Методи формування пізнавальних інтересів на уроці
Найхарактернішою ознакою методики сучасного уроку с орієнтація на всебічний розвиток активності й самостійності учнів. Зміст, методи й структура уроку мають підпорядковуватись його меті. Синтез мислення, мови і дії на уроці - найважливіше з погляду забезпечення розвитку пізнавальних інтересі дітей молодшого шкільного віку. Збудженню і розвитку інтересів учнів молодших класів сприяють такі фактори:
• схематичне розв'язання учнями послідовних завдань, що передбачають застосування засвоєних знань на практиці;
• створення проблемних ситуацій під час вивчення теоретичних питань та розв'язання практичних завдань;
• дослідження властивостей матеріалів, технологічних процесів тощо, в ході чого учні вирішують поставлені проблеми;
• самостійне розв'язання учнями пошукових завдань, що передбачають застосування засвоєних знань на практиці;
• індивідуалізація навчання в двох напрямках: робота з усунення прогалин у знаннях учнів; робота з розвитку розумової діяльності дітей, їх інтересів, розширення їх кругозору та поглиблення знань.
Ці фактори і покладені в основу активних методів навчання: частково-пошукового, проблемного, дослідницького.
Частково-пошуковий метод. Суть цього методу полягає в тому, що учням не дається кінцевий результат вирішення поставленого завдання, а частину поставлених питань пропонується вирішити самостійно. Починаючи з молодших класів, елементи пошуку пріоритетні на уроках трудового навчання. При виготовленні будь-якого, навіть самого простого виробу перед учнями необхідно ставити питання самостійного вирішення, які будуть дуть сприяти розвитку конструкторських умінь: який краще вибрати матеріал для виробу; як він повинен виглядати в готовому вигляді, щоб ним було зручно користуватись і був він красивим і міцним; як зекономити матеріал при виготовленні виробу; яким способом краще скласти виріб тощо. Колективно обговорюючи ці питання, учні приходять до оптимального виборі конструкції. Для розвитку творчої ініціативи учитель використовує різні прийоми. Наприклад, на початкових етапах навчання учні працюють за технологічними картками з детальним описом операцій. Поступово при складанні технологічних карток частину даних опускають. Це заставляє учиш самостійно вирішити деякі посильні для них завдання. Таким прийомом користуються і при складанні креслень виробів. У посібнику для початкових класів "Умілі руки" (автор Міщенко І. Т.) подано креслення, що мають неповні дані про розміри виробів, які повинні обрахувати учні самостійно. Такі розміри позначені в посібнику знаками "?" або "X". При конструюванні ні і виготовленні папки для зошитів, частину посильних для учнів завдань вони вирішують в процесі пошукової діяльності. Учні встановлюють кількість кришок у папці, визначають по стопці зошитів товщину папки, а також її ширину і довжину. Далі підраховують і скільки деталей потрібно заготовити та визнають їх розміри. Таким чином, у практиці трудового навчання частково-пошуковий метод застосовується, як метод, що підготовляє учнів до самостійної творчої, конструкторської діяльності.
|
|
|
|
|
|
Проблемний метод. Проблемне навчання є психологічною доцільною системою роботи з учнями і характеризується такими особливостями:
♦ нові завдання не подаються в готовому вигляді; учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, опираючись на раніше набуті знання і вміння;
♦ разом з новими знаннями учні набувають уміння їх застосовувати за різних умов, тобто оволодівають способами розумової та практичної діяльності;
♦ від дітей вимагається самостійності;
♦ створюються й розв'язуються ситуації, аналогічні до життєвих.
