Характеристика нормативно – правової бази роботи соціального педагога з дітьми дошкільного віку
Реформування системи дошкільної освіти та трансформаційні процеси, що поступово відбуваються у цій галузі, неодмінно позначаються, на вимогах до підготовки соціальних педагогів, зокрема до соціалізації дошкільників у ДНЗ. Нормативно-правові документи, серед яких Закон України “ Про дошкільну освіту ” та “ Базовий компонент дошкільної освіти ” (2012 р.) наголошують на принциповій важливості успішності майбутній соціальний педагог повинен мати чітке уявлення про особливості процесу соціалізації дітей дошкільного віку, володіти навичками практичного уповноваження педагогічно виваженої соціалізації у ДНЗ. Успішний результат залежить відрівня професійної готовності соціального педагога, його спроможності оптимізувати процес соціалізації дошкільників у ДНЗ, реалізовуючи систему якісної соціально-педагогічної допомоги та підтримки з урахуванням сучасних прийомів, технологій та засобів впливу на соціалізацію дітей у ДНЗ [с.29].
Соціалізація дитини до нових умов, удосконалення і розвиток її різнобічних комунікативних дій з іншими людьми та формування вміння спілкуватися – все це дуже важливі передумови нормального розвитку особистості. В Україні були прийняті та діють закони, які регулюють проблеми дошкільної освіти та розвитку дитини.
Перелік обов’язкової ділової документації соціального педагога:
- Закон України «Про освіту» ( статті 22 йдеться про те, що соціальними педагогами здійснюється соціальний патронаж, який сприяє взаємодії навчальних закладів, сім’ї і суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам; у статті 23 вказано, що зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який у свою чергу включає в себе формування основ соціальної соціалізації та життєвої компетентності дитини [28].
|
|
|
- Закон України «Про дошкільну освіту» ( статті 7 йдеться про завдання дошкільної освіти, між якими налічуються: збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини; формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду; виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної соціалізації та готовності продовжувати освіту; у статті 11 дається визначення дошкільному навчальному закладу: «навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію»; у статті 23, зазначається, що Базовий компонент дошкільної освіти передбачає формування основ соціальної соціалізації та життєвої компетентності дитини; у статті 33 говориться, що держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей; також у статті 36 йдеться про обов’язки та права батьків. Батьки зобов’язані забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти; постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів, здібностей; у статті 44 зазначено, що особи, винні у порушенні законодавства про дошкільну освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України, а невиконання юридичними чи фізичними особами, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти, завдань дошкільної освіти є підставою для позбавлення їх ліцензії [27].
|
|
|
соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного,
інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління,
створення соціально-економічних і правових інститутів з метою
захисту прав та законних інтересів дитини в Україні»; у статті 4 також вказано систему заходів щодо охорони дітей Україні, яка включений в себе поміж інших правовий а соціальний захист дітей, забезпечення належних умов для охорони здоров’я, виховання, навчання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної соціалізації[29].
|
|
|
Конвенція про права дитини містить положення, в яких зазначається, що всі діти мають право на освіту, яка має бути спрямована на підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, терпіння, миру [39].
У Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті йдеться про те, що передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії [53].
Конвенція ООН про права дитини, що визнала дитину суб’єктом права, а її інтереси пріоритетними щодо потреб суспільства, містить основні вимоги щодо реалізації права дітей на виживання, розвиток, захист і забезпечення активної участі в житті суспільства, чому повинні сприяти всі, ті хто має безпосереднє відношення до проблеми дитини, хто є суб’єктами діяльності, спрямованої на дитину. Такими суб’єктами виступають представники педагогічної професії взагалі й соціальні педагоги зокрема[с.24-25]
|
|
|
Основи соціалізації особистості дозволяють майбутньому соціальному педагогу, згідно (ст.8.1.Конвенції), створити умови для самореалізації особистості дитини, прояву її індивідуальності як умови її позитивної соціалізації, умови позитивної сімейної соціалізації дитини, виховання поваги до батьків (ст.29 Конвенції)[с.24-25]
Щодо базового компоненту дошкільної освіти в Україні «Я у світі», то він включає в себе формування правил поведінки, розвиток компетентності дитини щодо інших, розвиток моральних орієнтацій у спілкування [ с.2].
Отже в Україні створено умови для соціального захисту дітей дошкільного віку, постійно приймаються нові акти та доповнення до законів, але особливої уваги даному питанню не надається, тому соціальний педагог у дошкільному навчальному закладі має використовувати у роботі з батьками дітей, вихователями зміст нормативних документів з метою здійснення їхньої нормативно-правової просвіти, що забезпечуватиме підвищення ефективності діяльності з соціальної соціалізації дошкільнят.
У травні 2012 року було затверджено Нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти[с.174].
Базовий компонент дошкільної освіти - це Державний стандарт дошкільної освіти України, який реалізується програмами та навчально - методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України[с.4].
Базовий компонент дошкільної освіти України ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України “Про освіту”, ”Про дошкільну освіту”, ”Про охорону дитинства”, та інших нормативних актах стосовно дитинства[с.4].
