Сьогодні є наріжна необхідність використання технології педагогічного проектування, без неї неможливий розвиток варіативної системи дошкільної освіти.
Проектні технології
Суть проектної технології у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних та організаційних вимог навчального проектування. Воно, в свою чергу, передбачає системне і послідовне моделювання тренувального розв'язання проблемних ситуацій, що вимагають від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних шляхів їх розв'язання (проектів), їх неодмінний публічний захист та аналіз підсумків упровадження.
Зростання популярності досвіду впровадження "методу проектів" у США та провідних країнах Європи протягом останнього часу веде до збільшення кількості різних підходів до трактування його суті. Тому, крім загального визначення суті проектної технології, ми пропонуємо ряд обов'язкових критеріальних вимог до її сучасного тлумачення:
· наявність освітньої проблеми, складність та актуальність котрої відповідає навчальним запитам та життєвим потребам учнів;
· дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання проблеми;
· структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;
· моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми:
- її постановка;
- дослідження;
- пошук шляхів розв'язання;
- експертиза та апробація версій;
- конструювання підсумкового проекту (чи його варіантів);
- його захист;
- корекція та впровадження;
|
|
|
· самодіяльний характер творчої активності учнів;
· практичне чи теоретичне (але в будь-якому випадку прикладне) значення результату діяльності (проекту) та готовність до застосування (впровадження);
· педагогічна цінність діяльності (учні здобувають знання, розвивають особистісні якості, оволодівають необхідними способами мислення та дії).
Враховуючи різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, пропонуємо розрізняти їх за цілим рядом параметрів:
· складом учасників проективної діяльності:
- індивідуальні;
- колективні (парні, групові);
· характером партнерських взаємодій між учасниками проективної діяльності:
- кооперативні;
- змагальні;
- конкурсні;
· мірою реалізації міжпредметних зв'язків:
- монопредметні;
- міжпредметні;
- позапредметні (надпредметні);
· характером координації проекту:
- безпосередній (жорсткий чи гнучкий);
- прихований;
- тривалістю;
- короткі;
- тривалі;
- довготривалі;
· метою та характером проективної діяльності:
- інформаційні;
- ознайомлювальні;
- пригодницькі;
- мистецькі;
- науково-пошукові;
- конструкційні тощо.
Формування особливого суб'єктно-розвивального середовища, що передбачає:
|
|
|
· переконливу мотивацію навчальної, громадської та мистецької активності ліцеїстів;
· проблемно-креативну спрямованість, емоційну насиченість та інтерактивну організацію освітньої діяльності;
· набуття попередніх знань, умінь та навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування, формування нового досвіду та розвитку необхідних психологічних якостей;
· орієнтацію на особистий і колективний успіх.
Використання "методу проектів" дає змогу визначити принципи побудови його моделі та методологічної (психолого-педагогічної) основи організації процесу навчання, а саме:
· демократизація та систематизація освітньої системи;
· природовідповідності і природодоцільності (в старшому шкільному віці);
· адекватності інформаційно-змістової моделі навчання предметно-профільній і професійній спрямованості;
· багатомірності моделі спілкування (педагогіка співпартнерства);
· цілісності загальноосвітньої предметно-профільної, професійної підготовки школярів, загальнокультурного розвитку учнів;
· стимулювання розвитку інтелектуального та творчого потенціалу учнів.
Раціональне використання проективної технології обумовлює потребу в системному підході до формування протягом навчальних занять умінь і навичок, необхідних для проективної діяльності, та гнучкій координації послідовного залучення різних форм навчальних проектів (колективних та індивідуальних, монопредметних, поліпредметних, простих і складних тощо) відповідно до логіки безболісної та гармонійної соціалізації особистості протягом шкільних років.
|
|
|
Іншими словами, проектна діяльність є:
· засобом підвищення продуктивності навчальної праці та її актуалізації;
· творчим звітом про рівень академічної майстерності;
· розвивальним середовищем, що формує соціальні вміння, навички та сприяє набуттю навчального й життєвого досвіду;
· перевіркою відповідності особистого досвіду потребам власної активної трансформаційної ролі в суспільстві;
· розвитку творчих обдарувань особистості та її самореалізації.
