Пілоростеноз і пілороспазм. Медсестринський процес у разі пілоростенозу і пілороспазму
Пілороспазм-це спазм воротаря шлунка. Він зумовлений сильнішим розвитком м’язів та іннервації воротарної частини шлунка у дітей перших місяців життя. В дитини виникає блювання в перші дні життя через 10-20 хв.після годування. Блювання часте,але в невеликій кількості ,що менше за об’єм одного годування. Спостерігають періодичний неспокій дитини,закрепи,сплощення кривої маси тіла. Пілороспазм є функціональним захворюванням,виліковується самостійно у віці 4-5 міс.
Пілоростеноз-це вада розвитку воротарної частини шлунка,що призводить до його непрохідності. Зустрічається переважно у хлопчиків. Дифузна гіпертрофія і гіперплазія гладеньких міоцитів астрального відділу шлунка,збільшення кількості сполучної тканини призводять до стовщення м’язового шару воротаря і звуження просвіту,що значно утруднює проходження їжі зі шлунка в кишки. Їжа затримується в шлунку,змішується з тією,що надходить під час наступного годування. Блювотні маси викидаються фонтаном,кількість їх перевищує об’єм одноразового годування. Розвивається зневоднення,зсув кислотно-основного стану крові в лужний бік,виснаження. Починається хвороба переважно на 3-4 тижні життя. Повторне щоденне блювання призводить до зниження маси тіла. Шкіра стає блідою,сухою,зморшкуватою. Під час огляду живота спостерігається перистальтика шлунка,що нагадує пісковий годинник.
При пілороспазмі лікування має бути спрямоване на урегулювання функції нервової системи. Для цього необхідні добрі гігієнічні умови, максимальне перебування дитини на повітрі, суворе дотримання режиму, регулярне годування грудьми. Їжа матері-годувальниці повинна бути збагачена вітамінами, особливо групи В.
|
|
|
При пілороспазмі можна використовувати і сегментарну терапію у вигляді еритемної дози кварцу на надчеревну ділянку.Обов’язковим для лікуваннях хворих на пілороспазм є включення в терапію тіаміну - по 0,005 г 3 рази на день протягом 10-15 дн.
АФО органів дихання. Назофарингіт, стенозуючий ларинготрахеїт. Етіологія, клініка. Невідкладна допомога під час стенозуючому ларинготрахеїті.
Ніс у новонароджених малий, хрящі його м'які, ходи звужені. Слизова оболонка ніжна, добре васкуляризована, а тому дуже вразлива і швидко набрякає, що утруднює дихання носом. Додаткові пазухи носа недорозвинені. Горло, гортань, трахея і бронхи вузькі, з м'якими хрящами і слабко розвиненою еластичною тканиною, їхня слизова оболонка ніжна, з добре вираженим кровопостачанням.Грудна клітка діжкоподібна, ребра м'які, піддатливі, розміщені горизонтально. Бронхи відносно вузькі. Легені мають густу капілярну сітку і мало еластичної тканини. Нижня межа їх знаходиться вище, ніж у дітей грудного віку, що пов'язано з високим розміщенням діафрагми.
|
|
|
Назофарингіт(нежить)- запалення слизової оболонки носоглотки, найчастіше інфекційної етіології. Причини:бактеріальна або вірусна інфекція, переохолодження, зниження імунітету,алергія.
Клініка. Для назофарингіту характерні неприємні відчуття в носоглотці: печіння, поколювання, сухість, нерідко скупчення слизистого секрету, яке іноді набуває кров'янистий вигляд і важко відходить з носоглотки. Нерідко турбує біль у потилиці. Часто виникають труднощі носового дихання і гугнявість. У випадках поширення запалення на слизову оболонку слухових труб - шум та біль у вухах, зниження слуху.
Лікування: У період лихоманки - жарознижуючі засоби і рясне пиття. При утрудненні носового дихання - судинозвужувальні препарати (ефедрин) Застосовують десенсибілізуючі препарати. Рекомендуется полоскання горла теплими розчинами фурациліну, гідрокарбонату натрію.
Стенозуючий ларинготрахеїт-це звуження гортані, зумовлене набряком слизової оболонки, гіперсекрецією залоз, спазмом м’язів гортані. Причини: грві,грип,кір,вітряна віспа.
Розрізняють 4 стадії:
|
|
|
1.Стадія компенсації-охриплість голосу,утруднене дихання під час неспокою, нав’язливий кашель.
2.Стадія субкомпенсованого стенозу -інспіраторна задишка,роздування крил носа, голос охриплий, гавкаючий кашель.
3.Стадія декомпенсованого стенозу- загальний стан тяжкий, дитина збуджена,шумне дихання,ціаноз,акроціаноз,шкіра бліда вкрита липким потом.
4.Асфіксія- стан тяжкий шкіра - блідо сірого кольору, ціанотична, аритмічне дихання, дитина непритомніє, пульс сповільнений, згодом припиняється дихання і зупиняється серце.
Невідкладна допомога:
При стенозі І стадії:заспокоїти дитину,взяти на руки,давати тепле питво, доступ свіжого повітря, відволікала терапія,інгаляції, антигістамінні(супрастін 2мг/кг)
При стенозі II стадії:+ інгаляція протинабрякової суміші(ефедрин 5%+адреналін0,1%+атропін01%+димедрол1%+гідрокортизон 25мг.+ NaCl 15мл.)заспокійливі(літична суміш),антигістамінні,2,4% еуфілін 3-5мг/кг,преднізолон 1-2мг/кг.
При стенозі III стадії: + дезінтоксикаційна терапія, у разі ацидозу 4% натрій гідрокарбонат в.в 4-8 мл.
У разі неефективності лікування інкубація трахеї, трахеостомія.
Медсестринський процес: контроль Р,АТ,ЧДР, інгаляції, відволік альні процедури.
№32 ТОНЗИЛІТ.ОТИТ – етіологія , класифікація, м/с процес.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 2806; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!