Пакистанська модель: SWOT-аналіз
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| • «Відрізання» територіального анклаву, де проживає здебільшого нелояльне до центра населення; • Позбавлення нелояльної території можливості впливати на внутрішню та зовнішню політику держави; • Заощадження військових та фінансових ресурсів, витрачених на відбудову та реінтеграцію нелояльної території | • Втрата прямого доступу до природних багатств, промислових об’єктів та інфраструктури відокремленої території; • Негативний удар по міжнародному іміджу держави; • Негативне сприйняття з боку суспільства, особливо його радикальної частини та комбатантів |
| Можливості | Загрози |
| • Посилення монолітності держави; • Розширення внутрішньополітичної та зовнішньополітичної свободи держави | • Перекидання сепаратизму на інші регіони; • Суспільний розкол, який загрожуватиме внутрішньою дестабілізацією |
Німецька модель:
Ця модель є найтриваліша за часом. Західній Німеччині знадобилося 40 років, щоб об’єднатися зі Східною Німеччиною. Такий шлях передбачає поступове повернення втрачених територій без застосування сили, шляхом мирних переговорів із залученням зовнішніх гравців. До слабких сторін німецької моделі можна віднести появу нелояльних до держави політичних груп після об’єднання, формування економічного дисбалансу територій. До сильних — рішення проблем на умовах переможця. Порахувати «ціну» такого розвитку подій наразі проблематично, оскільки невідомо, на який саме час конфлікт буде заморожений. Застосувати німецьку модель у чистому вигляді в Україні неможливо – адже між двома частинами Німеччини не відбувалися бойові дії.
|
|
|
Німецька модель: SWOT-аналіз
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| • Опора на «м’яку силу», а не воєнну силу; • Наявність взаємної згоди на об’єднання; • Орієнтованість на населення, яке має нестійку ідентичність | • Висока залежність від позиції зовнішніх гравців; • Поява нелояльних суспільно-політичних груп після об’єднання |
| Можливості | Загрози |
| • Вирішення територіальної проблеми на умовах переможця; • Зростання легітимності політичної еліти та державних інституцій; • Сприятливі умови для примирення та миробудівництва; • Збільшення впливу держави на міжнародній арені | • Формування соціально-економічних дисбалансів внаслідок об’єднання; • Невизначене майбутнє осіб, причетних до тяжких злочинів, після реінтеграції відторгнутої території |
Отже, щоб подібні конфлікти не відбувалися державам необхідно:
|
|
|
Проведення ефективної та дієвої політики, що буде захищати та забезпечувати належним рівнем розвитку всіх страт суспільства та налагодження комунікацій між ними.
Аналізуючи події 2013 р. в Україні, можна побачити що серйозне загострення соціально-економічної ситуації, тотальна корупція, планомірне згортання демократичних прав і свобод, неможливість розв’язати наявні проблеми законними методами та демократичними процедурами – усі ці фактори підштовхнули людей до протестних виступів та привели до революційної ситуації якими скористалися сепаратистські угрупування на території Донбасу.
Нерівномірність економічного розвитку між регіонами є притаманними для будь-якої більш менш великої країни і Україна тут не виключення, але відсутність адекватної державної регіональної політики спрямованої на формування єдиного згуртованого українського простору призвела до посилення регіонального егоїзму і творення міфів «хто кого годує». Міф, що «Донбас годує всіх» став одним і основних каменів творення донбаського сепаратизму, який, за підтримки Росії, призвів до війни.
Політична криза 2013–2014 рр. в Україні поставила на порядок денний питання розроблення системи заходів і механізмів ефективної взаємодії держави та громадянського суспільства, підвищення результативності діяльності державних інституцій і посилення правомірності їх в очах громадян, формування нової культури державного управління.
