Історія створення Кримської спілки письменників України. Образ рідної землі у творчості письменників-земляків. Літературний доробок Данила Кононенка



У нові часи одним з перших серед національно-демократичних організацій в Україні стало Всеукраїнське Товариство української мови ТУМ, що виникло в 1989 році. Його осередки почали створюватись в більшості областей України.

Того ж 1989 року такі організації стали з’являтися і в Криму, а найбільш діяльними серед них були ТУМи в Севастополі, Керчі та Євпаторії. Першими фундаторами та організаторами їх роботи зарекомендували себе відомі діячі українського руху в Криму Анатолій Свідзинський, Сергій Савченко, Маргарита Жуйкова, Павло Власенко, бізнесмен Юрій Колесников та інші.

До активної діяльності в ТУМі долучилося і тоді ще Кримське обласне відділення спілки письменників України, а його тодішній керівник поет Данило Кононенко на всекримських зборах активу був обраний першим головою Кримського Товариства української мови. В своїй роботі він спирався на широку підтримку викладачів українського відділення філологічного факультету Сімферопольського державного університету: Петра Киричка, Ганну Богуцьку, Олександра Губаря, Катерини Саливон, Валентини Власенко, Галини Пашківської, Михайла Вишняка та інших, а також на широкий учительський актив – перш за все викладачів – україністів кримських шкіл.

Данила Кононенко народився у Черкаської області, оселився після армії у Криму.

1972 р. - перша збірка віршів "Джерело" тяжить до життєвої правдивості, щирості і простоти вислову. Йому чужа манірність, надуманість та штучна ускладненість асоціативності образів. Засоби пісенності, живої розмовності надають його віршам своєрідного колориту. Виразна емоційна гама збірки. Вона обнімає гостро драматичні, сумовиті сплески, тиху задуму та замилування білим світом. Мотив воєнного лихоліття, яке довелося поетові зазнати іще в ранньому дитинстві. Драматизм і трагізм людської долі, обпаленої смертоносним виром війни, що передав з великим ліричним напруженням і проникливістю.

"На весняному березі", "Квітучих соняхів оркестр", "З любові й добра":

Тривоги поета - це тривоги часу. Проблеми війни і миру, екології, моралі та етики, зростання національної свідомості, розвитку національної української культури, мови, державності суверенної України. Його прояви духовної розхлябаності, безвідповідальності деякої частини сучасників у ставленні до природи; зростаючий на очах дефіцит моральних цінностей.

Наскрізною темою лірики Д. Кононенка є кримська тема. Часто в романтичному ореолі відтворює образ Криму, який постає перед читачем сонцеликим, осяяним радістю. Повертаючи погляд в історичне "колись" Криму, поет створює картини та образи далекої героїчної козаччини, а слова автора віддає повівом народних дум.

Хвилюють вірші Д. Кононенка про кохання. Воно у ліриці нашого поета - щасливе, втілення звершених мрій. Звідси глибока сповідальність його інтимної лірики.

Д. Кононенко упорядкував і написав передмову до книжки "Люблю тебе, мій Крим", у якій зібрано кращі твори українських поетів про Крим. Разом з місцевими композиторами створив близько 20 пісень, серед яких найбільш відомі "Земле моя кримська", "Вік Україну люби", "Село моє" та інші.

Індивідуалізація та диференціація навчання на уроках мови та літератури.

Індивідуалізація навчання - диференціація навчального матеріалу; розробка систем завдань різного рівня, складності та об'єму; розробка системи заходів щодо організації процесу навчання в конкретних навчальних групах; враховування індивідуальнх особливостей кожного учня.

Диференціація навчання - полягає у створенні на основі певних критеріїв (інтересів схильностей, здібностей, прогнозованої професії) відносно гомогенних груп учнів, класів, шкіл для їх навчання за дещо відмінними навчальними планами.

Позитивні сторони:

- Розвиток творчої цілеспрямованої особистості, яка усвідомлює кінцеву мету і завдання навчання;

- підвищення активності та посилення мотивації навчання;

- формування прогресивного педагогічного мислення

Індивідуалізація передбачає:

- індивідуально орієнтовану допомогу учням в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;

- створення умов для вільної реалізації завданих природою здібностей і можливостей;

- підтримку школяра у творчому самовтіленні;

- підтримку учня у рефлексії.

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 5


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!