Таким чином, кожний з учасників оперативно-слідчої групи, виконуючи свої функції, загалом створює умови для успішного завершення роботи.




Організація взаємодії слідчих і органу дізнання.

Дуже важливе значення для здійснення правильної взаємодії являється те що ще, до ухвалення рішення про порушення кримінальної справи за оперативними матеріалами необхідно проводити загальний аналіз цих даних керівниками оперативних і слідчих підрозділів і визначати узгоджені дії по виявленню і закріпленню доказів.

Взаємодія — це заснована на законі і підзаконних актах, узгоджена по меті, місцю і часу діяльність незалежних один від одного в службовому відношенні органів попереднього слідства і оперативних служб міліції, направлена на запобігання, розкриття і розслідування злочинів, слідчими органами внутрішніх справ, і здійснювана шляхом найдоцільнішого поєднання засобів і методів боротьби із злочинністю, властивим цим органам, при організуючій ролі слідчого і суворому дотриманні його процесуальної самостійності.

 

Таким чином, складовими елементами і ознаками поняття взаємодії, характеризуючими її зміст є:

 

а) правовий характер взаємодії, що виражається в тому що вона основана на законі і різних підзаконних, зокрема відомчих, нормативних актах, що встановлюють найдоцільніший, перевірений практикою порядок діяльності і визначаючий повноваження слідчих і оперативних співробітників міліції, що спільно беруть участь у провадженні кримінальних справ.

Сказане не означає, що діяльність по справі, що знаходиться у провадженні слідчого, може здійснюватися в порядку, єдиному як для слідчого, так і для органу дізнання.

Слідчий в процесі розслідування застосовує лише ті засоби і методи, які передбачені кримінально-процесуальним законом, вони носять суворо процесуальний характер.

Оперативні ж співробітники міліції, що беруть участь у провадженні по справі, нерідко застосовують не процесуальні засоби і методи, передбачені відомчими нормативними актами, виданими на основі кримінально-процесуального закону;

 

б) узгодженість дій слідчого і оперативних працівників міліції по меті, місцю і часу;

в) взаємна службова незалежність суб’єктів взаємодії: слідчого і працівників міліції, при організуючій ролі слідчого і суворому дотриманні його процесуальної самостійності;

г) підпорядкування дій слідчого і працівників міліції, здійснюваних у взаємодії по конкретній справі, задачі повного розкриття злочину, всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи;

д) найправильніше і найдоцільніше поєднання слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, що забезпечують рішення задач розслідування.

 

 Мета взаємодії – одержати оптимальний результат за допомогою найбільш ефективного використання різних засобів і методів, що є в розпорядженні слідчого апарату і оперативних служб міліції.

 

Слідчі дії, виконані слідчим, а оперативно-розшукові заходи оперативними працівниками, взаємно доповнюють один одного.

Оперативно-розшукові заходи нерідко дозволяють виявити осіб, підозрюваних в скоєні злочину, одержати інформацію про джерела доказової інформації.

Слідчі ж дії – знайти, перевірити і дослідити осіб, які мають відношення до справи і встановити фактичні дані з метою встановлення істини.

 

Практика підтверджує, що результати роботи органів досудового слідства по розслідуванню і розкриттю злочинів, значною мірою залежать від правильної і своєчасної організації взаємодії в роботі слідчого і оперативних працівників при розслідуванні кожного злочину.

Криміналістична характеристика вбивств. Планування розслідування і типові слідчі ситуації.

Вбивство, тобто навмисне заподіяння смерті іншій людині є тяжким злочином проти особистості.

 

Запобігання, розкриття і розслідування вбивств являє собою одну з найбільш важливих задач правоохоронних органів.

 

Однак кількість цих злочинів в Україні залишається дуже великою і має тенденцію до подальшого росту.

 

Способи вбивств дуже різноманітні:

 

1. Вбивства, що вчиняються з застосуванням вогнепальної зброї;

2. Із застосуванням холодної зброї;

3. Із застосуванням різних побутових і інших предметів (сокира, ніж, камінь);

4. Шляхом отруєння;

5. Утеплення;

6. Удушення.

7. Шляхом вибуху (зокрема, шляхом доставки поштою вибухового пристрою) і багатьма способами.

 

 

В даний час переважають вбивства скоєні з корисливою метою та в процесі „розборок” між членами злочинних угрупувань.

Значна частина вбивств відбувається у вечірній час, під час спільних випивок майбутнього вбивці і його жертви.

При вбивствах завжди залишаються численні матеріальні сліди:

 

а) труп;

б)сліди його розчленовування або знищення;

в) знаряддя вбивства.

 

Чинне законодавство передбачає ряд злочинів проти життя:

 

1.       Навмисне вбивство (ст. 115 КК України);

2.       Навмисне вбивство скоєне в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України );

3.       Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України);

4.       Навмисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст.117 КК України);

5.       Необережне вбивство (ст. 119 КК України);

6.       Доведення до самогубства (ст. 120 КК України);

7.       Погроза вчинити вбивство (ст. 129 КК України)

 

 

При розслідуванні вищезгаданих злочинів слідчій зобов’язаний з’ясувати з вичерпною повнотою все, що відноситься до складу злочину спланувати розслідування по справі і насамперед встановити наступне:

 

1. Причину смерті і час настання її;

2. Чи в конкретному випадку це насправді вбивство, чи смерть настала від хвороби, нещасного випадку або самогубства;

3. Якщо скоєне вбивство, то де, коли і при яких обставинах;

4. Яким способом скоєне вбивство і які знаряддя і засоби використовувалися злочинцем;

5. Хто є жертвою убивства (характеристика особистості вбитого);

6. Чи скоєне вбивство навмисно чи по необережності.

7. Мотиви навмисного вбивства;

8. Хто скоїв вбивство, чи були співучасники злочину, роль кожного з них;

9. Які обставини сприяли вчиненню вбивства і полегшили його приховання.

Приводом до порушення кримінальної справи по вбивствах зазвичай є:

1.       Повідомлення про виявлення трупа з ознаками насильницької смерті;

2.       Виявлення частин трупа;

3.       Повідомлення, що надійшли від громадян і посадових осіб, про виявлення трупа;

4.       Заява рідних і близьких вбитого.

 

Приводом до порушення кримінальної справи може бути явка з повинною вбивці.

 

Підстава – виявлення трупа з ознаками насильницької смерті або частин трупа.

 

Що таке вбивство?

 


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 168; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!