Види і форми валютного курсу.
Валютний курс прийнято здебільшого подавати у двох формах. Перша найбільш поширена форма – ціна національної валюти відносно певної іноземної валюти. Друга форма має вигляд індексу, що будується на основі кошика (комбінації) валют, які використовуються в торгових операціях з головними партнерами.
Розрізняють різні види валютних курсів: курси спот і форвард; номінальні й реальні; двосторонні й багатосторонні (ефективні); курси покупця і продавця, крос-курси.
Валютний курс спот (spot rate) — це результат котирування двох валют за умовами їхньої негайної поставки. Інакше кажучи, обмінний курс спот являє собою поточний курс обміну двох валют "vis-a-vis". На практиці між купівлею або продажем за курсом спот та дійсним обміном валютами існує 2-денний проміжок часу для перевірки та обробки документів, заліку розрахунку. Синонімами валютного курсу спот є: готівковий курс, касовий курс, курс готівкового ринку.
Якщо економічні агенти домовляються у поточний момент про обмін валют у визначений час у майбутньому, найчастіше — через 1 місяць (30 днів), 3 місяці (90 днів), 6 місяців (180 днів), 9 місяців (270 днів) та 1 рік (360 днів), то обмінний курс, за яким може бути здійснено таку купівлю або продаж валюти, називають валютним курсом форвард (forvard rate), або строковим валютним курсом.
Номінальний валютний курс (nominal exchange rate) — це сформована на даному ринку фактична ціна однієї валюти в одиницях іншої валюти. Ця величина показує, скільки номінальних грошових одиниць однієї країни можна обміняти за одну валютну одиницю іншої. Терміни "обмінний" та "валютний" курс є синонімами номінального курсу. Номінальний обмінний курс часто публікується у формі індексу.
|
|
|
Реальний обмінний курс (real exchange rate) — це номінальний обмінний курс, скоригований на відносний рівень цін у двох країнах.
,
q – реальний валютний курс, P0 - рівень цін в інших (іноземній країні) країнах, P – рівень цін в (своїй країні) Україні (і показник інфляції).
Наведена формула показує, що реальний валютний курс — це співвідношення ціни кошика товарів за рубежем, переведеної з іноземної валюти в національну за допомогою номінального валютного курсу (добуток номінального валютного курсу та індексу цін зарубіжної країни) та ціни кошика тих самих товарів у власній країні (індекс цін своєї країни).
Таким чином, для визначення реального обмінного курсу ціну кошика іноземних товарів обраховують у національній валюті за номінальним курсом та ділять на ціну кошика аналогічних місцевих товарів. Індекс реального обмінного курсу демонструє динаміку курсу з поправкою на темпи інфляції в обох країнах. Якщо темп інфляції у власній країні перевищує зарубіжний, то реальний валютний курс національної валюти буде вищим за номінальний.
|
|
|
Отже, індекс реального обмінного курсу, будучи функцією трьох перемінних — рівнів цін в обох країнах та двостороннього курсу валют цих країн, може змінюватися залежно від змін як кожної окремої перемінної, так і їх усіх у сукупності. Наприклад, якщо рівень цін в Україні підвищиться на 1 %, а рівень цін у Росії й номінальний курс гривні до рубля залишаються незмінними, то реальний курс гривні до рубля теж зросте на 1 %. Якщо рівні цін в обох країнах підвищаться однаково, а номінальний курс гривні до рубля залишиться незмінним, реальний курс гривні до рубля залишиться на попередньому рівні. Якщо рівні цін в обох країнах не зміняться, то зниження (підвищення) номінального курсу гривні до рубля приведе до зниження (підвищення) реального курсу гривні до рубля.
Саме реальний обмінний курс відбиває зміни в конкурентоспроможності країни на зовнішніх ринках. На відміну від номінального реальний обмінний курс публікується не щоденно, а щомісячно.
При котируванні розрізняють курс покупця (bid rate – BR /банки купують іноземну валюту/) і продавця (ask rate – AR /курси, за якими ці банки продають іноземну валюту/).
|
|
|
Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке випливає з їхнього курсу до третьої валюти, якою може бути визнана провідна міжнародна валюта (найчастіше — долар США).
Режим валютного курсу.
У 1982 р. МВФ ухвалив класифікацію режимів валютних курсів, яка передбачала вільний вибір режиму кожною країною. За класифікацією МВФ, залежно від ступеня гнучкості (ступеня свободи щодо зміни курсів) усі валюти поділяються на валюти з фіксованим курсом, валюти з обмежено гнучким курсом і валюти з плаваючим курсом.
Фіксований валютний курс {pegged/fixed exchange rate) — офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, і засноване на валютних паритетах, які визначаються в законодавчому порядку.
За класифікацією, пропонованими режимами фіксації валютного курсу були такі:
• фіксація до однієї валюти;
• фіксація до кошика валют.
Обмежено гнучкий валютний курс {limited flexible exchange rate) - це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами з допустимими коливаннями валютного курсу згідно з установленими правилами.
Є два способи встановлення такого курсу. Режими валют з обмежено гнучким курсом поділялися на:
|
|
|
· обмежено гнучкий курс до однієї іноземної валюти, коли визначені й дотримуються певні межі коливань курсу щодо офіційно зафіксованого паритету до конкретної іноземної валюти;
· обмежено гнучкий курс у рамках спільної політики, коли визначені й дотримуються межі коливань курсів валют, що спільно плавають, навколо центрального курсу (наприклад, у рамках Європейської валютної системи).
Плаваючий валютний курс {flexible/floating exchange rate) — це курс, який вільно змінюється внаслідок взаємодії попиту і пропозиції. Плаваючим вважається курс, який може змінюватися у будь-яких межах.
Режими валют із плаваючим курсом були такими:
· кориговане плавання;
· кероване плавання;
· незалежне плавання.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!