Проектування освітнього простору дошкільного навчального закладу. (атестаційна робота А.Л. Міщенко (теорія))
Сучасна освіта ґрунтується на розвитку і саморозвитку «Я» людини. Мета освіти, структура, технології залежать від головних особливостей століття, що почалося.Конкурентоспроможність системи дошкільної освіти — це її перевага щодо інших аналогічних об’єктів (приватні освітні центри, курси підготовки до школи тощо), яка характеризується вмінням задовольняти освітні потреби населення за рахунок надання відповідних послуг; актуалізувати свою діяльність відповідно до чинного правового, нормативно-методичного, інформаційного психолого-педагогічного забезпечення.
|
|
|
Дошкільна освіта розуміється як система, у якій центральне місце посідає не зміст і не форма, а процес взаємодії в підсистемах «дорослі — діти», «діти — діти», «дорослі — дорослі». Технологічне оформлення подібний погляд на педагогічний процес одержує у вигляді концепції життя події, коли перебування дітей в ДНЗ оцінюється не в одиницях занять, а в одиницях подій. Освітня ідея може бути сформульована в такий спосіб: розвиток індивідуальних можливостей дитини в різних аспектах людського буття, становлення основ внутрішньої свободи і самостійності дитини у відносинах з оточуючими людьми і середовищем. ДНЗ сьогодні є ідеальним полем для розгортання особистісно-зорієнтованих технологій, оскільки, на відміну від школи, не орієнтований на жорстко фіксований результат, отже, за суттю, покликаний бути розвивальним і охоронним з погляду фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я дитини.
В умовах сучасної соціокультурної ситуації все більшого значення в розвитку суспільства, підвищенні якості життя надається освіті. Освіта сьогодні є особливою цінністю в світовій спільноті. Однією з центральних ідей нової освітньої ситуації є визнання гуманістичної парадиґми освіти, переорієнтація на цінності людини, становлення її як суб’єкта не тільки освітньої діяльності, але й культури.
Персональний простір сучасної дитини старшого дошкільного віку одночасно є фізичним (тіло, предметне і природне середовище, оточуючі люди, різні заняття тощо) і психологічним (емоційна забарвленість життя, стиль відносин оточуючих до дитини і між собою тощо). Щось дитина у просторі свого життя приймає, від чогось відчужена. Дошкільник вже добре володіє своїм тілом, проте тілесна, а тим більше психологічна взаємодія з довкіллям, що робить цей світ «своїм», ще у процесі становлення.
Так, фізичний простір дошкільника постійно розширюється. Дитину беруть до крамниці, на гостини, до цирку. Разом із батьками сучасний дошкільник намагається мандрувати; один – будівлею, дачею, а з рідними – містами і навіть державами. Головне надбання – засвоєння простору дитячого садочка – групова кімната, спальня, музична та спортивна зали, сходи, майданчики тощо.
Психологічний простір життя дитини дошкільного віку вирізняється високою значущістю чужого дорослого – вихователя, який символізує новий статус малюка, від якого залежить емоційне благополуччя як конкретної дитини, так і оточуючих людей. Часто дошкільник готов ввести виховательку до свого персонального простору, поставити її поруч із мамою.
Персональний простір, на думку М.В.Осоріною, має складну систему координат, яку малюк засвоює з початку раннього дитинства, передусім на підсвідомому рівні. Просторові координати (знайомі місця, шляхи, предмети, дерева тощо) допомагають йому зорієнтуватися на місці і реалізувати свою фізичну активність, випробувати себе в цьому відношенні; соціальні координати (норми, правила, заборони, ритуали тощо) допомагають у більшому ступені розібратися у життєвих колізіях, конкретних ситуаціях, учасником яких є дитина. Духовно-моральні координати (ієрархія цінностей оточуючого світу, зразки і прецеденти взаємодії людей, форми їх поведінки тощо) допомагають дошкільнику зрозуміти відносини між дорослими. Емоційними координатами персонального простору дитини дошкільного віку є сім’я і дім. Саме сім’я, навіть якщо вона складається з мінімальної кількості членів, поєднує для дитини минуле і майбутнє, інтимне із соціальним. Для повноцінного розвитку дошкільнику необхідний дім, у якому є його персональне місце (окрема кімната, куточок для іграшок, книжкова полиця тощо).
Дитині необхідно забезпечити можливість бути повно власним хазяїном свого персонального простору.
Становлення в науці такого сприйняття дитинства вимагає якісного переосмислення не тільки змістовної сторони умов соціалізації дитини, але й форм, в яких вона здійснюється.
Дошкільні навчальні заклади України довели свою життєздатність у різні історико-культурні періоди, а також здатність відповідати вимогам держави і суспільства до розвитку, навчання і виховання, одночасно враховуючи особливості й потреби дитини дошкільного віку. Таке розуміння своєрідності соціокультурної ситуації розвитку сучасної дитини в умовах ДНЗ визначило для нас необхідність теоретичного обґрунтування феномену освітнього простору.
