ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ОСНОВНИХ ВИДІВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ



 

Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт

 

Обсяг робіт є основним параметром, який характеризує майбутнє будівництво. Він вимірюється в натуральних (фізичних) чи вартісних показниках за прийнятою номенклатурою робіт, яка визначається видом об'єкта і прийнятими конструктивними рішеннями щодо нього та місцевими умовами. При виконанні курсового проекту (роботи) передбачено використовувати номенклатуру робіт, наведену в табл. 1.4, де також вказано норматив, згідно з яким необхідно визначати трудо- і машиномісткість робіт.

 

Таблиця 1.4

№ п/п Найменування робіт Одиниця Норматив
1 2 3 4
1. Підготовчі роботи грн. Виробіток
2. Розробка грунту екскаватором м3
3. Розробка грунту вручну 100 м3 Укрупнений Показник
4. Зворотна засипка з ущільненням 1000м3 -“-
5. Улаштування вводів комунікацій грн. Виробіток
6. Улаштування монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій 100 м3 Укрупнений показник
7. Монтаж: збірних залізобетонних фундаментів фахверкових колон; стрічкових фундаментних блоків; блоків стін підвалів; фундаментних балок; колон; ферм; підкранових балок і ригелів; плит перекриттів і покриттів; зовнішніх стінових панелей     шт.     ЕНиР
8. Монтаж: сходових маршів і площадок; перегородок житлових будівель; балконів; металевих віконних рам. шт. СНиП
9. Монтаж: діафрагм жорсткості; роздільних і відгороджувальних перегородок промислових будівель; стінових блоків і плит покриття підземних споруд одноповерхових промислових будівель; ліфтових шахт; сміттєпроводу.   шт.   Укрупнений показник  
10. Замонолічування стиків колон, плит перекриттів і покриттів п.м. ЕНиР
11. Розшивка швів зовнішніх стінових панелей п.м. ЕНиР
12. Цегляна кладка зовнішніх стін, внутрішньо- й міжквартирних перегородок   м3   СНиП
13. Розвантаження і розкладання: збірних залізобетонних конструкцій; гіпсопрокатних перегородок; цегли. 100 т Укрупнений показник
14. Заповнення віконних і дверних прорізів 100 м2 - “ -
15. Улаштування: покрівлі; вимощення; щебеневої основи 100 м2   Укрупнений показник
16. Скління віконних рам 100 м2 СНиП
17. Штукатурення цементно-вапняним розчином; опорядження поверхонь зі збірних елементів і плит під фарбування чи обклеювання шпалерами   100 м2   Укрупнений показник
18. Улаштування: основи під підлогу багатоповерхових будівель; чистої підлоги 100 м2 СНиП
19. Фарбування поверхні стін, стель, фасадів, металевих віконних рам, віконних і дверних блоків 100 м2 СНиП
20. Обклеювання стін шпалерами 100 м2 СНиП
21. Облицьовування стін плиткою 100 м2 СНиП
22. Улаштування входу в будівлю шт.   Укрупнений показник
23. Спеціалізовані роботи (монтаж технологічного устаткування; сантехнічні роботи; до і післяштукатурні, післямалярні електротехнічні роботи, пусконалагоджувальні роботи)   грн.   Виробіток

 

У практиці діяльності проектних і будівельних організацій при розробці документів, що входять до складу ПВР, обсяг робіт визначається за робочими кресленнями. При виконанні проекту (роботи) обсяг робіт встановлюється за розробленим ескізним проектом і визначається в одиницях, прийнятих у нормативно-довідковій базі, яку буде використано для визначення трудомісткості (машиномісткості) робіт. При цьому потрібно враховувати рішення, прийняті щодо розбивки об’єкта на ділянки. Результати розрахунку зводять у відомість, рекомендовану форму якої наведено в табл. 1.5.

Таблиця 1.5

№ п/п Найменування робіт, формула розрахунку Одиниця Кількість
       

 

Обсяг підготовчих робіт (зрізання рослинного шару, планування майданчика, влаштування тимчасових будівель, споруд і т.д.) визначається у вартісних показниках і умовно приймається для одноповерхових будівель 2.5 - 3.0%, а для багатоповерхових – 0,3 – 0,4% від вартості об'єкта.

