Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки. Етіологія. Медсестринський процес.
Виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки– хронічне рецидивне захворювання, що характеризується розвитком виразкового дефекту в шлунку або в дванадцятипалій кишці.
В її етіології мають певне значення порушення режиму і характеру харчування, лямбліоз, наявність в організмі хронічних вогнищ інфекції та інтоксикації, тривалі негативні емоції, спадково-конституціональний фактор, алергічний компонент.
Головними чинниками, що призводить до утворення виразки є: хлористоводнева кислота,пепсин,панкреатичні ферменти,жовчні кислоти, helikobakter pilori .
Клініка: Для виразкової хвороби дванадцятипалої кишки характерний біль натще (голодний біль), рідше — через 2—3 год після їди. Може спостерігатися і нічний біль, що локалізується навколо пупка. Біль при виразковій хворобі періодичний. Одним з її постійних і ранніх проявів е диспепсичний синдром: відрижка, печія, нудота, рідше блювання. Печія буває найчастіше при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, поєднується з відрижкою кислим, блюванням. Якщо виразка локалізується в шлунку, спостерігається пуста відрижка (повітрям). Апетит знижується тільки в період загострення при появі болю. Язик обкладений. Живіт дещо здутий. У період загострення можуть відмічатися напруження м'язів передньої черевної стінки в надчерев'ї, болючість при пальпації. Температура тіла нерідко субфебрильна, запор. Діти і підлітки з виразковою хворобою емоціонально нестійкі. Відмічають розлад сну, підвищену стомлюваність, зниження пам'яті.
При виразковій хворобі шлунка нерідко буває відставання в масі тіла.
Дії медсестри:
|
|
|
1. Забезпечити госпіталізацію та стаціонарне лікування.
2. Створити фізичний та психічний спокій.
3. Забезпечити дотримання дієти ( стіл 1А-1В) їжу давати подрібнену невеликими порціями 5-6 разів на добу.
4. За призначенням лікаря вводити:
a) Вітаміни С, А, Б, Е.
b) Седативні (діазопам валеріана, сибазон)
c) Препарати вісмуту, макролітами (кларитроміцин), амоксицилін.
d) Препарати що нормалізують моторно-евакуаторну функцію: но-шпа, папаверин, бенциклан.
e) Антациди: вікалін, алмагель, фосфалюгель, кальцію карбонат.
f) Препарати антисекреторної дії: інгібітори синтезу хлористоводневої кислоти: омепрол (омепразол); блокатори Н2 – рецепторів гістаміну: циметидин, ранітидин, гістодил, лецидил; селективний антихолінергічний препарат – гастроцепін, що гальмує секрецію; інгібітори пепсину – амілопектин, аміносульфат, камілозид; антациди – вікалін, вікаїр, альмагель або альмагель А, фосфалюгель, маалокс.
g) Слизоутворювальні препарати для захисту слизової оболонки шлунку – емпрастил, ріопрастил.
|
|
|
h) Метронідозол, омепразол і кларитроміцин протягом 7 днів (для пацієнтів, причиною виразки яких є helikobakter pilori).
5. Комплексна терапія передбачає використання фізіотерапевтичних методів,голкорефлексотерапії.
Хронічний холецистохолангіт,дискінезя жовчних шляхів,дуоденіт.медсестринське обстеження та спостереження.
Хронічний холецистохолангіт– хронічний, рецидивуючий запальний процес жовчного міхура і внутрішньо печінкових жовчних водів, що супроводжується порушенням моторики жовчних шляхів і змінами фізико – хімічного складу жовчі.
Дискінезія жовчних шляхів-це хвороба яка характеризується порушенням моторної і евакуаторної функції жочного міхура і протоків.
