ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ ПРИ РЕМОНТАХ ТРУБОПРОВОДІВ І КОНСТРУКЦІЙ



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

 

 

Кафедра зварювання трубопроводів і конструкцій

 

 

Я. Д. Гнатюк

РЕМОНТ ТРУБОПРОВОДІВ І КОНСТРУКЦІЙ

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

Івано-Франківськ

201 4

 

УДК 622.692.4

ББК-39.71-08

Г 56

 

Рецензент:

Грудз В. Я.     доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри спорудження та ремонту газонафтопроводів і газонафтосховищ ІФНТУНГ

Рекомендовано методичною радою Івано-Франківського

 національного технічного університету нафти і газу

(протокол № 3 від 20.11.2014 р.)

Гнатюк Я. Д.

Г 56 Ремонт трубопроводів і конструкцій: лабораторний практикум. − Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2014. − 123 с.

     МВ 02070855-10074-2014

 

      Лабораторний практикум розроблений відповідно до навчального плану та робочої програми дисципліни «Ремонт трубопроводів і конструкцій». Практикум містить лабораторні роботи, які дають можливість студентам освоїти процеси зварювання, вивчити будову зварювального обладнання, що використовується при ремонті трубопроводів і конструкцій та набути навиків з визначення технологічних параметрів режимів зварювання та налаштування їх на зварювальному обладнанні та розрахунків.

      Призначено для підготовки бакалаврів за напрямом 6.050504 − «Зварювання».

      Лабораторний практикум може бути використаний студентами денної та заочно-дистанційної форм навчання.

              

 

 

 УДК 622.692.4

 ББК − 39.71-08

 

МВ 02070855-10074-2014                                                  

 

                                                                                                     © Гнатюк Я. Д.                           

                                                                                     © ІФНТУНГ, 2014

 

 

 

 

ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Лабораторна робота № 1

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РЕМОНТІ ТРУБОПРОВОДІВ

І КОНСТРУКЦІЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .     8

Лабораторна робота № 2

ТЕХНІКА ТА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОЦЕСУ

ЗВАРЮВАННЯ ПРИ РЕМОНТАХ РУЧНИМ

ДУГОВИМ ЗВАРЮВАННЯМ У РІЗНИХ

ПРОСТОРОВИХ ПОЛОЖЕННЯХ ТА МЕТОДИ

ЗНИЖЕННЯ НАПРУЖЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .      28

Лабораторна робота № 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ

РЕЖИМУ АВТОМАТИЧНОГО

ТА НАПІВАВТОМАТИЧНОГО ЗВАРЮВАННЯ

ПІД ШАРОМ ФЛЮСУ ПРИ РЕМОНТІ . . . . . . . . . . . . .      36

Лабораторна робота № 4

ЗВАРЮВАННЯ В СЕРЕДОВИЩІ ЗАХИСНИХ

ГАЗІВ. ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РЕЖИМУ

І ЇХ ВПЛИВУ НА ОРМУВАННЯ ШВА . . . . . . . . . . . . .     44

Лабораторна робота № 5

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ ПРИ

РЕМОНТІ ТРУБОПРОВОДІВ І

КОНСТРУКЦІЙ (УЗК) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .       54

Лабораторна робота № 6

ПІДГОТОВКА ЗВАРЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

ДО МЕХАНІЗОВАНОГО ТА РУЧНОГО

ЗВАРЮВАННЯ ПРИ РЕМОНТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .      65

Лабораторна робота № 7

КОНТРОЛЬ ЗВАРНИХ З’ЄДНАЬ,

ПРОСВІЧУВАННЯ РЕНТГЕНІВСЬКИМИ

І ГАМА ПРОМЕНЯМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .       82

Лабораторна робота № 8

МЕХАНІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ

ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ . . . . . . . . . .       95

Лабораторна робота № 9

МАГНІТОГРАФІЧНИЙ МЕТОД КОНТРОЛЮ

ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .        105

Перелік рекомендованих джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . .       122

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Мета й організація лабораторного практикуму

Дисципліна «Ремонт трубопроводів і конструкцій» є вибірковою дисципліною для бакалаврів напряму підготовки 6.050504 − «Зварювання».