На обсяг робіт у ряді випадків можуть впливати місцеві умови й прийняті методи виконання будівельно-монтажних робіт. Так, наприклад, обсяг земляних робіт при ритті котлованів під фундаменти каркаса одноповерхової промислової будівлі залежатиме від виду грунту (зміниться кут природного укосу) і прийнятої схеми організації робіт (розроблюються окремі котловани або суцільні траншеї).

При виконанні проекту (роботи) кут природного укосу для всіх видів грунту умовно приймається 45о.

Вибір раціональної схеми залежить від глибини закладання підошви фундаментів відносно рівня землі для закритого способу (методу) будівництва об'єкта або дна котловану, що розроблюється під споруди, пов'язані з технологією об'єкта при використанні інших способів будівництва; розмірів підошви опорної плити фундаменту в напрямі кроку колон. Як критерій звичайно приймають мінімізацію об'єму розроблюваного грунту і зручності роботи землерийних будівельних механізми. Для практичного вирішення питання щодо використання тієї чи іншої схеми можна рекомендувати побудову профілю майбутнього котловану. Дані слід звести в табл. 1.5.

Приклад 2. Потрібно визначити схему розробки грунту під фундаментикаркаса будівлі за даними, наведеними в табл. 1.6.

 

Таблиця 1.6

Варіант

Найменування факторів

Крок колон Розмір підошви фундаменту з урахуванням зручностей роботи Кут природного укосу грунту Глибина закладання фундаментів
А 6 3 45 3
Б 12 3 45 3

 

 

 

Рис. 1.15 Профілі котловану під фундаменти каркаса будівлі.

 

На рис. 1.15 зображено побудовані профілі котлованів у напрямі кроку колон. Із рис. 1.15 бачимо, що в першому випадку об'єм додатково розроблюваного грунту невеликий порівняно з об’ємом котловану, у другому він сумірний з цим об'ємом. Тому в першому випадку доцільно використовувати траншейну схему, а в другому слід організувати розробку грунту окремими котлованами. На нашу думку, якщо на профілі форма грунту, що залишився, має вигляд трапеції, розробку грунту потрібно здійснювати окремими котлованами, в інших випадках - у вигляді траншей.

У загальному випадку обсяг робіт з розробки котловану визначається за трьома складовими:

 

V = V1 + V2 + V3                    (1.6)

 

де V – загальний обсяг земляних робіт, м3;

V1 – обсяг робіт, розроблюваних екскаватором;

V2 , V3 - обсяг робіт з очищення дна котловану відповідно бульдозером та вручну, м3.

 

На практиці для визначення обсягів земляних робіт використовують різні методи й формули залежно від форми рельєфу земної поверхні й виду земляних споруд. У загальному випадку для визначення обсягу робіт, які виконує екскаватор, можна скористатися формулою:

 

V = h/6 [(2a + c)b + (2c + a)d]          (1.7)

 

де h – глибина котловану (приймається на 10…15 см меншою від глибини закладання частини будівлі, що зводиться в котловані (траншеї));

a, b - довжина й ширина опорної частини, збільшена для підземних споруд (підвалів) на 1,0...1,5 м, для фундаментів каркаса будівлі - на 0,4...0,6 м;

c, d - довжина і ширина котловану на рівні землі, с = а + 2mh; d = b + 2mh;

m - показник крутості укосів, що залежить відкатегорії грунту.

 

При виконанні курсового проекту (роботи) обсяг робіт, що їх виконує екскаватор для влаштування фундаментів, визначається так:

під каркас одноповерхових промислових будівель – за табл. 3.10, під фахверкові колони приймається залежно від виду грунту (суглинки - 17.1, супісок -18.0, пісок - 19.0 м3). Кількість котлованів чи довжину траншей встановлюють за розробленим ескізним проектом плану будівлі;

під фундаменти багатоповерхових промислових будівель, житлових будинків та фундаменти під устаткування і підземні споруди одноповерхових промислових будівель за формулою 1.7.

