І правові позиції судів загальної юрисдикції
В узагальненому вигляді тенденції судової практики визначаються певним поєднанням трьох чинників: а) часом вчинення відповідних злочинів; б) правовим статусом осіб, що їх вчинили (йдеться, зокрема, лише про осіб, яким було (мало бути) призначене найбільш суворе покарання за відповідною редакцією КК 1960 року); в) часом розгляду (перегляду) справи судом. З урахуванням зазначених чинників можна виділити основні категорії кримінальних справ, що мали розглядатися (переглядатися) судами загальної юрисдикції в умовах окресленої ситуації та її окремого «фрагменту»:
1) щодо осіб, які вчинили злочини до 29 грудня 1999 року і були засуджені вироками судів, що набрали законної сили, до смертної кари;
2) щодо осіб, які вчинили злочини до 29 грудня 1999 року і до цієї дати не були засуджені;
3) щодо осіб, які вчинили злочини у період з 29 грудня 1999 року до 29 березня (4 квітня) 2000 року.
Для кожної з виділених категорій характерні такі тенденції:
1) щодо осіб, засуджених до смертної кари: а) загальна тенденція – переважна більшість справ щодо таких осіб, була переглянута після 4 квітня 2000 року; таким особам смертна кара замінена на довічне позбавлення волі; б) окремі випадки: щодо кількох осіб (за даними Державного департаменту України з питань виконання покарань таких осіб – 7) справи були переглянуті у період з 29 грудня 1999 року по 4 квітня 2000 року і цим особам смертна кара була замінена на позбавлення волі на строк 15 років);
|
|
|
2) щодо осіб, які вчинили злочини до 29 грудня 1999 року і до цієї дати не були засуджені: а) загальна тенденція – переважна більшість справ щодо таких осіб розглядалась після 4 квітня 2000 року і таким особам призначалось довічне позбавлення волі; б) окремі випадки: кілька справ (наприклад, справу Федоренка) було розглянуто у період з 29 грудня 1999 року по 4 квітня 2000 року і особам було призначене покарання у виді смертної кари; в подальшому – після 4 квітня 2000 року – смертна кара їм була замінена на довічне позбавлення волі; кілька справ (наприклад, справу Ана) було у 2010 році знято з розгляду Верховним Судом України у зв’язку з необхідністю офіційного тлумачення відповідних положень КК України 1960 р. Конституційним Судом України;
3) щодо осіб, які вчинили злочини у період з 29 грудня 1999 року до 29 березня (4 квітня) 2000 року: а) загальна тенденція 2000 – 2008 років: всі справи розглядалися після 4 квітня 2000 року і особам призначалось довічне позбавлення волі; б) загальна тенденція 2009 – 2010 років: Верховний Суд України переглянув такі справи і у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону судами, що постановили вироки, змінив ці вироки, призначивши таким особам покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
|
|
|
Наведені тенденції дозволяють визначити загальні підходи судів загальної юрисдикції щодо розуміння правового змісту як розглядуваної ситуації в цілому, так і окремого її «фрагменту».Ці підходи проявляються, зокрема, в наступному:
1) у 2000 – 2008 роках більшість судів загальної юрисдикції, в тому числі Верховний Суд України, не розглядали редакцію КК України 1960 р. з урахуванням Рішення КСУ від 29 грудня 1999 року як новий кримінальний закон; найбільш яскраво таке розуміння втілилося у вироку Луганського обласного суду у справі Федоренка; цим вироком в лютому 2000 року – тобто після ухвалення зазначеного Рішення – Федоренку було призначене покарання у виді смертної кари;
2) у 2009 – 2010 роках Верховний Суд України продемонстрував інший підхід: змінюючи вироки щодо осіб, які вчинили відповідні злочини у період з 29 грудня 1999 року до 4 квітня 2000 року, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону і призначаючи замість довічного позбавлення волі позбавлення волі на строк 15 років, Верховний Суд України тим самим однозначно визнав, що редакція КК України 1960 р. з урахуванням Рішення КСУ від 29 грудня 1999 року розглядаєтьсяним як новий кримінальний закон;
|
|
|
3) звернення Верховного Суду України у 2010 році до Конституційного Суду України з конституційним поданням, по суті, означало: визнавши редакцію КК України 1960 р. з урахуванням Рішення КСУ від 29 грудня 1999 року новим кримінальним законом, Верховний Суд України не зміг (чи не захотів) самостійно відповісти на питання, чи є цей новий закон таким, що пом’якшує кримінальну відповідальність (покарання).
Оцінюючи наведені вище тенденції і підходи, не можна не відмітити їх певну суперечливість і непослідовність. Суперечливість, зокрема, вбачається в тому, що: а) окремим засудженим до смертної кари це покарання було замінено на позбавлення волі на строк 15 років, а переважній більшості – на довічне позбавлення волі; б) з одного боку Верховний Суд України постановив у 2009 – 2010 роках ряд ухвал, в яких редакцію КК України 1960 р. з урахуванням Рішення КСУ від 29 грудня 1999 року було визнано новим кримінальним законом, що передбачав максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. З іншого боку і в 2009, і в 2010 році – незважаючи на неодноразові звернення до Верховного Суду України – залишався незміненим вирок Луганського обласного суду, яким Федоренко був засуджений до смертної кари і який був постановлений у період, коли, як визнав Верховний Суд України в ухвалах 2009 – 2010 років, був чинним саме цей закон.
|
|
|
Непослідовною видається позиція Верховного Суду України в частині «проблемності» визнання редакції КК України 1960 р. з урахуванням Рішення КСУ від 29 грудня 1999 року законом, що пом’якшує кримінальну відповідальність (покарання). Якщо така редакція, на думку Верховного Суду України, є новим кримінальним законом, що передбачав максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, він має зіставлятись з попереднім кримінальним законом – КК України, що був чинним до 29 грудня 1999 року і передбачав максимальне покарання у виді смертної кари. В чому ж тут «проблемність» ? Очевидно, не в тому, щоб визначитись, чи є покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років більш м’яким, ніж смертна кара.
Однак «маємо те, що маємо». Верховний Суд України звернувся з конституційним поданням до Конституційного Суду України і одержав відповідь, яка дозволяє всі конкретні питання вирішувати «безпроблемно».
Оцінка підходів до розуміння
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 168; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!