Робочою програмою даної дисципліни передбачено 18 годин лабораторних занять, на яких виконується 9 лабораторних робіт, кожна з яких оцінюється у 5 балів. Загальна сума 45 балів.

На першому занятті викладач обов’язково проводить інструктаж з безпеки праці. Студенти повинні освоїти вимоги з електробезпеки, пожежної безпеки при проведенні зварювальних робіт, ознайомитись з організацією робочого місця зварника та вивчити правила першої допомоги при враженні електричним струмом, опіках, та травматизмі. В кінці заняття студенти повинні поставити підписи в лабораторному журналі з безпеки праці, які підтверджують їх ознайомлення з правилами безпеки та зобов’язуються не порушувати встановлені відповідною інструкцією правила поведінки в лабораторіях.

Також на першому занятті до відома студентів доводять план виконання лабораторних занять, порядок їх оформлення та захисту, рекомендують їм необхідну літературу.

До лабораторних занять допускаються студенти, які освоїли теоретичні положення, що даються в кожній лабораторній роботі, вивчили будову устаткування та знають порядок проведення роботи. При підготовці до заняття студенти повинні оформити протокол лабораторної роботи, в якому повинні вказати назву та мету лабораторної роботи, коротко описати основні теоретичні положення, порядок виконання роботи зі всіма необхідними схемами та таблицями  для  запи-

 

сування результатів роботи. Студенти, які не оформили протокол роботи до початку заняття та не підготовлені, до виконання лабораторної роботи не допускаються.

Звіт з лабораторних робіт повинен складались з титульної сторінки, змісту, протоколів з лабораторних занять з результатами роботи, аналізом результатів та висновками, переліком посилань на літературні джерела. Звіт оформляють на аркушах паперу формату А4 (210 х 297 мм), згідно діючими вимогами до оформлення текстових матеріалів.

Вчасно захищені лабораторні роботи та зданий звіт слугують допуском до іспиту з даної дисципліни.

Правила з безпеки праці

Кожен студент перед початком лабораторних робіт зобов’язаний вивчити правила безпеки праці.

До роботи в лабораторії зварювання допускаються особи, які не молодші вісімнадцяти років, та пройшли відповідний інструктаж з оформленням у спеціальному журналі інструктажів.

При проведенні лабораторних робіт із використанням зварювального устаткування потрібно дотримуватись таких правил безпеки:

− корпуси зварювальних джерел, автоматів та установок повинні бути надійно заземленні;

− всі робочі місця в лабораторії повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, яку потрібно увімкнути перед початком проведення робіт;

− при проведенні робіт потрібно використовувати засоби індивідуального захисту, захисні маски від шкідливого випромінювання зварювальної дуги та спеціальні брезентові костюми для захисту від бризок розплавленого металу, рукавиці;

− при проведенні газозварювальних робіт потрібно також дотримуватись правил пожежної безпеки, а саме: проводити зварювання на відстані не менше 5 м від горючих матеріалів та 10 м від легкозаймистих матеріалів;

− дотримуватись правил зберігання та транспортування балонів з горючими газами.

Студентам заборонено самостійно вмикати рубильники в силових шафах, а зібрані електричні ланцюги вмикати тільки після перевірки викладачем. Всі роботи в лабораторії проводяться під керівництвом викладача, навчального майстра або інженера кафедри. При виявленні пошкоджень ізоляції електричних ланцюгів потрібно негайно припинити виконання робіт і повідомити керівника.

 

 

              

 

 

Лабораторна робота № 1

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ ПРИ РЕМОНТАХ ТРУБОПРОВОДІВ І КОНСТРУКЦІЙ

Мета роботи

1) Детально вивчити інструкцію з техніки безпеки зварювальних робіт при ремонті.

2) Дослідити електрозварювальне обладнання до роботи.

3) Навчитись налаштовувати зварювальне обладнання згідно вимогам ГОСТ-12.2.007.8-75 та ПУЭ.

