Магнітні властивості твердих тіл



       У главі 17 було показано, що сукупності атомів з магнітними моментами  мають парамагнітні властивості. Їх магнітна сприятливість визначається орієнтацією атомних магнітних моментів. А сукупність атомів, які мають наведений магнітний момент, мають від'ємну магнітну сприятливість, притаманну діамагнетикам. Діамагнетизм чітко спостерігається, коли парамагнітними властивостями сукупності можна знехтувати. Парамагнетизм і діамагнетизм проявляються в присутності магнітного поля.

Проте є клас твердих тіл - феромагнетиків, які мають значний спонтанний магнітний момент навіть у відсутності магнітного поля. Вони мають такі властивості:

· значну спонтанну намагніченість , тобто вони намагнічені навіть у відсутності магнітного поля (таблиця 20.1);

· нелінійну залежність магнітного моменту одиниці об'єму  від напруженості магнітного поля , або  від , тобто магнітна проникність  нелінійно залежить від  (рис.20.21) і маєвеликі максимальні значення, наприклад, у зааліза ;

Рис. 20.21. Залежності: 1 – , 2) - , 3) -  і 4) –  - петля гістерезису.


· неоднозначні залежності  і , які називається магнітним гістерезисом (рис.20.21);

· коерцитивна сила - магнітне поле , необхідне для перемагнічування речовини;

· скінченний інтервал температур, в якому виявляється феромагнетизм. При температурах більших за температуру Кюрі  феромагнетики стають парамагнетиками, і їхня магнітна сприятливість  в околі точки Кюрі описується законом Кюрі - Вейса , де  - стала.

 

Таблиця 20.1. Параметри феромагнітних металів.

Метали температура Кюрі спонтанна намагніченість при 0 К  намагніченість насичення при 0 К
 (ОЦК) 1044 221,7 1735,2
 (ГЦУ) 1360 166,1 1445
 (ГЦУ) 627,4 58,57 508,8

 

       Феромагнетизм притаманний лише конденсованому стану речовини. Сукупність вільних атомів феромагнетиків не мають феромагнітних властивостей. Їхні атомні магнітні моменти майже не відрізняються від магнітних моментів інших атомів. Значні спонтанні магнітні моменти одиниці об’єму конденсованих фаз феромагнетиків свідчать, що в них існують внутрішні взаємодії, внаслідок чого виникають внутрішні поля, які спричиняють появу спонтанних магнітних моментів. Внутрішнє поле  можна оцінити за температурою Кюрі, за якою магнітна енергія дорівнює тепловій енергії

,                                      (20.65)

де - гіромагнітний фактор, ,  - магнетон Бора,  - температура Кюрі. Для ,  внутрішнє поле досить значне , появу якого не вдається пояснити в межах класичної фізики.

Обмінний гамільтоніан Гeйзенберга. Спонтанна намагніченість, феромагнетизм та антиферомагнетизм

       Гейзенберг показав, що сильна взаємодія магнітних моментів у феромагнетиках виникає через електростатичну обмінну взаємодію. Обмінна енергія двох атомів i та  зі спіновими моментами  залежить від обмінного інтегралу

,                               (20.66)

який, як і в (18.10*) для двох електронів має вигляд

. (20.66*)

Обмінний інтеграл залежить від ступеня перекриття електронних оболонок атомів, яке у свою чергу залежить від розміру електронних оболонок атомів  і відстані між сусідніми атомами в кристалі а.

Рис. 20.22. Залежність .

На рис.20.22 наведена залежність  для елементів з незаповненими  оболонками. Видно, що для більшості атомів обмінний інтеграл від’ємний . Лише для деяких кристалів, наприклад,  i  обмінний інтеграл стає додатнім  Такі кристали утворюють гратки з паралельно орієнтованими електронними спінами. Вони мають значний магнітний момент одиниці об'єму, тобто утворюють феромагнітні кристали. Кристали, побудовані з атомів хрому і марганцю, мають менші значення:  Їхній обмінний інтеграл менший нуля  і вони утворюють парамагнітні кристали з антипаралельними спінами. Якщо збільшити  наприклад, шляхом введення атомів азоту до кристалів , то обмінний інтеграл зростає до величини +1,5 й такі кристали стають феромагнітними. Таким чином, наявність незаповнених  оболонок і позитивного обмінного інтеграла є умовами появи феромагнітних властивостей твердих тіл.

Рис. 20.23. Різновиди впорядкування спінів: 1 - феромагнетик; 2 - антиферомагнетик; 3 - феримагнетик.

Крім феромагнетиків існують ще два різновиди магнетиків: антиферомагнетики і феримагнетики (рис.20.23). Ці речовини відкрив і почав досліджувати французький фізик Неель.

В антиферомагнетиках утворюються дві просторові підґратки з протилежно орієнтованими спінами. Такі кристали будуються з молекул , тощо. При  дві спінові підґратки компенсують одна одну, і намагніченість стає рівною нулю. При підвищенні температури у цих кристалах з’являється спонтанна намагніченість, бо порушується взаємна компенсація двох підґраток з протилежними спінами. Найбільші зміни намагніченості відбуваються в околі температури , яка називається температурою Нееля (рис.20.24). При  енергія теплового руху стає більшою за обмінну енергію і антиферомагнетик переходить до парамагнітного стану. У цьому стані він має типову температурну залежність Кюрі – Вейса (17.30).

Рис. 20.24. Температурні залежності магнетиків (ТС і ТН - температури Кюрі і Нееля відповідно).

       В тих випадках, коли намагніченість обох підґраток із протилежно орієнтованими спінами різна, виникає не скомпенсований антиферомагнітний стан. Такі кристали називаються феримагнітними. Вони мають спонтанну намагніченість навіть при нульовій температурі тобто властивості феромагнетиків, але відрізняються від класичних феромагнетиків температурними залежностями  

Феромагнетики, які мають ще й напівпровідникові властивості називаються феритами. Типовим представником феритів є залізоітрієвий гранат  Ферити мають значно меншу електропровідність, ніж металеві феромагнетики (в 105 ¸1015 разів). Мала електропровідність феритів зменшує втрати на вихореві струми, що виникають у змінних полях. Тому феритові осердя знайшли досить широке застосування у високочастотних приладах.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 655; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!