|
|
|
2. Наявність, розвиток та належне фінансування власної висококваліфікованої та обороноздатної армії необхідної для захисту кордонів кожної з країна. А також проведення діяльності з попередження та протидії втручання інших країн чи груп у внутрішні справи держави та проведення в ній дестабілізаційних процесів. Станом на 2013 рік ЗСУ перебували в жалюгідному стані. На службі в українському війську перебували 168 тисяч осіб, з яких лише 125 тисяч були військовими, а решта – цивільними працівниками. Восени 2013 року був скасований призов до лав Збройних сил, а самі вони переводилися на добровільно-контрактну основу. Ще в 2009 році за витратами бюджету на одну особу Збройні сили України посідали 125 місце серед 150 армій світу. Саме в цей рік фінансування ЗСУ досягло мінімального показника у 0,8% ВВП. Україна втрачала свою обороноздатність, адже майже не проводилися військові навчання як піхоти, так і флоту з авіацією. Більшість обладнання було ще радянського зразка, і це незважаючи на те, що Україна входила до п’ятірки країн-лідерів на ринку постачань озброєнь. Протягом 2001-2010 чисельність озброєння значно скоротилася: воно виходило з ладу, «списувалося» або просто розпродавалося як металобрухт. Так, ще в 2001 році Україна мала 4670 танків, 3726 артилерійських систем, 874 літаків та 240 вертольотів. Та вже на початку 2010 року на озброєнні перебувало лише 776 танків, 946 артилерійських систем, 212 літаків та 80 вертольотів. Решта озброєнь або була «законсервована», або зникла в невідомому напрямку.
|
|
|
На момент російської агресії, вже після втечі Віктора Януковича, в. о. міністра оборони Ігор Тенюх констатував, що здатними захистити суверенітет України в складі ЗСУ виявилися лише 6 тисяч військовослужбовців.
На сектор безпеки і оборони покладаються основні функції забезпечення національної безпеки - захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, конституційного ладу, суспільних цінностей, прав і свобод громадян. Діяльність органів сектору безпеки і оборони часто пов'язана з обмеженням прав громадян, що обумовлює суспільну чутливість до цих питань.
Відсутність упродовж багатьох років практичних кроків з подолання деструктивних тенденцій у цьому секторі, значною мірою успадкованих від радянської системи, дефіцит ресурсної підтримки реформ у цій царині спричинили феномен, коли нереформовані державні органи сектору безпеки і оборони можуть самі стати джерелом загроз національній безпеці, а також це призвело до конфлікту в Криму та на Донбасі.
3. Вдосконалення системи міжнародних відносин, для всіх країн світу, яка буде не лише ефективно вирішувати військові конфлікти але й запобігати їх виникненню. Існуюча система міжнародних відносин та міжнародного права не дозволяє ефективно вирішувати питання щодо запобігання, припинення та постконфліктного вирішення конфліктів, у т.ч. сепаратистських. Діяльність міжнародних організацій ефективна переважно там, де це збігається з інтересами великих держав. В сучасних умовах міжнародні організації повинні мати набагато ширші повноваження для того, щоб ефективно діяти в інтересах стабільного функціонування держав, розвитку народів та світової спільноти, зокрема в урегулюванні етнополітичних проблем. Також мають бути переглянуті підходи до процедур прийняття рішень з метою оперативного реагування міжнародних організацій на зміни безпекової ситуації.
4. Пошук шляхів розбудови нової системи міжнародних відносин після розпаду СРСР відбувався занадто повільно, що дозволило Росії - одному із засновників «біполярного світу», втрачаючи економічну міць, застосовуючи зброю, підривні технології, маніпулюючи сировинними можливостями та загрожуючи міжнародному миру і безпеці спробувати використати можливість повернутися до поділу світу на сфери впливу. Найбільш ефективний міжнародно-правовий механізм, який міг би зупинити цей процес, - рішення Ради Безпеки ООН - заблокований Російською Федерацією. Існуюча система прийняття рішень в органі, на який покладається головна відповідальність за підтримку миру, (фактично блокування будь-якого рішення у тому числі і державою учасником конфлікту) по суті передбачає можливість поділу світу на сфери впливу. Зусилля міжнародної спільноти щодо протидії процесу повернення до старої системи протистояння не можна назвати адекватними.
Недостатні можливості та повноваження мають і регіональні міжнародні організації, зокрема ОБСЄ, ЄС, НАТО. До того ж, зусилля їх щодо припинення конфліктів не завжди скоординовані. Здійснення практичних заходів щодо запобігання ескалації конфлікту часто здійснюється із запізненням. Вектор цих зусиль під впливом розвитку конфлікту може змінюватися на протилежний.
