Дидактична гра як засіб розвитку творчої особистості молодшого школяра.
Розвиток особистості відбувається в умовах різнопланової діяльності: ігрової, навчальної, трудової. Серед них особливе місце посідає ігрова діяльність, бо вона надає великі можливості для формування особистості дитини.
На жаль, у педагогічній практиці гру не завжди використовують як рівноправний засіб виховання і розвитку дитини. Серед причин, що гальмують впровадження гри у навчально-виховний процес школи в першу чергу – є відсутність чіткої теорії ігрової діяльності. В.О.Сухомлинський попереджав, що без гри школа перетворюється у сумний, "казенний" заклад, який сушить ум та спустошує серце. Важко уявити дітей молодшого шкільного віку без гри. Ігрові форми навчання полегшують адаптацію, забезпечують психологічний комфорт, надають можливості для творчого самовираження, прояву самостійності і активності школярів.
Отже, враховуючи інтерес учнів до гри можна рекомендувати впроваджувати у навчально-виховний процес комплекс дидактичних ігор, який сприятиме розвитку творчих здібностей учнів:
1) вміння спланувати та організувати свою навчально-пізнавальну діяльність;
2) наявність творчого інтересу, допитливості;
3) здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей;
4) навички виконання різного роду творчих завдань;
5) вміння виділяти найбільш суттєві елементи діяльності;
6) рівень розвиненості уяви, фантазії;
7) здатність класифікувати потрібний матеріал, аналізувати, синтезувати, полемізувати, логічно, альтернативно мислити;
|
|
|
8) перенесення загальнотрудових навичок у специфічні умови творчої
діяльності;
9) ступінь відповідності творчої розробки умовам навчального завдання.
Разом із тим початкова школа традиційно спрямовує свої зусилля переважно на опанування дітьми якомога більшою кількістю знань. Але, акумульовані у свідомості школяра думки, почуття, прагнення потребують свого втілення у практичній діяльності. Внутрішня енергія творчих задумів, пошуків, рішень з успіхом може перетворитися в конкретні дії, знаходити своє вираження у ігровій діяльності.
Ігрові форми проведення занять можна використовувати як протягом всього уроку, так і під час різних його етапів.
Гра допомагає дитині самостійно оволодівати знаннями, вміннями і навичками, надає можливості для самовираження, приносить радість і захоплення, сприяє розвитку творчих здібностей. Дітям подобається ігровий процес. Це підтверджується результатами проведеного дослідження (95% школярів прагнуть виконувати на уроках ігрові завдання).
Для повноцінного розвитку особистості необхідно використовувати і інтелектуальні, і творчі, і індивідуальні, і колективні ігри. Процес розвитку творчих здібностей учнів вимагає застосування комплексу ігор, який складається з взаємопов’язаних елементів, що утворюють цілісність і єдність. При цьому виходять з таких положень:
|
|
|
Ø комплекс ігор повинен поєднувати різні їх види;
Ø ігри треба використовувати в порядку їх ускладнення (збільшення обсягу навчально-пізнавальних завдань, поступова заміна репродуктивних завдань частково-пошуковими, пошуковими і творчими);
Ø при розробці комплексу ігор слід враховувати специфіку предмету
“Трудове навчання”, його окремих розділів і тем;
Ø слід органічно поєднувати традиційні методи навчання і використання
комплексу навчальних ігор.
З педагогічного погляду розробка комплексу ігор вимагає врахування принципів навчання (основних вихідних положень).
Розвиток творчих здібностей належить до складних процесів. Саме тому необхідно забезпечити послідовний розвиток усіх складових компонентів. Комплекс ігор поєднує ігрові завдання репродуктивні, проблемно-пошукові, творчі, що забезпечує повноцінний розвиток особистості.
Комплекс ігор найбільш ефективно впроваджувати у педагогічний процес на уроках трудового навчання послідовно:
|
|
|
1) ігри, в ході яких здійснюється удосконалення творчого продукту
(”Зроби краще”, “Маю смак” та ін.);
2) ігри, в ході яких здійснюється завершення творчого продукту (“Створи настрій”, “Домалюй фасон” та ін.)
