Графопроектор і мультимедійний проектор
У навчальному процесі сучасної школи як загальноосвітньої, так і вищої широкого застосування набули графопроектори та електронні (мультимедійні) проектори.
Графопроектор – прилад, завдяки якому статичне зображення з прозорої плівки формату А4 передається на великий екран, а зображення на прозорій плівці може бути підготовлене за допомогою комп’ютера чи копіювального апарата.
Електронний (мультимедійний) проектор – пристрій, який дозволяє проектувати рухоме зображення з комп’ютера на великий екран.
Зображення, що передається, можна підготувати на комп’ютері за допомогою стандартизованих програм системи Microsoft Windows – Word, Excel, Power Point.
Традиційні наочні посібники та зображення, які дає проектор, мають ряд відмінностей:
– розміри зображення можуть змінюватись залежно від відстані від проектора до екрана. В аудиторії апарат можна встановити так, щоб студенти мали можливість побачити і сприйняти все, навіть найменші деталі зображення. Крім того, зображення підсвічується і сприймається легше;
– викладач самостійно встановлює час показу зображення, вмикаючи та вимикаючи проектор, що дає можливість показу зображення лише тоді, коли це необхідно;
– викладач може легко змінювати слайди, тому кількість ілюстрацій до матеріалу, що подається, може бути досить великою, що сприяє максимальній відповідності між розповіддю лектора і візуальним рядом;
|
|
|
– демонстрація окремих фаз динамічних процесів дозволяє викладачеві, спираючись на уяву учня, використовувати його можливість додумати проміжні фази, формувати уявлення про зміни, розвиток чи функціонування предметів і явищ;
– слайди не займають багато місця при зберіганні, а також не тускніють з часом – ними можна користуватись як завгодно довго;
– електронний проектор дозволяє демонструвати на великому екрані навчальні відеофільми, ролики тощо;
– проекція на великому екрані зображення з монітора комп’ютера у режимі реального часу дозволяє ефективно навчати студентів роботи з комп’ютером, демонструвати різноманітне програмне забезпечення.
Технічні можливості графопроектора дозволяють встановити його на близькій до екрана відстані, що дає можливість педагогу під час викладу нового матеріалу стояти біля апарата і не лише легко змінювати слайди, а й змінювати об’єкт у процесі демонстрації, поступово відкриваючи чи закриваючи його складові частини. Можливість внесення змін у зображення значно розширює перелік прийомів роботи із зображенням, забезпечуючи максимальну відповідність між тим, що розповідає викладач, і тим, що демонструється на екрані.
|
|
|
Слайди можуть бути використані як у вигляді автономних ілюстрацій, так і в складі серії, коли вони пов’язані між собою і доповнюють один одного.
Залежно від змісту навчального матеріалу, використання слайдів здійснюється у двох напрямах:
– для зображення статичних об’єктів;
– для зображення динамічних процесів і явищ.
Залежно від рівня складності статичного об’єкта, слайди, що його пояснюють, можуть бути одиничними (у випадку, коли об’єкт не має складних складових частин і може бути проілюстрований за допомогою одного зображення) і груповими, тобто серія пов’язаних між собою зображень (у випадку, якщо об’єкт складається із частин, кожна з яких потребує додаткових пояснень і коли необхідно розглянути серію однотипних об’єктів, чи для пояснення їх особливостей). Важливо враховувати, що кожний слайд серії є незалежним, тому послідовність показу слайдів може бути довільною.
Демонстрацію динамічних об’єктів можна проводити як одиничними слайдами, так і їх серією. Одиничні слайди подають процес у вигляді окремих складових частин чи операцій, які демонструються по черзі або за зростанням, поступово збільшуючи чи зменшуючи кількість частин, поданих на екрані, чи показуючи їх разом. За необхідності на слайдах можуть бути відображені не лише основні, але й проміжні фази процесу, кількість слайдів – не обмежена. Серія слайдів передбачає показ на кожному з них окремої фази процесу, на першому з якої зображена загальна ситуація, а на останніх – певні зміни, причому демонстрація змін відбувається у певній послідовності так, що завдяки накладанню одного слайда на інший отримуємо повну картину.
|
|
|
Ситуаційна модель складається зі слайда, на якому показані умови певної ситуації та рухомих частин, які накладаються на його поверхню. Змінюючи положення рухомих частин, можна показати ймовірний розвиток подій.
Таким чином, за наявності графопроектора, у навчальному процесі можна застосовувати такі наочні посібники:
– цілісні зображення, які використовуються без будь-яких змін за методикою, наближеною до роботи із традиційними ілюстраціями;
– комплексне зображення з поступовим розширенням змісту, що забезпечується шляхом накладання декількох шарів плівки чи поступовим відкриттям інформації на слайді;
– серія зображень, яка складається із узагальненого образу і детального опису складових частин;
– прозорі моделі для демонстрації динамічних ситуацій.
|
|
|
Використання мережі Інтернет
Важливу роль у процесі навчання відіграють також телекомунікації, від яких залежить не лише оперативність доставки навчального матеріалу, але і якість навчання. До дидактичних особливостей телекомунікацій належать властивості та функції. Під дидактичними властивостями того чи іншого засобу навчання, у тому числі й телекомунікацій, розуміють природні, технічні, технологічні якості об’єкта, ті його сторони, аспекти, що можуть використовуватися із дидактичною метою у навчально-виховному процесі.
