Визначення густини молока (ГОСТ 3625-84)
Густина - це маса молока при 20°С, заключена в одиниці об'єму і виражена в кг/мЗ (г/смЗ).
Густину молока використовують для контролю його натуральності, визначення розрахунковим шляхом вмісту в молоці сухих речовин, сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ), перерахунку молока в літри чи кілограми.
Густина натурального коров'ячого молока коливається в межах 1027-1032 кг/мЗ.
Визначення густини молока проводять за допомогою спеціальних молочних ареометрів (лактоденсиметрів), градуйованих при температурі 20°С. Шкала ареометра градуйована у величинах густини молока 1025- 1040 кг/мЗ або в градусах ареометра (°А); що відповідає одиницям і десяткам дійсної густини (25-40° А).
Техніка визначення густини молока
1.Густину молока визначають не раніше, ніж через 2 години після доїння при температурі 20±5°С.
2. Пробу в кількості 0,25 або 0,5л ретельно перемішують і обережно наливають по стінці в сухий циліндр, який слід тримати похило, щоб запобігти утворенню піни.
3. Циліндр з молоком встановлюють на горизонтальній поверхні.
4. Сухий і чистий ареометр повільно занурюють у молоко, після чого залишають його у вільно плаваючому стані на 1-2 хв. Ареометр не повинен торкатися стінок циліндра .
5. Роблять два відліки, один по верхній шкалі (температура), другий по нижній (густина). Температуру визначають з точністю до 0,5°С, густину з точністю до 0,5°А. Меніск молока повинен знаходитись на рівні ока. Відлік роблять на верхньому краю меніска до половини поділки найменшого ділення шкали.
|
|
|
6. Розходження між повторними визначеннями густини повинно бути не більше 0,5°А.
7. Якщо температура молока рівна 20°С то показники шкали ареометра відповідають фактичній густині молока.
8. Якщо молоко під час визначення мало температуру вище чи нижче 20°С, результати відліку повинні бути приведені до 20°С (табл.1).
9. При відсутності таблиці густину молока встановлюють, використовуючи поправку у 0,3°А на кожний градус відхилень. При температурі вище 20°С поправку додають, нижче - віднімають. Наприклад, при визначенні густини молока термометр показав 22°С, на нижній шкалі ареометра було 1028,0 кг/мЗ або 28°А. При користуванні таблицею 1 в лівій колонці знаходять величину густини в кг/мЗ, у верхній горизонтальній - температуру в °С, при якій проведено відлік. На перетині одержують густину при 20°С рівну 1028,6 кг/мЗ. При відсутності таблиці поправка на температуру 22 - 20°С<і2оС; 2хО,3°-0,6°А. Густина молока з поправкою складає 28°А + 0,6 - 28,б°А або 1028,6кг/мЗ.
Таблиця приведення густини коров'ячого молока до 20ºС
Таблиця 1.
|
|
|
