Питомий об ’ єм, питома площа та лінійні розміри вагонів



Питомим об’ємом називається відношення повного  об’єму кузова V до його вантажопідйомності Р :

                           ,                                               (10)

де                                                 ,                                                    (11)

де   - повний об’єм кузова;

   - вантажний (повний) або корисний об’єм кузова;

- коефіцієнт використання робочого об’єму кузова;

 

    Для вагонів-платформ найбільш характерним показником є питома площа полу, яка визначається як відношення площі полу до вантажопідйомності  за формулою:

                                        ,                                            (12)

де - висота навантаження вантажу;

       - корисна площа полу;

         - коефіцієнт використання площі підлоги, .

Раціональні питомі об’єми  (площі підлоги) кузовів утворюють передумови для кращого використання вантажопідйомності, зниження собівартості перевезень вантажів та витрат народного господарства.

Для спеціалізованих вагонів, які застосовуються для перевезення вантажів з однаковою питомою масою, питомим об ’ ємом, питома площа підлоги визначається за формулою:

                                      ,                                                      (13)

де    - питома  вага  вантажу, що перевозиться у даному вагоні.

 

                                                                                            (14)

    Для універсальних вагонів, які застосовуються для перевезення вантажів широкої номенклатури, питомий об’єм та питома площа визначається як max для всього вантажопотоку. Для кожного роду вантажу встановлюють його питоме значення в загальному вантажообороті та необхідні для його перевезення корисні об’єми площі. Згрупувавши вантажі з близькими значеннями   та  визначаємо коефіцієнт використання вантажопідйомності по формулі:

                              ,                                             (15)

де  - сума питомих значень вантажів в загальному об’ємі вантажообороту, при якому повністю використовується вантажопотік вагона;

             - сума питомих значень вантажів в загальному об’ємі вантажообороту, при якому не використовується вантажопотік вагона.

               ;   - питомі об’єми вантажів при повністю та не повністю використаній вантажопідйомності.

    У спеціалізованих вагонах показники питомий об ’ єм та питома площа використовуються краще. В зв’язку з цим у експлуатації використовуються спеціальні заходи по розміщенню і закріпленню вантажів в універсальних вагонах згідно з фактичними значеннями параметрів вагонів і вантажів. Такі параметри наведені в таблиці 1.

Таблиця1 – Величини оптимальних питомих параметрів для окремих вантажів

Тип вагону Питомий об’єм, м3 Питома площа, м2 Щільність вантажу, т/м3
Криті універсальні 1,8-1,95 - -
Піввагони: чотиривісні універсальні 1,05-1,65 - -
               чотиривісні з глухим кузовом 1,05 - -
             восьмивісні 1,12 - -
Платформи універсальні - 0,5-0,7 -
Цистерни: чотиривісні                для світлих нафтопродуктів 1,22 - -
               чотиривісні                для світлих нафтопродуктів 1,15 - -
               восьмивісні 1,27 - -
               для кислот:          - азотної - - 1,3-1,4
                                             - соляної - - 1,15
                                             - сірчаної - - 1,68
          для зріджених газів: - пропану - - 0,42
                                             - хлору - - 1,25
                                             - аміаку - - 0,57
Вагони-хопери для перевезень:- цементу     1,22
                                                 - зерна     0,75
                              - мінеральних добрив     0,88

 

    Основні лінійні розміри вагонів визначаються виходячи з раціонального розміщення та забезпечення безпеки і збереження вантажів, що перевозяться, зручним завантаженням та розвантаженням вантажів, максимальним використанням осьових навантажень.

До основних лінійних розмірів вагонів відносяться: внутрішні довжини, ширина і висота кузова. У критих, піввагонів і платформ довжина прийнята з урахуванням існуючих сортаментів довгомірних вантажів, розміщення контейнерів та ін.

    Внутрішня довжина критих та ізотермічних вагонів обчислюється за формулою:

 ,                                              (16)

де     - об’єм вагона;

         - площа підлоги.

 

Внутрішня довжина платформ:

                                      ,                                                         (17)

де     - площа пола;

         - ширина платформи.

 

Загальна довжина вагона визначається за формулою:

                           ,                                           (18)

де    - довжина рами вагона;

       - виліт автозчепи до рами

 

    Ширина всіх вагонів визначається за габаритами, в які вписується конкретний вагон при його проектуванні.

 

Важливими лінійними розмірами вагонів є:

· довжина вагона поміж осями зчеплення автозчепів;

· база вагона.

    Довжина вагона за осями зчеплення визначає довжину потяга, складеного з вагонів.

    База вагона – відстань між осями п’ятників кузова, якими він опирається на візки. За межами бази до автозчепів розташовано консольні частини кузова вагона. Лінійні розміри бази і консольної частини кузова вагона впливають на проходження вагонів в кривих ділянках колії.

    Річна продуктивність вагона визначається за формулою:

                                      ,                                                    (19)

де  - фактична вантажопідйомність вагона;

    - завантажений рейс вагона, приймаємо 600 км.

    - час оберту вагона в днях.

 

Час оберту вагона у днях визначається за формулою:

           ,               (20)

де  - коефіцієнт порожнього пробігу вагона;

    - середня дільнична швидкість, м/с;

    - відстань між технічними станціями;

    - час простою вагона на технічних станціях, с;

    - час на початкові та кінцеві операції, с;

 

 


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 312; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!