 

Програма роботи

 

До зварювання магістральних трубопроводів допускаються тільки кваліфіковані зварники не молодше за 18 років, що пройшли курс навчання, здали випробу­вання на право зварювання труб згідно з ДНАОП 0.00-1.16-96, отримали посвідчен­ня зварника і мають стаж виконання зварювальних робіт за присвоєною кваліфіка­цією не менше 6 місяців.

Електрозварники згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 повинні мати II кваліфікаційну групу з електробезпеки. Електрозварники, яким надано право самостійного підклю­чення зварювального обладнання до електромереж, повинні мати III групу з електро­безпеки.

 

Основні теоретичні положення

Для запобігання від бризок розплавленого металу і випромінювання зва­рювальної дуги (ультрафіолетового та інфрачервоного) зварник повинен носити спецодяг згідно норм (штани необхідно надягати зверху взуття), спеціальний шолом, мати рукавиці - краги; а очі захищати спеціальною маскою або щитком згідно з ГОСТ 12.4.035-78 із світлофільтром. Світлофільтри  потрібно  підбирати з  урахуван­ням сили струму, що застосовується  для  зварювання,  за   даними таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1 - Класифікація світлофільтрів

Класифікація світлофільтрів у залежності від сили струму

Сила зварювального струму, А

Світлофільтри

Позначення Класифікаційний номер
Від 20 до 50 С - 4 9
Понад 50 до 150 С - 5 10
Понад 150 до 250 С - 6 11
Понад 250 до 350 С - 7 12
Понад 350 до 500 С - 8 13
Понад 500 до 600 С - 9 14

 

Перед світлофільтрами необхідно вставляти звичайне скло і замінювати його по мірі забруднення.

Слюсарі, які працюють разом з електрозварником, повинні бути забезпечені захисними окулярами, згідно з ГОСТ 12.4.013-85Е, В-3 (класифікаційний номер 4) із спеціальним склом світлофільтрами Г-1, що захищають очі від ультрафіолетових і теплових променів. Окуляри потрібно надягати під час роботи на відстані не менше за 10 м від місця зварювання.

Одяг повинен бути чистим і не мати плям паливно-мастильних матеріалів.

Зварювальні роботи повинні проводитись у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні (місці), яке оснащене устаткуванням та інструментом. Зварювальні роботи на стаціонарних постах у приміщеннях повинні виконуватися при працюючій вентиляції. Тимчасові місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ши­рмами, щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння. Виконання працюючими зварювальних робіт на території діючих підпри­ємств на тимчасових робочих місцях, дільницях, площадках, де це не передбачено технологічним процесом, дозволяється тільки після проведення цільового інструк­тажу та оформлення наряда-допуску.

Під час виконання електрозварювальних робіт на відкритому повітрі над зварювальними постами слід споруджувати навіси з вогнестійких матеріалів. При відсутності навісів згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 електрозварювальні роботи під час дощу або снігопаду повинні бути припинені. Правити вм'ятини на кінцях труб слід за допомогою спеціального присто­сування або домкратом. При цьому необхідно закріпляти труби упорними башмака­ми проти розкочування. Так само потрібно закріпляти окремі труби і секції з труб, що готуються до збирання і зварювання, або зварені й підготовлені до відвантаження.

Під час зачистки кінців труб і зварного шва необхідно користуватися за­хисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013-85Е. В процесі роботи необхідно стежити за справним станом ізоляції струмоведучих проводів, пускових пристроїв і рукоятки електродотримача. Не допуска­ється попадання на них води і масла, дизельного палива та інших нафтопродуктів У разі пошкодження ізоляції зварювання потрібно припинити до повного усунення не­справності. Необхідно стежити за тим, щоб на обмотки генератора не потрапляли вода або масло. Електродотримач повинен відповідати ГОСТ 14651-78, міцно втримувати електрод, мати просте й надійне з'єднання зі зварювальним проводом. Не допускається застосування саморобних електродотримачів, а також корис­тування електродотримачами, у яких порушена ізоляція держаків.

