Характеристика електронних навчальних засобів
В умовах інформатизації суспільства, збільшення потоків інформації, швидкої зміни самих технологій та інформаційних ресурсів електронні навчальні засоби розглядаються як дидактичні засоби нового покоління, які повинні сприяти підвищенню ефективності освітнього процесу у різних формах його організації у різних навчальних закладах. Під телекомунікаційним зв’язком «комп’ютер – комп’ютер» будемо розуміти передачу і прийом інформації (тексту) від партнера до партнера; підготовку, редагування та обробку тексту; зберігання і систематизацію інформації; завантаження інформації до мережі із жорсткого або гнучкого диска; перенесення інформації з мережі на жорсткий або гнучкий диск; синхронний обмін інформацією із партнером; роздруковування інформації на принтері.
Електронна пошта використовується для передачі повідомлень або текстів водночас великій кількості абонентів; зберігання у пам’яті центрального комп’ютера інформації, що надходить готовою до передавання за запитом користувача; синхронний обмін інформацією з партнерами; відправлення інформації до електронної поштової скриньки центрального комп’ютера для зберігання її протягом тривалого часу до запиту; отримання автоматичного повідомлення про те, що інформація прочитана або повернута; підготовка і редагування текстів; перенесення інформації з мережі на жорсткий або гнучкий диск; роздруковування текстів на принтері для подальшого обговорення; демонстрація текстів, графічної інформації на екрані дисплею, що забезпечує групову участь в обговоренні та інтерпретації інформації; забезпечення студентів можливістю використовувати першокласні, новітні засоби інформаційної технології, які широко використовуються у світі; підключення до будь-яких електронних банків і баз даних для отримання користувачем інформації, яка цікавить.
|
|
|
Телеконференції – це передача інформації (текстової, графічної, звукової) через систему телекомунікацій безпосередньо на комп’ютер будь-якому користувачеві, що є абонентом мережі, у якій проводиться дана конференція; прийом інформації (текстової, графічної, звукової) від будь-якого партнера-учасника конференції; підготовка, редагування текстів, графічного матеріалу; обробка та зберігання текстів, графіки; роздрукування текстів на принтері для подальшої роботи; забезпечення (за необхідності) синхронної та асинхронної комунікації, що дозволяє учасникам конференції переслати свою інформацію до системи у будь-який зручний для учасника час і таким же чином отримувати інформацію від інших учасників.
Усі повідомлення у цих випадках нумеруються, систематизуються за типами, що полегшує доступ до них.
|
|
|
Електронна дошка оголошень забезпечує розміщення і зберігання свого повідомлення на дошці оголошень без точного зазначення адресата; пошук користувача інформації, яка цікавить, і контактування з володарем цієї інформації; пошук партнера для спільної роботи; роздрукування на принтері інформації.
Контролюючі системи надають можливість організації централізованого контролю, який забезпечує перевірку всього контингенту; забезпечення об’єктивності контролю; моніторингу якості знань протягом усього часу вивчення теми або навчальної дисципліни на підставі протоколювання ходу та підсумків тестування в динамічно поновлюваній базі даних.
Навчальні та тренувальні системи використовуються для введення різнобічної інформації до бази даних і формування сценарію для проведення занять; роботи з навчально-методичними матеріалами програми відповідно до вибраного сценарію; забезпечення зворотного зв’язку завдяки автоматизованому контролю, що надає можливість вибору послідовності засвоєння матеріалу; інформація про підсумки роботи у динаміці.
Електронні видавництва (АНС, мультимедіа, гіпертекст) необхідні для створення навчального середовища з яскравим і наочним зображенням інформації; інтеграція значних обсягів інформації на одному носії; спрощення навігації завдяки використанню гіперпосилань і надання можливості індивідуальної схеми вивчення матеріалу; на основі моделювання процесу навчання, отримання можливості доповнення підручника текстом, відслідковування та виправлення траєкторії вивчення навчального матеріалу, здійснення зворотного зв’язку.
|
|
|
Під моделюючими програмами, діловими іграмими розуміємо цілеспрямоване створення тих ситуацій, що потрібні для вивчення рівня конкретних знань, умінь, навичок, швидкої реакції у складних ситуаціях, уміння знайти нестандартний розв’язок.
Інтелектуальні навчальні системи – це створення студентом власного розуміння нової концепції; побудова ним власної схеми розв’язку певної проблеми; виконання різноманітних символьних перетворень.