На заняттях мережа Інтернет може бути використана різними способами:
1. Інтернет як тема заняття. На занятті треба розумно, раціонально використовувати мережу Інтернет та її можливості, але при цьому обговорювати і розмірковувати над тим, що означають сучасні медіа для суспільства, окремої людини, як може бути використана мережа Інтернет у процесі самоосвіти.
2. Інтернет як джерело інформації. Для проектних форм навчання він слугує універсальним засобом пошуку. При цьому вчить самостійно шукати необхідну інформацію, систематизувати знайдені дані, сортувати, оцінювати. Інтернет виступає у даній ситуації як інструмент розвитку самостійності студентів.
3. Інтернет як платформа для публікацій. Це можливість публікувати власний матеріал досить нескладним способом, швидко розміщувати в існуючому медіа-просторі. Але ця можливість потребує інтенсивної роботи із власними повідомленнями і посланнями-відповідями, реакціями інших користувачів.
4. Інтернет як засіб комунікації: електронна пошта, групи новин, Інтернет-телефонія, відеоконференції тощо.
5. Інтернет як засіб кооперації. Групи учнів чи студентів можуть спільно реалізовувати проекти, створювати, наприклад, online-газети навчального закладу, гіпермедіа-документи.
6. Засіб навчання / інструмент викладання. В Інтернеті можна знайти різні навчальні матеріали, які повинні дозволити учням поглибити свої знання з дисциплін. Пошук і відбір матеріалу, який міг би становити зміст навчання, може здійснюватись і самим учнем, завдяки чому з’являються і розвиваються нові форми педагогічного спілкування.
Але перерахованими вище аспектами можливості нових медіа у процесі викладання не обмежуються. Сучасні технічні засоби не повинні виступати лише у ролі інструкційних засобів, дійсно, важливою перевагою перед іншими засобами навчання є те, що вони чудово використані у проектних формах роботи.
Сучасні інформаційні технології можуть відкривати нові можливості для комунікації, продуктивної навчальної взаємодії в усіх формах навчальної роботи, які стимулюють саморегульоване і самоспрямоване навчання (вільні завдання, групова чи самостійна робота у парах тощо).
Усе більше місце в освітній системі навчальних закладів різного рівня посідають електронні підручники, навчальні посібники та інші електронні навчальні матеріали з окремих дисциплін чи окремих тем. Питання застосування електронних видань є одним із пріоритетних напрямів використання інформаційних технологій в освіті.
Використання електронного видання при читанні лекцій, проектування на екран яскравих, наочних, а інколи й рухомих об’єктів, активізує увагу студентів, підвищує мотивацію навчання.
Мультимедійний навчальний посібник являє собою гіпертекст зі зручним інтерфейсом, який дозволяє легко отримувати доступ до будь-яких частин посібника.
Текст насичується відео- та аудіокоментарями, які дозволяють наочно сприймати інформацію, легко її засвоювати і закріплювати у свідомості. Після кожного розділу, підрозділу навчального посібника можна перевірити ступінь засвоєння знань за допомогою виконання спеціальних завдань. Комп’ютер оцінює знання учня. Як додаток до мультимедійного навчального посібника можна використовувати будь-яку кількість додаткових матеріалів, першоджерела, хрестоматії, довідкову літературу.
Використовуючи комп’ютерну техніку, можна активно залучати студентів до навчального процесу, істотно впливаючи на мотивацію навчання, розширюючи набори навчальних задач. У викладача з’являється можливість оцінити ефективність розв’язку, у тому числі й несподіваного, ефективність вибраної стратегії та здійснювати постійний контроль за правильністю розв’язання. За допомогою комп’ютерної техніки можна перевірити всі відповіді студентів, а також не лише зафіксувати помилку, але й досить точно визначити її характер, що допомагає вчасно усунути причину, яка зумовила її появу.
У навчальному процесі доцільно використовувати й електронні навчальні посібники (ЕНП), які дозволяють підвищити його ефективність і якість. Основна проблема повного розкриття навчальних дисциплін полягає у значній трудомісткості створення ЕНП і відсутності у більшості викладачів достатньої кваліфікації для самостійного створення якісних ЕНП. Тому необхідне створення та розповсюдження детальних методик створення електронних навчальних комплексів різного рівня складності: гіпертекстових у форматі Windows Help; мультимедіа у форматі PDF; віртуальних лабораторій і повних мультимедіа у середовищі Asymetrix Toolbook; віртуальних лабораторій і повних мультимедіа електронних навчальних посібників в Інтернет-додатках.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 425; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!