Теми практичних та семінарських занять
1. Людина як комплекс, біосоціальна та духовна систем
2. Специфіка взаємодії мозку людини та інформації
3. Модель мислення людини, що приймає рішення
4. Емпірічне мислення: його особливості та можливості
5. Соціально-психологічні закони їх роль в прийнятті управлінських рішень
6. Біопсихічні закони: особливості та механізми прояву
Тести для самоперевірки знань:
Людина як суб'єкт прийняття рішення характеризується:
а) специфічним способом організації, яка пов'язана з гармонією, впорядкованістю, цілісністю і вирішенням протиріч;
б) суб'єктивністю, особистістю й індивідуальністю;
в) саморегуляцією, програмуванням на певну систему прийняття рішень;
г) відповіді а) і б).
2. Технології прийняття рішення групуються за такими ознаками:
а) процес;
б) системна діяльність;
в) масштаб часу дії;
г) комунікації й інформація;
д) усі відповіді правильні.
Для оцінювання ступеня досягнення мети потрібно:
а) використовувати відповідний критерій;
б) застосовувати систему критеріїв;
в) використовувати дерево критеріїв;
г) відповідь а) або б), або в);
д) усі відповіді правильні.
Типовим завданням прийняття рішення є:
а) упорядкування альтернатив;
б) розподіл альтернатив за класами рішень;
в) виокремлення найкращої альтернативи;
г) усі відповіді правильні.
5. Діалектичне мислення в основному характеризується:
а) розкриттям причин, що сприяють розвитку;
|
|
|
б) синтезованим вираженням суспільного досвіду;
в) можливістю автоматично реагувати на ситуацію;
г) розпізнанням і вибором варіанта дій, що виправдали себе в минулому.
6. "Модель мислення " впливає на прийняття рішення:
а) у процесі сприйняття, розуміння і вербалізації;
б) у суб'єктивізмі людини;
в) у формах і змісті мислення;
г) у культурі розумової діяльності;
д) у нейрофізіологічних, психологічних характеристиках технології прийняття рішень;
є) усі відповіді правильні.
7. Розробка технології прийняття рішення потребує відповіді на питання:
а) навіщо робити;
б) що робити;
в) з якими витратами робити;
г) як робити;
д) хто повинен робити; є) коли робити;
є) для кого робити;
ж) де робити;
з) що це дає;
і) якими методами робити.
8. "Модель світу" людини впливає на технологію прийняття рішення:
а) через специфічні властивості сприйняття;
б) особливості обробки інформації;
в) стереотипи мислення;
г) усі відповіді правильні.
9. Процес мислення при прийнятті рішень — це:
а) система опрацювання інформації;
б) виконання операцій із символами (образами);
в) використання досвіду;
г) застосування аксіом;
д) використання рефлексії;
є) усі відповіді правильні.
|
|
|
Список рекомендованої літератури:
1. Воронкова В.Г. та ін. Філософія управління персоналом: Монографія / Під ред. В.Г. Воронкової. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2005. - 472 с.
2. Воронкова В.Г., Беліченко А.Г., Попов О.М та ін. Управляння людськими ресурсами. - К.: ВД „Професіонал", 2006. - 576 с.
3. Власова Н. М. И проснешься боссом: В 3 ч. — Новосибирск: Экор, 2004.
4. Дмитренко Г. А. Жесткий менеджмент в микроэкономике // Персонал. — 1998. — № 5. —С. 4-27.
5. Егоршин А. П. Управление персоналом. — Н. Новгород: Нимб, 1999.
Модуль № 2
«Методи та прийоми прийняття управлінських рішень »
Тема №5.Методи і прийоми розробки і прийняття управлінських рішень
1. Сутність методів управління
2. Умови використання методів обґрунтування управлінського рішення
3. Сутність методів обґрунтування управлінського рішення, їх особливості
4. Класифікація методів прийняття управлінських рішень
1. В процесі управління використовується безліч різноманітних способів, підходів і прийомів, що дозволяють упорядкувати, цілеспрямувати й ефективно організувати виконання функцій, етапів, процедур і операцій, необхідних для прийняття рішень. У сукупності вони виступають як методи управління, під якими розуміються способи здійснення управлінської діяльності, які вживаються для постановки і досягнення її мети.
|
|
|
Методи посідають особливе місце в управлінні, оскільки на їх ґрунті відбувається взаємне збагачення теорії і практики управління. Дійсно, відповідаючи на питання, як виконувати ту або іншу управлінську роботу, методи дозволяють сформувати систему правил, прийомів і підходів, що скорочують витрати часу і інших ресурсів на цілеполягання і цілереалізацію. Одночасно з цим використання системи методів при вивченні нових проблем управління дозволяє збільшувати знання про управління і про закономірності процесів і явищ, що відбуваються в ньому, сприяючи розвитку теорії управління.
В сучасних умовах зростає складність управлінських завдань, що зумовлює потребу в постійному розвитку і вдосконаленні методологічних положень, методів і методичних рекомендацій. Наукова обґрунтованість рішень, їхня оптимальність залежить, насамперед, від ступеня досконалості методів, що використовуються в процесі розробки й реалізацій управлінських рішень, а також від рівня знань персоналу управління та його володіння комплексом управлінських методів.
