Види ліцензій та їх характеристика. Методи оцінки інтелектуальної власності
Розрізняють декілька видів ліцензій:
1. Залежно від підстави, на якій видається дозвіл використовувати об’єкти ліцензій:
- добровільна;
- примусова – це дозвіл на використання винаходу, що видається уповноваженою на це урядовою установою за встановленою нею винагородою проти волі патентовласника.
2. Залежно від характеру об’єкта, що передається за ліцензійним договором:
- патентна ліцензія – передбачає передавання захищеного патентом технічного досягнення;
- безпатентна – сутність її полягає в тому, що власник технічного рішення дає дозвіл або фактично розкриває перед партнером по договору знання, які з певних причин не були запатентовані або ж не піддаються патентуванню. У цьому випадку є ризик для власника технології, для зменшення якого практикується укладання опціонної угоди про нерозголошення таємниць технології.
3. Залежно від обсягу прав на використання ліцензії:
- звичайна ліцензія – надає ліцензіату право використання об’єкта ліцензії, право на розпоряджання зберігається за ліцензіаром;
- виключна ліцензія – цей вид ліцензії надає ліцензіату право виключного користування об’єктом ліцензії за умови збереження ліцензіаром права користування технічним рішенням у частині, що не передається ліцензіату;
- повна – ліцензіат одержує всі права на використання та розпорядження технологією.
Згідно законодавства України вартість об’єктів інтелектуальної власності враховує в якості нематеріальних активів і амортизується, що приводить до зниження оподаткування.
|
|
|
В Україні офіційна методика вартості оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності відсутня.
Згідно з міжнародними стандартами при оцінці ринкової вартості різних об’єктів інтелектуальної власності рекомендується використовувати 3 основні підходи:
1. Витратний (інвестиційний) включає 5 методів:
- метод фактичних витрат;
- метод планових витрат;
- метод вартості заміщення;
- метод відновної вартості;
- метод коефіцієнтів.
2. Ринковий (аналоговий) включає 3 методи:
- метод порівняльного продажу;
- метод ринку інтелектуальної власності;
- метод експертних оцінок.
3. Дохідний (фінансовий) включає 6 методів:
- метод комерційної значимості;
- метод прибутку;
- метод економічного ефекту;
- метод капіталізації доходу;
- метод дисконтування;
- метод роялті.
Витратний метод оснований на розрахунку витрат, необхідних для повного відтворення об’єкта власності.
Ринковий метод оснований на знанні ринкової інформації про угоди з аналогічною інтелектуальною власністю.
Дохідний підхід оснований на оцінюванні здатності інтелектуальної власності приносити дохід, що вимагає досить точного знання ринкових перспектив товару, в якому використовується об’єкт оцінки.
|
|
|
Крім трьох основних методів, достатньо точних, часто застосовуються прості і приблизні методи для швидкого розрахунку початкової оцінки інтелектуальної власності. Це:
· метод 25% від валового прибутку;
· метод 5% від продажу;
· метод повернення інвестицій, дослідження і розробки;
· метод повернених коштів від продажу.
Розділ 14. Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності фірми
Принципи оцінювання і показники ефективності інноваційної діяльності
Результати інноваційної діяльності. Позитивно випливають на стан і функціонування як окремого суб’єкта ринку так і держави загалом, що свідчить про ефективність інновацій.
Ефективність інновацій- це величина, що визначається конкретною здатністю інновацій зберігати певну кількість трудових, матеріальних і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю створюваної новинки.
Ефективність інноваційної діяльності виявляється на мікро- та макрорівнях. Інновації можуть змінювати умови праці, зменшувати потребу у ресурсах, створювати можливість виконання раніше недоступних робіт.
|
|
|
Основними критеріями оцінки результатів інновацій є:
1.Актуальність - відповідність інноваційного проекту цілям науково-технічного і соціально-економічного розвитку країни, регіону, підприємства.
2.Значущість - державна, регіональна, галузева для суб’єкта підприємництва.
3.Багатоаспектність - враховує вплив інновацій на різні сторони діяльності суб’єкта господарювання, його оточення і отримання різних видів ефекту.
Розрізняють такі види ефекту від реалізації інновацій: науково-технологічний, економічний, ресурсний, соціальний, екологічний.
З метою врахування цих ефектів проводять такі види оцінювання:
1) науково-технічне оцінювання- при цьому розглядаються на скільки прийнятні технічні рішення відповідають сучасним технологічним вимогам. Оцінюють рівень і масштаб новизни інноваційного проекту, визначають перспективність закладених технологій і технічних засобів, визначають на який ринок розрахована продукція;
2) економічне оцінювання – охоплює систему показників, які відображають відношення результатів і витрат кожного учасника інновації.
Вихідними даними для їх визначення є ринкова потреба в інновації і величина реальних грошових потоків, що визначаються сумою поточних витрат, інвестицій і виручкою від продажу.
|
|
|
Загальним принципом оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності є порівняння ефекту (результату) від застосування нововведень і витрат на їх розроблення виробництво та споживання.
Розмір ефекту від реалізації інновацій визначається їх очікуваною ефективністю, яка виявляється:
· у продуктовому сенсі – через поліпшення якості продукції і розширення її асортименту;
· у технологічному сенсі – через підвищення продуктивності і поліпшення умов праці;
· у функціональному сенсі – через підвищення ефективності управління;
· у соціальному сенсі – підвищення якості життя.
Ефект від застосування нововведень може проявлятись: збільшенням прибутку, отриманого шляхом економії від зниження собівартості і збільшення виручки від зростання обсягів реалізації інноваційної продукції завдяки її новій якості.
В економічних розрахунках використовуються різні показники економічної ефективності інноваційної діяльності. Їх поділяють за:
· місцем одержання: локальні показники; регіональні; галузеві; загальнодержавні;
· метою визначення: абсолютні; порівняльні;
· ступенем збільшення: одноразові; мультиплікаційні;
· часом урахування результатів і витрат: за розрахунковий період; за рік.
Вибір методу оцінювання ефективності інновацій залежить від об’єктів, якими можуть виступати різні типи інновацій, тобто засоби і знаряддя праці, предмети праці, технологічні процеси, предмети кінцевого споживання, методи організації виробництва, праці та управління, інноваційний проект.
3) ресурсне оцінювання – здійснюють з метою визначення впливу інновацій на обсяги споживання певного виду ресурсу і подолання проблеми його обмеженості. Визначають показниками підвищення ефективності їх використання. НП: підвищення використання технологічних ресурсів зростанням фондовіддачі, ТР – зростанням ПП.
4) соціальне оцінювання – полягає у визначенні внеску інновації у поліпшення якості життя працівників (населення).
5) екологічне оцінювання – цей вид оцінювання враховує вплив інновації на розв’язання проблем охорони довкілля, що важливо при реалізації інноваційних проектів, які можуть змінювати рівень екологічної безпеки території. Здійснюється за такими показниками:
· зниження викидів в навколишнє середовище;
· забезпечення безвідходності виробництва шляхом замкненого технологічного циклу перероблення ресурсів;
· наближення до біосферо-сумісного типу технологій.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 235; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!