Правила стрільби із стрілецької зброї по повітряних цілях.
Для боротьби з літаками, які летять на малих висотах разом з другими спеціальними зенітними засобами необхідно застосовувати вогонь із стрілецької зброї. Крім боротьби з літаками, які летять на малих висотах і гелікоптерами стрільба з автоматів і кулеметів застосовується для знищення парашутистів. Вогонь із стрілецької зброї по повітряних цілях ведеться в складі механізованих підрозділів. Стрільба по гелікоптерах ведеться патронами з бронебійно-запалювальними і трасуючими кулями; якщо такі патрони відсутні, то патронами зі звичайними кулями.
Особливості стрільби по повітряних цілях:
1. Можливість повітряних цілей виконувати широкий маневр в повітрі:
- літаки можуть пікірувати і кабрірувати під кутом до 70-80°;
- різко змінювати швидкість польоту від 300 до 1000 км/год.
2. Малі розміри цілей /особливо їх вразливих частин/:
- довжина винищувача до 12 м;
- довжина бомбардувальника до 20 м;
- площа вразливих частин не перевищує декілька квадратних метрів.
3. Великі швидкості польоту літаків до 225-250 м/сек.
Враховуючи такі особливості, стрільба по літаках може вестись двома способами: загороджувальним та способом супроводження цілі.
Стрільба загороджувальним способом застосовується по літаках, які летять зі швидкістю більше 150м/сек (600 км/год), на висотах менше, ніж 500 м. Вогонь ведеться в складі механізованого взводу. Ведення вогню загороджувальним способом полягав в тому, що поперед курсу літака ставиться нерухома зона зосередженого вогню з таким розрахунком, щоб забезпечити пересічення снопа траєкторій з ціллю.
|
|
|
Стрільба способом супроводження цілі із стрілецької зброї ведеться по повільно літаючих повітряних цілях - гелікоптерах, транспортних літаках і парашутистах,
Викладачу слід звернути увагу на те, що при стрільбі по літаках ймовірність попадання та ураження дуже мала, потрібна велика витрата боєприпасів. Тому, більш детальніше розглядати стрільбу по літаках немає сенсу, а більше уваги слід звернути на стрільбу по гелікоптерах та парашутистах.
Стрільба по гелікоптерах ведеться способом супроводження цілі. Цей спосіб стрільби полягає в тому, що автоматники /кулеметники/, пересуваючи зброю, безперервно утримують лінію прицілювання поперед цілі по її курсу на величину розрахованого упередження і періодично роблять чергу в момент найбільш точної наводки зброї.
Величина упередження для стрільби цим способом визначається при ранговому польоті цілі по формулі S=Vц*tc;
де S = величина упередження в метрах;
Vц = швидкість польоту гелікоптера;
tc = час польоту кулі до цілі.
Наприклад, стрільба ведеться по гелікоптеру. Дальність до цілі -500 м, швидкість гелікоптера - 50 м/сек.
|
|
|
S=Vц*tc = 50 * І = 50 метрів.
Довжина гелікоптера - 8 метрів. Тому Упб = 50: 8 = 6 корпусів гелікоптера поперед цілі по її курсу.
Вогонь відкривається по команді командира в складі відділення або взводу і ведеться довгими чергами.
Стрільба по парашутистах - завжди ведеться способом супроводження цілі.
Розрахунок - упередження проводиться за тою ж формулою, що і при стрільбі по гелікоптерам.
Упередження при стрільбі по парашутистах визначається швидкістю їх зниження і напрямком вітру.
Швидкість зниження парашутиста в середньому дорівнює 6 м/сек. Дальність стрільби - 500 метрів. Висота парашутиста - 1,5 метра. Таким чином, 8 = Уц * іс = 6 метрів. Упб = 6м: 1,5 = 4 фігури парашутисту. Точку прицілювання треба виносити на вирахувану величину в напрямку зниження парашутиста, який залежить від сили та напрямку вітру. При цьому
викладачу рекомендується використати схему "Стрільба по парашутистах".
Невелика швидкість такої повітряної цілі і^ в порівнянні зі стрільбою по гелікоптерах, невеликий час на стрільбу дозволяють наводити зброю з більшою точністю та по трасам куль корегувати вогонь.
Стрільбу по парашутистах починають по команді командира або самостійно і ведуть довгими чергами.
|
|
|
ВИСНОВОК: Стрільба по повітряних цілях вимагає правильно та швидко використовувати правила стрільби, дуже високих морально-вольових якостей, сміливості та витримки стріляючих.
Ефективною стрільба по повітряних цілях, може бути тільки в складі механізованих підрозділів /відділення, взвод/.
ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ ВНОЧІ
Особливості стрільби вночі:
- виникають дуже великі труднощі в орієнтуванні, спостереженні за полем бою та визначенні відстаней;
- ускладнюються всі дії зі зброєю і особливо прицілювання;
- підвищується психологічна напруженість.
Способи та правила стрільби треба розглядати за наступних умов:
- при освітленій місцевості;
- в темряві;
- з нічними прицілами.
Основою для вмілих дій зі зброєю в нічних умовах являється міцні знання прийомів і правил стрільби вдень по різноманітних цілях., При розгляданні правил стрільби вночі треба порівнювати їх з діями в денних умовах та показувати особливості, які притаманні нічним умовам способи підготовки і ведення вогню.