3) ігри, в ході яких учні створюють творчий продукт (“Творю красу”,
“Модельєр” та ін.).
При створенні комплексу ігор дотримуються загальнодидактичних вимог до навчально-пізнавальних завдань:
– зрозумілість мети завдання;
– доступність для учнів матеріалу, який містить ігрове завдання;
– опора на наявні в учнів уміння та навички;
– можливість виконання ігрового завдання за певний час;
– поступове ускладнення ігрових завдань;
– необхідність створення психологічного настрою для виконання завдань;
– наступність.
Творча діяльність учнів при виконанні ігрових завдань складається з певних етапів. Це питання викликає деякі розбіжності у судженнях науковців і шкільних вчителів, відзначається своєю відкритістю для теоретичних дискусій. Можна виділити такі етапи, що характеризують творчу діяльність учнів на уроках праці:
1) усвідомлення, постановка, формулювання проблеми;
2) ознайомлення з існуючою інформацією;
|
|
|
3) критичний аналіз;
4) народження ідеї;
5) етап пошуку принципу вирішення проблеми;
6) практична перевірка гіпотези, практична реалізація ідеї.
Найчастіше застосовують таку послідовність у організації ігор: постановка навчальної або творчої задачі, пояснення ігрових правил, виконання учнями ігрових дій, оцінювання результатів. Але, у багатьох випадках, послідовність етапів при організації і проведенні ігор змінюють. Практика доводить, що діти легко, з задоволенням виконують на уроці дії, які пропонує педагог, навіть якщо їх мета невідома. Особливо у тих випадках, коли зміст завдання несподіваний і незрозумілий для учнів.
Використовуючи ігрову діяльність треба пам'ятати, що не буває гри без правил, а їх виконання – це дисципліна.
При обговоренні результатів гри вчитель повинен дотримуватися таких
правил:
1. Надавати можливість кожному учаснику гри виступити з аналізом своїх дій та дій інших учнів і вчителя.
2. Уважно вислуховувати кожного учня, записувати деякі положення. Це підкреслить важливість оцінювання гри.
3. Не поспішати висловлювати свою думку. Дати змогу виступити всім учням і тільки після цього говорити самому.
4. Треба прагнути до того, щоб учні самостійно виділяли головне. В іншому випадку слід уточнити позицію кожного, сконцентрувати увагу дітей на конструктивних пропозиціях.
5. В ході аналізу виступів учнів відмічати передусім їх переваги, але, в той самий час, вказати на недоліки.
6. Залучати школярів до вільного обговорення зауважень вчителя, навчати відстоювати власну думку.
При проведенні ігор і в ході оцінювання результатів враховують, що кожній людині, а тим більше дитині, приємно, коли її помічають, вирізняють серед інших, відзначають. Д.Карнегі зазначав, що, вступаючи у взаємовідносини з людьми, не можна забувати про їх емоційність, а також про гордовитість, марнославство, якими вони керуються у своїй діяльності. Він дає такі поради як змінити людину, не ображаючи її і не викликаючи обурення:
- починайте з похвали і щирого визнання достоїнств людини;
- звертаючи увагу людей на їхні помилки, робіть це побічно;
- дайте людині можливість зберегти своє лице;
- хваліть людину за кожний, навіть найскромніший успіх і будьте при
цьому “щирими у своєму визнанні і щедрими у похвалах”;
- користуйтеся заохоченням та ін.
Чим молодші учні, тим простіший варіант гри використовують на уроці. З кожним роком гру ускладнюють, що робить її довговічною. Підростаючи, дитина у старій грі знаходить нові, посильні для неї сторони.