Зусилля окремих країн-учасниць міжнародних організацій щодо вирішення конфлікту можуть кардинально не співпадати із діями самих міжнародних організацій. Участь великої держави у конфлікті блокує більшість і без того обмежених можливостей міжнародних організацій щодо припинення конфлікту.
ВИСНОВКИ
Таким чином, з вище розглянутих сценаріїв розвитку подій на Донбасі, найбільш вірогідним є розвиток подій за Придністровським варіантом, тобто консервація конфлікту у замороженому стані («ні миру, ні війни»). У теперішній час Мінські домовленості не виконуються, сторони зайшли у глухий кут через неможливість вирішити ні одне з ключових питань. Ситуація ускладнена тим, що, вірогідно, Росія буде постійно здійснювати військову та економічну підтримку так званих «ДНР та ЛНР». Конфлікт буде законсервовано, він переросте у помірне протистояння ( у кращому випадку – безкровне) і цей процес можливо розтягнеться на довгі роки.
Так, Придністровський конфлікт нараховує 25 років. Але на відміну від ПМР, котра не має спільного корону з РФ (тільки з Молдовою та Україною), окуповані території Донбасу мають загальний кордон з Росією. Тобто, економічна блокада самопроголошених республік з боку України та інших країн не може бути по-справжньому ефективною та повністю паралізувати їх економіку, так як через тіньові кримінальні схеми ці республіки можуть реалізовувати свою продукцію в РФ. Але, щоб уникнути нових санкцій з боку світового співтовариства, Росія не має наміру офіційно ні визнавати ні приєднувати до себе ці фактично окуповані нею території.
Приймаючи до уваги все вищезазначене, можна зробити висновок, що, скоріше за все, ОРДЛО чекає сумна доля невизнаного багатостраждального Придністров’я.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Аналіз діалогових ініціатив щодо врегулювання конфлікту в Україні. Міжнародний центр перспективних досліджень Василь Філіпчук, Олена Захарова, Володимир Притула, Ярослав Ковальчук, Анатолій Октисюк. [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://icps.com.ua/assets/uploads/files/mapping_of_dialogue_initiatives_ukr_.pdf
2. Аналітична доповідь Визначальні чинники та можливі сценарії розвитку постконфліктної ситуації на сході України [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://vk.com/doc131987917_453666448?hash=4a9c199e22ce7441f2&dl=c23e9a1e46cafe3663
3. Беззубко Л.В., Беззубко Б.И. Предпосылки и последствия военного конфликта на донбассе [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://cyberleninka.ru/article/n/predposylki-i-posledstviya-voennogo-konflikta-na-donbasse
4. Війна на Дністрі: Рана глибиною в чверть століття Зінаїда Гурська. Кишинів. [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2185989-vijna-na-dnistri-rana-glibinou-v-cvert-stolitta.html
5. Военный конфликт в Донбассе: ключевые даты и факты [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://www.bbc.com/russian/features-39598555
6. Вооружённый конфликт на востоке Украины [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://www.wikiplanet.click/enciclopedia/RU/%D0%92%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D1%91%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B5_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B
7. Гладченко І. А. Локальні конфлікти у придністров’ї та на сході україни: порівняльна характеристика Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2015, вип. 44, том 2[Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://istznu.org/page/issues/44/4_2.pdf
8. Глуховський Михайло Невизнані Придністров’я, Абхазія і Південна Осетія. Уроки для України [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://glavcom.ua/interviews/neviznani-pridnistrovya-abhaziya-i-pivdenna-osetiya-uroki-dlya-ukrajini-411850.html
9. Горбулін Володимир П'ять сценаріїв для україно-російських відносин [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://dt.ua/internal/p-yat-scenariyiv-dlya-ukrayino-rosiyskih-vidnosin-_.html
10. Гуманітарні аспекти кризи на Сході України: передумови і шляхи подолання негативних наслідків [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://nndiuvi.org.ua/book/hum-asp.pdf
11. Дергачов О.П. "Україна і Росія у взаємному спілкуванні і сприйнятті: українці про росію та росіян. Росіяни про Україну і українців" суспільно-політичні чинники розвитку стосунків між Україною та Росією. Аналітична доповідь. [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://www.ipiend.gov.ua/?mid=121
