Виникнення української літературної мови серед інших слов’янських мов.
Деконструктивізм у сучасному літературознавстві.
Цей напрям з'явився у Франції наприкінці 60-х років XX століття. Основоположник деконструктивізму Жак Дерріда— автор праць "Про граматологію", "Письмо і різниця", "Розсіювання", "Маргінеси філософії. Основне гасло у працях Дерріди — децентрування структури, відсутність центру, структура не піддається зцентрованій тоталізації у замкнену цілість. За Деррідою, текст — поле гри, плетиво, текстура, не структура. Його можна конструювати, реконструювати, дописати, переписати, описати, розписати. Отже, текст не має контексту. Деконструювати, за Деррідою, — значить розібрати. Це процес структуралістський і анти структуралістський: розбирають споруду, артефакти з метою вивести назовні їхні структури, нервову систему або скелет і ненадійні, схильні до руйнації зчеплення формальної структури.
У деконструктивістській теорії Ж. Дерріди важливе місце належить ідеї маргінесів письмового тексту та його відчитування, яка мала значний вплив на розвиток не лише деконструктивізму, але й фемінізму і постколоніалізму. Французький філософ зосереджує увагу на таких видах "маргінальних" текстів, які, за його спостереженням, позначають межі "головного" тексту, зокрема: заголовки, епіграфи, підписи. Переосмислення маргінесів — важливий аспект постмодернізму.
Ідеї Ж. Дерріди позначилися на розвитку деконструктивізму США, де сформувалася Єльська школа (,Дж.Г. Міллер, Б. Джонсон, Г. Блум).
|
|
|
Професор Єльського університету Гарольд Блум, один із співавторів збірника "Деконструкція та критика" — так званого — дотримується думки, що кожен текст зв'язаний з попередніми і наступними, ще ненаписаними. У праці "Карта неправильного написання" Блум рекомендує враховувати історичні і діалектичні відносини між текстами, вивчати літературу "як традицію та інституцію зі своїми власними "пригодами", таким чином, шукати інтер-текст.
Окремі вчені вважають, що деконструктивізм втратив свою актуальність, поступившись рецептивній естетиці.
Вивчення програмового матеріалу укрупненими частинами на уроках мови та літератури.
У програмі з української мови 12-річної школи з українськоюмовою навчання одним із головних завдань визначено ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок - орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних. Зміст навчального матеріалу
розподілено на 4 змістові лінії: мовленнєву, мовну, соціокультурну і діяльнісну, з яких мовна і мовленнєва є основними. Мовленнєва змістова лінія викладається за принципом структурної семантичності, що передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять та формування вмінь. Зміст мовної змістової лінії подається за лінійним принципом, що доповнюється реалізацією системи внутрішньо предметних зв’язків. Робота над мовною теорією, формуванням знань та вмінь з мови підпорядковується інтересам розвитку мовлення, оскільки в основу навчання рідної мови покладено комунікативно-функціональний підхід. Реалізація мовної змістової лінії передбачає засвоєння учнями системних знань про мову і формування мовної компетенції.
|
|
|
Виходячи із зазначеного, структуруємо мовний матеріал за розділами мовознавства - фонетика, орфоепія, граматика (синтаксис), лексикологія, стилістика, морфеміка, словотвір. До кожного розділу складаємо опорний конспект і на їх основі створюємо 1-у частину (блок) „Посібника учня з української мови”. Другою частиною посібника є орфографічна пам’ятка, тобто виклад 15 найважливіших орфограм з використанням опорних схем, таблиць, опорних конспектів. Для реалізації принципу практичної спрямованості навчання у третій частині мовно-дидактичного матеріалу подаємо теоретико-правописну пам’ятку, яка містить основи морфології. У кожну частину вводимо словнички труднощів, ерудитів, словнички-мінімуми, словнички- ілюстрації, рубрики „Увага!”, „Запам’ятайте”, „Винятки”, теоретичні й ілюстративні схеми мовних розборів, граматичні й стилістичні пам’ятки „Говори правильно”.
|
|
|
Прийом алгоритмуАлгоритм. Характеризується постановкою системи питань і алгоритмічних завдань. Алгоритм дається здебільшого у письмовій формі. Він має властивість детермінованості, тобто однозначно визначає дії людини.
Алгоритм – це чітка, розумова, з методичною доцільністю продумана система логічних операцій, послідовне виконання яких неминуче приводить до правильного розв'язання задач. Алгоритми не змінюють правил підручника, а приводять їх у чітку систему і зближують теоретичні і практичні моменти. Алгоритми бувають прості і складні, а отже – легші й важчі. Чим старший клас, тим більше вони ускладнюються, подається більше запитань.
Прийом унаочнених конспектів: охоплення теоретичного матеріалу до однієї теми, до кількох тем, до другого розділу.
Переваги
1. Вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами забезпечує потрібну якість знань, їх системність.
|
|
|
2. Формує в учнів вміння узагальнювати, систематизувати, досліджувати.
3. Досягається економія навчального часу, створюються умови для активізації пізнавальної діяльності.
4. Сприяє розвитку аналітичного і синтетичного мислення учнів.
5. Динамічність.
6. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
7. Посилення практичного засвоєння курсу.
8. З'являється можливість планувати систему різнотипних уроків у межах конкретного розділу курсу.
9. Підвищення якості навчання.
10. Поєднання знань з різних галузей.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 3
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 147; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!