяльності може бути надано таку фінансову підтримку:

1. Повне безвідсоткове кредитування пріоритетних інноваційних проектів за кошти держбюджету або місцевих бюджетів;

2. Часткове (до 50%) безвідсоткове кредитування інноваційних проектів;

3. Повна або часткова компенсація відсотків, які сплатили суб’єкти інноваційної діяльності комерційним банкам за кредитування інноваційних проектів;

4. Надання державних гарантій комерційним банкам, які здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

5. Майнове страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».

Такі умови надання фінансової підтримки підвищують відповідальність суб’єктів інноваційної діяльності за обґрунтування і реалізацію інноваційних проектів.

Державою через податкові стимули найчастіше підтримуються такі види інноваційної діяльності:

· проведення досліджень та розробок;

· придбання обладнення призначеного винятково для проведення досліжень та розробок;

· трансферт технологій – придбання патентних та безпатентних ліцензій, або прав на об’єкти інтелектуальної власності, в тому числі послуг технологічного характеру;

· виробниче проектування;

·  навчання працівників;

· співробітництво підприємства із дослідними організаціями, в тому числі і університетами;

· придбання програмного забезпечення;

· створення нових інноваційних підприємств.

Згідно з Законом України основним засобом державної підтримки інноваційної сфери мають бути національна, державна і міжнародна науково-технічна програми; державне замовлення в науково-технічній сфері; державна науково-технічна експертиза; бюджетне фінансування в науково-технічній діяльності; патентно-ліцензійна діяльність; сертифікація продукції; формування науково-технічних кадрів; створення науково-технічної інформації.

В країнах Європи використовують такі податкові пільги:

· екстракомцесії – це особливі пільги, що дають змогу фірмам фінансувати із своєї податкової бази понад 100% своїх інноваційних витрат;

· податковий кредит – це пільга, що дає можливість фірмам фінансувати певний відсоток своїх податкових зобов’язань.

 В Україні згідно законодавству крім перерахованих пільг існують наступні:

1) 50% податку на прибуток і 50% ПДВ залишається у розпорядженні підприємства за умови, що виконання інноваційного проекту починається не пізніше, ніж через 1,5 року від дати його державної реєстрації;

2) інноваційним підприємствам дозволяється прискорена амортизація основних фондів і встановлюється щорічна 20%-ва норма прискореної амортизації ОВФ групи № 3;

3) інноваційні підприємства сплачують земельний податок за ставкою 50% від діючої ставки оподаткування;

4) ввезення в Україну сировини, устаткування, обладнання для виконання пріоритетного інноваційного проекту, що передбачає випуск інноваційного продукту і щодо якого прийнято

Постанову Кабінету Міністрів України, звільняється від сплати ввізного мита та ПДВ.

Названі пільги стосуються лише інноваційних підприємств, у яких частина інноваційної продукції становить не менше 70% від загальної кількості продукції чи тих підприємств, що реалізують інноваційні проекти, внесені в державний реєстр інноваційних проектів. Зважаючи на це, вітчизняна практика підтримки інноваційної діяльності є недостатньо ефективною. Перевага надається методам прямого адміністрування, дієвість яких залежить від суб’єктивної оцінки інноваційного проекту особами, які здійснюють його експертизу.

Натомість в економічно розвинутих країнах сформовані ефективні механізми державного регулювання інновацій. Так, США та Великобританія підтримують низький рівень оподаткування корпорацій і вважають це потужним стимулом для ризикових технологічних нововведень. У Німеччині, Іспанії та Італії низькі ставки базових податків доповнені спеціальними системами заохочування ризикових проектів. Франція застосовує іншу комбінацію: різні податки для всіх і різні спеціальні стимули інноваційного підприємництва. В Ізраїлі ставку у державній економічній політиці роблять на малий високотехнологічний експортно-орієнтований бізнес. Китай застосовує приблизно такий же підхід, проте умовою надання підтримки є ще і вміння ефективно використовувати природні ресурси.

Таким чином, в Україні використовуючи міжнародний досвід необхідно реформувати систему методів державного регулювання інноваційної діяльності, яка стимулюватиме підприємницькі структури до інноваційного розвитку.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 230; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!