Механізована розробка грунту екскаватором може здійснюватись у відвал або з навантаженням на автотранспорт з метою вивезення його з території будівельного майданчика. Об’єм грунту при його розробці екскаватором з навантаженням на автотранспорт у загальному випадку приймається таким, що дорівнює об'єму підземних частин будівлі (фундаменту, підземних споруд тощо), які зводяться з урахуванням коефіцієнта розпушування грунту, що приймається умовно рівним одиниці. Якщо за місцевими умовами будівельного майданчика немає місця для тимчасового складування грунту, він увесь тимчасово вивозиться з будівельного майданчика. Об'єм грунту, що розроблюється у відвал, визначається як різниця між загальним об’ємом грунту, який розроблює екскаватор, і об’ємом, що вивозиться з будівельного майданчика.

 Дно котловану зачищується бульдозером, як правило, тоді, коли розміри й площа низу споруди, що зводиться, досить великі, наприклад фундаменти під устаткування або підземні споруди одноповерхових будівель, що викопані у вигляді окремих котлованів. Обсяг робіт у цьому разі визначається завиразом:

 

V = аbh                     (1.8)

 

 де а, b - розміри опорної частини споруди, збільшені з урахуванням вимог виконання (зручності) робіт на 40...6О см;

h - глибина доробки грунту, приймається h = 10...15 см.

 

Якщо дно котловану не зачищується бульдозером, його дороблюють вручну. Обсяг робіт визначається аналогічно, тобто за формулою (1.8).

Об'єм зворотної засипки приймається таким, що дорівнює об'єму грунту, який знаходилося у відвалі, утвореному при розробці котловану з метою зведення окремої споруди чи його частини.

Обсяг робіт з улаштування вводів приймається рівним 0,1-0,2% вартості мереж зовнішніх комунікацій пропорційно площі ділянок.

Обсяг робіт з улаштування окремого монолітного залізобетонного фундаменту під каркас промислової будівлі визначається залежно від його геометричних розмірів. Об'єм опорної частини фундаменту наведено в табл. 3.9. Об'єм фундаментів середнього ряду, розміщених на температурному шві. умовно збільшується в 1,6 рази порівняно з рядовим. Кількість фундаментів і їх вид (зовнішнього чи середнього ряду, розміщеного на температурному шві чи поза ним) визначаються за планом будівлі.

Обсяг робіт з улаштування окремого фундаменту під устаткування. силової плити і підземних споруд визначається згідно з прийнятим конструктивним рішенням.

Кількість фундаментних подушок і збірних стінових конструкцій підземних споруд установлюють діленням довжини периметра несучих стін будівлі чи стін підземної споруди на довжину однієї подушки чи на ширину однієї панелі.

Кількість фундаментних бетонних блоків (стін підвалів) багатоповерхових житлових будинків визначається діленням протяжності несучих стін на довжину використовуваних блоків, помножену на кількість рядів, яка визначається виходячи із заданої глибини закладання фундаменту чи встановленої розрахунком за наявності підвального приміщення.

Обсяг робіт з монтажу фундаментів фахверкових колон, фундаментних балок, колон, ферм, ригелів, балок, покриття, панелей стінового огородження промислових будівель, плит перекриття багатоповерхових промислових будівель, а також обсяг робіт з улаштування монолітних (цегляних) стін і перегородок багатоповерхових житлових будинків установлюють безпосередньо за розробленими кресленнями ескізного проекту

Кількість плит покриття та перекриттів визначається так: для одноповерхової промислової будівлі - діленням ширини будівлі на ширину використовуваних плит і множенням отриманого результату на коефіцієнт 1.1 з метою врахування добірних плит. що використовуються для перекриття прорізів між окремими плитами, які встановлюються по фермах і між стіновими панелями; для багатоповерхових житлових будинків - діленням площі секції без урахування площі сходової площадки на площу однієї плити (площу однієї умовної плити студент приймає самостійно).