12. Донбас в огні. Путівник зоною конфлікту за заг. Ред.: Майорова Аліна [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://prometheus.ngo/wp-content/uploads/2017/05/Donbas_v_Ogni_UKR_2-3web.pdf
13. Досвід врегулювання конфліктів у світі. Уроки для України за ред. Зарембо Катерина Київ 2016 [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://glavcom.ua/media/o-00413758-a-00038006.pdf
14. Єрмоленко Володимир Придністров'я: 10 уроків для України [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://hromadske.ua/posts/prydnistrovia-10-urokiv-dlia-ukrainy
15. Коцур В.В. Етнополітичний конфлікт у Придністров’ї у контексті українсько-молдовських міждержавних відносин / В.В. Коцур. – К. : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. – 272 с. [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://vk.com/doc131987917_453332006?hash=200afa0971bfd2de99&dl=b26a3d1ea122e560f0
16. Магазова Анастасія Конфлікт на Сході України: наскільки насправді розділений Донбас [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://www.dw.com/uk/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%81/a-39081331
17. Магда Євген Гібридна війна: питання і відповіді [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://osvita.mediasapiens.ua/trends/1411978127/gibridna_viyna_pitannya_i_vidpovidi/?media=print
18. Машовец Константин Хроника войны на Донбассе: от митингов к танкам [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://mediarnbo.org/2014/10/18/hronika-voynyi-na-donbasse-ot-mitingov/?lang=ru
19. Моделі і ціна врегулювання конфлікту на Донбасі: міжнародний досвід та українські реалії. 2016 Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://vk.com/doc131987917_453331972?hash=37af72fd15966b4fd4&dl=00b08d611e162d5e51
20. Нечаєва-Юрійчук Наталія Придністров’я як фактор впливу на республіку Молдову та Україну [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://en.chnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/07/mhpi_2015_31_32_13_N.Nechayeva-Yuriychuk.pdf
21. Нікуліна Ольга Коли побачимо завершення конфлікту? [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://www.vesti.dn.ua/koli-pobachimo-zavershennya-konfliktu/
22. Пашков Михайло Російсько-Український конфлікт: фактор відчуження агора випуск 15 [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://old.razumkov.org.ua/upload/1450445630_file.pdf
23. Придністровський конфлікт [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://history-konspect.org/?content=3782
24. Резнікова О.О., Цюкало В.Ю Використання міжнародних форматів для врегулювання сепаратистських конфліктів. Національний інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/separatyzm-c151c.pdf
25. Розумний Максим «Заморожування» конфлікту на Донбасі вигідно Україні, ЄС та сепаратистам. Не вигідно Росії, їй потрібна постійна війна. [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/56856/Zamorozhuvanna_konfliktu_na_Donbasi_vygidno_Ukrajini_JeS
26. Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та політико-правові оцінки Український тиждень № 42 (362) 17 – 23.10.2014 [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2014/10_2014/17/26-42.pdf
27. Савицький Олександр Чотири шляхи вирішення конфлікту на Донбасі і повернення Криму [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://www.dw.com/uk/%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8-%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8-%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83-%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%96-%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83/a-37784288
28. Скворець Володимир Олексійович. Моделі мирного врегулювання східноукраїнського конфлікту [Електронний ресурс]. — Режим дост. : https://uisgda.com/ua/model_mirnogo_vregulyuvannya_shdnoukranskogo_konflktu.html
29. Снєгирьов Дмитро Усі сторони збройного конфлікту на Донбасі мають мертвонароджений характер [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://uainfo.org/blognews/1489706328-usi-storoni-zbroynogo-konfliktu-na-donbasi-mayut-mertvonarodzheniy.html
30. Центр Разумкова • національна безпека і оборона • №5-6, 2014 [Електронний ресурс]. — Режим дост. : http://old.razumkov.org.ua/ukr/files/category_journal/ambass_5_6_Ukr_Ros_2014_site_s-3.pdf
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 226; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!