Система та реалізація принципів земельного права.



Принцип права - це основоположна норма, або норма найбільш загального, основоположного характеру. Принципи права є свого роду стрижнем, на якому будується система права і законодавства. Вони також відіграють важливу роль у тлумаченні правових норм. Виділяють загальні (конституційні), міжгалузеві та галузеві принципи55. Зупинімось більш детально на галузевих принципах земельного права. Спроба законодавчо встановити галузеві принципи земельно-правового регулювання була зроблена у ст. 5 ЗКУ. До «принципів земельного законодавства» віднесено: «а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.»

Забезпечення раціонального використання та охорони земель (п.«г» ст. 5 ЗКУ) Визначення раціонального використання земель наведено у ГОСТ 26640-85, де воно розглядається як:«Забезпечення всіма землекористувачами в процесі виробництва максимального ефекту у здійсненні цілей землекористування з урахуванням охорони земель та оптимальної взаємодії з природними факторами.» Доктрина: Раціональним вважається «таке використання [земель], у ході якого забезпечується одержання сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сфери сільськогосподарського виробництва для потреб інших галузей народного господарства, збереження та підвищення родючості ґрунтів, охорона навколишнього середовища». Як вказує колектив харківських авторів, «раціональність землекористування в першу чергу означає те, що воно здійснюється суворо за цільовим призначенням», передбачає ефективну експлуатацію земельної ділянки та покращення стану землі60.

Пріоритет вимог екологічної безпеки (п.«д» ст. 5 ЗКУ)

Термін «екологічна безпека» законодавчо визначається у ст. 50 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» як «... такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров´я людей». Таке визначення неоднозначно сприймається у правовій доктрині. Багато науковців пропонують власне визначення. Так, на думку В. І. Андрейцева, екологічна безпека - це «складова національної і транснаціональної безпеки, тобто такий стан розвитку суспільних правовідносин і відповідних їм правових зв´язків, за яких системою правових норм, інших державно-правових і соціальних засобів гарантується захищеність права громадян на безпечне для життя і здоров´я довкілля, забезпечується регулювання екологічно-небезпечної діяльності і запобігання погіршенню стану довкілля та інших наслідків, небезпечних для життя і здоров´я особи, суспільства і держави, яка потребує чіткої конституціоналізації у чинному законодавстві».

Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель і їх охорони стосується в першу чергу земель, які використовуються та (або) є придатними до використання в якості засобу виробництва у сільському господарстві

Принцип державного контролю за використанням і охороною земель. Використання та охорона земельних ділянок підлягають обов'язковому контролю з боку уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування.Винні в порушенні законодавства підлягають притягненню до відповідальності.

Принцип платності використання земель.

ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ (обов’язок в першу чергу держави, бо вона має інтерес, тому не лише законодавче закріплення, а й механізм реалізації)

Принцип цільового, раціонального та ефективного використання земельної ділянки, безсумнівно, задовольняє інтерес, в першу чергу, держави. Це пояснюється особливою цінністю земель в Україні, розумінням їх не тільки в аспекті об’єкта специфічних земельних правовідносин, а й у якості основного національного багатства. У такому розумінні необхідно орієнтуватися на ще один принцип – поєднання особливостей використання землі як основного засобу виробництва, територіального базису та природного ресурсу, який виступає основою для існування, без перебільшень, всього. При реалізації цього принципу держава діє в інтересах та на благо всього населення, не зважаючи на наявність або відсутність в конкретного суб’єкта земельної ділянки у власності та користування, оскільки недодержання вимог законодавства, спрямованого на приведення у дію даного принципу, спричиняє значну шкоду як державі, так і її населенню. Шкода така полягає у погіршенні, псуванні іншій негативній зміні стану земель, приведенні їх у непридатне для подальшого використання становище. У процесі використання земельної ділянки додержання суб’єктом користування нею правових приписів, спрямованих на забезпечення реалізації принципу цільового, раціонального та ефективного землевикористання цілком можливо відносити до публічного інтересу, задоволення якого уявляється одним з основних завдань держави.

Переходячи до огляду принципу пріоритетності вимог екологічної безпеки в процесі використання земельної ділянки, варто зауважити, що його практична реалізація має вагоме значення як для держави, так і для її населення. Крім того, звертаючись до питання екологічної політики держави, доречне й ствердження щодо центрального місця реалізації цього принципу у системі державних інтересів. При недодержані законодавства, яке спрямовано на реалізацію принципу, що розглядається, пріоритетний державний інтерес, яким, відповідно до статті 6 Закону України «Про основи національної безпеки» визнається забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів, не забезпечується.

Стосовно принципу економічного плюралізму у земельних відносинах, а саме у аспекті забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, в тому числі і права власності, то в даному випадку слід ураховувати, що цей принцип земельногоправа існує як закономірна реалізація положень Конституції України. Міра можливої поведінки власника та користувача земельної ділянки обмежена правами інших суб'єктів землекористування. Забезпечення державою реалізації означеного принципу слугує захисту загального інтересу суб'єктів використання земельних ділянок, який полягає у можливості вільно, у межах закону, володіти, користуватися та розпоряджатися цими ділянками. Не зважаючи на наявність у законодавстві норм,якими встановлюються принципи земельного права і законодавства, на жаль на сьогодні складається така ситуація, за якої стан використання земель навряд чи можливо вважати належним. Основними причинами цього є стійка тенденція зниження родючості земель через нераціональне їх використання, різкого скорочення внесених органічних і мінеральних добрив, вапнякових матеріалів, тобто заходів з приводу підвищення родючості ґрунтів, забруднення токсикантами різного походження, а також значного зменшення розмірів фінансових коштів на підтримку меліоративних систем в робочому стані.

Недостатньо розробленими залишаються ціла низка теоретичних і методичних питань створення ефективного механізму раціонального використання земель. Однією з найважливіших проблем при цьому є обґрунтування методологічних засад визначення розміру плати за землю, що представляє собою базу для розрахунку таких показників, як ціна землі, земельний податок, орендна плата. Розробка цих найважливіших регуляторів земельних відносин можлива лише на базі досить прозорої системи якісної оцінки земель. Існуюча система оподаткування земельних ділянок також вимагає свого вдосконалення.

Сьогодні держава використовує переважно адміністративний механізм впливу на суспільні відносини, тобто земельні правовідносини формуються та розвиваються під певним владним тиском. Важлива роль при таких процесах має відводитися економічним важелям впливу на формування поведінки власників та користувачів земельних ділянок.

 


Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!