Загальнонаукові методи в організації



Обліку і контролю

 

Розвиток кожної науки нерозривно пов’язаний зі створенням методології, що ґрунтується на її принципах. В сучасних умовах структурно-інноваційного розвитку національної економіки значно змінюються функції обліку й поширюється область використання його даних різними фахівцями. Дослідження економічної інформації та її переробка відповідно до цілей бухгалтерського обліку повинна раціонально поєднувати процеси праці, матеріальні елементи виробництва (засоби та предмети праці) і інтелектуальні алгоритми (програми роботи ЕОМ). Для цього система обліково-аналітичної інформації повинна бути упорядкована, усі її елементи – системно взаємозалежними, підлеглими цілям і задачам обліку. Така впорядкованість може бути досягнута науковою організацією, що припускає використання в бухгалтерському обліку системи прийомів, розроблених наукою на основі узагальнення передового практичного досвіду й спрямованих на використання в обліково-аналітичному процесі.

Разом з тим, організаційні принципи обліку, контролю й аналізу довгий час ґрунтувалися на практичному досвіді бухгалтерів, ревізорів-контролерів і інших виконавців, зайнятих виконанням облікових і контрольних функцій. У теперішній час виникла проблема більш раціональної координації взаємозв'язків облікових і контрольних процедур. Це пояснюється тим, що прийоми, які ґрунтуються на практичному досвіді керівника, не завжди в достатній мірі забезпечують оптимальний рівень організації. Все це й потребує розробки відповідного науково обґрунтованого інструментарію організації облікового процесу.

Слід зазначити, що незважаючи на певну підпорядкованість загальноприйнятим напрямкам економічної науки організація бухгалтерського обліку має свої технологію та методи дослідження. У загальному вигляді метод можна визначити як це спосіб дослідження явищ, який визначає планомірний підхід до об’єктів, що вивчаються, встановлення істини. Водночас слід зазначити, що в існуючій літературі наявні різні тлумачення поняття "метод". Це впливає на поняття й наукову обґрунтованість його використання. Кожний метод складається з різних прийомів та способів. Прийом – це певна дія, рух. Спосіб – порядок застосування сил й засобів. Всі застосовані прийоми й способи повинні бути взаємопов’язані один з одним однією метою. Таким чином, метод – це організація, внутрішня упорядкованість й узгодженість різних прийомів й способів для досягнення визначених цілей.

Засоби досягнення цілі можуть бути різними. Вони залежатимуть від сформованих умов діяльності, культури облікового й управлінського персоналу, особливостей організації системи управління й побудови облікового процесу тощо. Проте у будь якому разі обрані методи будуть базуватися на вимогах об’єктивних законів розвитку.

Методологія організації обліку і контролю подібно розподілу об'єктивних економічних законів на загальні й окремі також може бути загальною й окремою. Загальна методологія ґрунтується на принципах матеріалістичної діалектики, а також теорії пізнання, яка досліджує закони розвитку знання в цілому. Окрема методологія ґрунтується на законах окремих наук, особливостях пізнання конкретних процесів і виявляється у здійсненні, з одного боку, теоретичних узагальнень, принципів окремої науки, а з іншого – часткових методів дослідження. З урахуванням цього методи, що використовуються в процесі організації облікового й контрольного процесів подані на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Методи організації обліку і контролю

 

Вивчення методології організації обліку і контролю включає поняття і методичні прийоми цієї науки, сфери їх застосування, обґрунтованості результатів, осмислення досягнень з точки зору загальнонаукового прогресу. Загальнонаукові прийоми ґрунтуються на методах філософії. Організація бухгалтерського обліку, як і всі науки, застосовує загальнонаукові методи та прийоми пізнання: аналіз і синтез; індукцію і дедукцію; аналогію та моделювання; абстрагування і конкретизацію.

Аналіз – це такий метод міркувань, який полягає в опосередкованому чи безпосередньому розчленуванні предмета для якомога докладнішого його вивчення. При цьому виділені у відповідному порядку частини вивчаються в межах цілого. Прикладом може бути поділ предмета організації бухгалтерського обліку за етапами та напрямком їх вивчення в межах єдиного облікового процесу.

Синтез на противагу аналізові полягає у вивченні предмета в цілому, в єдності і водночас у взаємозв'язку його частин. Прикладом застосування синтезу в організації бухгалтерського обліку є складання наказу про облікову політику певної установи, що поєднує в собі інформацію про окремі напрямки організації облікового процесу та праці в бухгалтерській службі і виступає об'єктом вивчення для виконавців облікових робіт як план раціональної організації обліку.

Індукція являє собою такий метод міркувань, згідно з яким загальний висновок про характеристику сукупності формується на підставі вивчення характеристик окремих її складових. Прикладом застосування індукції в організації бухгалтерського обліку може бути дослідження уподобань окремих працівників бухгалтерської служби з метою визначення критеріїв устаткування робочих кабінетів.

Дедукція, навпаки, означає дослідження сукупності в цілому, з подальшим перенесенням здобутих характеристик і ознак сукупності на окремі її складові. Прикладом застосування дедукції може бути вибір та розробка централізованої облікової політики для інтегрованого об’єднання підприємств групу холдингового типу.

Аналогія є таким методом мислення, згідно з яким пізнання одного предмета здійснюється на підставі його схожості з іншим предметом вивчення. Так, саме за аналогією складають облікові номенклатури запасів і активів, здійснюють розрахунки з дебіторами чи кредиторами і т.ін.

Абстрагування означає відкидання неістотних, випадкових ознак конкретного предмета вивчення та розгляд загальних, істотних його характеристик, застосовуваних у процесі подальшого дослідження. Як приклад, наведемо вивчення результатів розробки та впровадження нових форм документів та облікових реєстрів і відпрацювання висновків з подальшого удосконалення носіїв облікової інформації.

Конкретизація – метод, обернений до абстрагування, – визначається як цілковите пізнання характеристик предмета в усіх його проявах. Саме за допомогою методу конкретизації розраховують нормативи часу на виконання певних операцій за кожним із документів чи реєстрів.

Спостереження — це сприйняття досліджуваних дій, засобів чи процесів з метою їх пізнання і визначення їхнього змістовного навантаження. У розглядуваній сфері цей прийом набирає форми суцільного контрольного супроводу всіх організаційних лій, виявлення недоліків і прорахунків, що зрештою дає підстави для планування роботи з удосконалення організації бухгалтерського обліку.

Зауважимо, що крім загальнонаукових методів пізнання в організації бухгалтерського обліку застосовуються й власні методичні прийоми, серед яких окремо виділяють елементи методу бухгалтерського обліку: методи документування, розрахунково-аналітичні, подвійний запис, інвентаризацію, вибіркові спостереження тощо.

 


Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 13; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!