Можливі сценарії врегулювання конфлікту
Слід розглядати декілька імовірних сценаріїв врегулювання конфлікту на Сході України:
1) Відновлення контролю центральної влади та діяльності державних інститутів на Сході України (нормалізація ситуації);
2) Автономізація частини Донбасу на правах окремого утворення з широкими повноваженнями;
3) Відокремлення частини Донбасу на правах самопроголошеної суверенної держави; варіант – приєднання частини Сходу України до РФ на правах окремого федерального суб’єкта чи частини Ростовської області Південного Федерального округу;
4) «Невизначеність території».
Боснійська модель:
Передбачає федералізацію країни. У Мінських угодах прописано наділення особливим статусом окремих територій Донецької та Луганської областей. Такий варіант надасть більш широкі можливості для діалогу та примирення, дозволить зберегти фінансові й людські ресурси завдяки уникненню військових дій. Водночас подібний розвиток подій значно послабить центральні органи влади, посилить кумівство на місцях, унеможливить проведення реформ і боротьбу з корупцією. Мінімальні витрати на відновлення сягатимуть 1,5 мільярда доларів на рік.
Боснійська модель: SWOT-аналіз
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| • Збереження територіальної цілісності у межах довоєнних кордонів; • Інституційний захист групових інтересів колишньої ворогуючої сторони; • Заощадження ресурсів на воєнних діях | • Відсутність консенсусу у прийнятті важливих державних рішень, зокрема зовнішньополітичних, через право вето представників колишньої ворогуючої сторони; • Домінування локальної ідентичності над загальнонаціональною та збереження низького рівня комунікації і довіри між колишніми ворогуючими сторонами; • Неможливість проведення реформ, боротьби з корупцією та кумівством на місцях через слабкі центральні органи влади. |
| Можливості | Загрози |
| • Номінальне відновлення єдиного політичного та економічного простору; • Ширші можливості для діалогу та примирення в рамках єдиної держави; • Доступ до міжнародних кредитів, необхідних для відбудови постраждалих районів | • Обмеження внутрішньополітичного та зовнішньополітичного суверенітету держави; • Високий рівень втручання зовнішніх гравців у внутрішні процеси; • Збереження конфліктного потенціалу шляхом трансформації прямого насильства у структурне насильство; • Загроза нових відцентрових тенденцій в інших регіонах |
|
|
|
Хорватська модель:
Передбачає силове повернення окупованих територій. У перші місяці від початку АТО такий варіант, власне, і відбувався в Україні, поки не почалася російська інтервенція. Ця модель може бути найшвидшою за часом, але з важкими наслідками. Один день активних бойових дій обходиться в 5,7 мільйона доларів, у період затишшя — у 2,5 млн доларів. При такому розвитку подій є високою ймовірність людських жертв і руйнування інфраструктури, підприємств, житлових та інших споруд. До того, ж фактор російського втручання зберігається. Застосовуючи силовий варіант, Україна ризикує опинитися в міжнародній ізоляції та втратити потенційних інвесторів.
|
|
|
Хорватська модель: SWOT-аналіз
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| • Відповідність нормам міжнародного права, оскільки силові дії проти сепаратистів не розглядаються як акт агресії; • Силова ліквідація сепаратистського утворення; • Національна консолідація | • Значні військові втрати, жертви серед цивільного населення, а також масштабні руйнування, відновлення яких стане важким тягарем для уряду; • Ігнорування настроїв місцевого населення через опору на «жорстку силу»; • Практична невідворотність воєнних злочинів та інших грубих порушень правил ведення війни, відповідальність за які нестимуть обидві сторони |
| Можливості | Загрози |
| • Повернення неконтрольованих територій на довоєнних умовах; • Зростання легітимності армії, політичної еліти та державних установ; • Можливість ресоціалізації місцевого населення на умовах переможця; • Зростання впливу держави на міжнародній арені | • Високий ризик зовнішньої інтервенції та поразки, особливо при неконтрольованій ділянці кордону; • Політична та економічна дестабілізація, особливо у випадку недосягнення кінцевого результату; • Ризик міжнародної ізоляції та припинення співробітництва з кредиторами |
|
|
|
Пакистанська модель:
Передбачає навмисне віддалення неконтрольованої частини Донбасу від України. Це дозволить «відрізати» територію і людей від можливого впливу на внутрішню й зовнішню політику країни, заощадить військові та фінансові ресурси, які довелося б витрачати на реінтеграцію ОРДЛО. Такий варіант негативно позначиться на міжнародному іміджі, країна втратить частину природних ресурсів і промислових об’єктів. Пакистанську модель можна вважати найбільш економічним варіантом, однак існує серйозний ризик поширення сепаратизму в інших регіонах.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 207; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!