Теми практичних та семінарських занять
1 Особливості політичних рішень та їх сутність
2. Класифікація політичних рішень та їхній прояв у сучасному житті
3. Основні фази циклу прийняття політичних рішень: характеристика
4. Технології прийняття політичних рішень в сучасному політичному житті
5. Якості політичного рішення та особи, що приймає такі рішення
Список рекомендованої літератури:
1. Анисимов О. С. Методологический словарь для управленцев. – М.: Агро-Вестник, 2002.
2. Воронкова В.Г. та ін. Філософія управління персоналом: Монографія / Під ред. В.Г. Воронкової. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2005. - 472 с.
3. Воронкова В.Г., Беліченко А.Г., Попов О.М та ін. Управляння людськими ресурсами. - К.: ВД „Професіонал", 2006. - 576 с.
4. Колпаков В. М. Методы управления. — К.: МАУП, 1997.
5. Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений: уч пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП,2004. – 504 с.
6. Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений. – М.: Логос, 2000.
Тема 7. Роль прогнозування в процесі прийняття управлінських рішень
1 Основи наукового прогнозування
2. Методи прогнозування.
3. Класифікація прогнозів
4. Методи отримання інформації
5. Вибір методу прогнозування
1. Наукове прогнозування ґрунтується на вивченні об'єктивних закономірностей, яким підкоряються певні процеси і події. При цьому враховуються дві групи закономірностей:
• випадкових подій, або імовірнісні (статистичні);
|
|
|
• детерміновані.
Можна виділити два характерні підходи до прогнозування майбутнього становища:
• вивчення закономірності зміни даної події;
• вивчення іншої події (або групи інших подій), що пов'язані з досліджуваними.
Процес прогнозування має різні цілі і дозволяє визначити:
1) проходження процесу зміни об'єкту прогнозування впродовж майбутнього періоду;
2) певну ймовірність того, що досліджуваний процес не вийде за встановлені допустимі межі;
3) до якого класу за заданими параметрами потрібно віднести досліджуваний процес (об'єкт прогнозування).
Залежно від прогнозованих параметрів і цільової спрямованості прогнозування вибираються існуючі методи і математичний апарат. Незважаючи на принципову відмінність напрямів, прогнозування в цілому об'єднує єдина мета: визначення характеру протікання процесу в майбутньому. Методи прогнозування мають одну спільну ідею: виявлення екстраполяційних зв'язків між минулим і майбутнім, між інформацією про процес в контрольований період часу і характером протікання процесу далі. Очевидно, що характер екстраполяційних зв'язків визначатиме апарат рішення задачі прогнозування. Від того, наскільки точно охарактеризовані досліджувані зв'язки, залежатиме точність прогнозування. Оскільки ці зв'язки можуть бути детермінованими і т. п., то частина завдання розв'язується ефективніше при комбінуванні різних методів і математичного апарату різних напрямів прогнозування.
|
|
|
Успішність прогнозування залежить від таких умов: обсягу і якості інформації про прогнозований процес, об'єкт управління; правильності формулювання завдання прогнозування і обґрунтованості вибору методу його розв'язання; наявність необхідних обчислювальних засобів і обчислювального апарату відповідно до вибраного методу. Через відсутність цих умов прогнозування може стати неможливим. Найважливіше з них — формулювання завдання, оскільки саме воно визначає вимоги до обсягу і якості інформації, математичний апарат і точність прогнозу. Інформація про прогнозований об'єкт (процес) добирається з результатів контролю діяльності, статистики.
Сучасні методи прогнозування засновані на використанні різних математичних теорій. До них відносять функціональний аналіз, теорію рядів, теорію екстраполяції і інтерполяції, теорію ймовірності, математичну статистику, теорію випадкових функцій і випадкових процесів, кореляційний аналіз, теорію розпізнавання образів. Для обґрунтування вибору того або іншого методу прогнозування, необхідно мати можливість кількісно оцінити його якість.
|
|
|
Кожен метод прогнозування бажано супроводжувати певним значенням показника якості, що змінюється залежно від формулювання завдання, умов його розв'язання. Це досить важко. У кожному конкретному випадку прогнозування можливі різні методи, кожний з яких характеризується не одним показником, а певним набором показників, що змінюються при зміні формулювання завдання і умов його розв'язання.
До найбільш важливих показників прогнозування відносять:
1) точність, що характеризується мірою відповідності величини, що отримана внаслідок прогнозу, і дійсної величини. В разі імовірнісного прогнозування, помилка має випадковий характер і представляється двома показниками: середнім значенням і дисперсією;
2) достовірність, що співпадає з поняттям достовірності оцінки, яку отримано в результаті прогнозування (точність і достовірність — взаємозв'язані поняття, часто під достовірністю розуміється надійність);
3) вартість, що вимірюється затратами матеріальних коштів (грошових);
4) інформаційний показник якості, який вказує наскільки збільшився обсяг інформації про досліджуваний об'єкт внаслідок прогнозування:
|
|
|
(9.1)
де Hoi, Hi — відповідно початкова і кінцева ентропія по i-му параметру.
