Судово-медична експертиза потерпілих.



Така експертиза по зґвалтуванню обов'язкова практично завжди.

Мета її - виявити наявність або відсутність на тілі або в організмі потерпілих слідів статевих зносин і пов'язане з цим насильство.

 

Ні в якому разі не можна відкладати або переносити експертизу, тому що через короткий час (день, два), такі сліди, як сперма, можуть зникнути.

 

Навіть якщо так склалося, що немає судово – медичного експерта, експертизу можна доручити гінекологу, або лікарю – акушеру.

 

Допит підозрюваного:

 

Якщо у своїй заяві потерпіла особа вказала особу, що зґвалтувала її, підозрюваного тут же терміново необхідно допитати.

 

Зміст допиту підозрюваного багато в чому збігається з допитом потерпілої особи.

 

Якщо підозрюваний не заперечує про зустріч з потерпілою, то в нього необхідно з’ясувати:

1. Чи мав місце статевий акт

2. Якщо мав то був добровільним, чи супроводжувався насильством

3. У чому виражалася це насильство й опір потерпілої особи.

 

Обшук:

Відразу ж після допиту підозрюваного в нього варто вилучити: білизну, одяг і взуття, які були надягнуті на ньому в день зґвалтування.

 

Якщо він відмовляється їх видати добровільно в підозрюваного проводиться обшук.

 

Якщо підозрюваний заперечує свою присутність на місці злочину, надзвичайно важливо виявити в нього: взуття або одяг (піджак, штани), сліди на яких можуть бути виявлені при огляді місця події (це вдавлені сліди тканини які утворені ліктем, або коліном підозрюваного).

 

Варто шукати також предмети одягу і взуття, на яких залишилися сліди з місця події.

Приклад : Пам'ятаєте я вам вже говорив про вилучення ґрунта на місці події.

 

Вилучені при обшуку речові докази при понятих повинні бути оглянуті й описані в протоколі.

 

Одяг із плямами крові і сперми слідчий відправляє на судмедекспертизу.

 

Огляд і судмедекспертиза підозрюваного.

Огляд підозрюваного потрібно проводити завжди і в усіх випадках, за винятком випадків, коли з моменту зґвалтування пройшло багато часу.

 

Виявленню і фіксації підлягають всі ушкодження : (укуси, синці, подряпини).

 

Судмедекспертиза, обвинуваченого (підозрюваного) призначається відразу ж після його допиту.

 

Варто пам'ятати, що на тілі підозрюваного, завжди можуть залишитися плями крові і слизистої піхви потерпілої особи.

Якщо ґ валтівник не відомий, то перевіряються версії:

· Ґвалтівник із числа засуджених за статевий злочин.

· Версія про групове зґвалтування.

 

Проводиться ряд оперативно-пошукових заходів.

 

Потерпіла особа може сказати імена, якими вони називали один одного.

 

У більшості випадків зґвалтування чинять неповнолітні.

 

Від загального числа зареєстрованих статевих злочинів 80% ґвалтують неповнолітні.

 

Бувають виняткові випадки, коли неповнолітні ґвалтують по одному, в основному це групи від 3-х до 10-12 - ти чоловік.

 

Місця, де найчастіше відбуваються статеві злочини підлітків це:

· вулиці;

· горища;

· сходові клітки;

· парки;

· лісові масиви;

· гуртожитки;

· квартири ґвалтівників.

 

Приклад: Проскурін, Ващенко, Коненков, притягли неповнолітню Петрову Олену в квартиру до останнього:

· побили усі втрьох;

· зґвалтували;

· штовхали в сідниці;

· били по обличчю, шиї;

· долонями в вухо (вона непритомніла);

· коли приходила в себе, змушували танцювати роздягнутою на столі і під музику;

· змушували піднімати 32-х кг гирю;

· змушували вводити собі в половий орган пружину еспандера довжиною 49 см;

· по її половому органу били гумовим джгутом;

· змушували вводити собі в половий орган папір;

· після цього змусили цей папір з'їсти;

· чинили половий акт в ненормальній формі, через рот.