Дидактичні ігри входять безпосередньо до складу уроку і слугують вивченню, закріпленню, повторенню, контролю та систематизації навчального матеріалу. У цьому розумінні вони не є повною мірою результатом вільної творчості дітей, оскільки діти не наповнюють гру змістом і не виявляють щодо цього самодіяльність і здібності, бо отримують умови гри від учителя в готовому вигляді. Саме з цієї причини деякі дослідники називають їх не іграми, а ігровими ситуаціями, тобто спеціальною формою навчальних занять, які проводяться ігровим методом
Відомо, що для продуктивного розвитку особистості слід забезпечити оволодіння нею спеціальними способами творчого мислення: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей, комбінування, вміння виділяти найбільш суттєві елементи діяльності, вміння аналізувати, синтезувати, полемізувати тощо. Слід навчити дітей планувати та організовувати свою навчально-пізнавальну діяльність, виконувати творчі завдання, розвивати уяву, фантазію, сприяти розвитку їх творчого інтересу, допитливості та ін.
Наведені вище показники розвитку творчих здібностей беруть за основу при розробці комплексу ігор, використовуючи які на уроках трудового навчання прагнуть до оволодіння учнями способами творчого мислення.
Так, виділяти протилежні властивості діти вчаться у ході ігор “І хороша, і погана”, “Трудівник та ледар”, “Засідання художньої ради” та ін., під час яких їм необхідно виділяти протилежні властивості будь-яких предметів, явищ, подій тощо.
Пошук аналогійучні здійснюють у іграх “Згадаймо геометрію”, “Силу-
ет”, “Що на що схоже”.
Асоціювання понять діти здійснюють у іграх “Символ професії”, “Асоціації”, ігровим завданням яких є пошук відповіді за допомогою асоціативних питань. При цьому діти можуть поділятися на дві команди: одна з них вигадує завдання, а інша, шукаючи відповідь, ставить запитання асоціативного характеру. Наприклад: “Якого кольору професія?”, “Який має запах?” Це суть гри “Асоціації”. Під час гри “Символ професії” вчитель показує малюнок із зображенням знайомого предмета. Учням необхідно називати професії, які цей предмет, на їх думку, символізує. Можна запропонувати дітям малюнок із зображенням робітника будь-якої професії, а вони мають придумати її символ та пояснити свій вибір.
У такій грі учні вчаться не тільки асоціюванню понять, а й постановці запитань, їх спрямованості, розвивається їх допитливість. Елементи невідомого і протиріччя у цих іграх спонукають школярів до інтелектуальної активності, спрямовані на розвиток мислення. Запам’ятовування за асоціацією є одним з шляхів удосконалення пам’яті.
Встановлено, що навчати дітей ставити запитання можна за допомогою ігор “Впізнай професію”, “Прийом на роботу”, “Стіл замовлень”, “Телеміст”, “Спитай та відгадай”, “Секрети творчості”, “Що в кулаці?”
Так, на початку пояснення, щоб привернути увагу учнів, пропонують їм відгадати, ставлячи запитання та отримуючи відповіді, будь-який предмет, який буде потрібний при роботі на уроці (гра "Що в кулаці?"), або діти виконували ролі "водолазів", працюючи у темряві (з закритими очима або у мішку), шукаючи необхідні предмети (гра "Визнач на дотик"). У цих іграх мета вчителя (навчити ставити запитання, розвивати уяву, мислення) лишається прихованою від школярів.
Учасник гри “Впізнай професію” стоїть спиною до дошки, на якій розташований малюнок робітника будь-якої професії. Він ставить запитання до учнів класу, відповіді на які допоможуть йому відгадати професію. Наприклад: “На мені халат?”, “Він білий?”, “Я смачно пахну?”, “Я пахну борщем?” Якщо на всі ці запитання була отримана позитивна відповідь, то це професія повара. Готуючись до гри “Секрети творчості”, учні класу утворюють декілька творчих груп, кожна з яких вивчає вироби будь-якого напрямку декоративно-прикладного мистецтва і готує запитання для інших учасників. Під час гри кожна творча група представляє обрані вироби та ставить іншим групам запитання про використаний матеріал, інструменти, естетичне оформлення, місця виготовлення виробів та інше.