Ентропія характеризує міру невизначеності об'єкту:
(9.2)
де n — кількість можливих станів; Pi — ймовірність i-го стану об'єкту.
Цілком природно, що можливі і інші параметри, наприклад повнота прогнозу і його ефективність.
Необхідно враховувати наступні особливості прогнозування і передбачення загалом :
1) міждисциплінарний і системний підходи. Реальність розглядається у всій сукупності вимірів незалежно від їх природи. Використання системного аналізу дозволяє досліджувати об'єкти (системи) управління з урахуванням всього комплексу чинників, зв'язків та відносин, що склалися між ними;
2) враховуються не тільки базові тенденції розвитку, але й виникаючі зміни стрибкоподібного характеру, які є наслідком впливу на параметри управляючих систем, що, переводять їх у режим біфуркації. Джерелами таких змін можуть бути порогові ефекти (насиченість ринку збуту, поява нововведень, суб'єктивні дії конкурентів і т. п.);
3) дослідження проводиться на довготривалій основі, має ретроспективний (звернений до минулого) і перспективний характер. Це дозволяє в процесі розробки і прийняття рішень:
– врахувати вплив короткострокових факторів;
– розкрити глибинні закономірності тенденцій;
– врахувати еволюцію ситуацій у сфері управління;
– випередити в часовому масштабі розвиток ситуації;
– реагувати на реальні події.
Діяльність осіб, що приймають рішення і апарату управління включає такі етапи:
– формулювання проблеми;
– побудову системи, в якій виникає проблема, і ідентифікацію (встановлення причинно-наслідкових зв'язків і відносин) ключових змінних;
– збір даних про обстановку і висунення гіпотез;
– формування образа майбутнього з використанням моделі і сценаріїв;
– прийняття стратегічних рішень. При цьому сценарії формування образу майбутнього передбачають такі дії:
– досліджувана система представляється з урахуванням сучасних реалій і динаміки розвитку;
– будується "дерево майбутнього", де гілками являються гіпотези з можливими варіантами наслідків;
– кінцеві результати прогнозуються для різних часових горизонтів.
За допомогою сценаріїв, пересуваючись з майбутнього в сьогодення за системою "ходів", розробляють заходи, які необхідні для досягнення поставленої мети.
Мета прогнозування полягає в тому, щоб зробити зрозумілим процес вироблення рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній області; визначити основні критичні зони; врахувати ризики стрибкоподібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення мети управління.
2. У класичному менеджменті вважається, що прогнозування — це метод, в якому використовуються як накопичений в минулому досвід, так і поточні припущення, відносно майбутнього в цілях його визначення. В результаті отримують картину майбутнього, яку можна використовувати як основу в процесі планування.
Для прогнозування в практичній діяльності застосовуються різні кількісні і якісні методи.
Кількісні методи базуються на інформації, яку можна отримати, на основі вивчення тенденцій зміни параметрів або маючи статистично достовірні залежності, що характеризують виробничу діяльність об'єкту управління. Як приклади таких методів можуть виступати: аналіз тимчасових рядів, каузальне (причинно-наслідкове) моделювання [70].
У основу якісних методів покладені експертні оцінки фахівців в області прийняття рішень; наприклад, методи експертних оцінок, думка жюрі (усереднювання думок експертів в релевантних сферах), моделі очікування споживача (опитування клієнтів) [70].
Складні об'єкти прогнозуються з використанням різних кількісних і якісних методів. Наприклад, прогноз економічної кон'юнктури (сукупність ознак, що характеризують стан економіки в певний період) базується на прогнозах у сфері обмежень по захисту навколишнього середовища, міжнародної торгівлі, попиту на продукцію, пропозиції продукції, і їх співвідношень [70]. При цьому кожний з вказаних прогнозів, у свою чергу, ґрунтується на проміжних прогнозах різних процесів.
3. Відпрацьованими методами прогнозування економічної кон'юнктури є: "мозкова атака", метод Дельфі, екстраполяції тенденцій, морфологічний аналіз, імітаційне динамічне моделювання, структурний аналіз і ін.
Однак існують і інші класифікації методів прогнозування, які визначені особливостями прогнозів (табл. 9.1).
Цілі, час, умови прогнозу і специфіка його вироблення визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. При цьому різні методи можуть використовуватися в розробці різних прогнозів.
4. Існують різноманітні методи отримання інформації. Коротко охарактеризуємо кожен з них.
Метод структурно-морфологічний. Призначений для виявлення внутрішнього складу предметної області, фіксації появи принципово нових розробок (ідей, технічних рішень і т. п.), що дозволяє обґрунтовано формулювати стратегію науково-технічного прогресу підприємства.