| Густина молока, кг/м3 | Густина приведена до 20° С, кг/м3, при температурі молока, °С | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |||
| 15,0 | 15,5 | 16,0 | 16,5 | 17,0 | 17,5 | 18,0 | ||||
| 1025,0 | 1023,4 | 1023,6 | 1023,7 | 1.023,9 | 1024,0 | 1024,2 | 1024,4 | |||
| 1025,5 | 1023,9 | 1024,1 | 1024,2 | 1024,4 | 1024,5 | 1024,7 | 1024,9 | |||
| 1026,0 | 1024,4 | 1024,6 | 1024,7 | 1024,9 | 1023,0 | 1023,2 | 1025,4 | |||
| 1026,5 | 1024,9 | 1025,1 | 1025,2 | 1025,4 | 1025,5 | 1025,7 | 1025,9 | |||
| 1027,0 | 1025,4 | 1025,6 | 1025,7 | 1025,9 | 1026,0 | 1026,2 | 1026,4 | |||
| 1027,5 | 1025,9 | 1026,1 | 1026,2 | 1026,4 | 1026,5 | 1026,7 | 1026,9 | |||
| 1022,0 | 1026,4 | 1026,6 | 1026,7 | 1026,9 | 1027,0 | 1027,2 | 1027,4 | |||
| 1028,5 | 1026,9 | 1027,1 | 1027,2 | 1027,4 | 1027,5 | 1027,7 | 1027,9 | |||
| 1029,0 | 1027,4 | 1027,6 | 1027,7 | 1027,9 | 1028,0 | 1028,2 | 1028,4 | |||
| 1029,5 | 1027,9 | 1028,1 | 1028,2 | 1028,4 | 1028,5 | 1028,7 | 1028,7 | |||
| 1030,0 | 1028,4 | 1028,6 | 1028,7 | 1028,9 | 1029,0 | 1029,2 | 1029,4 | |||
| 1030,5 | 1028,9 | 1029,1 | 1029,2 | 1029,4 | 1029,5 | 1029,7 | 1029,9 | |||
| 1031,0 | 1029,4 | 1029,6 | 1029,7 | 1029,9 | 1030,0 | 1030,2 | 1030,4 | |||
| 1031,5 | 1029,9 | 1030,1 | 1030,2 | 1030,4 | 1030,5 | 1030,7 | 1030,9 | |||
| 1032,0 | 1030,4 | 1030,6 | 1030,7 | 1030,9 | 1031,0 | 1031,2 | 1031,4 | |||
| 1032,5 | 1030,9 | 1031,1 | 1031,2 | 1031,4 | 1031,5 | 1031,7 | 1031,9 | |||
| 1033,0 | 1031,4 | 1031,6 | 1031,7 | 1031,9 | 1032,0 | 1032,2 | 1032,4 | |||
| 1033,5 | 1031,9 | 1032,1 | 1032,2 | 1032,4 | 1032,5 | 1032,7 | 1032,9 | |||
| 1034,0 | 1032,4 | 1032,6 | 1032,7 | 1032,9 | 1033,0 | 1033,2 | 1033,4 | |||
| 1034,5 | 1032,9 | 1033,1 | 1033,1 | 1033,4 | 1033,5 | 1033,7
| 1033,9 | |||
| 1035,0 | 1033,4 | 1033,6 | 10337 | 1033,9 | 1034,0 | 1034,2 | 1034,4 | |||
| 1033,3 | 1033,9 | 1034,1 | 1034,2 | 1034,4 | 1034,3 | 1034,7 | 1034,9 | |||
| 1036,0 | 1034,4 | 1034,6 | 1034,7 | 1034,9 | 1035,0 | 1035,2 | 1035,4 | |||
| Густина молока, кг/м3 | Густина, приведена до 20°С,кг/м3, при температурі молока, °С | |||||||||
| 18,5 | 19,0 | 19,5 | 20,0 | 20,5 | 21,0 | 21,5 | ||||
| 1025,5 | 1025,0 | 1025,2 | 1025,3 | 1025,5 | 1025,7 | 1025,8 | 1026,0 | |||
| 1026,0 | 1025,5 | 1025,7 | 1025,8 | 1026,0 | 1026,2 | 1026,3 | 1026.5 | |||
| 1026,3 | 1026,0 | 1026,2 | 1026,3 | 1026,5 | 1026,7 | 1026,8 | 1027,0 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |||
| 1027,0 | 1026,5 | 1026,7 | 1026,8 | 1027,0 | 1027,2 | 1027,3 | 1027,5 | |||
| 1027,5 | 1027,0 | 1027,2 | 1027,3 | 1027,5 | 1027,7 | 1027,8 | 1028,0 | |||