У грі "Телеміст" "журналісти" ставлять запитання “фахівцям” . Гру “Телеміст” можна проводити щороку, бо вона має широкий діапазон цілей учасників. Це стосується і проведення гри “Відкриття магазину”, який “спеціалізується кожного разу на реалізації різних виробів”, відповідно до навчальної програми предмету “Трудове навчання”. Багаторазове повторення дозволяє учням відкривати та розвивати у грі свої здібності. У ігровій діяльності школярі вчаться генерувати ідеї. Актуалізація педагогічної уваги на цьому питанні пояснюється тим, що це один з найважливіших способів, який забезпечує підхід до вирішення учнями найрізноманітніших проблем. Суть його – генерувати якнайбільше ідей. При цьому не обов’язково, щоб вони були правильними. Діти можуть продуктувати найнезвичніші і найабсурдніші ідеї. Чим більше ідей, тим більша ймовірність, що
серед них будуть хороші або навіть геніальні.
Дослідники висловлюють думку, що штучні казки, тобто ті, які є результатом творчості письменників, можна називати чарівними. Ця назва характеризує їх суть. Головний елемент, який робить твори казками – фантастичній зміст. Саме він та образна і емоційна мова допомагають краще усвідомити складний навчальний матеріал, швидко засвоїти його, як це відбувається при використанні гри-мандрівки “Пригоди Допитливої Варвари”.
Учням пропонують придумати несподіванки, які чекають на дівчинку під час подорожі у ткацькому станку. Виконання такого завдання сприяє розвитку у них творчої уяви.
Слід зазначити, що під час розповіді казки використовуються відповідні ілюстрації. При цьому враховують, що будь-яке навчання здійснюється на основі потоку інформації, який циркулює у прямому і зворотному напрямках між вчителем, наочними посібниками та учнями при виконанні різних видів пізнавальної діяльності. Сприйняття цієї інформації відбувається за допомогою зору, на слух або іншими органами чуття. Через них забезпечується засвоєння саме тієї інформації, яка необхідна для творчої діяльності людини.
Суть гри “Загадковий пакунок”у визначенні, на основі аналізу отриманого комплекту деталей, зовнішнього вигляду моделі, яку можна виготовити з цих деталей. Для цього учні повинні з’ясувати, які це деталі, скільки їх потрібно для виготовлення виробу. Гру можна ускладнити, якщо дати додаткові завдання. Ефективність виконання ігрового завдання значно підвищується, якщо його треба виконати за певний час.
Незаперечним є той факт, що в процесі навчання у школі учнів треба навчати планувати та організовувати свою навчально-пізнавальну діяльність. Використовуючи ігри на уроках праці легко вирішити і цю проблему “Секрети творчості”, “Агентство моделей”, “Захист професії”,
Повторюючи навчальний матеріал з різних тем предмету "Трудове навчання", застосовують різні ігри ("Індивідуальний кросворд", "Склади слово", "Змагання по викреслюванню", "Склади речення", "Естафета", "Хто швидше", "Що це?", "Відгадай", "Розклади послідовно", "Збери сім'ю", "Аукціон", "Склади характеристику", "Відкриття магазину", "Будь провідником" тощо).
Так, наприклад, у грі “Склади слово” учасники по черзі викладають його з окремих літер. Складати з окремих слів речення пропонують у грі “Склади речення”. Серед карток, на яких написані слова, зазвичай одна чи дві зайві. Це вимагає від учнів уважного ставлення до виконання завдання.
Учасники гри “Розклади послідовно” змагаються, розкладаючи операції у послідовності виготовлення виробу. Існують різні варіанти цієї гри: “Знайди помилку”, “Допиши два рядки”.
Наприклад, у ході гри "Проявіть кмітливість" перед школярами постає проблема: необхідність пошуку варіантів реконструкції книжки.
Важливе значення має керівництво грою дитини, підтримка її реальних досягнень. За цих умов "людина починає вірити в свої сили, у свою здатність подолати й майбутні труднощі". Тобто, підтримуючи гру, можна надати психотерапевтичну допомогу тому, хто її потребує.
Дитячі ігри, організовані вчителем у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, розвивають творчі здібності, навички організації спільної діяльності. Вони виховують волю і характер дитини, наполегливість і посидючість, витримку і винахідливість, уміння володіти собою за різних обставин. Ігри дають змогу краще сформувати в учнів практичні навички та вміння, розвинути в них пізнавальний інтерес та активізувати самостійну діяльність.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 547; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!