 

Бувають змішані групи: неповнолітніх і дорослих. 1. Поняття криміналістичної характеристики розкрадань у сфері економіки.

З позиції викладення методики розслідування слід розрізняти, перш за все, розкрадання, скоєні посадовими особами з використанням службового становища, а також скоєні сторонніми особами.

 

В свою чергу, кожний із видів охоплює різні форми, які різняться складом злочину і способом його скоєння, у зв'язку з чим особливо важливе значення набуває встановлення конкретних обставин, що дають можливість розрізняти способи скоєння злочинів.

 

Отже, що таке розкрадання?

 

Розкрадання –

 

це корисливе, протиправне і неоплачуване заволодіння майном державних, колективних підприємств, установ чи організацій або заволодіння індивідуальним майном громадян, як для себе особисто, так і з метою передачі у користування третім особам.

· В більшості випадків це посадові особи, які мають достатньо високу загальну та спеціальну освіту, добре знають технологію виробництва, облік та звітність.

· Вони мають право розпоряджатися цінностями, видавати або підписувати відповідні документи.

· Це дає їм змогу легко увійти в контакт з особами які цікавлять їх та завоювати їхню довіру.

· Для цих людей властиві добрі організаторські здібності при підготовці, скоєнні і приховуванні групових розкрадань.

· В багатьох випадках учасники розкрадань — це особи, які наділені владними повноваженнями і мають зв'язки у різних регіонах, на різних рівнях влади та управління, а також це депутати, які знаходяться під заступництвом вищестоящих осіб, що пов'язані чи входять до складу мафіозних угрупувань.

· Там де скоюються розкрадання, набуває розквіту хабарництво та інші злочини, без чого розкрадання ускладнені , а іноді взагалі: неможливі (особливо розкрадання групові чи скоєні у великих або у особливо великих розмірах).

· Практика підтверджує, що одні і ті ж особи, поєднують в собі розкрадачів і хабародавців, хабароотримувачів та посередників у хабарництві.

· Подібна "багатогранність" злочинної діяльності осіб, що скоюють розкрадання, потребує особливої уваги при вивчені їх особистості, зв'язків, взаємовідносин.

· В структурі економічної злочинності значне місце посідають посягання на чуже майно, шляхом його привласнення або розтрати, тобто розкрадання чужого майна, яке довірене винній особі.

· Даний склад злочину передбачає наявність повноважень винної особи по користуванню та розпорядженню майном, яке довірене їй у зв'язку з займаною посадою.

· Головним елементом криміналістичної характеристики привласнення довіреного майна є дані про предмет злочинного посягання, спосіб привласнення, його типові сліди, обстановка скоєння злочину, особистість злочинців що його вчинили.

· У більшості випадків, при скоєні привласнення, предметом злочинного посягання стають грошові кошти, у тому числі іноземна валюта, а також почастішали розкрадання чеків (чекових книжок), кредитних карток, облігацій, акцій, сертифікатів, векселів.

· Із числа товарно-матеріальних цінностей частіше всього розкрадається те майно, яке можна дуже легко збути - це дефіцитні вироби, сировина, напівфабрикати, техніка, засоби зв'язку, автомобілі, запчастини і т.д.

 

Направлені на незаконне заволодіння чужим майном привласнення, розтрата і зловживання службовим становищем посадовою особою, здійснюється в різних областях господарської діяльності. різноманітними особами.

 

В той же час до числа універсальних способів (які застосовуються без врахування специфіки, профілю підприємства) можна віднести:

 

1.        Розтрату грошових коштів, отриманих під звіт на потреби даного підприємства.

2.       Оплату фактично не виконаних робіт.

3.       Отримання грошових коштів із каси підприємства на підставі фіктивних документів (підроблених кошторисів, звітів про відрядження, представницьких витрат і т. д.).

4.       Привласнення належних підприємству сировини, напівфабрикатів, готової продукції, техніки та іншого майна.

 

Ознаки, які свідчать про можливе розкрадання можуть бути виявлені під час проведення планових інвентаризацій, ревізії, аудиторських перевірок, при аналізі техніко-економічних показників підприємств, виявлені оперативним шляхом.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 218; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!