Проблемне навчання грунтується на системі проблемних ситуацій. Проблемна ситуація на уроці трудового навчання в ІІ-ІІІласах - це постановка 
перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків. Так, при виготовленні плаваючих моделей, учитель демонструє досліди, які ставлять перед учнями певну проблему. В посудину з водою вчитель опускає кусочок фольги. Учні спостерігають, що фольга занурюється на дно. Ставиться питання чому фольга тоне? Учні припускають, що фольга тоне, так як вона важка. Тоді вчитель робить із фольги коробочку і обережно ставить дном на воду. Учні бачать що в цьому випадку та ж сама фольга плаває на поверхні води. Так виникає проблемна ситуація. Перший висновок про те, що важкі матеріали завжди тонуть не підтвердився. Отже, справа не лише в матеріалі, а в чомусь іншому. Уважно розглядаючи кусочок фольги і коробочку з фольги, учні роблять висновок, що вони відрізняються лише за формою: фольга плоска, а коробочка об'ємна, має пустоту, заповнену повітрям. Повітря має невелику вагу, воно легке. Учні приходять до висновку: пустотілі предмети навіть з важкого матеріалу, як метал, не тонуть. Таким чином, учитель, створюючи проблемну ситуацію, спонукає учнів будувати гіпотези, проводити досліди, спостереження, висувати припущення, самостійно робити висновки. Таким чином, проблемне викладення навчального матеріалу наближає навчальний процес у школі до наукового пошуку.
|
|
|
|
|
|
Створенню проблемної ситуації завжди передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує учням мінімум знань, необхідних для розв'язання проблеми. Крім того, в процесі підготовчої роботи вчитель збуджує в учнів пізнавальний інтерес, стимулює їх прагнення розв'язати проблему. Якщо учні не в змозі самостійно розв'язати проблему, учитель використовує навідні запитання.
Механізм втягнення учнів у розв'язання проблемної ситуації складається з виникнення пізнавальної потреби, на базі якої з'являється пізнавальна активність, як засіб її задоволення і пізнавальний інтерес, як мотив цієї активності.
Дослідницький метод.Цей метод слід розглядати, як найвищу ступінь творчої діяльності учнів, в процесі якої вони знаходять вирішення нових для них завдань. Дослідницький метод дозволяє сформувати в учнів знання та вміння, які володіють високим ступенем переносу і можуть застосовуватись у нових трудових ситуаціях. Застосовуючи на уроці дослідницький метод, учитель здійснює підготовчу роботу, яка сприяє активізації мислительської діяльності учнів, розвитку їх самостійності, ініціативи, творчої думки, а також наближає процес до наукового пошуку. Учні знайомляться не лише з новими науковими поняттями, а й методикою наукового пошуку.
У загальному вигляді процес дослідження можна поділити на ті ж стадії, що і процес творчої діяльності дорослих: виникнення ідеї, розв'язання завдання, реалізація завдання на практиці. Поряд з цим процес дослідження у школярів має свої особливості. Для всякого дослідження, яке виконують учні, характерною ознакою є новизна, хоч для суспільства це не являє новини. Дослідницька діяльність учнів характеризується також нижчим, ніж у дорослих, рівнем самостійних дій. Це пояснюється тим, що діти не мають ще достатніх знань та умінь, життєвого досвіду.
Як свідчить педагогічний досвід, під час керівництва дослідницькою роботою учнів слід дотримуватись таких умов:
• включення учнів у дослідницьку діяльність, яка містить у собі можливості для самостійного розв'язання питань та завдань;
• підведення учнів до творчої ідеї або пряма постановка перед ними питань, чи завдань творчого характеру;
• стимулювання творчої діяльності учнів.
Розглянемо на конкретному прикладі елементи дослідницького методу. На уроці вчитель ставить перед учнями завдання - підібрати для виготовлення корпусу кораблика папір, який відповідав би певним вимогам: бути міцним, товстим, добре фарбуватись, мав достатню щільність. Для проведення досліду в розпорядженні кожного учня є зразки писального, малювального, газетного, обгорткового паперу і калька, а також баночки з водою, фарбою, пензлики. Виконуючи нескладні дії над зразками паперу, що при наявності в учнів (змочують водою, фарбують, розривають), вони встановлюють, що всі види паперу добре фарбуються, що газетний папір нещільний і швидко розмокає, що писальний і обгортковий папір неміцний, а калька дуже тонка для виготовлення виробу. А значить для виготовлення корпусу кораблика треба обрати малювальний папір, який задовольняє всі вимоги: міцний, щільний, товстий, добре фарбується. Наочно це можна показані на таблиці.