Підготовка стрільби вночі. Можливість переходу від денних до нічних бойових дій завжди повинна передбачатися командиром. В цій роботі частина заходів безпосередньо відноситься до підготовки вогневих засобів для ведення вогню в нічних умовах.
|
|
|
Організація спостереження;
- зміна абрисів орієнтирів;
- для позначення направлення та сектору обстрілу в 1-2 м від вогневої позиції встановлюються білі кілки, каміння;
- спостереження знизу вгору /виявлення противника на фоні неба/
- використання приладів нічного бачення;
- фіксування положення зброї;
- ретельна підготовка зброї і боєприпасів, справність нічних прицілів.
2. Визначення відстаней до цілей вночі.
Вночі, як і вдень, точне визначення відстаней в важливою умовою ураження цілі. Визначення відстані:
- визначення на око;
- по кутовим величинам предмета;
- по карті;
- кроками;
- використання траси польоту освітлювального патрона;
- використовуючи відстань польоту куль першої черги;
- за допомогою сітки НСПУ.
Стрільба при освітленні місцевості.
В залежності від характеру бойових дій, поставлених задач і наявності Освітлювальних засобів освітлення місцевості може бути безперервним та періодичним.
І. Стрільба при безперервному освітленні.
Безперервне освітлення полягав в створенні тривалого за часом та достатнього по силі освітлення. Воно здійснюється:
- освітлювальними снарядами;
- авіаційними бомбами, які світяться;
- прожекторами;
- комбінованим способом.
Як показує практика, безперервне освітлення місцевості дозволяв вести прицільний вогонь вночі на відстані до 600 метрів. Але, тактичне призначення цього способу освітлення полягав у тому, щоб забезпечити творення необхідної міцності вогню на відстані до 400 метрів, таким чином, в умовах безперервного освітлення основними відстанями стрільби із стрілецької зброї будуть відстані до 400 метрів.
З таких умовах:
- правила стрільби - близькі до денних;
- по цілях що рухаються, стрільба ведеться способом очікування та довгими чергами;
- розхід патронів в порівнянні зі стрільбою вдень в 1,5-2 разі більше.
2. Стрільба при періодичному освітлюванні. Періодичне освітлення полягає в створенні освітлення місцевості на короткі проміжки часу /дія пошуку цілі, проведення 1-2 черг/.
Воно здійснюється;
- освітлювальними патронами в інтересах механізованої роти, взводу;
Наприклад, 26 мм освітлювальний патрон до сигнального пістолета має такі характеристики;
- освітлює площу радіусом 100-120 метрів;
- дальність польоту до 150 м;
- час горіння 7-8 секунд;
- в окремих випадках артилерійськими снарядами і мінами. При періодичному освітленні місцевості при підготовці даних для стрільби і ведення вогню треба враховувати тактико-технічні характеристики освітлювальних засобів. Цілі освітлюються в межах дальності прямого пострілу по грудній фігурі /до 400 метрів/. Це дозволяє вести вогонь по усіх цілях в освітленій зоні з постійною установкою прицілу. По цілях, що рухаються, стрільба ведеться способом очікування; при стрільбі на ходу - приклад до боку.
Стрільба в темряві.
При відсутності штучного освітлення, тобто в темряві, можуть з'являтися умови для досить надійного ведення вогню із стрілецької зброї без нічних прицілів. Наприклад:
- коли на фоні неба або місцевості видно силуети цілей;
- коли цілі виявляють себе спалахами пострілів, звуками пострілів. Стрільба по силуетах ведеться;
- на короткі відстані, в межах дальності прямого пострілу, приціл встановлюється "постійний";
- рівну мушку встановлюють спочатку на фоні лісу потім направляють
на ціль. Стрільбу ведуть довгою чергою, зброю в напрямку цілі. Корегування ведуть по трасах куль;
- якщо неможливо встановити рівну мушку на фоні місцевості, то наведення зброї на ціль проводиться по стволу. Після чого стрільба ведеться короткою чергою і далі наведення проводиться по трасах куль. Стрільба по цілях, які виявляють себе спалахами пострілів ведеться:
- за допомогою насадок;
- направлений вогонь з корегуванням по трасам.
Стрільба по цілях, які виявляють себе звуками ведеться довгими чергами.
ВИСНОВОК:
1. Для успішного виконання вогневих задач вночі важливе значення має ретельна підготовка зброї та боєприпасів до стрільби. Командири підрозділів повинні прийняти всі заходи для того, щоб забезпечити надійну роботу автоматики зброї, справність нічних прицілів і насадок, прицільні пристрої до нічної стрільби.
2. Стрільба вночі вимагає від стріляючих спеціальної підготовки, специфічних умінь та навиків. Основою для вмілих дій зі зброєю в нічних умовах являються міцні знання прийомів і правил стильби вдень по різноманітних цілях.
3. Вогневі засоби сучасних механізованих підрозділів - автомати, кулемети, ручні протитанкові гранатомети - дозволяють вирішувати вогневі задачі по знищенню не тільки живої сили, а також і різних броньованих та повітряних цілей вдень і вночі.
4. Влучний, вміло організований вогонь всіх видів зброї механізованого підрозділу являється основою досягнення успіху в бою. Засоби і види ведення вогню повинні вибиратися з врахуванням нанесення противнику найбільшого враження в найкоротший час і найменшою витратою боєприпасів, організація такого вогню вимагає від командирів механізованих підрозділів усвідомленого ставлення і твердого знання правил стрільби із всіх видів зброї.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 25; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!