Перш ніж запалити зварювальну дугу, зварник повинен попередити про це оточуючих працівників і опустити захисну маску на обличчя. При одночасному зварюванні одного і того ж стику декількома зварниками вони повинні попередити один одного і слюсарів-складальників про запалювання зварювальної дуги. Для за­побігання працюючих унизу зварників від опіків бризками розплавленого металу по­трібно використати інвентарні захисні козирки. У зоні виконання робіт по монтажу і зварюванню стиків забороняється знаходитись стороннім або не зайнятим безпосередньо на цих роботах особам. При Застосуванні зовнішніх центраторів необхідно слідкувати за зно­шенням ланок. Зношені ланки (секції) необхідно своєчасно замінювати.

Для освітлення робочих місць у темний час доби відповідно з ГОСТ 23274-84 і ГОСТ 12.1.013-78 повинні застосовуватися стаціонарні світильники напругою 127 або 220 В, підвішені на висоті не менше за 2,5 м, а при меншій висоті підвісу стаціонарні світильники повинні бути розраховані на напругу не вище за 42 В. Напруга переносних світильників не повинна перевищувати 12 В. На зварювальних базах робоче місце електрозварника, згідно з ГОСТ 12.3.003-86, повинно бути обладнане кабіною (укриттям) із вентиляцією, при­стосуванням і освітленням. Приєднання та від'єднання від мережі електрозварювальних установок, згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98, повинні виконувати тільки електротехнічні працівники, які експлуатують цю електромережу. Приєднання зварювальних установок до електричної мережі виконується згідно з ГОСТ 12.3.003-86 тільки через комутаційні апарати. Забороняється безпо­середнє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної ме­реж. Перед приєднанням електрозварювальної установки слід провести зов­нішній огляд всієї установки і переконатися в її справності. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на стан контактів та заземляючих провідників, справність ізоляції робочих проводів, наявність і справність захисних засобів. У разі виявлення будь-яких несправностей зварювальну установку включати забороняється.

Перед приєднанням електрозварювальної установки до електромережі необхідно, у першу чергу, заземлити її, а при від’єднанні, навпаки, спочатку від'єднати установку від електромережі, а потім зняти заземлення. Напруга холостого ходу електрозварювальних установок змінного стру­му згідно з вимогами ГОСТ 12.2.007.8-75 не повинна перевищувати 80 В, а установок постійного струму -100 В.  Перед заміною касети зі зварювальним дротом та іншими допоміжними роботами електрозварник повинен з поста зварювальної головки відключити зварю­вальний випрямляч. Щодня перед початком робочої зміни необхідно перевіряти справність електрозварювальних агрегатів, звертаючи особливу увагу на те, щоб не було на­пруги на корпусі й заземлення було справним.

З'єднання зварювальних проводів, згідно, з ГОСТ 12.2.007.8-75 слід виконувати гарячою пайкою, зваркою або за допомогою гільз з гвинтовими зажимами. Міцне з'єднання повинно мати надійну ізоляцію, гільзи,із затискачами обов’язково замкнуті у колодку з матеріалу, що не б'ється, а головки затискних гвинтів утоплені в тіло колодки. З’єднання закруткою забороняється.

Під час підключення зварювальних проводів до агрегату живлення, все, вклю­чаючи пристрої, повинно бути відключене. Для підведення струму до електродотримача потрібно застосовувати гнучкий провід із гумовою ізоляцією в гумовій шланговій оболонці. Допустимий пере­різ мідних зварювальних проводів приймають залежно від величини зварювального струму.

З'єднання окремих елементів, що складають зворотний провід, повинно бути виконане ретельно за допомогою болтів, струбцин або затисків. Як зворотний провід, що з'єднує виріб, що зварюється, з джерелом струму, можуть служити гнучкі проводи, а також (де це можливо) стальні шини будь-якого профілю достатнього перерізу. Під час виконання зварювальних робіт зварювальні проводи потрібно прокладати так, щоб машини і механізми під час проходу не пошкодили їх, а проводи не торкалися металевих предметів. Відстань від зварювальних проводів до гарячих трубопроводів та балонів з киснем згідно з ДНАОП 0 00-1.21-98 має бути не менше 0,5 м, до балонів та трубопроводів із пальними газами - не менше 1 м.

