Лексичні особливості газетного та журнального стилів
Основою будь-якого стилю є загальновживана лексика, так як вона представлена у всіх типах літературного, книжково-писемного та усно-мовленнєвого матеріалу, адже саме ця лексика створює ту основу, на якій взагалі можливе розуміння. Загальновживана лексика створює той фон, на якому виділяються, з яким вступають у відповідні відношення різноманітні елементи словникового складу мови.
Кількісно-якісний аналіз газетної та журнальної лексиці виявив великий процент власних імен: топонімів, антропонімів назв установ і організацій і т.п. Більш високий в порівняння із іншими стилями процент числівників, а також велика кількість дат.
З точки зору етімологічної характерно величезна кількість інтернаціональних слів і схильність к інноваціям, які, однак, надто швидко перетворюються в штампи: vital issue, free world, pillar of society, bulwark of liberty, escalation of war.[1, с.77]
Характерною особливістю газетної та журнальної лексиці вживається велика кількість суспільно-політичних термінів (apartheid, by-election, per capita production), медичної термінології:"Star Fever" (The Day, 10.03.2004), термінів військової справи: "Dean’s devices open new era in battle for votes" (Advertising Age, 19.01.2004), "Software pact" (The Times,17.07.1997), політичних термінів: "Vote With Your Head, Not Heart " (The Day, 17.02 2004), термінів сфери мистецтва та літератури:"Trojan Horse of Architecture" (The Day, 02.03.2004), "Earth –bound comedians" (The Times, 26.07.97), спортивних термінів: "Names win 561m award for losses" (The Times, 7.04.97), імен та назв, неологізмів. [9, c1-2]
|
|
|
Основу мови газетно-публіцистичного стилю складає книжково-повсякденна лексика, що являє собою поєднання елементів лексики і синтаксичних структур різних стилів. Але треба зазначити, що при цьому частково зберігається чи втрачається стилістичне забарвлення. Книжковий характер мови газетного стилю визначається тим, що він виражає цілісну інформацію, заздалегідь продуману та організовану.
Мова журнальних статей суспільно-політичних журналів майже не відрізняється від газетних статей. В них ще в більшому ступені, ніж в газетних статтях, з’являються літературно-книжкові раритети, неологізми (навіть такі, котрі потребують пояснення в тексті), вставні речення, звична образна фразеологія і інші компоненти публіцистичного стилю. [4, с.408]
Широке використання в газетно-інформаційному стилі імен та назв робить повідомлення конкретним і співвідносить дані відомості з певними особами, закладами чи районами. Це передбачає значні попередні (фонові) знання у Рецептора, які допомагають йому пов’язати назву з об’єктом, що називають. Так, англійському Рецептору добре відомо поза контекстом, що Park Lane – це вулиця, Columbia Pictures – кінокомпанія.
|
|
|
Назви та імена досить часто використовуються в газетно-інформаційних матеріалах у скороченій формі. Часто ці скорочення можуть бути невідомими широкому колу читачів і їх значення тут же розшифровуються.
Але існує багато таких скорочених назв, до яких читачі газети давно звикли, і тому їх не потрібно тлумачити. Велика кількість таких скорочень – це характерна риса газетно-інформаційного стилю сучасної англійської мови.
Сюди належать:
· назви партій, різних організацій та посад:ILM = Industrial Light & Magic (кінокомпанія, що створює цифрові та звукові ефекти);
· прізвища відомих політичних діячів культури: RLS = Robert Louis Stevenson;
· географічні назви: NJ. = New Jersey; SF = San Francisco.
Подібні скорочення зустрічаються у газетних текстах, незалежно від їх тематики.
Використання неологізмів визиває безсумнівний інтерес, тому що часто важки для розуміння. Як відомо, неологізми – це слова і словосполучення, які створені для понять політичного, наукового або загальновикористуючого характеру. Такі слова створені за діючими в мові словостворюючими моделями і законами або запозиченнями із інших мов.
