Поглиблення міжнародного поділу праці.

ТЕМА1 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЇХ ВПЛИВ НА МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ

Глобалізація економіки як основа розвитку МВКВ.

Поглиблення міжнародного поділу праці.

Інтернаціоналізація вартості та грошових відносин.    

Глобалізація економіки як основа розвитку МВКВ.

 Нова ситуація у світі, що склалася наприкінці XX ст., відкри­ває перед народами широкі перспективи для співпраці, доступ до здобутків світової цивілізації. Разом з тим глобальна трансфор­мація світової економіки ставить перед країнами і нові складні проблеми адаптації до динамічного процесу соціально-еко­номічної модернізації.

Глобалізація світової економіки, глибокі структурні зрушення, спричинені розгортанням інноваційного процесу і діяльності транснаціональних корпорацій, потребують не тільки граничної мобілізації всіх ресурсів і можливостей країн, а й максимального використання переваг міжнародного поділу праці, відмови від автаркічного розвитку, інтеграції у світове господарство.

Глобалізація економічного розвитку випливає з гли­бокої взаємозалежності складових частин світового господарства, з його єдності та цілісності, що посилюється в умовах широкого розгортання інтернаціоналізації виробництва й обігу, інтенсифі­кації інтеграційних процесів. Відбувається суперечливий процес глобального синтезу світового масштабу, який втягує у свій вир практично всі країни світу.

Цей розвиток не є односпрямованим, лінійним, який передба­чає створення єдиної й монолітної міжнародної економічної сис­теми. Поряд із глобальною інтеграцією проявляються дезінтеграційні тенденції, і не лише у світовому масштабі, а й у межах окремих країн.

Гло­балізація економічного зростання означає не що інше, як установ­лення безпосереднього зв'язку національної економіки і світового господарства, їх глибокий взаємовплив. Глобалізація — це якісно новий стан інтернаціоналізації, який відрізняється від перших післявоєнних десятиліть над­звичайною інтенсифікацією і масштабністю зарубіжної діяль­ності ТНК, інституціональних інвесторів та кредиторів, фор­муванням автономних євроринків. Найбільш характерний цей процес для світових валютно-фінансових потоків.

Глобальний характер сучасних економічних процесів полягає насамперед у тому, що господарські системи сягають планетарних масштабів Все це зумовлено насамперед масштабами сучасного виробництва, особливостями технологічної революції, загостренням проблеми ринків, зовнішнім фінансуванням роз­витку, різкими розбіжностями між окремими країнами в забезпе­ченості природними та іншими ресурсами.

Процес формування елементів глобальної економіки розви­вається одночасно в кількох напрямах. Перший з них пов'язаний зі збутом товарів і послуг на внутрішньому ринку в умовах, з одного боку, значного зростання масштабів виробництва, з іншого — відносного насичення потреб усередині країни саме на товари і послуги національного виробництва. На цій основі виникає пос­тійна потреба в пошуку зовнішніх ринків для реалізації валового продукту у вартісній та натурально-речовій формах.

Другий передбачає широкий вихід на світовий ринок у зв'язку з відсутністю в національному господарстві всієї гами засобів і предметів праці, які б забезпечу­вали безперервність і розширення процесу виробництва.

Чинники глобалізації світових фінансів:

· інтернаціоналізація господарського життя;

· поширення науково-технічних досягнень;

· лібералізація міжнародних валютно-кредитних відносин та фінансових ринків;

· зростання інтеграції національних ринків грошей та капіталу.

Формування глобальної фінансової архітектури супровод­жується стрімким зростанням світових фінансових потоків, різким збільшенням обсягів міжкраїнного переливу капіталу, гігантським розширенням масштабів міжнародних кредитних та фондових ринків. 

В міжнародному обігу з'являються нові фінансові інструмен­ти, які розробляються ТНБ. Ще одним наслідком глобалізації стало те, що за останні 20 років виникла справді світова мережа фінансових центрів. Вона об'єднує провідні фінансові центри — Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Цюріх, а також інші фінансові центри (Франкфурт, Амстердам, Париж, Гонконг).

Поглиблення міжнародного поділу праці.

Базовою основою інтернаціоналіза­ції економічних відносин є всебічне поглиблення міжнародного поділу праці (МПП). МПП є економічним фундаментом усієї системи світогосподарських зв'язків і світової економіки в цілому. МПП зумовлений розвитком про­дуктивних сил і є найвищою формою поділу суспільної пра­ці, що переросла межі національних економік і веде до спе­ціалізації окремих країн на виробництві тих чи інших видів продукції та їхнього взаємного обміну. МПП як пряме продовження суспільного поділу праці є об'єктивною основою науково-технічних, виробничих, торговельно-економічних зв'язків між усіма країнами світу.   

