Аналіз досвіду роботи соціального педагога з соціалізації дошкільників з використанням гри



У дитини, яка прийшла до дитячого садка, гра є провідною діяльністю. Тому процес її соціалізації спиратися на ігрову діяльність як у дитячому садку так і поза його межами. Тому застосування гри є невід’ємним елементом процесу соціалізації дошкліьників. Можливість використання гри досліджували: О.Газман, Д.Ельконін, С.Коробко, В.Мухіна, В.Сухомлинський , Г.Тарасенко, С.Шмаков та інші.

Аналіз досвіду використання ігор (ігрові методики С.Коробко,О.Коробко, В.Кудикіної,Г.Тарасенко)дозволить визначити соціальному педагогу напрями на які спрямовані ігри в процесі соціалізації дошкільників: налагодження комунікативних навичок; ставлення особистості; виховання взаємоповаги; прояв лідерських якостей [с.74].

Д.Ельконін виникнення дитячої гри пояснював тим, що на зорі розвитку суспільства діти рано включалися у життя дорослих, брали безпосередню участь у їхній діяльності [ с.309]

Проблеми ігрової діяльності цікавили також і німецького поета Фрідріха Шиллера(17566-1805 рр.).Він вважав гру основою будь-якого мистецтва,яке живиться енергією,що залишається у людини після задоволення життєво важливих потреб [с.311].

ЗависновкамиросыйськогопедагогаД.Менджерицької,відображення дитиною у грі взаємин дорослих,явищ суспільного життя є передумовою глибокого пізнання навколишньої дійсності,прагнення брати учатсь у житті дорослих [с.312].

Сучасні українські науковці (Л.Артемова, Г.Григоренко, К.Щербаков та інші) досліджують формування суспільної спрямованості дитини дошкільного віку у грі,розвиток моральних стосунків у творчих іграх тощо. За їхніми твердженнями, гра містить більші можливості для формування особистості дошкільників,ніж будь-яка інша діяльність,оскільки мотив її мають велику спонукальну силу і дітям зрозуміле співвідношення мотиву і мети гри [с.313].

Н.К.Крупська говорить: “У грі розвиваються фізичні сили дитини, твердіше робиться рука, гнучкіше тіло, вірніше очей, розвиваються кмітливість, винахідливість та ініціативність ” [c.11]

У багатьох дослідженнях порушено різноманітні аспекти цієї проблеми:[ с.312]

¾ формування ігрового колективу протягом дошкільного віку під впливом повноцінної ігрової діяльності (В.Воронова);

¾ виховання на організованість дітей у творчій грі(А.Матусик);

¾ виховання у дошкільників інтересу до праці дорослих(І.Власова);

¾ Загалом , усі вони по - своєму аргументують, деталізують положення, що гра своїм змістом передбачає організацію дитячого товариства, а тому важливо, щоб вона втілювала позитивні явища навколишнього життя [c.312]

У педагогічному процесі дитячого садка гра є засобом виховання, соціалізацією, формою організації навчання (Н.Мчедлідзе) [с.313]

А.С.Макаренко говорив: “Гра обов'язково має бути присутня в дитячому колективі.Дитячий колектив не граючи не буде справжнім дитячим коллективом”[с.74].

Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю дошкільника, засобом всебічного розвитку, важливим методом виховання та входження дитини у соціум.[308] Водночас гра є могутнім виховним засобом, у ній, за словами К.Ушинського, “ реалізується потреба людської діяльності ” [с.308].

Дитинство - це особливий стан, сутністю якого є процес дорослішання дитини,її входження до соціального світу дорослих [с.2].

Дитинство-період, період коли закладаються фундаментальні якості особистості,що забезпечують психологічну стійкість,позитивні етичні орієнтації на людей,життєдіяльність і цілеспрямованість[ с.12].

Дошкільне дитинство здавна називають віком гри. Вважаючи гру основною діяльністю дошкільника, психологи та соціальні педагоги виходять із визначення соціальної обумовленості її розвитку. Гра - особлива форма життя дитини в суспільстві, причому дуже важлива для неї. Вона є діяльністю, в якій дітивиконують ролі дорослих, відтворюють в ігрових умовах їх життя, та взаємини між ними [с.69].

Отже дошкільне дитинство-це короткий,але важливий,унікальний період життя людини.

Якщо в раньому дитинстві основним моментом гри є оволодіння предметами і способами, її дії та взаємин з інщими людьми. Гра набуває рольової форми, дитина вчиться гратися. Головне при цьому дотримання правил, обумовлених ролю і сюжетом гри, яка стає спільною, справді коллективною. У колективній грі між учасниками виникають реальні стосунки. Дитині не байдуже, з ким гратися. Вона обирає партнера. Коли до гри залучається соціальний педагог, то створюється сприятливий грунт для підвищення виховної ролі в житті дошкільника.

