Електронні видання навчального призначення
Актуальною проблемою на сьогодні є розробка електронного підручника. Термін «електронний підручник» набуває все більшого розповсюдження, хоча різні дослідники вкладають у нього суттєво різний зміст.
Електронні підручники – це педагогічні програмні засоби, які охоплюють значні за обсягом навчального матеріалу розділи навчальних дисциплін або повністю навчальні дисципліни.
Їх характерною рисою є гіпертекстова структура навчального матеріалу, наявність систем управління з елементами штучного інтелекту, модулів самоконтролю, розвинених мультимедійних складових. Однак, порівнюючи електронні підручники з автоматизованими навчальними курсами, які впроваджувалися ще у семидесятих роках, бачимо, що ефективність застосування навіть найсучасніших гіпермедійних засобів навчання не завжди відповідає очікуванням, оскільки існує певна невідповідність між організаційними формами навчання (колективними, груповими у класно-урочній системі) та індивідуальною роботою учня з педагогічним програмним засобом, хоча саме цей фактор деякі автори розглядають як позитивний (індивідуалізацію і диференціацію навчання). Разом з тим, сьогодні з’являються електронні підручники, які містять значні обсяги мультимедійних навчальних матеріалів, засоби інтерактивної роботи з групою студентів (класом), системи адаптивного управління навчальним процесом, що дає можливість їх використання при різних (у тому числі класно-урочній) організаційних формах навчання. Однак існує тут і така проблема: для широкого використання електронних підручників у класно-урочній організаційній формі навчання потрібно усвідомлення вчителем власного часткового відсторонення від навчального процесу.
|
|
|
Електронні підручники поділяють на декілька категорій. Наведемо варіанти такого розподілу.
Перший варіант: за особливостями застосування (спеціалізовані, універсальні); за кількістю користувачів (індивідуальні, групові, масові); за методиками подання інформації; за методами реалізації зворотного зв’язку; за структурою навчальних програм (лінійні, розгалужені, адаптивні); за способом індивідуалізації (темою вивчення, складністю курсу, комбіновані).
Другий варіант: електронні носії для навчально-методичних матеріалів: електронні підручники, довідники, мультимедійні енциклопедії; автоматизовані навчальні системи, які починають трансформуватися в інтелектуальні навчальні системи; інтегровані навчально-дослідні осередки для здобуття професійних знань; спеціальні програмні засоби – «стимулятори пізнання» для розвитку логічного і творчого мислення (одним із ранніх прототипів уважається «РВЗ» – технологія розв’язання винахідницьких задач); віртуальні класи – тренажери для формування складних навичок і вмінь; інструментально-програмні засоби для дистанційного навчання.
|
|
|
Третій варіант: індивідуальний підручник – для великої кількості користувачів; гуманітарний – технічний підручник; підручник для початківців – для досвідчених; адаптивний – не адаптивний (до користувача); з контролем знань – без контролю; інформаційний – тренажерний; інтелектуальний – неінтелектуальний; мультимедійний – немультимедійний.
Як самостійні підсистеми при створенні електронного підручника виділяються підсистеми засобів інтерфейсу та моніторингу навчального процесу та рівня навчальних досягнень. При створенні електронного навчального засобу важливого значення набуває забезпечення адекватного індивідуального сприйняття і розуміння навчального матеріалу. Тому для реалізації вибору кожним учнем власного індивідуального освітнього маршруту необхідно, щоб навчальний матеріал викладався на різних рівнях складності, кожний рівень містив базовий і варіативний компоненти, а також відповідний обсяг додаткового матеріалу. Важливого значення при цьому набуває розробка (методична і технічна) технологій управління і самоуправління процесом пізнання, своєчасне виявлення помилок студентів, оперативного зворотного зв’язку для вироблення викладачем відповідних рекомендацій, індивідуалізації інтерфейсу як фізичного динамічного пристрою, що взаємодіє з учнем з метою забезпечення йому можливості управління діалогом з машиною. При створенні мультимедійних навчальних посібників існують не тільки організаційні й фінансові проблеми, а й проблеми методичні й технологічні, які зумовлені особливостями електронних видань.
|
|
|
Сьогодні є спроби створення системи конструктивних критеріїв щодо розробки електронних навчальних видань, у якій виділяються: ціннісні, дидактичні, методичні та технологічні групи критеріїв.