Клініка:гіпертонічний типпереймоподібні і короткочасні болі в області пупка і правому підребер’ї,іноді віддає прае плече або лопатку і х-р колючий або ріжучий,t нормальнах-на болючість в ділянці жовч.міхур може бути диспепсія
Гіпотонічний типх-но:постійний ,ниючий,тупий біль,почуття розпирання в правому підребер’ї або навколо пупка.У дітей відраза до жирної іжі та смаженої іжі ,відрижка ,гіркота в роті.нудота,іноді блювання ,прояви диспепсії
Лікування :дієта №5 ,мін.вод,при гострих болях ,ліжковий режим ,протизапальні,жовчогінні препарти.При гіпертонічний – спазмолітини ,фізіотерапія ,електрофорез з платифіліном,сліпе зондування (тюбаж)При гіпотонічний препарти які стимулюють діяльність ч.с, тюбаж,електрофорез,мін.вода
|
|
|
29. Гельмінтози – групазахворюва ньлюдини, спричиненихпаразитарнимичерв’яками – гельмінтами.
Аскаридоз
Спричиняється аскаридами. Потрапивши в кишки людини, личинки звільняютьсявідоболонок, проникають через слизовуоболонку в кровоноснісудини – в русло ворітноївени, кровоноснісудинипечінки, звідти через нижнюпорожнисту вену потрапляють у праву половину серця і через легеневуартерію в легені. Личинки просвердлюютьстінки альвеол, мігрують у бронхіоли, бронхи, ізмокротиннямпотравляють у ротовупорожнину і проковтуються, потрапляють у шлунок, кишки де вониперетворюються на зріліформи. Цикл розвитку становить 2 – 2,5 міс. Протягом року аскаридиживутьу кишках. Післяцьоготерміну вони гинуть і виводяться з фекаліяминазовні.
Для лікування аскаридозузастосовують такі препарати:
Декаріс (левамізол) одноразово, комбантрин (пірантел) протягом 1-3 днів, вермокс (мебендазол) протягом 2 днів, нафтамон (алкопар) одноразово, медамін потягом 1-2 днів. Протягом 3 тижнівпісля курсу лікуваннязастосовуватинастій трав: пижма, золототисячник, безсмертник.
|
|
|
Ентеробіоз
Збудникоментеробіозу є гострик. Місцепаразитування: нижнійвідділтонкої та верхнійвідділтовстої кишки, червоподібнийвідросток, де через 12-14 дібгострикдосягаєстатевоїзрілості. Тривалістьжиттягострика становить 20-30- діб. Самка відкладаєяйця в персональних складках (10-12 тис), які через 4-5 годин стаютьінвазійними.Післявідкладенняяєць самка гине.
Для лікуванняентеробіозу:
Дотримуватисанітарно – гігієнічнихзаходів. Щоденніпідмиваннядитини 2 рази на добу з милом, частемиття рук, особливо піднігтями, постійнеперебуваннядитини в трусах, якіміняютьщодня, праннябілизни з кип’ятінням і обов’язковепрасування, коротко стригтинігтідитини. Перед нічним сном застосовуватиочисніклізми: 0,5 столової ложки натріюгідрокарбонату на 1 склянку води. Змащуватиділянкувідхідника і промежини 5% анестезиновоюмаззю. Проводитимедикаментознелікування: вермокс, пірантел.
Трихоцефальоз
Збудникомзахворювання є волосовоголовець. Місцепаразитування: сліпа кишка і червоподібнийвідросток, а аразімасивноїінвазії – вся товста кишка і дистальнийвідділтонкої. Живлятьсяволосоголовцікров’ю, тому їхвважаютьгематофагами. Тривалістьжиття – 5-6 років, інодібільше.
Для лікуваннятрихоцефальозу:
Застосовуютьтакімедикаментознізасоби: Вермокспротягом 6 днів, дифезилпротягом 5 днів, ефективністьлікуванняпідвищується, якщо провести 8-10 сеансівіндуктотерміїчидіатермії на ділянкусліпої кишки. Можназастосовуватикисневутерапію. Кисеньвводять у пряму кишку післяочисноїклізми у кількості 100-150 мл на коженрікжиттяпротягом 7 днів. Післяостанньоговведеннякиснюпризначитисольовепроносне та очиснуклізму.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 2431; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!