Гру як вид діяльності дошкільнят можна розглядати з різних позицій:

Поняття Зміст поняття
1.   Гра   це відображення дитиною навколишньої дійсності, і хоч воно грунтується на уяву дитини в цій умовній обстановці реальні дії граючих, реальні і щирі дитячі емоції. У грі дитина комбінує обьеденяет свої враження в життєвий досвід [с.3].
2.     Гра     це імпровізація, дитина не готує тривало свою роль, не придумує її, задум гри розвивається спонтанно, непередбачувано [с.3].
3.     Гра     це самостійна діяльність дитини, в ній дитина вперше вступає в спілкування з однолітками, з партнерами по грі, вчитися встановлювати з ними ставлення, засновані на симпатії, дружбі, взаєморозумінні [с.3].
4. Гра це спосіб розвиток дитячої уяви і творчих здібностей. Вони проявляються у пошуку коштів для втілення  ігрового задуму, в підборі атрибутів і предметів-замінників для гри, розвитку ігрового сюжету, інтерпретації дитиною ролі в сюжетно-рольовій грі [с.4].
5. Гра це підготовка дитини до дорослого життя. Більшість дитячихсюжетно-рольових ігор відображають працю дорослих: малюки наслідують вихователю, лікаря, шоферові, льотчику, пожежнику, відображають побутові дії членів сім'ї та їх ставлення. У грі полягає інтерес дітей до професій [с.4].
6. Гра це школа виховання почуттів дошкільнят їхніх моральних якостей, саме сформовані в грі моральні якості впливають на поведінку дитини в житті, і навпаки, навички, набуті в результаті щоденного спілкування дітей один з одним і з дорослими, отримують подальший розвиток в ігрових ситуаціях [с.3-4].
7. Гра це засіб інтелектуального розвитку дитини. Знання, уявлення, вміння, навички, отримані дитиною в різних життєвих ситуаціях, у процесі навчання в сім'ї, знаходять безпосереднє відображення і практичне застосування в дитячих іграх [с.4].
8. Гра дієвий засіб корекції порушень емоційно - вольової та пізнавальної сфери, мови, спілкувань і дрібною моторикою [с.4].
9. Гра по Дж. Миду це діяльність в процесі якої дошкільник, наслідує дорослим, сприймає їх цінності, установки і вчиться виконувати певні соціальні ролі.
10.   Гра   це найбільший ефективний та доступний вид діяльності, за допомогою неї дошкільнята пізнають навколишній світ.
11. Гра основний вид діяльності дошкільника [с.89]
12. Гра це провідна діяльність дитини-дошкільника, тобто така діяльністю, у зв'язку з розвитком якої відбуваються найголовніші зміни в психіці дитини і всередині якої розвиваються психічні процеси, що готують перехід дитини до нового ступеня його розвитку (А.И.Леонтьев).
13. Гра це провідна діяльність дитини дошкільного віку,засіб всебічного розвитку та виховання [с.147]
14. Гра це основний вид діяльності дитини дошкільного віку,одна з характерних закономірностей дитячого розвитку [с.65].
15. Гра це єдина форма діяльності дитини,яка у всіх випадках відповідає її організації [с.67].
16. Гра (як провідна діяльність дошкільнят) це діяльність,в якій діти імітують ролі дорослих,відтворюючи в уявлених ситуаціях їх життя,працю та стосунки [с.352].
17. Гра це діяльність,у якій дитина спочатку емоційно,а потім інтелектуально засвоює всю всю систему людських взаємин (З.В.Огороднійчук)[с.133].
18. Гра це форма активного творчого відображення дитиною, навколишньої дійсності, її предметів і явищ[с.6].
19. Гра це первинний засіб залучення дитини до соціума (К.Гросс) [с.22].

 

Упедагогічній літературі роль гри у розвитку дітей дошкільного віку висвітлювалася досить широко [c.66].

У грі також яскраво проявляється здатність дитини міркувати, розвивається уява, котра розвиває потребу у спілкуванні.

Завдяки грі особистість дитини вдосконалюється:розивається мотиваційна сфера,долається пізнавальний і емоційний егоцентризм,розвивається довільна поведінка та розумові дії [с.16].Гра тільки здається такою легкою. А насправді вона потребує, щоб дитина, яка грається віддавала грі максимум своєї енергії, розуму, витримки та самостійності.

