Література і музика доби волюнтаризму
Волюнтаризм — філософська течія, яка проголошує основою світу волю, протиставляючи її розуму.
Яскравим представником в літературі доби волюнтаризму була Леся Українка. Підкреслюючи момент волі в своїй поезії, наближується вона до шопенгаверівського волюнтаризму. Для неї, як і для останнього воля хоче не тому, що відчуває брак чогось і бажала б цей брак усунути, лише безпричинно; і лише тому, що вона хоче, відчуває вона як брак те, чого припадково хоче, чого ще не осягла. – Для неї мета вольового зусилля не в максимумі почуття задоволення, але в нормальному виявленні життєвої активності, життєвої енергії. Не гедоністична, лише чисто енергетична мотивація волі є підставою її світогляду.
Цими нотками своєї творчості ставить себе Леся Українка поруч із такими апостолами культу енергії, як Стендаль, Меріме, Стівенсон, Ніцше, Карлейль, Роден, Барбей д’Оревілі, Гюйо або д’Анунціо та іншими піонерами нової релігії, що має відродити наш безвірний, хворий на волю вік. Цими ж нотками вона так різнилася від своїх сучасників, жреців розслабляючого почування і пасивної любові до позбавленої всяких трагічних моментів краси. Її стиль був точним відбиттям її світогляду. Вона сама дала нам характеристику головних рис її стилю, пишучи про мову так званих пророчих утопій (які вона відрізняла від інших).
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 71; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!