Визначення масової частки вологи

Масову частку вологи у крохмалі визначають прискореним арбітражним методом. Для визначення масової частки вологи використовують алюмінієві чи скляні бюкси з добре притертими кришками. Бюкси попередньо висушують, охолоджують і зберігають в ексикаторі. Із дослідного зразка беруть наважку масою 5 г із точністю до 0.01 г, поміщують її у бюкс і ставлять у сушильну шафу з відкритою кришкою. Висушування здійснюють при температурі 130 ± 2°С протягом 40 хв. Після висушування бюкси закривають кришками і охолоджують в ексикаторі протягом 15-20 хв. Потім зважують і визначають масову частку вологи крохмалю (х) за формулою, %:

(1.1)

 

 

де m – маса бюкса з крохмалем до висушування, г;

m₁- маса бюкса з крохмалем після висушування, г;

q - наважка крохмалю, г.

За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення двох визначень. Розбіжності, що допускаються при рівнобіжних визначеннях, не повинні перевищувати ±0,25 %.

Визначення кислотності крохмалю

Кислотністькрохмалю залежить від вмісту органічних кислот, які перейшли з сировини, сполук фосфорної кислоти і частин протеїну, що залишилися. За кислотністю можна судити про ступінь очищення, промивання та свіжості крохмалю. Кислотність крохмалю визначається методом титрування. Для аналізу кислотності крохмалю 10 см³ дистильованої води відтитровують розчином гідроокису натрію (калію) концентрації 0,1 моль/дм³ у присутності індикатора фенолфталеїну до ясно рожевого кольору, який не зникає протягом 1 хв. Одержану нейтральну воду з'єднують з 20 г крохмалю, який відважено у конічну колбу з точністю до 0,01 г і перемішують. У суспензію додають 5-8 краплин на початку титрування і 5-6 краплин перед кінцем титрування розчину фенолфталеїну. Титрування здійснюють розчином гідроокису натрію (калію) концентрації 0,1 моль/дм до ясно-рожевого кольору, який не зникає протягом 1 хв.

Кислотність крохмалю (Х) визначається в розчині лугу на 100 г сухої речовини крохмалю і розраховується за формулою, град

                 (1.2)

де V- кількість 0,1 моль/дм³ (розчину луги, який витрачено на титрування, см³;

К – поправочний коуфіціент для розчину гідроокису натрію чи калію;

100 – перерахунок на 100 г продукту;

 - перерахунок на абсолютно суху речовину;

W - масова частка вологи у продукті, %;

q - маса крохмалю, який узято для дослідження, г.

Визначення зольності крохмалю

Загальна зольністькрохмалю визначається у відсотках на абсолютно суху речовину. Для цього озолюють наважку крохмалю у муфельній печі. У фарфоровий тигель, який заздалегідь розжарено до постійної маси і зважено з точністю до 0,0002 г, кладуть наважку крохмалю масою 5-10 г. Наважку обережно обвуглюють на невеликому полум'ї газового пальника чи електроплиті. При цьому треба стежити затим, щоб продукт не запалювався і не розбризкувалися частинки озолюваної наважки.

Коли наважка обвуглилася, тигель уміщують усередину муфельної печі, яка нагріта до температури 500...600°С (жар - слабко червоний). Озолення проводять до повного зникнення чорних частинок. Зола повинна бути білою чи злегка сивою. Після розжарювання тигель із золою охолоджують в ексикаторі 35-40 хв; швидко зважують на аналітичних вагах. Потім розжарювання золи повторюють протягом 20 хв, охолоджують і зважують. Розжарювання золи проводять до постійної маси, доки різниця між двома зважуваннями не буде перевищувати 0,0002 г.

Масову частку золи крохмалю (M) визначають на абсолютно суху речовину і розраховують за формулою, %:

                  (1.3)

де m₁ – масова частка золи, г;

m- маса наважки продукту, г;

W - масова частка вологи у продукті, %.

Зольність крохмалю розраховується з точністю до 0,01 %.

Визначення кількості краплин

 

Кількість краплин визначають через рахування темних включень, які бачать неозброєним оком на вирівняній поверхні крохмалю. Наявність їх відчить про забруднення крохмалю у процесі виробництва чи під час транспортування і зберігання. Чим більше краплин у крохмалі, тим нижчий його сорт. Для підрахування кількості краплин 50 г добре перемішаного крохмалю висипають на аркуш паперу і розрівнюють його поверхню глянцевим аркушем паперу. На гладку поверхню крохмалю обережно кладуть чисту безбарвну скляну пластинку із звичайного скла, злегка притискають і, наклавши трафарет із вікном в 1 см², підраховують краплини. Усього роблять не менше ніж 15 підрахунків, причому після кожного підрахунку крохмаль перемішують, розрівнюють і знову рахують кількість краплин. Середнє значення розраховують із 15 визначень і для переведення на 1 дм³ множать на 100.

 

Таблиця 1.1 – Показники якості крохмалю

Показники	Дослід	Вимоги ГОСТу
Органолептичні показники
Зовнішній вигляд
Колір
Запах
Смак
Фізико-хімічні показники
Природа крохмалю
Масова частка вологи, %
Масова частка золи, %
Кислотність, град
Кількість краплин в 1 дм3, штук

Оформлення результатів. Висновок про якість крохмалю роблять на основі одержаних експериментальних даних та вимог стандарту. Установлюють вид, сорт та відповідність якості до вимог стандарту.

 

Контрольні питання

1. Види крохмалю та їх відмінні особливості.

2. Дефекти крохмалю та причини їх виникнення.

3. Застосування крохмалю.

4. Причини підвищення масової частки золи у крохмалі.

5. Причини підвищення кислотності крохмалю.

Література: /1, 2, 3, 4/.

 

Лабораторна робота № 2

---

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 903; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!