| 1021,0 | 1027,5 | 1027,7 | 1027,8 | 1028,0 | 1028,2 | 1028,3 | 1028,5 | |||
| 1021,5 | 1027,0 | 1027,2 | 1028,3 | 1028,5 | 1028,7 | 1028,8 | 1029.0 | |||
| 1029,0 | 1028,5 | 1027,7 | 1028,8 | 1029,0 | 1029,2 | 1029,3 | 1029,5 | |||
| 1029,5 | 1029,0 | 1029,2 | 1029,3 | 1029,5 | 1029,7 | 1029,8 | 1030,0 | |||
| 1030,0 | 1029,5 | 1029,7 | 1029,8 | 1030,0 | 1030,2 | 1030,3 | 1030,5 | |||
| 1030,5 | 1030,0 | 1030,2 | 1030,3 | 1030,5 | 1030,7 | 1030,8 | 1031,0 | |||
| 1031,0 | 1030,5 | 1030,7 | 1030,8 | 1031,0 | 1031,2 | 1031,3 | 1031,5 | |||
| 1031,5 | 1031,0 | 1031,2 | 1031,3 | 1031,5 | 1031,7 | 1031,8 | 1032,0 | |||
| 1032,0 | 1031,5 | 1031,7 | 1031,8 | 1032,0 | 1032,2 | 1032,3 | 1032,5 | |||
| 1032,5 | 1032,0 | 1032,2 | 1032,3 | 1032,5 | 1032,7 | 1032,8 | 1033,0 | |||
| 1033,0 | 1032,5 | 1032,7 | 1032,8 | 1033,0 | 1033,2 | 1033,3 | 1033,5 | |||
| 1033,5 | 1033,0 | 1033,2 | 1033,3 | 1033,5 | 1033,7 | 1033,8 | 1034,0 | |||
| 1034,0 | 1033,5 | 1033,7 | 1033,8 | 1034,0 | 1034,2 | 1034,3 | 1034,5
| |||
| 1034,5 | 1034,0 | 1034,2 | 1034,3 | 1034,5 | 1034,7 | 1034,8 | 1035,0 | |||
| 1035,0 | 1034,5 | 1034,7 | 1034,8 | 1035,0 | 1035,2 | 1035,3 | 1035,5 | |||
| 1035,5 | 1035,0 | 1035,2 | 1035,3 | 1035,0 | 1035,7 | 1035,8 | 1036,0 | |||
| 1036,0 | 1035,5 | 1035,7 | 1035,8 | 1036,0 | 1036,2 | 1036,3 | 1036,5 | |||
| Густина молока, ц кг/м | Густина, приведена до 20ºС, кг/м³, при температурі молока, ºС | |||||||||
| 22,0 | 22,5 | 23,0 | 23,5 | 24,0 | 24,5 | 25,0 | ||||
| 1030,5 | 1031,1 | 1031,3 | 1031,5 | 1031,6 | 1031,8 | 1031,9 | 1032,1 | |||
| 1031,0 | 1031,6 | 1031,8 | 1032,0 | 1032,1 | 1032,3 | 1032,4 | 1032,6 | |||
| 1031,5 | 1032,1 | 1032,3 | 1032,5 | 1032,6 | 1032,8 | 1032,9 | 1033,1 | |||
| 1032,0 | 1032,6 | 1032,8 | 1033,0 | 1033,1 | 1032,3 | 1033,4 | 1033,6 | |||
| 1032,5 | 1033,1 | 1033,3 | 1033,5 | 1033,6 | 1032,7 | 1033,9 | 1034,1 | |||
| 1033,5 | 1034,1 | 1034,3 | 1034,5 | 1034,6 | 1033,7 | 1034,9 | 1035,1 | |||
| 1034,0 | 1034,6 | 1034,8 | 1035,0 | 1035,1 | 1034,2 | 1035,4 | 1035,6 | |||
| 1034,5 | 1035,1 | 1035,3 | 1035,5 | 1035,6 | 1034,7 | 1035,9 | 1036,1 | |||
| 1035,0 | 1035,6 | 1035,8 | 1036,0 | 1036,1 | 1035,2 | 1036,4 | 1036,6 | |||
| 1035,5 | 1036,1 | 1036,3 | 1036,5 | 1036,6 | 1035,7 | 1036,9 | 103,1 | |||
| 1036,0 | 1036,6 | 1036,8 | 1037,0 | 1037,1 | 1036,2 | 1037,4 | 1037,6 | |||
Визначення масової частки жиру (ГОСТ 5867-90)
Метод базується на виділенні жиру з молока у вигляді суцільного шару під дією концентрованої сірчаної кислоти та ізоамілового спирту.
Злиттю жирових кульок у свіжому молоці перешкоджає адсорбція білкових речовин на їх поверхні (білково-лецитинова оболонка).
