Стратегія проникнення на ринок.



Стратегія проникнення на ринок - це встановлення низької ціни щодо економічної цінності товару з метою одержання прибутку при наявності великих груп високочутливих до ціни покупців, спроможних забезпечити значні обсяги продажів.

Іноді стратегія проникнення може мати успіх через притягнення додаткових покупців свого товару або послуг без загроз для конкурентів. Це відбувається в тих рідкісних випадках, коли ринок дуже сильно чутливий до цін і підприємство може розрахувати на стратегію проникнення для ринку без притягнення постійних споживачів своїх конкурентів. Для того, щоб ця стратегія працювала, вона повинна якимось чином зменшити схильність до традиційних товарів і послуг, одночасно намагаючись стимулювати і використовувати чутливість до початкових цін нових.

Стратегія проникнення може виявитися корисною, коли ще не сформувалася стійка конкуренція на ринку, але коли вона от-от з'явиться. Якщо фірма зможе швидко досягти значної економії витрат, використовуючи стратегію проникнення, вона в окремих випадках збільшує свій довгостроковий прибуток, нейтралізуючи нових конкурентів, що не можуть забезпечити подібної економії витрат.


Ринок і інновації: взаємодія та взаємозалежність.

Це ринок, що пов'язаний з реалізацією інноваційного попиту через інноваційну пропозицію на конкурентних засадах для зростання науково-технологічного рівня виробництва. Ринок інновацій має суб’єкти, об’єкти та рушійні сили розвитку.

Суб’єкти ринку інновацій – це виробники і споживачі інноваційних продуктів, якими є фізичні та юридичні особи сфери виробництва товарів і надання послуг, державні та приватні підприємства, регіональні та місцеві органи управління та регулювання.

Об’єкти ринку інновацій – це предмети творчої праці, новітні технічні засоби, методи, форми організації виробництва, технології, види продукції, інформація, що є об’єктами купівлі-продажу.

Рушійними силами розвитку ринку інновацій є об’єктивні і суб’єктивні чинники, що спонукають суб’єктів ринкових відносин мати постійну зацікавленість у залученні нововведень, оновленні продуктів та послуг, що за своїми споживчими параметрами суттєво перевищують існуючі аналоги і можуть стати фундаментом для подальшої модифікації.

Сучасні товарні ринки все більше наповнюються новими зразками техніки, технологій, видів продукції, які помітно відрізняються вищою якістю, багатофункціональністю, гнучкістю у процесі переобладнання виробництва від своїх аналогів. Ця тенденція швидко поширюється на різні регіони світу, а впровадження інноваційних товарів у сферу виробництва та послуг швидко змінює загальногосподарську кон’юнктуру, структуру економіки, інвестиційну активність у галузях, розвиток НТП, рівні цін і показники кредитної та валютно-фінансової сфер.

Співпраця виробників і споживачів інновацій є одним із найважливіших факторів стимулювання інноваційної діяльності на ринку інновацій, де кожен із учасників цієї співпраці вирішує свої інтереси. Вважають, що інновація стає товаром, коли усвідомлена реальна можливість її комерціалізації, проведена її експертиза, визначені сфери її застосування, тобто впроваджена у виробництво, знайдено реального покупця.

 


Методи прогнозування обсягів продажу інновацій.

Існують два основні види моделей прогнозування рівня збуту нового товару: епідеміо- логічні моделі та моделі визнання. Останні мають детермінантний характер. Вони охоплюють внутрішні змінні, які описують прийняття споживачами рішення про придбання новинки, та зовнішні фактори, які можуть вплинути на рівень проникнення та час прийняття новинки.

Ці моделі та їх модифікації, які пов’язують зовнішні змінні із моделями розповсю- дження, можуть бути корисними для виявлення ефективності складових комплексу маркетингу.

В свою чергу, епідеміологічні моделі передбачають сприйняття товару, виходячи з положення, що процес дифузії нового товару є процесом соціальної дії, в якому новатори та ранні послідовники “інфікують” інших споживачів. Такі моделі мають стохастичний характер.

Однією з таких моделей є модель професора Френка Баса. Основним завданням моделі є прогнозування кількості споживачів, які купують новий товар протягом певного часу. Використання моделі Баса передбачає визначення таких трьох показників:

1. розмір ринку – кількість потенційних споживачів;

2. коефіцієнт інновацій;

3. коефіцієнт імітацій (наслідування).

Модель Баса була розроблена для прогнозування продажу товарів тривалого користування, таких як телевізори, пральні машини, холодильники, тому вона робить припущення, що кожен клієнт купить лише одну одиницю товару. При розрахунках в цій моделі сукупний ринковий потенціал обсягів продажів прирівнюється до сумарної кількості потен- ційних клієнтів.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 1437; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!