Діяльність «Кирило-Мефодіївського товариства» та «Руської трійці».



 

Кирило-Мефодіївське товариство. Світогляд представників Кирило-Мефодіїівського товариства формувався у руслі ідеології романтизму. Братчики вперше в Україні започатковують розробку філософії української національної ідеї. Кирило-Мефодіївське товариство називають першою таємною політичною організацією, що була створена у Києві у грудні 1847 р. до товариства входили: М. Костомаров, В. Бєлозерський, М. Гулак, П. Куліш, О. Навроцький, Д. Пильчаков, М. Савич, Г. Андрузький, І. Посяда, О. Тулуб. Насамкінець до братчиків долучився Т. Шевченкр. Месцем зустрічей буа будинок Завадського. У політичній програмі товариства проголошувався соціальний і національний вектор боротьби за визволення словянських народів. Автором програмного твору «Книги буття українського народу» був І. Костомаров.

Відомим представником був П. Куліш, незаперечною цінністю упродовж усього його життя була ідея України. Відданість їй, щира любов до українського народу, до його історії пронизують усно творчу спадщину П. Куліша. Найвагомішими творами у творчому спадку традиційно виділяють: історичну поему «Україна» та перший історичний роман, написаний українцем за походження «Чорна рада».

Любов до України пронизує і творчий спадок Т. Г. Шевченка, який повною мірою поділяв погляди кирило-мефодіївців щодо перебудови словянського світу на засадах єднання.

 

Руська трійця. На території Галичини помітний слід в історії розвитку української культури залишив гурт «Руська трійця». Засновниками його стали троє молодих студентів: М. Шашкеви, Я. Вагилевич, Я. Головацький.

Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися на Закарпатті.

Навколо «Руської трійці» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що русини Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову та культуру.

Діяльність «Руської трійці», викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів, переступила межі вузького культурництва. Особливу пошану членів літературного угрупування мала поема «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.

Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая», що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу.

30Український театр 19ст.

В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру — драматурги і режисери Михайло Старицький, Марко Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.

 

31 Абстракціонізм та експресіонізм культури модернізму

Батьківщиною експресіонізму була Німеччина, де виникли перші спілки молодих художників, занепокоєних долею культури та майбуттям людства.Система образних засобів експресіонізму виникла не на голому місці. Концепцію мистецтва послідовники цього напряму розробляли, використовуючи співзвучний художній досвід. Джерелом натхнення була готична пластика та вітражі, негритянська і полінезійська скульптура, дитячий примітивний малюнок. Значний вплив на експресіоністів мала творчість голландського маляра XIX ст. постімпресіоніста Вінсента Ван Гога Експресіонізм, що виник у живопису, так чи інакше виявився у всіх видах мистецтва. Риси експресіонізму притаманні прозі Л.Франка та Ф.Кафки. Наприкінці 40-х —початку 50-х років усі школи західного мистецтва, зокрема сюрреалізм, були відсунуті на задній план. Абстракціонізм — явище надзвичайно суперечливе в культурно-естетичному сенсі. З одного боку, експерименти абстракціоністів у гармонізації кольору та форми активно використовують художники різних напрямів. З іншого — абстракціонізм фактично знімає критерій художньої майстерності.


Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 31; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!