Сірчана кислота густиною 1,81-1,82 г/смЗ, яка добавляється в молоко, переводить білки молока, в тому числі й оболонку жирових кульок в розчинну сполуку з утворенням нерозчинного сірчанокислого кальцію. Для кращого з'єднання жирових кульок вводиться ізоаміловий спирт, який, реагуючи з сірчаною кислотою, утворює ізоамілово-сірчаний ефір. Ефір розчиняється в надлишку кислотного розчину, знижуючи поверхневий натяг на межі поділу жиру і нежирової частини, сприяє зливанню звільнених від оболонок жирових кульок і забезпечує більш повне і швидке виділення жиру. Цей метод запропонований Гербером в 1892 р. і одержав назву кислотного методу Гербера.
Техніка визначення масової частки жиру
І. В чистий молочний жиромір, намагаючись не змочити шийку, наливають 10мл сірчаної кислоти (густиною 1,81-1,82 г/смЗ).
2. Обережно, щоб рідини не змішувались, добавляють піпеткою 10,77 мл добре розмішаного молока, приклавши кінчик піпетки до стінки жироміра під кутом (рівень молока в піпетці встановлюють за нижньою точкою меніска), молоко повинно витікати з піпетки повільно. Порожню піпетку виймають з жироміру не відразу, а через 3 сек. Видування молока з піпетки не допускається.
3. В жиромір добавляють 1 мл ізоамілового спирту (густиною 0,811-0,813 г/смЗ), намагаючись не змочити шийку жироміра (це може призвести до вискакування пробки).
4. Якщо об'єм вмісту в жиромірі нижче шийки більш ніж на 0,2-0,4мм, то необхідно долити 1-2мл кислоти до вказаного рівня (але не води!).
5. Жиромір закривають сухою гумовою пробкою до зіткнення її з вмістом жироміру загортають його в серветку і, притримуючи пробку великим чи вказівним пальцем (для уникнення її виштовхування), струшують жиромір до повного розчинення білкових речовин, перевертають 4-5 разів, щоб рідини в ньому повністю змішалися, після чого жиромір ставлять пробкою вниз на 5хв, у водяну баню з температурою 65±2°С.
6. Вийнявши з бані, жироміри вставляють у патрони центрифуги робочою частиною до центру розташовуючи їх симетрично один проти одного. При непарній кількості жиромірів в центрифугу вставляють жиромір, наповнений водою. Центрифугують 5 хв. зі швидкістю 1000об/хв.
7. Потім кожний жиромір виймають із центрифуги і рухом пробки регулюють стовпчик жиру так, щоб він знаходився в трубці зі шкалою.
8. Жироміри знову помішають у водяну баню пробками вниз із температурою 65±2°С на 5 хв. Рівень води в бані повинен бути трохи вище стовпчика жиру в жиромірі.
9. Через 5 хв. жироміри виймають із бані і швидко проводять відлік жиру При відліку жиромір тримають вертикально, межа жиру повинна знаходитись на рівні ока. Рухом пробки вверх-вниз встановлюють нижню межу стовпчика жиру на цілій поділці шкали і від нього рахують число поділок до нижньої точки меніску стовпчика жиру. Межа поділу жиру і кислоти повинна бути різкою, а стовпчик жиру - прозорим. При наявності кільця (пробки) бурого чи темно-жовтого кольору, а також різних домішок у жировому стовпчику аналіз проводять повторно.
10. Покази жироміра відповідають масовій частці жиру в молоці у відсотках. Об'єм 10 малих поділок шкали відповідає 1% жиру в продукті. Відлік жиру проводять з точністю до однієї маленької поділки жироміра (0,1%).
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень.
11. Слід пам'ятати, що кислота з підвищеною густиною викликає обвуглювання білкових речовин молока з утворенням продуктів згорання, які забарвлюють вміст жироміра в темно-коричневий або чорний колір, що перешкоджає відліку жиру. Кислота з густиною менше 1,81 г/смЗ не забезпечує повного розчинення білкових оболонок і виділення жиру. Для вимірювання густини кислоти використовують спеціальний ареометр. Розведення проводять користуючись таблицею. Кислоту по стінці скляної колби (склянки) вливають невеликими порціями в воду (не можна вливати воду в кислоту!), перемішуючи вміст колби круговими рухами.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 383; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!