Поняття освітнього простору розробляється впродовж останніх десятиріч ученими, як у нашій країні, так і за рубежем. Вивчення освітнього простору здійснюється з позицій, пов’язаних з сучасним розумінням освіти не тільки як особливої сфери соціального життя, а середовища як чинника освіти.
Під розвивальним освітнім середовищем розуміємо спеціально змодельовані умови, що забезпечують різноманітні варіанти вибору шляху розвитку і дорослішання особистості. Створення освітнього середовища дозволяє дитині усвідомити власні можливості, виявити ініціативу і всесторонньо реалізувати себе.
Освітній простір ДНЗ складається з таких компонентів:
§ взаємодія з різними освітніми інститутами, соціальними партнерами і учасниками педагогічного процесу;
§ предметно-розвивальне середовище;
§ освоєння змісту дошкільної освіти.
Модель освітнього простору в умовах сучасного ДНЗ є взаємодією зовнішніх і внутрішніх компонентів, процесуально і змістовно пов’язаних завдяки дотриманню таких принципів:
§ наявність базису середовища для всіх видів діяльності дитини;
§ ґетероґенності (різноманітності) елементів середовища;
§ свободи вибору діяльності і переходу від однієї до іншої;
§ гнучкості і відвертості у відношенні до діяльності і взаємодії як з боку дитини, так і з боку дорослого;
§ «стимульності свободи» і творчості як з боку дорослого, так і з боку дитини.
Внутрішнім тлом моделі освітнього простору є використання традиційних підходів і сучасних авторських адаптованих до дошкільного віку інноваційних технологій (Ш.О.Амонашвілі, В.В. Воскобович, П.М.Ерднієв, М.О.Зайцев, С.М.Лисенкова, М.Монтессорі, Б.Н. Нікітін, Т.О.Піроженко, М.П.Щетинін та ін.), злагоджених на ціннісному, загально психологічному і технологічному рівнях. Реалізація моделі освітнього простору в ДНЗ веде до особистісного розвитку і зростання як дитини, так і педагога.
Це виражається по відношенню до педагога в наступному:
§ ступені задоволеності своєю працею;
§ прийнятті себе та інших;
§ гуманізації всіх видів діяльності, побудованих за принципом діалогу педагога і дитини;
§ прагненні до творчого зростання.
По відношенню до дитини це виражається так:
§ зниженні або відсутності загальної тривожності;
§ емоційно-позитивному ставленні до інших людей, природи, самої себе;
§ пізнавальної активності;
§ прагненні створювати свій творчий продукт;
§ підвищенні рівня самооцінки особистості дитини.
Педагогічне проектування – це вмотивована на основі професійно-особистісних цінностей, цілеспрямована діяльність колективного суб’єкта щодо зміни педагогічної дійсності, яка охоплює актуалізацію і теоретичне опрацьовування освітніх ініціатив, концептуалізацію задуму-проекту, програмування діяльності суб’єктів проектування з його реалізації.
Закономірності педагогічного проектування освітнього простору пов’язано з розумінням його як інноваційного процесу, що проходить етапи локальних, модульних і системних змін з урахуванням зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (власне педагогічних) умов.
Принципи проектування освітнього простору охоплюють:
§ розвиток дошкільника в контексті особистісно-зорієнтованого підходу з урахуванням сензитивних періодів, провідних видів діяльності, а також розвитку дитини як суб’єкта своєї життєдіяльності;
§ урахування соціокультурного контексту проектування, його культуровідповідності та діалогічності;
§ ампліфікацію (збагачення) умов розвитку від мономоделі середовища до середовища відкритого типу;
§ інтеґрацію спілкування, пізнавальної, перетворювальної, оцінно-контрольної та інших видів діяльності дитини;
§ взаємодію соціокультурного досвіду, професійного, особистісного досвіду педагога і особистісного досвіду дитини;
§ співтворчість і співпраця всіх суб’єктів освітнього простору.
Проектування освітнього простору – складний багаторівневий процес, що реалізовує у взаємозв’язку діагностичну, проектно-нормативну, прогностичну, організаційно-координаційну, коректувальну, аналітико-інформаційну педагогічну діяльність.
Об’єктами проектування освітнього простору є: вихованість і навченість дітей, професійна компетентність і майстерність педагога, процеси педагогічної діяльності; діяльність (творча, трудова, професійна).
