ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 26/30__
1. Ліричні твори поета — це своєрідний метафоричний спосіб мислення, оригінальне поєднання форми і змісту, переплетення візуальних, слухових, дотикових форм та недосказаності слів. Все це робить поезію І. Драча неповторною і самобутньою.)
2. 1. Балади та етюди — улюблені жанри лірики поета. А звернення до жанру балади — це фольклорний підтекст, образи-символи, що єднають лірику поета з творчістю Т. Шевченка та поетами-романтиками. Форма етюду — невеличкого за обсягом, оригінального вірша — надає можливості поетові виразити свої сконцентровані думки і тим самим спонукати читача до широких філософських узагальнень.)
2. Основні мотиви лірики поета. Тому основні мотиви його лірики — це патріотизм, любов до Батьківщини, віра у всемогутність науки й техніки, розкриття проблем протиборства світлого і темного начал, космосу і хаосу в бутті людини.У творчості митця однією з основних є екологічна тема («Самотня ластівка», «Чорнобильська Мадонна»).)
3. Значення символіки в ліриці І. Драча. наприклад, калина — це і образ України, це і дере-во^оберіг, що рятує світ від зла, це і дерево роду, тобто маленької батьківщини кожної людини. Або соняшник — це образ-символ сонця, всього світлого і радісного в житті людини.)
4. Твори про море людських характерів. (У І. Драча багато творів про мужніх лицарів совісті, братерства, милосердя, людської праці: «Балада про Батька», «Балада про вузлики», «Балада роду», «Бабусенція». Поезія І. Драча — це погляди митця на завдання художньої літератури, це розкриття його громадянської позиції.)
|
|
|
2Аналіз (критика) роману «Марія» Уласа Самчука
Роман «Марія» — це не просто твір про голодомор, це твір-рєквієм.
Роман був написаний у 1933 році за кордоном по гарячих слідах страшних подій..
У книзі є присвята: «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933» .Написаний у високому стилі хроніки життя жінки-селянки, роман підносить її образ до символу України.
Твір складається з трьох великих розділів: «Книга про народження Марії», «Книга днів Марії», «Книга про хліб».
За типом твір відносять до хроніки. Хроніка — це літературний жанр, що містить виклад історичних подій у їх часовій послідовності. Спочатку роман розгортається начеб у дусі української класичної прози — звичайне селянське життя з його щоденними радощами і турботами. Зображення народних обрядів: вечорниць, заручин, весілля, розплітання коси молодої — все це в межах класичної української етнографії. Та сама історична доба вносить корективи. Корнія забирають до російського флоту у рекрути. За сім років служби государю імператорові Корній нахапався того, що стало домінуючим у характері його сина Максима — зневаги до рідної мови, бездумності та жорстокості навіть до найрідніших людей. Після повернення Корнія лише любов Марії і праця на землі повертають його у звичне селянське русло, а його характеру повертають людяність.
А потім у твір входить елемент таємничості, пов'язаний з підпалом Маріїної хати на Великдень. Образ Марії — найбільш значущий, продуманий автором до дрібнички.
Дні маленької Марії з Книги про народження Марії збігають блискавично. Вимір часу для неї починається зі смертю батьків
Тяжка доля сироти, та Марія мала оптимістичну вдачу. З дев'яти років пішла у найми, навчилася усякої роботи. І портрет її поданий у праці. В образі Марії втілено всі найкращі риси жінки: роботяща, лагідна, щедра, пісенна натура: Вона проста селянка і точно знає своє місце і призначення у цьому житті. Це праця.Проте Марія не ідеальна, вона також припускається помилок. Такою помилкою було її одруження з Гнатом
Трагедію Маріїного роду показано день за днем. Наймолодший Маріїн син Лаврін, як найпорядніший, найлюдяніший, національно свідомий, стає жертвою більшовицьких репресій. Єдина дочка з маленькою дитиною гинуть у голодних муках. Середульший син, ледачий і неслухняний Максим, стає більшовицьким катом, глумиться над одвічною народною мораллю, руйнує святі храми, мордує своїх співвітчизників, зневажає національне коріння. Символічним є і те, що відступника-сина власною рукою карає на смерть рідний батько Корній.Таким чином, голодомор у розумінні письменника — закономірне звірство сталінської влади. Він є також і розплатою за людські гріхи: нехтування Марією шлюбним обов'язком, підпал Гнатом Корнієвого господарства, а найголовніше — за фатальну Прихильність Максима до більшовицького ладу. Трагедія роду і народу полягає в тому, що на оскверненій землі пішов у світи на погибель Корній, не стало Маріїних дітей, вмирає й вона сама — мати роду людського. І все ж, попри трагедійний пафос, у творі бринять життєстверджуючі мотиви, мотиви незнищенності народу.
|
|
|
|
|
|
3. Лі́рика (грец. lyrikós — лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) — один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. У переносному значенні лірика може означати ліричний настрій або стиль (емоційно-забарвлений, хвилюючий, чутливий, схильний до вираження роздумів, почуттів, переживань)
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 172; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!