Ціннісні критерії відображають професійну значущість відібраного для посібника навчального матеріалу, яка визначається найбільш важливими об’єктами науки, що забезпечують повноцінну і розумову діяльність фахівців відповідно до професійних обов’язків. Ці критерії відображають уже існуюче у професійній педагогіці правило: вивчення кожної навчальної дисципліни потрібно проводити у контексті формування не тільки професійнозначущих знань, умінь, навичок, а й розвитку професійнозначущих якостей особистості майбутнього фахівця.
|
|
|
Дидактичні критерії відображають: загальність у підходах до вивчення дисциплін і їх розділів на методологічному і методичному рівнях; рівень складності й труднощі навчального матеріалу; частоту використання понять у подальших фрагментах навчального матеріалу; ступінь новизни інформації (співвідношення відомої й невідомої інформації та понять у тому чи іншому фрагменті); доступність і придатність форм подання навчального матеріалу, які вибираються (цей критерій слід розглядати з урахуванням психолого-педагогічних особливостей навчання з використанням комп’ютера, оптимального застосування можливостей мультимедіа).
До методичних критеріїв належать: критерій доцільності введення гіпермедіа; об’ємний критерій навчального матеріалу; об’ємно-часовий критерій (який вводить обмеження не лише на обсяг навчального матеріалу, а й вимагає врахування часових норм навчальної діяльності студентів); критерій модульності електронних навчальних матеріалів; критерій можливості модифікації навчального матеріалу.
До технологічного критерію відносять критерій оптимальної експлуатації електронного навчального видання.
Основною і необхідною складовою електронного підручника має бути структурована база знань, яка повинна містити навчальний матеріал, відповідно до вимог навчальної програми, подана або у вигляді гіпертекстової структури, або у вигляді системи гіпермедіа. При цьому структурування предметної галузі суттєво відрізняється від структурування при створенні баз знань експертних систем.
Сучасні засоби формування гіпертекстового документа дозволяють використовувати навчальні завдання, для перевірки виконання яких учні повинні протоколювати свої дії. Тому, якщо педагогічний програмний засіб проектується як самодостатній засіб для повного забезпечення навчального процесу, система навчальних задач має містити задачі всіх типів і рівнів складності, відповідно до обсягу і якості знань, які визначаються відповідною педагогічною моделлю. Зміст предметних навчальних задач однозначно визначається предметною метою навчання, обсягом і глибиною предметних знань, умінь і навичок, які потрібно сформувати. Задачі на рефлексію (власної навчальної діяльності, навчальних досягнень, власних уже існуючих особистісних характеристик, особистісних характеристик, які формуються) мають суттєве значення як системоутворюючі фактори та мотиваційні чинники.
Поняття електронного навчального курсу містить цілісну дидактичну систему, яка ґрунтується на використанні комп’ютерних технологій і засобів мережі Інтернет, і мета якої полягає у забезпеченні навчання студентів за індивідуальними й оптимальними (щодо управління процесом навчання) навчальними програмами.
Відмінностями електронного курсу від традиційного є: специфічна система управління процесом навчання, яка закладається до змісту підручника і включає засоби нелінійного структурування й оптимізації навчального матеріалу; необхідність використання засобів діагностики і корекції знань, розгалуженої мережі оберненого зв’язку тощо; специфічність використання словесних методів для прискорення протікання пізнавальних процесів; значно ширше використання графічних засобів навчання, які забезпечують наочність у процесі навчання; використання засобів мультимедіа.
Недостатня ефективність використання педагогічних програмних засобів, зокрема електронних підручників, на нашу думку, зумовлена не лише недоліками власне педагогічних програмних засобів, а й недостатньою розробленістю психолого-педагогічних і дидактичних засад їх використання у навчальному процесі. Тому сьогодні особливої актуальності набувають дослідження, які стосуються не тільки розробки вимог до педагогічних програмних засобів, зокрема електронного підручника, а й дослідження, спрямовані на створення методичних систем, які дають можливість більш повно та ефективно використовувати в освітньому процесі вже існуючі можливості нових інформаційних технологій.
Проблема створення різних електронних навчальних засобів як на компакт-дисках, так і у мережі Інтернет уже сьогодні привертає увагу не лише педагогів, викладачів, студентів та учнів, а й перетворюється на загальнодержавну проблему.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 424; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!