За своєю структурою і засобом створення неологізми в мові газети та журналу представлені декількома варіантами. Найбільш характерними засобами створення неологізмів в мові англійської газети та журналу являється словостворення:
|
|
|
· Словоскладання - як тип словостворення представляє собою злиття двох або більш основ для створення нового слова. Для складних англійських слів найбільш частотними являються утворення, які складаються з двох основ. В останній час в мові англійських і особливо американських газет та журналів з’явилося безліч іменників, які утворені по конверсії засобом словоскладання із сполучення дієслова і прислівника. В деяких спостерігається чітка повторюваність другого компоненту, яка в ряді випадків надає підставу вважати, що намічається визначена залежність між моделлю і її значенням. Тому часто можна прогнозувати значення кожного нового у створеного за даною моделлю слова. (Stay – in – пікетування, Ride – in — протест проти дискримінації в ставленні до проїзду негрів в автобусах, Sit - in — сидячий страйк, OVER: Take-over — захоплення влади, Switch-over — перехід (на іншу тему), Push-over — легко переборна перешкода, OUT: Drop-out — юнак, який кинув вчитися, Lay-out — людина, яка втратила роботу;
· Афіксація (brinkmanship, craffmanship, oneumanship, showmanship, bangdom, bogdom, suckerdom, factionalize – вигадувати;itemize - розглядати по пунктам;leonize - виходити у відкритий космос (утворено від прізвища космонавта А. А. Леонова); іnstitutionalize – узаконювати, anti-apartheid, anti-fascist, pre-capitalist, pre-election.),
|
|
|
· Конверсія - перехід із одної частини мови в другу, що приводить до створення нового слова без змінювання його початкової форми. Це ще одне джерело неологізмів в англійської мові. Створені по конверсії, вони широко поширені в газетної лексиці. Висока частотність слів, створених по конверсії - одна із відмітних рис газетного стилю. Найчастіше це дієслова, які створені від іменників, і іменники, створені від дієслів. Доречно відмітити, що в знов створенім слові нерідко розвиваються значення; лише непрямо пов’язані зі словом-основою. Наприклад, в парі to hit – a hit; можна спостерігати цікавий розвиток значення в іменнику. В результаті цілого ряду переносів і переосмислене значення a hit стало означати успіх або то, що має успіх;
· Скорочення - велика кількість скоро чуваних слів, особливо часто зустрічаються в заголовках – характерна риса мови газети та журналу. Абревіатура, тобто скорочення слів до одної літери, вимовляється за літерами: HO – Home Office; UNESCO – United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization; WHO – World Health Organization; NASA – National Aeronautics and Space Administration. Як правило, таки скорочення, що давно використовуються, не пояснюються в тексті;
· Запозичення із інших мов(«Wray buys pizza slice» (The Times, 17.07.1997), «Dangerous vodka and zakuskі» (The Moscow Tribune, 25.02.1998), «Basic training in a babushka boot camp» (Kiev Post, 6-12.02.97); та велика кількість інтернаціональних слів: «Bush Vs. Kerry: Suiting up for a nasty brawl» (Advertising Age, 08.03.2004). Також існує багато запозичень у політичній сфері, наприклад: Franquista- послідовник політики іспанського диктатора Франко (ісп.) - brigatisti[bri:ga:ti:sti:] - члени терористичної організації «Червоні бригади» (італ.)- (Аl)fatah- нaйбільша партизанська група організації визволення Палестини, - ayatollah (з арабської) - релігійний вождь ісламської секти Shгite в Ірані (слово стало відомим з січня 1979 року, коли після скидання шаха Ірану до влади прийшов Аятолла Хомейні). [9, c.2-3]
Проводить спостереження над утворенням і причинами появлення неологізмів філолог Градобик. Він виділяє наступні морфологічні засоби утворення неологізмів за допомогою суфіксів: -ish, -y, -ese, -thon, -holic. Workaholic, bookaholic, chocaholic, drinkahilic, milkaholic, carollerthon, swimmerthon, mawkish, ploddy, housewifey.
Є інші способи утворення нових слів, наприклад слів-композитів, які пишуться через дефіс: tip-and-run (business), from rags-to-riches (topics), nitty-gritty (questions) та інші. [6, с.107-110]
Слова зниженого стилістичного тону, до яких належать розмовні слова, або коллоквіалізми, ("Mimicking New York, L.A. hawks its assets" (Advertising Age, 01.03.2004), діалектизми не дуже часто зустрічаються у пресі, тому що вони можуть перешкоджати розумінню статті. Найбільш чисельною у газеті є група коллоквіалізмів, які змінюють фонетичну форму, не змінюючи лексико-стилістичного значення (див. класифікацію коллоквіалізмів у А.Н. Мороховського [8, с.86-93]): "Las Vegas ad slogan takes on life of its own" (Advertising Age, 08.03.2004), "Betcherlife, Herbalife" (Forbes, 3/1993). [9, c.3]
Що стосується фразеології, то газетно-інформаційний стиль визначається широким використанням готових формул або кліше. Тут виділяються численні вставні звороти, що вказують на джерело інформації (it is reported, it is claimed, according to well-informed resources; оголошено, повідомляють), стійкі словосполучення із стертою образністю (to set the tone, to throw light, to gave the lie).
З лексико-фразеологічних особливостей газети потрібно відмітити заміну простого дієслова стійким поєднанням, що додає в кожне речення зайві склади і створює враження великої плавності: render imperative, militate against, make contact with, take effect, serve the purpose of, etc. В таких поєднаннях частіше всього, беруть участь дієслова з широкою семантикою, такі, як: рrove, render, serve, form, play, що поєднуються з абстрактними іменниками і прикметниками. Вони використовуються часто в пасивній формі: greatly to be desired, a development to be expected, brought to a satisfactory conclusion[1, с. 81].
Граматична своєрідність мови газети в інформаційному стилі досліджена В.Л.Наером. Він відзначає своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання не особових форм, численність складних атрибутивних утворень, особливі форми введення прямої мови та перетворення прямої мови на непряму, а також особливості у порядку слів і широке використання складнопідрядних речень. Так, наприклад, цей дослідник звертає увагу на місце обставин певного часу не на початку та не в кінці речення, як звичайно, а між підметом і присудком, що своєю незвичайністю концентрує увагу на присудку. Сама обставина часу при цьому не має основного значення, вона несуттєва, оскільки газетна інформація, як правило, описує події, що відбулися напередодні. Якщо в реченні є декілька різних обставин, то обставина часу за правилами граматики, повинна бути на останньому місці. Але у газетних повідомленнях цей порядок часто порушується, так як інформацію несуть більше обставини місця, а не часу; обставини місця виражаються зворотами із декількох слів та стоять в кінці речення.[1, с.82]
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 280; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!