Міжнародний поділ праці — це вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продук­ції і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними в певних кількісних і якісних співвідношеннях.

Існує сукупність природних та суспільних факторів, що формують МПП, характер участі в ньому тих чи інших країн. У сучасних умовах вирішальний вплив на МПП справляє НТР. Якіс­но новий етап у розвитку всіх видів техніки зумовив зменшення ролі таких фак­торів, як природні та кліматичні, а з іншого — зміну тради­ційного поділу праці, тобто більш-менш пропорційного по­ділу між галузями, країнами, регіонами, перетворюючи од­ночасно і форми його організації.

НТР, поглиблюючи МПП сприяє подальшій інтернаціоналізації госпо­дарського життя, розвитку нових форм міжнародного спів­робітництва, веде до збільшення кількості учасників світогосподарських зв'язків, що справляє дедалі зростаючий вплив на господарські та соціально-економічні процеси в окремих країнах. Посилюється взаємопереплетення національних та світогосподарських процесів, внутріш­ніх і зовнішніх факторів розвитку. Інтеграція окремих країн у світове господарство відбувається в умовах поглиблення суспільного поділу праці як усередині країн, так і на між­народному рівні. В результаті вже на міжнародному рівні посилюється не лише загальний, але й частковий поділ пра­ці. Саме ці процеси є основою бурхливої інтернаціоналізації господарського життя в останні десятиріччя. Якщо раніше, до середини XX ст., у кожній країні вироблявся більшою чи меншою мірою самостійний кінцевий продукт, то сьогодні відокремлені ланки єдиного виробничого процесу чимраз частіше розосереджуються між різними країнами. Відбува­ється не лише розширення торговельних контактів, а й ак­тивне становлення на міжнародному рівні тісних виробни­чих зв'язків.

МПП являє собою складну, багато­рівневу систему світогосподарських зв'язків, що постійно розвивається, наповнюється на кожному історичному етапі суспільного прогресу новим змістом і спрямована в кінце­вому підсумку на забезпечення зростання суспільної про­дуктивності праці та економії робочого часу. Неухильне по­глиблення і всебічний розвиток МПП є загальним економічним законом функціонування продук­тивних сил суспільства.

 МПП відображає, з одного боку, рівень інтернаціоналізації продуктивних сил суспільства, ступінь розвитку суспільної продуктивної сили праці, її функціональну дієздатність. Розвиток МПП ви­значає процес глобалізації економічних зв'язків, формуван­ня об'єктивних основ інтернаціоналізації виробничих від­носин, їхню діалектичну єдність і протилежність.

Характерною ознакою МПП є розвиток міжнарод­ної спеціалізації та кооперування виробництва. Ці процеси припускають всебічний розвиток міждержав­ного обміну, інтернаціоналізацію в межах світогосподарських зв'яз­ків усього відтворювального циклу - виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ.

Поглиблення всебічної взаємозалежності на світовому ринку його економічних суб'єктів втілюється в розвитку загального, часткового й одиничного поділу праці і форму­ванні на цій основі міжнародної предметної, подетальної й повузлової (технологічної) спеціалізації та кооперування виробництва.

Глибокі якісні зміни в розвитку МПП, які почалися в 2-й половині 70-х років, викликані новим етапом НТР, процесами подальшої глобалізації еко­номічної системи виробництва. Цьому сприяли насамперед формування постіндустріальних структур виробництва, вдо­сконалення систем транспорту та телезв'язку, посилення міграції промислового капіталу, робочої сили, всебічний розвиток вертикальної інтеграції, створення СП, широке залучення в міжнародний бізнес малих і середніх фірм.

МПП історично формувався навколо країни, що воло­діла передовими виробничими потужностями, новітньою технологією та науковим потенціалом. Матеріальною основою подальшого поглиблення МПП є удо­сконалення інтернаціональної структури матеріального і духовно­го виробництва. Об'єктивною є взаємо­залежність розвитку МПП та умов фор­мування на світовому ринку економічної рівноваги. Об'єктивна зумовленість рівня розвитку МПП можливостями формування структурної рівноваги і відпо­відно пропорцій міжнародного обміну є одним з найважливіших економічних законів світового ринку. Реалізується він на двох рів­нях— за допомогою ринкового механізму саморегулювання і на основі погодженого використання міжнародних інституціональних регуляторів ринкових структур.

 

---

Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 475; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!