У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися пристосування (штативи тощо) для укладання на них електродотримачів при короткочасній перерві в роботі.

Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, масла, окалини, іржі та фарби.

Під час електрозварювальних робіт забороняється:

- проводити ремонт електрозварювальних установок, що знаходяться під напру­гою;

- підсобним працівникам під час електрозварювання працювати без захисних окулярів;

- після закінчення роботи або при тимчасовій відсутності електрозварника на робочому місці залишати ввімкнуту електрозварювальну установку;

- використовувати як зворотній провід труби, рейки, мережу заземлення, а також металеві будівельні комунікації і технологічне обладнання;

- використовувати проводи з пошкодженою ізоляцією. Огляд та чищення зварювальної установки та її пускової апаратури слід провадити згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 не рідше 1 разу на місяць. Під час огляду, чищення, змащування і ремонту обладнання трубозварювальної бази напругу потрібно відключити в шафі блоку живлення, а біля вимикача вивісити попереджува­льний плакат: “Не включати! Працюють люди ”.

Під час виконання робіт безпосередньо в шафі блока живлення напругу потріб­но відключити на джерелі живлення, оскільки при відключеному автоматичному ви­прямлячі під напругою залишаються верхні контакти кола освітлення блоку живлен­ня.

Під час виконання газокисневого різання й підігрівання стиків труб із застосуванням газових балонів згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94 і НАОП 1.4.74-1.11-73 необхідно:

- зберігати балони в окремому спеціально обладнаному приміщенні тільки у ве­ртикальному положенні в гніздах спеціальних стійок, порожні балони зберігати окре­мо від балонів, заповнених газом;

- закривати вентилі газових балонів запобіжними ков-паками; приймання, збері­гання і відпуск газових балонів для виконання робіт без запобіжних ковпаків заборо­няється;

- захищати від ударів балони зі стислим газом;

- відігрівати заморожені вентилі газових балонів тільки парою або гарячою во­дою, що не має слідів масла;

- захищати кисневі і ацетиленові балони від впливу пря-мих сонячних променів на місці проведення робіт;

- використовувати редуктори тільки з справними мано-метрами термін перевірки яких не закінчився;

- не розводити відкритий вогонь, не курити і не за-палювати сірника в межах 10 м від кисневих і ацетиленових балонів;

- перевозити, зберігати, видавати і отримувати балони можуть тільки особи, що здали екзамени по правилах експлуатації балонів для кисню і горючих газів;

- розташовувати наповнені або порожні балони так, щоб вони не стикалися з струмоведучими проводами;

- не зберігати разом балони для зрідженого газу і для кисню як наповнених так і порожніх;

- не застосовувати для кисню редуктори і шланги, ви-користані раніше для робо­ти зі зрідженими газами;

- транспортувати балони від місця зберігання до зварю-вального поста на спеці­альних возиках або переносити їх вручну вдвох на спеціальних носилках;

- оглядати візуально балони зі стислим або зрідженим газами перед їх установкою на зварювальний пост і пересвідчитися в цілості корпусу балонів (відсутність тріщин) і в справності вентиля;

- надійно закріпляти балони під час роботи, щоб вони не впали;

- розташовувати балони з горючими газами на відстані не менше за 10 м від мі­сця зварювання, щоб на них не падали бризки розплавленого металу;

- користуватися тільки спеціальними ключами для від-кривання і закриття венти­ля балонів. Забороняється в цьому випадку застосовувати будь-які ударні інструмен­ти.