Гра дарує щохвилинну радість,задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще-спрямована в майбутнє, бо під час гри у дошкільників формуються та закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь,де є гра,панує здоров’я, радість дитячого життя.

А.С.Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці коли виросте”. [367]

Граючи, дитина завжди знаходиться у визначених взаєминах з колективом навіть у тому випадку, якщо діти грають удвох або утрьох [c.72].

В грі формується багато особливостей особистості дитини. Виробляється спритність, витримка, активність. Гра - це школа спілкування дошкільника. Ігрова діяльність є важливим компонентом у житті дошкільників.

Через гру здійснюється соціалізація дошкільника. Під соціалізацію прийнято вважати процес та результат розвитку індивіда, його перетворення в творчого члена суспільства. Цей процес починається та трапляється в дошкільному навчальному закладі (ДНЗ) в ході ціленаправленого педагогічно-організованого виховання соціального педагога.

Дитяча гра - це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання. Мати дитинство - це передусів мати право на розвиток власної ігрової діяльності, яка є важливою складовою дитячої субкультури. Водночас гра є могутнім виховним засобом,у ній за словами К.Ушинського,реалізується потреба людської природи [с.308].

Дитяча гра - найважливіший компонент дитинства, під час якої дитина набуває досвіду взаємодії, освоює різні соціальні ролі, відбувається її особистісне ставлення [ с.106].

 

Дитячий колектив у грі формується поступово,під впливом роботи вихователя та соціального педагога.

Формування ігрового колективу залежить від змісту гри,багатства задуму,а сам факт створення колективу,у свою чергу,впливає на розвиток ігрової творчості. Уміння організувати гру,домовлятися,розподіляти ролі необхідні для того,щоб вийшла цікава гра. Навіть із достатніми знаннями,багатими враженнями про те,що зображується ,задум не втілюється,якщо у дітей не сформовані моральні якості,що необхідні для колективної творчої гри.

Організація дитячого колективу в грі-це і передумова успіху роботи,й один з її результатів. Для того щоб підтримувати і розвивати інтерес дітей, їх активність,самостійність,цілеспрямованість,необхідна організація дитячого колективу,цілеспрямованість,наявність названих вище якостей допомагають установленню дружніх взаємин,набуттю навичок колективних дій. Високий рівень ігрової творчості,багатий зміст ігор,згуртований загальними інтересами колектив-усе це досягається завдяки тривалій роботі вихователів та соціальних педагогів[ с.98].

Гра задовольняє соціальну потребу дитини в пізнанні навколишньої дійсності й водночас дає їй змогу полинути у чарівний світ фантазій [с.5].

У світ гри дитину вводить дорослий, за допомогою якого створюються елементарні ігрові дії [с.136].

Уже в перших іграх дитина орієнтована на виконання ролі дорослого [с.136].

Саме в грі діти розкривають свої можливості,саме в грі вони прилаштовуються до ролі,саме в грі вони вчаться спілкуватися з однолітками,у грі діти виконують безліч написаних правил заради того,щоб бути прийнятим в дитяче співтовариство. У грі розкриваються та розвиваються такі кості, як самостійність та своєрідна дитяча впертість [с.185].

Гра-самостійна діяльність дошкільників. У гра,як і у будь-якій творчій колективній діяльності,відбувається зіткнення розуму характерів,задумів. Саме в цьому зіткненні формується особистість дитини,складається дитячий колектив. При цьому зазвичай спостерігається взаємодія ігрових і реальних взаємин. Якщо дитина захоплена своїм задумом, своєю роллю,тоді ігрові взаємини перемагають. Якщо ж вона байдужа ставиться до гри,то роль недостатньо впливає на її поведінку,її взаємини з друзями. Тільки та гра, що захоплює дитину,мобілізує її розум і волю,збуджує сильні почуття,може підпорядкувати задуму егоїстичні спонукання,погані звички [с.97].

Отже, гра як провідний вид діяльності дитини поєднує в собі як загальні для будь-якої соціальної діяльності ознаки (цілеспрямованість, усвідомленість, активна участь), так і специфічні (свобода і самостійність, самоорганізація, наявність творчої основи, почуття радості й задоволення) [ с.315].

Ігрове середовище дитини дошкільного віку організовують, керуючись принципами невичерпаності та інформованості, що покликано задовольнити дитячі потреби в новизні. Таке середовище покликане стати джерелом соціалізації дошкільника, збагачення його діяльності [с.336].

Отже аналіз досвіду роботи соціального педагога з соціалізації дошкільників з використанням гри, призводить до того щоб допомогти дошкільнятам увійти в соціум за допомогою гри , та розробити технологію ігрових вправ.   

 

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 324; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!