Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
З метою визначення і спрямування заходів щодо попередження прояву небезпек і зниження розміру негативних наслідків складають ідентифікацію, квантифікацію та таксономію небезпек.
Таксономія небезпек – це класифікація та систематизування явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині. Небезпеки класифікують таким чином:
– за природним походженням (природні, техногенні, екологічні та ін.);
– за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);
– за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);
– за наслідками (захворювання, травми, загибель, пожежі);
– за шкодою (соціальна, технічна, екологічна);
– за сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожно-транспортна, виробнича);
– за структурою (прості, складні, похідні);
– за характером дії на людину (активні та пасивні).
Квантифікація небезпек – це введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.
Ідентифікація небезпек – це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо усунення чи ліквідації наслідків.
При ідентифікації небезпек, тобто при знаходженні типу небезпеки та встановленні її характеристик, необхідно виходити з принципу «все впливає на все», тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а підлягати небезпеці також може все живе й неживе. Ідентифікація необхідна для розробки заходів щодо запобігання небезпекам або ліквідації їх наслідків.
|
|
|
Найбільш вдалою класифікацією небезпек є класифікація за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на 4 групи: природні, техногенні, соціальн і та комбіновані.
Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які можуть спричинити шкоду людині або ж становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, буревії, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні тварини, рослини, риби, комахи, гриби, бактерії, віруси, заразні хвороби).
Техногенні джерела небезпеки – це небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, з використанням горючих легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, процесів, що відбуваються при підвищених температурі й тиску, електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, віброакустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти, що породжують їх.
|
|
|
Соціальні джерела небезпеки – це небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем (бродяжництво, пияцтво, алкоголізм, злочинність тощо). Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному ґрунті (вивчають у ВНЗ відповідного профілю).
Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівні, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні та збройні конфлікти, війни (вивчають у ВНЗ відповідного профілю).
Найпоширенішими є комбіновані небезпеки – природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Основні параметри класифікації надзвичайних ситуацій затверджено наказом МНС України № 1400 від 12.12.2012р. «Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій».
Алгоритм (послідовність аналізу) класифікації надзвичайної ситуації складається з трьох етапів:
1) віднесення події за пороговим значенням до надзвичайної ситуаці;
2) класифікація її за походженням;
3) класифікація за рівнем (рис. 1.1).
На першому етапі враховується характер походження надзвичайної ситуації, ступінь поширення її небезпечних чинників та розмір людських втрат і матеріальних збитків.
|
|
|
Надзвичайні ситуації класифікують за різними ознаками. Відповідно до походження подій, що можуть зумовити їх виникнення, розрізняють такі НС:
техногенного характеру – промислові, транспортні аварії (катастрофи) з вибухом, пожежі, аварії з викидом небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;
Рис. 1.1. Алгоритм класифікації надзвичайних ситуацій
природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища (землетруси, повені, буревії, снігові замети та ін.), природні пожежі, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, рослин (епідемії, епізоотії, епіфітотії) тощо;
соціального характеру, що пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: терористичні акти (збройний напад, захоплення важливих об’єктів, напад на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях тощо;
|
|
|
Надзвичайні ситуації за територіальним поширенням класифікуються як НС державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівнів.
До загальнодержавного рівня належать НС, які розвиваються на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожують транскордонним перенесенням.
До регіонального рівня належать НС, які розгортаються на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення): Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожують перенесенням на територію суміжної області України.
До місцевого рівня належать НС, які виходять за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожують поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди.
До об’єктового рівня належать НС, які розгортаються на території об’єкта або на самому об’єкті і наслідки яких не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної смуги.
Критеріями визначення рівня надзвичайної ситуації є територіальне поширення, обсяги технічних і матеріальних ресурсів, які необхідні для ліквідації її наслідків, кількості постраждалих людей або порушення їх умов життєдіяльності та розмір заподіяних (очікуваних) збитків [6] (табл. 1.1).
Слід зауважити, що надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із наведених критеріїв. Остаточне рішення щодо рівня надзвичайної ситуації приймає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади (Державна служба з надзвичайних ситуацій), до компетенції якого належить вирішення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Це рішення у разі потреби може погоджуватись із центральними органами виконавчої влади та враховувати експертний висновок регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Таблиця 1.1.Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації| Рівень НС | Загинуло осіб | Постра-ждало осіб | Порушено умови життєдіяльності населення понад 3 доби, осіб | Збитки, міні- мальних розмірів заробітних плат | |
| а | Державний | > 10 | > 300 | > 50 тис. | > 150 тис. |
| б | З урахуван- ням збитків* | > 5 | > 100 | > 10 тис. | > 25 тис. |
| в | Територіальне поширення | - НС поширилась або може поширитись на територію інших держав | |||
| г | - НС поширилась на територію 2-х регіонів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше 1% видатків їх бюджетів | ||||
| продовження табл.1.1 | ||||||
| Рівень НС | Загинуло осіб | Постра-ждало осіб | Порушено умови життєдіяльності населення понад 3 доби, осіб | Збитки, міні- мальних розмірів заробітних плат | ||
| д | Регіональний | > 5 | > 100 | > 10 тис. | > 15 тис. | |
| є | З урахуван- ням збитків* | 3 - 5 | 50– 100 | 1 тис. - 10 тис. | > 5 тис.
| |
| ж | Територіальне поширення | - НС поширилась на територію 2-х районів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менше 1% видатків їх бюджетів | ||||
| з | Місцевий | > 2 | > 50 | > 1 тис. | > 2 тис. | |
| і | З урахуван- ням збитків* | 1 - 2 | 20 – 50 | 100 - 1 тис. | > 0,5 тис.
| |
| к | Територіальне поширення | - НС поширилась за територію ПНО, загрожує довкіллю, населеним пунктам, спорудам, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цього об’єкта | ||||
| л | Об’єктовий | Критерії надзвичайної ситуації не досягають зазначених показників | ||||
Теми рефератів
1. Безпека життєдіяльності і споріднені науки та навчальні дісципліни.
2. Обєкти підвищеної небезпеки у харчовій промисловості.
3. Найбільші техногенні катастрофи у світі як приклади порушення вимог безпеки систем.
Питання для самоконтролю
1. Безпека життєдіяльності як наука і навчальна дисципліна.
2. Характеристика та аналіз основних понять у БЖД.
3. Джерела небезпек та їх класифікація.
4. Що таке таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек.
6. Класифікація НС.
7. Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації.
Література:
1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібн./ За ред. Є.П. Желібо, 6-е вид. - К.: Каравела, 2011. – 344 с.
2. Березуцький В.В., Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П. та ін. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / За ред.. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 384 с.
3. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями від 18.04.2013р. //www. zakon.rada.gov.ua
4. «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» наказ № 98 від 23.02.2006 р. Міністерства України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи.
5. Наказ МНС України від 12.12.2012 р. № 1400 «Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій».
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру».7. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001.
8. ГОСТ 12.003–74*ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 23; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!