Текстові та графічні редактори забезпечують симулювання роботи з виконання різноманітних письмових завдань; можливість оформлення, корегування, доповнення, закріплення навичок електронного набору й оформлення тексту; роботу групи над колективним проектом з розрахунку на тривалий час; створення електронного банку творчих робіт; виконання розрахунків за формулами, оновлення результатів обчислень, побудова діаграм, графіків; наочне зображення інформації, створення анімацій, проектування комп’ютерних моделей, ілюстрація процесів та явищ.
|
|
|
Відеоресурси
У глобальній мережі Інтернет можна знайти і необроблені відеоролики, непризначені для використання на занятті, які після неважкої дидактичної підготовки можуть бути інтегровані у його структуру на різних етапах, у межах най різноманітніших тем (наприклад, ресурси сайта YouTube).
Сьогодні значно розширилися можливості застосування відеопродуктів у процесі навчання завдяки технічним характеристикам най сучасніших медіа, розвитку міжкультурних зв’язків і відносин, багатому вибору відеофільмів і роликів у крамницях і у мережі Інтернет. Разом з тим, надзвичайно важливою є розробка стратегій демонстрації навчальних фільмів, обробки і створення власних відеоресурсів навчального призначення. Форми і способи роботи з відео можуть бути різноманітними. Так, можна виділити цілу систему завдань до фільму, що переглядається, чи ролику, і розділити їх залежно від часової послідовності, змісту і характеру діяльності студентів під час їх виконання.
Відомі завдання, які пропонуються учням до/під час/після перегляду відео. Завдання до перегляду відео виконують декілька важливих задач: мотивація, підготовка/налаштування на перегляд, полегшення розуміння через обговорення якихось тем, понять тощо. Завдання під час перегляду орієнтовані, як правило, на забезпечення різних типів розуміння змісту фільму. Завдання після перегляду виконують важливу функцію контролю і корекції зрозумілого/побаченого, а також забезпечують використання відеоматеріалу в інших формах роботи над тією чи іншою темою. Сам відеопродукт може бути використаний при цьому по-різному: на етапі підготовки/входження у тему, на етапі відпрацювання відповідного матеріалу за темою як ілюстрації/демонстрації, а також на етапі завершення роботи над темою.
Окрім ілюстративної функції, важливою, з точки зору принципу наочності навчання, використання відео дозволяє також значно підвищити мотивацію студентів. Створення власних відеоресурсів (наприклад, у межах проектних форм роботи) сприяє розвитку творчих здібностей студентів. Безумовний рефлекс і безмежні можливості для розвитку творчих здібностей, медіакомпетентності та різних мовних умінь пропонує у цьому зв’язку програма Microsoft Movie Maker. Для роботи з даним ресурсом учням не обов’язково володіти якимись професійними знаннями у галузі кінозйомки. Практика свідчить, що процес створення власного міні-фільму захоплює, спонукає до активного використання наявних знань у галузі медіапедагогіки, дисципліни, що вивчається, і набуттю нових.
Для ефективного використання електронних засобів у навчальному процесі необхідне також якісне методичне забезпечення, створення навчально-методичного простору, який буде використовуватись як педагогами, так і учнями, адже успішна комп’ютеризація освіти залежить не від кількості комп’ютерів, а від якості засобів навчання, методичного забезпечення їх використання.
Можливості електронних медіа
Сучасні електроні медіа (насамперед, телебачення, персональні комп’ютери та Інтернет і, відповідно до них, медіапродукти), об’єднуючи у собі можливості всіх існуючих до них засобів масової інформації та комунікації, як правило, реалізують цілий комплекс функцій впливу на аудиторію. З одного боку, ця багатофункціональність дійсно відкриває широкі можливості для вдосконалення навчально-виховного процесу. З іншого боку, вимагає від педагогів, які використовують електронні медіа, видавництва і ресурси у своїй роботі, ретельної підготовки і чіткого розуміння цілей і задач своїх занять. Це дозволить уникнути негативних впливів і девіацій функцій медіа. Крім того, викладачу необхідно знати також, що, власне, несуть нам електронні медіа, які можливості вони надають для навчально-виховного процесу, і у чому полягають психологічні особливості їх використання.
Електронні медіа забезпечують: інтерактивність (взаємодію в широкому розумінні інформації до виконаної дії); мультимедійність (зображення об’єктів і предметів не тільки традиційним текстовим описом, але й за допомогою фото, відео, графіки, звуку та в інших відомих сьогодні формах); моделювання (моделювання реальних об’єктів у процесі спільного дослідження); комунікативність (можливість безпосереднього спілкування, оперативність отримання інформації, контроль за станом процесу); продуктивність (автоматизація нетворчих операцій, що відбирають у людини багато сил і часу).