Основними функціями управління проектуванням освітнього простору науковці називають інформативну, мотиваційну, розвивавальну, координаційну. Сучасний освітній процес неможливий без інноваційного оновлення, залучення нових технологій, апробації і адаптації до сучасних вимог нового змісту.
Аналіз освітньої системи ДНЗ з погляду її розвивального потенціалу і проектування всіх складових освітнього простору як системи розвивальних можливостей для кожного суб’єкта освітнього процесу — один з найважливіших напрямів і ресурсів підвищення якості сучасної дошкільної освіти.
Значну роль в розвитку освітнього простору, його відповідності гуманістичній парадиґмі освіти посідаєпедагогічне проектування.
Навчання педагогів техніці педагогічного проектування є однією з істотних умов розвитку освітнього простору ДНЗ, а створення педагогами локальних педагогічних проектів — одним із показників продуктивності процесу дошкільної освіти. Основний акцент у цьому процесі — на встановленні зв’язку між освоєнням педагогами техніки педагогічного проектування і тими педагогічними об’єктами, які відносяться до об’єктів безпосередньої функціональної відповідальності педагога ДНЗ, поєднання особистісно значущого і професіонально значущого.
Педагогічне проектування розглядається як феномен, що виник у результаті взаємодії новітніх тенденцій в розвитку педагогічної теорії і інноваційної педагогічної практики, а також як сутнісний компонент процесу рішення педагогічної проблеми.
Відмінною рисою педагогічного проектування є його спрямованість на створення і зміну організованих процесів розвитку, виховання і навчання. Воно дозволяє обґрунтовувати прогноз, розробку і реалізацію тих змін в конкретному педагогічному середовищі, які сприяють його вдосконаленню.
Продуктами педагогічного проектування в інтелектуально-інформаційному плані є проекти, які несуть у собі як раціональні, так і ціннісно-смислові риси. Здійснення проекту відбувається в оточенні деякого динамічного внутрішнього і зовнішнього середовища, яке впливає на процес реалізації проекту певною мірою.
Одним з інструментів педагогічного проектування є моделювання. Модель у педагогічному проектуванні дозволяє формалізувати проектовані процеси або проблеми, що вивчаються, а це, у свою чергу, допомагає зробити припущення про взаємозв’язки, причини, що впливають на події і, якщо необхідно, здійснити уявне моделювання, отже, прослідити їх можливий розвиток.
Основні підходи до розробки моделі проектування освітнього простору дошкільного навчального закладу:
§ освітній простір ДНЗ відноситься до складних, багатоаспектних педагогічних явищ, які характеризуються не стільки кількісними, скільки якісними ознаками; може бути описано у вигляді різних моделей; практично неможливо описати повно і детально, отже, способам опису освітнього простору ДНЗ властиве спрощення і суб’єктивність;
§ суб’єктивність у розумінні та описі освітнього простору ДНЗ впливає на вибір адекватної моделі процесу педагогічного проектування;
§ розробка моделі процесу проектування якого-небудь об’єкту в педагогічній практиці сприяє, з одного боку, уточненню, систематизації, «збірці» уявлень про цей об’єкт, отже, впливає на подальший хід проектування, з другого боку, — сприяє наладці стабільності функціонування ДНЗ в умовах режиму інноваційних перетворень;
§ у процесі проектування моделі можуть змінюватися, це відбувається за рахунок збагачення уявлень проектувальників щодо сутності проектованого об’єкту, яка складається під впливом педагогічної науки, передової педагогічної практики і тих ситуацій, які виникають у конкретному ДНЗ у процесі педагогічного проектування;
§ процес проектування освітнього простору ДНЗ повинен ґрунтуватися на ціннісно-смисловому узгодженні позицій усіх суб’єктів освітнього процесу, а також супроводжуватися навчанням педагогів техніці педагогічного проектування.
Сьогодні є наріжна необхідність використання технології педагогічного проектування, без неї неможливий розвиток варіативної системи дошкільної освіти.
Провідним механізмом управління розвитком дошкільної освіти в сучасній ситуації є технологія педагогічного проектування в ДНЗ як особливий і своєрідний вид творчої науково-дослідної діяльності. На сучасному етапі необхідне створення умов, що забезпечують сприйнятливість керівників ДНЗ і очолюваних ними колективів до нових конструктивних ідей, набування смаку дослідницької роботи, розвиток умінь організовувати колективну інноваційну діяльність, яка сприяє не тільки підвищенню результативності освітнього процесу в ДНЗ, але і стимулює особистісне і професійне зростання його суб’єктів.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!