Засадами нового Базового компонента дошкільної освіти виступили:
¾ визнання самоцінності дошкільного дитинства,його особливої ролі в розвитку особистості ;
¾ збереження дитячої субкультури;
¾ створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;
¾ пріорітет повноцінного проживання дитиною сьогодення у порівнянні з підготовкою до майбутнього етапу життя;
¾ повага до дитини, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника;
¾ компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;
¾ надання пріорітету соціально - моральному розвитку особистості, формування у дітей уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними;
¾ формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду [с.4].
Базовий компонент дошкільної освіти спрямовує зусилля батьків, педагогів, психологів на розвиток творчого потенціалу дитини, що має свої особливості у дошкільному дитинстві, на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини у дошкільні роки [ с.5].
Базовий компонент визначає зміст і структуру дошкільної освіти за його інваріантною і варіативною складовими. До інваріантної відноситься лінія “Гра дитини”а до варіативної відноситься лінія “Дитина в соціумі”.
Освітня лінія “Дитина в соціумі”передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватися у світі людських взаємин, готовність співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитині з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум,що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси,бажання,дії з іншими членами суспільства[с.6].
Освітня лінія “ Гра дитина ” передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності,ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себев ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, прияє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками,оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень [с.6].
3.2.Освітня лінія “ДИТИНА В СОЦІУМІ”
| Зміст освіти | Результати освітньої роботи |
| ДІТИ | Здатна входити в контакт з різними за віком дітьми, налагоджувати з ними активну взаємодію, спілкування. У колі молодших почувається старшою, а зі старшими-молодшою;усвідомлює свої можливості, дотримується норм спілкування. Виявляє інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі (грі, продуктивні діяльності),ділиться своїм досвідом, уміннями, знаннями, підтримує загальну для всіх мету діяльності. Домагається визнання себе іншими дітьми, прагне бути доречною, бажаною у спілкуванні, грі тощо. Самостійно встановлює й підтримує партнерські, ділові та особисті контакти з іншими дітьми, володіє правилами поведінки у конфліктних ситуаціях. Відчуває межу припустимої поведінки. Уникає гострих суперечок, намагається порозумітися. Передбачає наслідки своїх негативних дій, розуміє причини виникнення непорозумінь. Може визнати свою провину, поступитися власними інтересами. Знає та використовує слова-пояснення, виправдання, вибачення[с.10]. |
3.5.Освітня лінія “ГРА ДИТИНИ”
| Зміст | Результати освітньої роботи |
| ГРА ЯК ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ | Надає перевагу як провідній діяльності. Зацікавлено ставиться до ігрової діяльності,використовує власний досвід для створення ігрових задумів; реалізує в них свої пізнавальні соціальні, моральні, естетичні потреби. У власній грі відтворює знання та моральні уявлення, задовольняє інтерес до довколишнього, творчо відображає діяльність, взаємини дорослих,реальні та уявлювані події, ситуації. Активно відтворює свої життєві враження у рольовій грі, використовуючи виразні засоби. Може самостійно реалізувати власні ігрові задуми, обирати ігри, іграшки. Бере участь у різних видах ігор: сюжетно-рольових, конструкторсько - будівельних, дидактичних, словесних, настільно-друкованих, рухливих зі співом і діалогом, режисерських, театралізованих, українських народних іграх. Грає на самоті, об’єднується з однолітками на основі ігрового задуму, рольової взаємодії, особистих уподобань. Дотримується рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування[с.15]. |
| ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ГРІ | Усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності. Домагається визнання іншими дітьми своїх успіхів,визнає якісне виконання ролі іншими. Узгоджує у ході гри свої та інших дітей бажання і можливості. Усвідомлює,що в грі є обов’язки:діяти згідно з правилами,сприятливо розподіляти ролі та іграшки,узгоджувати особистісні інтереси з груповими тощо. Самостійно визначається із сюжетом гри,засобами виразності,змістом ігрових дій,вибором іграшок. Відповідально ставиться до обов’язків,пов’язаних із роллю. Виявляє творчість,імпровізацію,пропонує оригінальні ідеї для покращення гри. Обирає для гри безпечне місце та атрибути[с.16] |
Таким чином,аналіз нормативно-правової бази щодо роботи соціального педагога з дітьми дошкільного віку, дозволив виявити комплекс міжнародних документів, Законів України, регіональних програм, що захищають права дитини.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
1. Аналіз літератури, щодо сутності й особливості роботи соціального педагога з соціалізації дошкільників показав, що соціалізація особистості в дошкільному дитинстві - це процес становлення дитячої особистості у взаємодії із соціальним оточенням, результат входження у світ конкретних соціальних зв’язків, оволодіння досвідом людських взаємин та конструювання власного образу світу. Соціалізація дитини, тобто її входженняу світ людей, починаєтсья в межах своєї сім’ї, певного соціального й національного оточення.
2. Отже аналіз досвіду роботи соціального педагога з соціалізації дошкільників з використанням гри, призводить до того щоб допомогти дошкільнятам увійти в соціум за допомогою гри, та використанням ігрових вправ.
3. Характеристика нормативно - правової бази з роботи соціального педагога з дітьми дошкільного віку, дає підстави стверджувати про необхідність та актуальність проведення даної роботи. Вищезазанчені державні документи показують, що держава зацікавлена у створенні сприятливих умов для всебічного та повноцінного соціального і особистісного розвитку дитини - дошкільника і здійснює свою політику через дошкільні навчальні заклади.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!