Педагогічними особливостями використання медіа у навчально-виховному процесі є:
– електронні медіа дозволяють істотно підвищити ступінь урахування ергономічних вимог до матеріалів;
– використання медіа у навчанні орієнтовано на індивідуалізацію навчання;
– медіа мають багаті виховні можливості;
– використання електронних медіа у навчанні впливає на пізнавальні процеси студента.
Електронні медіа виступають як комплексний засіб освоєння людиною навколишнього світу. Такі специфічні риси, як мультимедійність, інтерактивність, здатність до моделювання, комунікативність і продуктивність в освітньому процесі отримують функціональне навантаження, дозволяють розробляти на цій основі медіапродукти навчального призначення, інформаційні засоби навчання.
Для ефективного використання електронних медіа у нових умовах актуальним є вміння створювати власні матеріали на основі існуючих медіапродуктів навчального призначення, знаходити точки перетину навчальних і позанавчальних інформаційних потоків, ураховувати педагогічно-психологічні особливості використання медіа у навчально-виховному процесі. Серед останніх виділяють такі:
– покращання сприйняття і запам’ятовування матеріалу через створення оптимальних функціональних засобів, які підвищують здатність мозку до засвоєння інформації;
– активізація нових можливостей для реалізації дидактичного принципу наочності (мультимедіа дозволяють задіяти всі органи чуття, технологія гіпертексту активізує отримані раніше знання, сприяє розвитку логічного мислення тощо);
– більш жорстке врахування ергономічних вимог до навчальних матеріалів (студент вибирає найбільш ергономічні для нього характеристики інформації, що вивчається);
– орієнтованість на індивідуалізацію навчання у межах єдиного навчально-виховного процесу;
– використання багатих виховних можливостей: електронні медіа привчають до охайності, розвивають увагу, гнучкість мислення, уміння планувати свою діяльність, стимулюють здібності);
– формування у студентів пізнавальних мотивів.
Урахування перерахованих аспектів дозволяє оптимально використовувати дидактичний і виховний потенціал електронних медіа. Технічні засоби надають доступ до най різноманітнішої інформації. Задача педагога полягає у тому, щоб спрямувати студентів на самостійне отримання знань, грамотно, доцільно, зважено організувати взаємодію з медіа, забезпечити реалізацію виховного і дидактичного потенціалу засобів, що застосовуються.
Нові інформаційні технології дозволяють організувати отримання відомостей у різній формі, з різним ступенем складності, зі швидким доступом до потрібного матеріалу, можливістю багатократних повторів, за необхідності, у зручному темпі. Активне залучення студентів до навчання, наочність, інколи недосяжна у природних чи традиційних лабораторних умовах, підвищують мотивацію, сприяють кращому засвоєнню матеріалу.
Методи викладення матеріалу
Електронні медіа стають дидактичними лише у процесах реалізації їх дидактичних властивостей і функцій. Тому їх педагогічне проектування повинно бути спрямоване не стільки на створення матеріального об’єкта – носія дидактичних властивостей, скільки на проектування дидактичних процесів. Існує тісний зв’язок між проектуванням нових комп’ютерних дидактичних засобів і створенням освітнього інформаційного простору в цілому з методологією викладання у мережі Інтернет, реґіональних і корпоративних мережах з методологією самостійної пізнавальної діяльності. При виборі методів навчання вирішальним чинником є їх ефективність, яка може бути визначена ймовірністю досягнень навчання і витратами часу, матеріальних засобів і зусиль викладача. Удосконалення навчання повинне йти у напрямі обов’язкового зворотного зв’язку. Але результати дослідження зворотного зв’язку неоднозначні. У певних ситуаціях (при виконанні тестових завдань для визначення успіхів студентів) знання правильного результату є настільки ж ефективним, як і найбільш складні форми зворотного зв’язку, і більш ефективним, порівняно з простим знанням результату. Звідси випливає, що прості форми зворотного зв’язку можуть бути допустимі, якщо нема даних про значні переваги застосування більш складних форм зворотного зв’язку, особливо, якщо прості форми обходяться більш дешево (мається на увазі кількість часу, який витрачається, і зусилля з боку учня) і вимагають меншої кількості часу на розробку та оцінювання результатів. У процесі проектування навчального процесу необхідно вирішити, яким чином буде подаватися матеріал. Тобто необхідно вибрати слушний спосіб викладання, оснований на індивідуальних особливостях користувача у вигляді матеріалу, що викладається. Найбільш поширені чотири методи: вправи, консультації, моделювання та ігри.
Вправи, побудовані на основі інформаційних технологій, забезпечують початкове усвідомлення змісту дії та її попереднє закріплення або завершення усвідомлення й закріплення, а також узагальнення й автоматизацію, що у результаті приводить до повного оволодіння дією і перетворення її, залежно від досягнутого ступеня автоматизації, уміння або навички.