Метод визначення публікаційної активності. Потік документів, що відносяться до різних областей знань досить циклічний. Відстежуючи цикли, можна визначити стан розробки будь-якої проблеми в країні, на підприємствах і вжити заходи стосовно корекції стратегій науково-технічного прогресу в своїй організації.
Метод виявлення групи патентних документів. Будь-яка організація, як правило, патентує тільки ті ідеї, які мають практичну значущість для її розвитку і бізнесу.
Метод показників. Кожна технічна система характеризується набором показників, які модернізуються, що знаходить відображення в документах. Аналізуючи динаміку зміни характеристик показників цієї системи, можна зробити висновок про тенденції її розвитку.
Метод термінологічного і лексичного аналізу. В умовах розвитку різних областей знань відбувається природна зміна термінологічного апарату. Лексичний аналіз текстів (прочитаних або почутих) дозволяє виявити на ранньому етапі зародження принципових інновацій і спрогнозувати дії своєї організації.
Таблиця 9.1 КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОГНОЗІВ
| Класифікаційний признак | Роль і місце прогнозу в управлінському рішенні |
| цільовий | Визначення можливості реалізації цілі управління. Дозволяє уточнити ціль організації і сформулювати її місію. Визначаються критерії досягнення мети |
| пошуковий | Виявлення закономірних тенденцій в розвитку керованого об'єкту. Встановлення стану прогнозованого об'єкту в сьогоденні і майбутньому. Враховується в процесі розробки стратегічних рішень |
| нормативний | Визначення шляху, етапів реалізації цілей управлінського рішення. На його основі рекомендується використовувати відповідні методи управління: планові, програмні і т.п. |
| програмний | Дослідження впливу чинників на різних етапах досягнення мети організації. Формулювання гипотези взаємовпливу різних факторів на об'єкт прогнозування і визначення імовірнісних термінів досягнення проміжних цілей в процесі досягнення головної |
| проектний | Отримання матеріалу, що забезпечує цільову спрямованість концепцій проектів, їхнього життєвого циклу, критеріїв оцінки інвестиційних проектів. Результати проектного прогнозу використовуються при розробці інвестиційних і фінансових рішень |
| Час (період) упередження | Оперативні, коротко-, середньо- і довгострокові прогнози, спрямовані на забезпечення, розробку, прийняття і реалізацію управлінських рішень: тактичних, оперативних і стратегічних |
| Умови взаємозв’язку факторів | Прогнози формуються з урахуванням детермінованих, ймовірнісних взаємозв'язків факторів і об'єкту прогнозування, а також невизначених умов. Умови визначають специфіку використання методів прогнозування і розробки прийняття рішення |
| Специфіка обробки інформації особою, що приймає рішення | Моделі прогнозування можуть бути описані за допомогою математичних залежностей (формалізовані, що дозволяє здійснювати прогнозування і прийняття рішення з використанням ЕОМ) або у вигляді письмових або усних текстів. Інформація, що переробляється (усвідомлено або неусвідомлено), визначає назву частини прогнозів і рішень, наприклад як інтуїтивні прогнози |
5.Вибір методу прогнозування значно покращує якість прогнозу, оскільки:
– забезпечує функціональну повноту, достовірність і точність прогнозу;
– зменшує тимчасові і матеріальні витрати на прогнозування.
На вибір методу прогнозування впливають:
– сутність практичної проблеми, що підлягає розв'язанню;
– динамічні характеристики об'єкту прогнозування в ринковому середовищі;
– вид і характер наявної інформації, типове уявлення про об'єкт прогнозування;
– комбінація фаз життєвого, ринкового циклу товару або послуги;
– період попередження і його співвідношення із передбачуваною тривалістю ринкового, життєвого циклу, циклу розробки або модифікації товару, послуги;
– вимога до результатів прогнозування і інші особливості конкретної проблеми.
Всі перераховані чинники повинні розглядатися в системній єдності, лише несуттєві можуть виключатися з розгляду. Той, хто прогнозує внаслідок передпрогнозних досліджень повинен структурувати інформацію про об'єкт прогнозування, проаналізувати її і, вибравши, залишити ту, що відповідає умовам прогнозу. При підготовці рішення про вибір методу прогнозування рекомендується виділити ті, що можливо застосовувати до умов даного завдання. Ті, що застосувати не можна, виключаються. На практиці ж, вибираючи метод прогнозування, рекомендується враховувати два найбільш важливих чинники — затрати і точність Слід з'ясувати, скільки грошей виділено на підготовку прогнозу, яка можлива ціна спрогнозованих помилок і вихід. Найращий прогноз, як правило, є оптимальною комбінацією точності і вартості.
При виборі методу прогнозування потрібно враховувати:
• наявність статистичних даних за необхідний період;
• компетентність прогнозиста, наявність ЕОТ;
• час, що необхідний для збору і аналізу інформації. У ряді випадків для отримання незалежних прогнозів використовуються одночасно декілька методів.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 133; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!