Таблиця
| Вимоги до паперу | Види паперу | ||||
| Писальний | Газетний | Калька | Обгортковий | Малювальний | |
| Щільність | Так | ні | Так | Так | Так |
| Міцність | Ні | Ні | Так | Ні | Так |
| Товщина | Ні | Ні | Ні | Ні | Так |
| Фарбу-вання | Так | Так | Так | Так | Так |
Як показує вище наведений приклад, при використанні дослідницького методу, учням не дають готового вирішення завдання, а в процесі дослідів, проб, спостережень учні самостійно приходять до узагальнень і висновків.
Інструктаж у трудовому навчанні
На уроках трудового навчання и молодших класах досить широко застосовується інструктаж
Інструктаж - це сукупність методів навчання, спрямованих на пояснення мети, завдань,послідовності і прийомів виконання трудового завдання та окремих трудових операцій, які необхідно засвоїти учням. Інструктаж є складовою частиною уроку трудового навчання. В процесі інструктажу, як правило, використовується декілька методів навчання. Такими методами є демонстрація трудових дій, прийомів і пояснення правил їх виконання; бесіда, в процесі якої учитель з'ясовує, наскільки учні зрозуміли поставлене завдання. При цьому методи тісно переплітаються між собою і їх комбінації виступають як системи
До інструктажу ставиться ряд дидактичних вимог:
♦ уміле комбінування різних методів і приймів навчання в процесі інструктаж);
♦ обгрунтування змісту інструктажу. Якщо завдання, яке ставить учитель перед учнями, незрозуміле їм, то вони часто порушують умови його виконання;
♦ повнота інструктажу і його розчленування на елементи. В залежності від складності завдання, інструктаж може бути даний весь або по частинах;
♦ наявність в інструктажі вказівок, з допомогою яких учні можуть контролювати свою діяльність.
При навчанні учнів трудових дій, практичних умінь і навичок проводять вступний, поточний і заключний інструктаж.
Вступний інструктаж - це повідомлення учням вказівок по виконанню трудових процесів, операцій і різних завдань, що супроводжується демонстрацією об'єктів, які вивчаються (виробів) і відповідних наочних посібників; демонстрація прийомів поводження з інструментами, прийомів виконання операцій, аналізом технічної документації (креслень, ескізів, технологічних карток). Головне завдання вступного інструктажу полягає в тому, щоб з його допомогою організувати і спрямувати діяльність учнів.
Поточний інструктаж проводять у ході уроку для виправлення помилок, що виникли в процесі виконання практичної роботи. Як правило, поточний інструктаж проводиться індивідуально, а якщо однакові помилки допускають ряд учнів, то проводяться поточний інструктаж для всього класу - фронтальний.
Заключний інструктаж учитель проводить у кінці уроку. Мета його підбиття підсумків уроку, виконаної роботи. Проводиться заключний інпруктаж у формі бесіди, в ході якої розглядається і оцінюється правильність і якість виконання учнями завдання, роз'яснюються допущені помилки, їх причини та шляхи виправлення. Заключний інструктаж будується так, щоб виховати в учнів навички самоконтролю, оцінки і аналізу трудової діяльності і діяльності своїх товаришів.
Питання для самоконтролю:
Ø Дати визначення методу і прийому навчання.
Ø Назвати напрямки класифікації методів трудового навчання.
Ø Дати характеристику усних словесних методів навчання.
Ø За яких умов демонстраційні методи навчання забезпечують найкращий результат у навчанні учнів?
Ø Які вимоги ставляться до вправ як методу трудового навчання?
Ø Дати характеристику методів формування пізнавальних інтересів на уроці.
Ø Пояснити особливості інструктажу та вимоги до нього.
Лекція № 4. «Формування творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання.»
План заняття
1. Зміст та показники поняття «творчі здібності».
2. Шляхи розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання.
3. Дидактична гра як засіб розвитку творчої особистоті молодшого школяра.
4. Методи розвитку творчих здібностей молодших школярів.
Зміст заняття
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 489; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!