Електронні консультації використовуються для викладення фактів, основних принципів чи методів прийняття рішень або розв’язання проблем.
Електронні консультації практично аналогічні традиційним лекціям, коли інформація подається в усній формі, після чого студентам задають запитання, щоб оцінити, чого вони досягли в навчанні.
Комп’ютерне моделювання – це імітація чи копіювання процесів, які мають місце в житті, у професійній діяльності.
Наприклад, студент при вивченні основ економіки, створивши віртуальне підприємство, намагається врятувати його від банкрутства, при цьому отримує від комп’ютера відповідь, що містить інформацію про те, які результати здобуті від вжитих заходів. Такі експерименти з реальним підприємством недопустимі, отже, комп’ютерне моделювання привабливе тим, що учні можуть набувати навичок і знань про предмет чи ситуацію, які в умовах реального життя могли б мати серйозні наслідки.
Одним з найпоширеніших методів навчання, які застосовуються у системах навчання з використанням комп’ютера, є ігри. Вони стали особливо актуальними внаслідок широкого застосування комп’ютера у навчальному процесі. Навчальні ігри привабливі тим, що це одночасно і навчання, і розвага. Розважальний чинник може бути важливим мотивуючим стимулом для немотивованих студентів.
Концепція інформаційно-навчальних систем нового покоління висуває конкретні науково-педагогічні вимоги до сучасних інформаційних систем: компліментарність з підручниками середньої загальноосвітньої школи та з посібниками для вступників до вищих навчальних закладів, три рівні складності та максимальне використання інтерактивної роботи. Відмітимо також таку важливу властивість інформаційно-навчальних систем нового покоління, як підтримка у мережі Інтернет.
Системи програмування надають набагато більше можливостей, порівняно зі звичайними мовами програмування чи інтегрованими середовищами програмування. Наприклад, більшість систем програмування мають підтримку функції «перетягти і залишити», компонентів об’єктно орієнтованого інтерфейсу, підпрограм для відповіді на запитання (з переліком можливих відповідей, із заповненням бланка «так–ні»), автоматичного зворотного зв’язку і підрахування результатів, а також можливості використання засобів мультимедіа, таких як відео, аудіо, графіка, анімація. Існуючі зараз системи програмування для операційної системи Microsoft Windows містять Asymetrix Tollbook, SBT Express, Iconauther, Macromedia`s Authorwareand Director, Allen Communications`Quest, Designerr`s Edge. Більшість систем програмування надають можливість завантаження системи навчання з використанням жорсткого диска, диска CD-ROM чи з мережі Інтернет.
Програми навчального призначення використовують у декількох напрямах: як окремі програми; пакети програм; практикуми і як компонент комп’ютерного курсу.
Використання програмних засобів навчального призначення у процесі викладання загальноосвітніх і професійно спрямованих дисциплін відбувається здебільшого спільно з навчально-методичною літературою, яка забезпечує сам процес застосування того чи іншого програмного засобу і його включення до процесу заняття. Традиційні засоби навчання, такі як кінофільми, діафільми, на одному і тому ж занятті з програмними засобами не використовуються, а таблиці, кодотранспаранти використовуються дуже обмежено.
Використання персонального комп’ютера у навчальному процесі на всіх рівнях отримання освіти дозволяє: найбільш повно реалізувати діяльнісний підхід; учню у процесі навчання виступати як активний партнер викладача і «комп’ютера»; більш ефективно стимулювати і мотивувати активність студентів в навчанні; забезпечувати індивідуалізацію навчального процесу при збереженні його цілісності; ефективно реалізувати тренувальні стадії навчального процесу завдяки можливості поєднання за допомогою комп’ютера функції контролю за навчальним процесом із забезпеченням гнучкості та різноманітності інтерфейсу користувача; підвищувати рівень логічного структурування навчального процесу завдяки певній алгоритмічності у діяльності комп’ютерних систем; досить швидко і зручно комплексно візуалізувати складні образи і конструкції, віртуально відображати певні явища і події.
Оскільки комп’ютер нині є найдоступнішим і масовим технічним продуктом науково-технічного прогресу, використання різних (постійно змінних) його модифікацій у навчальному процесі наближує студентів до реальних технічних здобутків на сьогодні, дозволяє адаптувати їх у «цифровому» світі, що є необхідною умовою подальшого їх навчання та асиміляції у професійному середовищі. Крім того, універсальність і велика кількість готових різноаспектних програмних продуктів і їх, відповідно, невелика ціна дозволяють скоротити вартість технічних засобів навчання, з меншими витратами проводити реальні експерименти, практичні й лабораторні роботи.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 321; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!