Порушення бар’єрної функції печінки.
Печінка виконує одну із найважливіших функцій у знешкодженні речовин, що надходять ззовні та утворюються в організмі. В печінці синтезується сечовина в результаті чого знешкоджується аміак. Порушення цього механізму призводить до нагромадження в крові аміачних солей і отруєння організму. У печінці знешкоджуються токсичні продукти обміну амінокислот шляхом утворення парних сполук з сульфатною та глюкуроновою кислотами, знешкоджує вільний білірубін і стероїдні гормони за участі глюкуронової кислоти, знешкоджує деякі сильнодіючі фізіологічні агенти (окиснення адреналіну, розщеплення гістаміну), перетворює на нешкідливі сполуки важкі метали, знешкоджує токсичні речовини з кишок, що вільно проникають у загальне коло кровообігу і зумовлюють інтоксикацію організму.
Видалення з крові сторонніх речовин здійснюється за допомогою фагоцитозу куперівськими клітинами.
Порушення обмінної функції печінки.
v Порушення вуглеводного обмінуполягає в зменшенні синтезу глікогену, порушенні його розщеплення і утворення вуглеводів з не вуглеводів. Зменшується рівень глюкози, що знижує знезаражуючу функцію. Тобто її роль полягає в забезпеченні сталості концентрації глюкози в крові. Синтез глікогену з вуглеводних (глікогенез) та не вуглеводних залишків – амінокислот, жирних кислот (глюконеогенез), а також використання вуглеводів (глікогеноліз) перебувають під контролюючим впливом нейрогуморальних чинників. Порушення цих процесів призводить до патогенної гіпоглікемії.
|
|
|
v Порушення жирового обмінупроявляється в зміні синтезу і розпаду жирних кислот. Внаслідок порушення жирового обміну відмічають:
- нагромадження ацетонових (кетонових) тіл у крові (ацетонемія);
- зміна вмісту холестерину в крові;
- відкладання жиру в печінкових клітинах і розвитку жирової дистрофії.
v Порушення білкового обміну. При загальному враженні печінки зменшується синтез альбумінів, глобулінів, фібриногену, протромбіну. Понижений вміст білку у крові знижує тиск крові і сприяє виходу її рідкої частини з судин з утворенням набряків. Зменшується утворення антитіл. Недостатнє утворення сечовини призводить до накопичення в крові аміаку.
v Порушення обміну ферментів, вітамінів та гормонівпри патології печінки може зумовити розвиток гіповітамінозу та зміну в гормональній регуляції організму, що призводить до зміни рівня активності ферментів печінкового походження.
v Порушення водно-мінерального обміну, при якому печінка не утримує солі натрію і їх надлишкова концентрація в тканинах сприяє виникненню набряків.
v Порушення вітамінного обміну, що виникає при порушенні відтоку жовчі і враженні паренхіми 
печінки, призводить до пониженого засвоєння жиророзчинних вітамінів (А, Д, Е, К) і депонування вітамінів С, групи В.
|
|
|
Порушення жовчовидільної функції печінки. Жовтяниця, її види.
Порушення жовчоутворення та жовчовиділення спостерігається під час різних процесів – хвороб печінки, жовчного міхура, інфекційних захворювань, хвороб крові і проявляється у вигляді жовтяниці.
v Жовтяниця– симптомо-комплекс, який розвивається при ураженні печінки та жовчних шляхів і супроводжується жовтим забарвленням шкірних покривів та слизових оболонок внаслідок відкладання в них жовчних пігментів.
Розрізняють види жовтяниць:
· Механічна жовтяниця (застійна) – порушення відтоку жовчі з печінки. Причини: закупорка жовчних протоків каменями, пухлинами, гельмінтами, стягування рубцевою тканиною. Жовчні ходи розтягуються, капіляри розриваються і жовч поступає в кров, внаслідок чого виникає пригнічення ЦНС, шкірний свербіж, брадикардія, підвищення проникності кровоносних судин і крововиливи. Жовч не поступає в кишечник, що призводить до порушення травлення (не засвоюються жири), накопичуються токсичні продукти.
|
|
|
· Гемолітична жовтяниця – внаслідок посиленого розпаду еритроцитів (гемолізу) під впливом інфекції, інвазії, отруєння, після переливання крові. У крові підвищується вміст непрямого білірубіну, оскільки печінка не в змозі переробити таку кількість білірубіну через зниження її жовчоутворюючої функції, тому що непрямий білірубін діє токсично і викликає враження печінкових клітин. Непрямий білірубін не виводиться нирками, тут порушується лише пігментний обмін, тому що жовчна кислота і холестерин у крові не нагромаджується.
· Паренхіматозна жовтяниця (печінкова) – викликається інфекціями, отруйними 
речовинами, що порушують структуру і функцію печінкових клітин. Порушується пігментний та інші види обміну, а також антитоксична та бар’єрна функції печінки.
Гепатози.
Це група хвороб печінки різної етіології, що зумовлені порушенням в ній обміну речовин (дистрофіями). Відмічають зернисту, жирову, дистрофії. У ВРХ і птиці гепатози в основному кормового походження. Проявляються внаслідок інтоксикації з шлунково-кишкового тракту при згодовуванні недоброякісних кормів, при отруєнні. Печінка збільшена в об’ємі, при зернистій дистрофії сіро-коричневого, а при жировій печінка збільшена в об’ємі сіро-жовтого або жовто-оранжевого кольору, тістуватої консистенції, на розрізі малюнок стертий, на лезі ножа залишається сальний (жирний) наліт.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 871; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!