2. Для реалізації комплексу управлінських задач та вибору оптимальних методів прийняття управлінських рішень слід:
|
|
|
– охарактеризувати всю сукупність наукових методів, що використовує персонал в процесі прийняття рішення;
– визначити область використання певної групи методів або окремого методу залежно від типа рішення, що приймається;
– визначити конкретні умови, в яких приймається рішення.
Вибір методів для обґрунтування конкретних управлінських рішень повинний включати:
– аналіз управлінського завдання з точки зору її змісту, можливості формалізації;
– вибір складу методів для пошуку оптимального варіанту рішення;
– визначення правил і умов застосування обраних методів.
Методи обґрунтування управлінського рішення використовуються комплексно, що визначається наявністю формальних і неформальних факторів, що складають ситуацію. Останні необхідно враховувати при остаточному виробі рішення. Однак в кожному конкретному випадку пріоритетною виступає одна група методів, на вибір якої впливають:
– масштабність задачі, що вирішується – вирізняють глобальні та локальні;
– довготривалість, залежно від цього вирізняють: оперативні, тактичні, стратегічні рішення;
– умови прийняття управлінського рішення – визначеності, ризику та невизначеності.
3. Методи – це організація прийомів і способів, що забезпечують досягнення будь-яких цілей. При цьому під способом слід розуміти порядок застосування сил і засобів, що є в наявності у осіб, що приймають управлінські рішення.
В кожному методі управління слід розрізняти його змістовну частину – тобто вимоги яких законів вона реалізує, спрямованість – які мотиви людської поведінки він спрямований, та організаційну форму.
Методи управління процесом розробки, прийняття і реалізації управлінського рішення – це методи реалізації об'єктивних законів, властивих даному процесу (законів мислення, економічних законів прийняття рішень в економічній сфері, законів, що визначають взаємозв’язки засобів праці і організації діяльності осіб, що приймають рішення з особами як елементами цієї організації з урахуванням соціально-психологічних відносин і т. ін.)
Розглядаючи спрямованість, слід враховувати, що на практиці не буває „чистих” мотиваційних діянь, вони визначаються культурою людини, її станом, ситуацією, що склалася.
Характеристика організаційної форми методів управління включає тип діяння (прямий, непрямий) і характеристику діяння (акт, норма). Методи вироблення діяння можуть бути індивідуальними, колективними і колегіальними.
Під обґрунтуванням прийнятого рішення розуміється підкріплення переконливими доказами відповідності рішення, що припускається заданим критеріям та обмеженням, які реально існують.
Розпочинаючи викладення методів діяльності осіб, які приймають рішення та їхнього апарату управління, що використовуються при розробці, прийнятті та реалізації управлінського рішення, слід ввести певні обмеження:
– з урахуванням того, що процес прийняття рішення включає складові – розумову (інтелектуальну) діяльність осіб та управління її організацією; доцільно поділити методи, що використовуються персоналом управління, на методи праці та методи управління.
– розглядаючи методи прийняття управлінських рішень, слід акцентувати увагу на методах, що використовуються в діяльності осіб в процесі прийняття і обґрунтування управлінського рішення.
4. Для отримання цілісного уявлення про систему методів діяльності персоналу приведено їхню класифікацію (послідовний тип), яка охоплює всі області діяльності персоналу управління і наочно інтерпретуюча сукупність методів у вигляді генеалогічного дерева (рис. 1). Кожний рівень класифікується за однією ознакою.
Рис. 1. Класифікація методів розробки, прийняття та реалізації рішень
Елементи найнижчого рівня являють собою найменування окремих груп конкретних методів роботи, що виступають модифікаціями або різновидами найбільш загального з них.
На різних рівнях поділу методів діяльності використовується ознака „природи методів”, який дозволяє здійснити поділ останніх на методи керуючих дій на людину, а через нього – на об'єкти керування (методи управління), що спираються на закони управління, та методи вироблення керуючих дій, що базуються на законах розумової діяльності людини та законах функціонування об'єктів його праці. Складність класифікації пов’язана з станом області дослідження проблем взаємозв’язку закони – принципи – цілі – методи. Методи управління поділені на методи керуючих дій (соціально-психологічні), методи управління організацією діяльності персоналу управління та методи управління індивідуальною діяльністю людини.
За основу класифікації методів праці приймається поділ за способом розумової діяльності людини: емпіричний і аксіоматичний (аналітичний) способи мислення (на основі набутого особистого та суспільного досвіду та навичок), а також діалектичний спосіб, що потребує творчої (евристичної) діяльності.
За логічною структурою творча розумова праця та розумова праця з виконавчими функціями (емпірична, аналітична) однакові, але різняться за „способом мислення”. Розумова праця з виконавчими функціями характеризується тим, що аналіз і синтез здійснюється за вже відомим алгоритмом, програмою дій. В процесі творчої розумової праці відбувається пошук алгоритму, програми, за якими слід виконувати дії для аналізу і синтезу інформації
Результат класифікації свідчить, що в цілеспрямованій діяльності персоналу управління використовуються методи управління і методи праці, між якими існує закономірний діалектичний зв’язок.
Запропонований варіант класифікації методів дозволяє обирати їх при вирішенні різних задач і використовувати їх далі.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 201; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!