Гіпотрофія. Етіологія. Медсестринський процес.
Гіпотрофія – хронічний розлад живлення у дітей раннього віку, який характеризується зупинкою або сповільненням наростання маси тіла, прогресуючим зменшенням підшкірної основи, порушенням обміну речовин, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.
Етіологія: Збудники: патогенні серотипи кишкової палички, сальмонели, дизентерійна паличка, протей, цитробактер, клебсієла, віруси, гриби тощо.
- аліментарні порушення диспепсії
- порушення режиму харчування, догляду за дитиною
- аномалії конституції
- порушення кишкового всмоктування як ускладнення простої диспепсії.
Медсестринський процес
І етап медсестринське обстеження
o Скарги пацієнта: (залежать від ступеня гіпотрофії) млявість, порушення сну, зниження апетиту, сповільнення наростання маси тіла та росту.
o Анамнестичні дані: початок хвороби поступовий, дія етіологічних чинників
етап медсестринський діагноз: зниження або відсутність апетиту; зригування, блювання; порушення випорожнень.
ІІІ етап планування медсестринських втручань:
1.Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень
2.Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем
3.Виконання лікарських призначень
4.Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта
5.Навчання матері та оточуючих догляду за дитиною
ІV етап реалізація плану медсестринських втручань:
|
|
|
1.1 Підготовка пацієнта та взяття крові на ЗАК
1.2 Підготовка пацієнта та взяття сечі на ЗАС
1.3 Підготовка пацієнта та взяття калу на бактеріальне дослідження
2. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем
3. Виконання лікарських призначень
4. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта
5. Пояснення родичам або оточуючим значення дотримання дієтотерапії
V етап оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція:
- покращення загального стану та самопочуття дитини
- нормалізація маси тіла та росту дитини відповідно до віку
- нормалізація сну
- поява цікавості до оточення
- покращення апетиту
- виявлення та оцінка нових проблем пацієнта можливих ускладнень з відповідною корекцією медсестринських втручань
- відновлення м’язового тонусу і підшкірно-жирової клітковини.
№ 25. Стоматит: Етіологія, класифікація, м/с процес.
Стоматит - запалення слизової оболонки ротової порожнини.
Етіологія : У грудних дітей – спричинює дріжджоподібний грибок. Сприятливі умови – залишки молока у ротовій порожнині після годування. Часто розвиток спричинює вірус герпесу. Особливо чутливі діти віком 1-3 роки. Шляхи передачі вірусу: повітряно-крапельний, побутовий, посуд, іграшки.
|
|
|
КЛІНІКА : Слизова, особливо ясна – червоніє, набрякає, у разі дотику – кровоточить, посилине слиновиділення, збільшення шийних лімфовузлів.
Класифікація :
· Герпетичний
· Травматичний
· Алергійний
· Кандидозний
ЛІКУВАННЯ:
· Правильне харчування
· Вітаміни А,С,Р,В
· У перші 3-4 дні полоскати рот кожні 2-3 години
· Після полоскання змастити слизову рота олійним розчином вітаміну А.
Гострий гастрит. Гастроентерит. Хронічний гастрит. Етіологія. Класифікація. Медсестринський процес.
Гастроентерит- це запалення слизової оболонки шлунка і тонкого кишечника.
Причини: вірусна інфекція, вживання води або їжі зараженої бактеріями або паразитами, харчові алергени, лікарські препарати, при отруєннях хімічними речовинами.
Клініка: гострий біль у животі після їжі або не пов’язаний з прийомом їжі, здуття живота, температура 38 С, слабкість, сонливість, втома, нудота або блювота, можна помітити домішки крові в калових і блювотних масах.
Лікування: протягом декількох годин утримуйтеся від води та їжі це допоможе налагодити роботу шлунково-кишкового тракту; щоб уникнути зневоднення пити багато рідини, наприклад, фруктових напоїв або води; Поступовий перехід від голодної дієти до вживання легкозасвоюваної їжі.
|
|
|
Гострий гастрит — гостре запалення слизової оболонки шлунка неінфекційної етіології.
Причини: недоброякісна, груба, гостра їжа, забруднена бактеріями і токсинами, надмірне вживання жирних або солодких страв, великої кількості незрілих фруктів і ягід, дуже холодна або гаряча їжа, при отруєннях хімічними речовинами, лікарські засоби, харчові алергени, при деяких гострих інфекційних захворюваннях (кір, грип).
Клініка. Початок гострий. Через кілька годин після приймання їжі виникає відчуття важкості в надчеревній ямці, нудота, блювання, біль у животі. Блювотні маси містять частково перетравлену їжу. Блювання найчастіше дає полегшення. З'являються головний біль, слабкість, млявість. Язик сухий, з білувато-сірим нальотом. Апетит знижений. Випорожнення нестійкі. Температура тіла субфебрильна, рідше висока. Іноді тахікардія, глухість серцевих тонів, непритомність.
Лікування:
1) шлунок промивають 0,5—1 % розчином натрію гідрокарбонату, перевареною водою або ізотонічним розчином натрію хлориду;
2) дитину укладають в постіль, зігрівають, дають теплого чаю, потім 5 % розчин глюкози, ізотонічний розчин натрію хлориду, боржом.
|
|
|
3) грілка на живіт заспокоює біль, зменшує рухові та секреторні розлади шлунка.
4) при симптомах зневоднення й інтоксикації внутрішньовенне краплинко вводять глюкозосольові розчини.
5) дієта щадна для шлунку.
Хронічний гастрит – це хронічний дифузний або вогнищевий запальний процес слизової обл., шлунка , який супроводжується порушенням фізіологічної регенерації епітелію з з поступовим розвитком її атрофії слиз. обл. шл.
Причини: розлади харчування, лікарські засоби, Helicobacter pylori, ураження вегетативної НС, алкоголь, паління, ендокринні зах., алергії, тканина гіпоксія, спадкова гіпохлоргідрія.
Форми:
1) Гелікобактерасаційований антральний гастрит: - больовий синдром (неінтенсивний, стійкий біль в животі, виникає після спож. грубої їжі); - диспепсичні явища (печія, нудота, кисле відригування, нестійкі випорожнення, іноді спрага); - астеновегетативні явища ( гол.біль, запаморочення, дратівливість, емоціональна нестійкість); - диспептичні явища ( нудота, блювання, відрижка, зниження апетиту, здуття, бурчання).
2) Автоімунний хрон. гастрит: - больовий синдром (ниючий біль в животі після їди); - диспепсичні явища (нудота, блювання, відрижка, часті випорожнення);
3) Змішана форма хр. гастриту: (ознаки як автоімунного, так і гелікобактеросоційовоного ).
4) Хімічний: ( за типом астрального)
Лікування:
1) при вираженому загостренні необхідно стаціонарне лікування.
2) призначення дієтичного харчування (стіл №1,2,5).
3) при підвищеній шлункової секреції призначають антисекреторні препарати - блокатори Н2-рецепторів гістаміну (наприклад, ранітидин).
4) поліферментні препарати (наприклад, панкреатин, панцитрат, креон).
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 2861; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!