ПОРЯДОК І ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ ВІЗУАЛЬНОГО ОРІЄНТУВАННЯ



Візуальним орієнтуванням називається визначення місцезнаходження ЛА по пізнаним у польоті орієнтирам місцевості. Вона заснована на порівнянні характеристик місцевості, зображених на карті, з фактичними характеристиками, що спостерігаються за допомогою зору.

Візуальне орієнтування виконується з метою:

- контролю лінії шляху;

- визначення навігаційних елементів польоту;

- виходу на ціль (у район виконання бойового завдання);

- виключення зіткнення з земною поверхнею і перешкодами на ній.

Успіх ведення візуального орієнтування в польоті залежить від рівня загальної підготовки екіпажа і підготовки до виконання даного польоту.

При підготовці до польоту екіпажу необхідно:

- продумати послідовність своїх дій і розподіл уваги при польоті по маршруті й у районі цілі (пошуку);

- вивчити і знати на пам'ять орієнтири по всьому маршруті на окремих найбільш важливих ділянках польоту (при тривалому польоті);

- знати пізнавальні ознаки орієнтирів, способи визначення координат місця ЛА..

Для ведення візуального орієнтування необхідно:

- знати правила і порядок її виконання, особливості ведення візуального орієнтування в різних умовах, а також можливості виявлення і впізнання різних орієнтирів;

- уміти читати польотну карту;

- вивчити систему характерних лінійних і майданних орієнтирів;

- знати пізнавальні ознаки орієнтирів у різні періоди року;

- уміти визначати візуально і за допомогою візирних пристроїв відстань від ЛА до орієнтира, курсовий кут орієнтира.

При веденні візуального орієнтування рекомендується дотримувати наступні правила:

- перед звіренням карти з місцевістю орієнтувати її по сторонах світла;

- постійно вести прокладку (числення) шляху;

- очікувати появи орієнтирів у межах їхньої видимості;

- спочатку пізнавати великі, найбільш характерні орієнтири, а потім переходити до впізнання малорозмірних орієнтирів;

- орієнтири пізнавати по декількох відмітних ознаках, щоб виключити їхнє переплутування;

- визначення місця ЛА візуальним орієнтуванням дублювати даними технічних засобів навігації (бортових РЛС, РСБН, РСДН і ін.).

Перед переходом до візуального орієнтування необхідно визначити район можливого місцезнаходження ЛА. Для цього за допомогою наявних технічних засобів навігації або численням шляху визначається місце ЛА.

Варто очікувати появи орієнтирів, що розташовані поблизу границь району можливого місцезнаходження ЛА. Таку оцінку точності визначення координат району місцезнаходження необхідно виконувати, щоб виключити грубі помилки у визначенні місця візуальним орієнтуванням.

Числення шляху може вестися автоматично за допомогою прицільно-навігаційних систем, автоматичних навігаційних пристроїв або льотчиком (штурманом) за даними курсових приладів і покажчиків швидкості, з використанням рахункових пристроїв і в розумі. Для скорочення часу і полегшення роботи в польоті при численні шляху на карті, у її масштабі, на лінії заданого шляху відкладаються відрізки, що відповідають 50, 100 км, чи відрізки, що відповідають однієї, двом, п'яти хвилинам польоту

Орієнтувати карту по сторонах світу — це значить розташувати її так, щоб північний напрямок геодезичних меридіанів на ній збігався з напрямком на північ на місцевості.

Карта в польоті орієнтується одним з наступних способів:

- по напрямку польоту;

- по наземних орієнтирах.

Варто очікувати спочатку появи великих, найбільш характерних орієнтирів, знайти і пізнати які легко. Після упізнання великих орієнтирів можна переходити до відшукання середніх і дрібних орієнтирів, розташованих поблизу лінії шляху. Таких орієнтирів доцільно вибирати не менш двох-трьох, звертаючи увагу на їхнє взаємне розташування і положення щодо великого орієнтира. Не слід приступати до відшукання дрібних орієнтирів до виявлення великих, тому що їх легко поплутати один з одним (дрібні озера, перехрестя доріг, дрібні населені пункти, окремі спорудження і будівлі, ґрунтові дороги).

Щоб виключити помилки у визначенні місця ЛА, результати візуального спостереження необхідно перевіряти за допомогою технічних засобів повітряної навігації.

Послідовність роботи екіпажа:

- на карті визначити район ймовірного місцезнаходження ЛА за даними технічних засобів навігації або численням шляху від останньої оцінки місця ЛА;

- поблизу отриманого району ймовірного місцезнаходження ЛА на карті вибрати великі характерні орієнтири, появи яких варто очікувати;

- орієнтувати карту по сторонах світла;

- на місцевості відшукати характерні орієнтири, обрані на карті. При огляді місцевості може виявитися, що обраних характерних орієнтирів не видно, але видні інші орієнтири.

Тоді необхідно виявлені на місцевості орієнтири знайти на карті;

- шляхом декількох переходів від карти до місцевості і від місцевості до карти переконатися в достовірному впізнанні місцевості;

- окомірно або за допомогою візирних пристроїв визначити місце ЛА по обраних орієнтирах;

- нанести мітку місця ЛА на карті з вказівкою часу. Наприклад, Х 8.20.

Відстань від ЛА до орієнтира досить точно може бути визначене по висоті польоту і ертикальному куту (ВК).

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!