Загальна довжина діафрагм жорсткості, що встановлюється на один поверх температурного блока багатоповерхової промислової будівлі. приймається такою, що дорівнює подвійній ширині блока будівлі. Кількість збірних елементів, із яких збирають діафрагми, встановлюють діленням загальної довжини на прийняту ширину одного елемента.

Загальна довжина перегородок, яку встановлюють на одному поверсі багатоповерхової промислової будівлі, умовно приймається такою. що дорівнює довжині цієї частини, помноженій на коефіцієнт, який для адміністративної частини дорівнює 4,5. виробничої – 5,0 лабораторної – 3,0, побутової – 3,5. Кількість перегородок, які встановлюються в підземній частині будівлі, приймається рівною 40% встановлюваних на поверсі наземної частини цього блока будівлі.

Кількість дверей, які встановлюються у перегородках і діафрагмах жорсткості багатоповерхових промислових будівель, залежить від призначення окремих його частин або блоків. Умовно приймається одні двері встановлюються в адміністративній частині на кожні 6 м загальної довжині перегородок і діафрагмах жорсткості, побутовій частині – 10 м, лабораторному блоці – 15 та виробничому –20.

Обсяг робіт з встановлення дверних блоків для житлових будинків приймається – по плану секції, в одноповерхових промислових будівель їх кількість умовно не враховується.

Обсяг робіт з улаштування воріт приймається таким, що дорівнює обсягу робіт з монтажу стінових панелей і віконних блоків зі склінням, встановлюваних у площі воріт, тобто обсяг робіт з улаштування воріт не визначається, а для того, щоб урахувати його, збільшується обсяг робіт з монтажу стінових панелей і віконних блоків зі склінням.

Обсяг робіт з монтажу стінових панелей і скління віконних рам визначається за прийнятим фасадом будівлі. При цьому маса 1 м2 віконних рам приймається 40 кг.

Обсяг робіт із замонолічування плит покриття, перекриття й розшивання швів стінових панелей умовно приймається виходячи з їх кількості, периметра одного елемента, помноженого на коефіцієнт 0.55, який враховує заробку спряження віконних рам і стінових панелей. конька будівлі і т.д.

Обсяг робіт з розвантажування й розкладання монтованих елементів, пакетів (піддонів) цегли визначається залежно від їх кількості й маси одного елемента. Масу одного змонтованого елемента встановлюють за табл. 3.1 або визначають розрахунком залежно від прийнятих розмірів і питомої ваги матеріалу, що використовується для їх виготовлення. Маса одного умовного пакета цегли, що вміщує 250 шт. цегли, приймається 1.0 т. Загальна кількість цеглин, потрібних для влаштування конструкцій з неї, встановлюється за нормативними документами: для 1 м3 стін приймається 380 шт., для 1 м2 перегородок - 50.

Обсяг робіт з улаштування покрівлі, вимощення і підлог визначається виходячи з прийнятих рішень ескізного проекту.

Обсяги опоряджувальних робіт (штукатурних, облицьовування плиткою, побілка стін і стель тощо) встановлюються відповідно до прийнятих конструктивних рішень за розробленими кресленнями. При цьому умовно приймається – 2/3 обсягів робот по обклеюванню шпалерами здійснюється по гіпсобетонним перегородкам та бетону, а 1/3 по штукатурці, З метою спрощення розрахунків з урахуванням обсягів робіт з фарбування чи обклеювання шпалерами поверхні колон, підкранових балок, ригелів, ферм загальний обсяг робіт приймається таким, що на 3% перевищує обсяг робіт з опоряджування стін і стелі розглядуваного приміщення.

Обсяг сантехнічних і електротехнічних робіт по будівлі визначається за укрупненими показниками, наведеними в табл. 3.5.

Вартість монтажу технологічного устаткування визначається в процентному відношенні від питомої вартості 1 м3 будівлі: для одноповерхової промислової будівлі – 11,5%, лабораторного корпусу –11,0%. виробничого корпусу багатоповерхової будівлі – 15,5%.

Обсяг пусконалагоджувальних робіт приймається 10% вартості монтажу устаткування.

Обсяг робіт зі здачі об'єкта в експлуатацію умовно приймається 10 днів.

 


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 292; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!