Зварювальні роботи усередині секції дозволяється проводити при її діа­метрі 1020 мм і вище з дотриманням наступних заходів безпеки:

- пересуватися усередині секції слід на спеціальному возику при знеструмленому електричному кабелі для зварювання;           

- електрозварнику слід працювати у спецодягу, на ді-електричному килимку, користуватися діелектричними калошами і рукавичками, а також запобіжним поясом і страхувальною мотузкою;

- біля торця секції повинні знаходитися два страхуючі працівники, забезпечених кисневими ізолюючими протигазами; між страхуючими і працюючим усередині секції зварником повинен бути встановлений сигнальний зв'язок; якщо необхідно надати допомогу працюючому усередині секції, то той, що страхує повинен негайно відпра­витися усередину секції до робочого місця зварника, заздалегідь надівши протигаз;

- забезпечити подачу свіжого повітря усередину труби до робочого місця зварювальника в об’ємі не менше 20 м3/год;

- забрудненість повітря шкідливими газами усередині секції або під шоломом, маскою зварника не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (у мг/м3) за даними ГОСТ 12.1.005-88, зазначені в таблиці 1.2.

 

 

Таблиця 1.2 – Гранично допустима концентрація деяких шкідливих речовин у робочих приміщеннях при зварюванні.

Шкідливі речовини Гранично допустима концентрація, мг/м3
Окис заліза з домішкою оксидів марганцю до 3 % 6
Окис заліза з домішкою фтористого або марганцевого з'єднань 4
Марганець (у перерахунку на окис марганцю) 0,3
Окис вуглецю 20
Солі фтористовуглеводневої кислоти (в перерахунку на фтористий водень) 1

 

- швидкість руху повітря усередині секції повинна бути не менше за 0,5 і не бі­льше за 1,5 м/с;

- керівник робіт повинен постійно стежити за безу-пинною роботою повітроподаючих агрегатів, у разі виходу їх з ладу зварник повинен негайно покинути своє робоче місце і вийти з секції;

- в жаркі дні температура повітря усередині секції не повинна перевищувати те­мпературу зовнішнього повітря;

- освітлення усередині секції необхідно здійснювати від джерела живлення на­пругою не більше за 12 В;

- шлях пересування електрозварника до місця роботи по-винен бути освітлений кишеньковим електричним ліхтариком.

Під час виконання зварювальних робіт усередині секції потрібно органі­зувати вимірювання концентрації шкідливих газів у повітрі через кожні 10 днів і після зміни умов роботи. На трубозварювальних базах для попереднього нагрівання стиків труб, крім окремих газових балонів, використовують станції ПС-1424, забезпечені спеціа­льним обладнанням. До роботи з обладнанням ПС-1424 можуть бути допущені особи, які пройшли навчання, перевірку знань та інструктаж з безпечного обслуговування резервуарів РС-1600 для зріджених газів.

У разі застосування полум'яних підігрівачів, які забезпечуються зрідже­ним газом від пересувних станцій ПС-1424 або від газових установок інших типів і конструкцій, електрозварник не повинен торкатися руками нагрітих дільниць труб, щоб не отримати опіків. Температуру підігрівання кромок, що зварюються, яка для термічно зміцнених труб не повинна перевищувати 250 °С, потрібно контролювати контактними термометрами (наприклад, ТП-1, ТП-2) або термоолівцями (термофарбою). Заміряти температуру слід на відстані 10-15 мм від торця труби, місце виміру необхідно заздалегідь зачистити металевою щіткою.

Очищати зварні шви від шлаку слід механізованим способом (шліфува­льними машинками з абразивним кругом або з круглими дротяними щітками, електромолотками) із дотриманням вимог ДНАОП 11.10-1.04-01 і ГОСТ 12.2.013-91. Під час зачищення зварних швів від шлаку необхідно користуватися за­хисними окулярами з безосколковим склом. Не дозволяти підходити працівникам, не зайнятим на цій операції, ближче, ніж на 2 м до стику, що обробляється.

Під час проведення електрозварювання забороняється:

- допускати до роботи допоміжних працівників, якщо у них немає спеціальних захисних окулярів зі світлофільтрами;

- торкатися незахищеними руками нагрітих місць труб, що зварюються;

- виконувати зварювальні роботи при недостатньому освітленні робочого місця;

- усувати пошкодження у зварювальному агрегаті, якій знаходиться в роботі;

- вести зварювальні роботи на відстані менше за 10 м від місць розташування газових балонів та інших вибухонебезпечних матеріалів;

- працювати при загазованості повітря або витоку газів або рідин з діючого трубопроводу, прокладеного рядом.

 


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 313; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!