Значення посмертної патолого-анатомічного діагностування в боротьбі з хворобами сільськогосподарських тварин.
Розтин трупів має наукове і діагностичне значення.
v Наукове значення – з метою вивчення нових хвороб, їх ознак та діагностики.
v Діагностичне значення – з метою діагностики і попередження розповсюдження інфекційних та інвазійних хвороб.
v Судово-ветеринарне значення – з метою встановлення причин смерті тварини.
Розтин бажано проводи повний і як найшвидше, тому що після смерті в теплу пору року наступає швидкий трупний розпад трупа, більшість прижиттєвих змін важко і не можливо встановити.
Організація місць розтину і санітарні вимоги до них.
Патолого-анатомічний розтин трупів тварин проводять у спеціально обладнаних приміщеннях – секційних залах і прозекторіях, які є при ветеринарних інститутах і лабораторіях, а також на заводах з виробництва м’ясо-кісткового борошна. У приміщеннях, де утримують тварин, і на пасовищах трупи розтинати забороняється, щоб запобігти інфікуванню навколишнього середовища та поширенню інфекційних хвороб. Розтин проводять на спеціальних майданчиках і в приміщеннях, які розташовані біля біотермічних ям. Найкращим місцем для проведення розтину трупів тварин є секційні зали.
Секційний зал повинен відповідати таким вимогам:
ü повинний бути просторим і світлим, з вентиляцією, мати водопровід з гарячою та холодною водою і ізольовану від загальної мережі каналізацію;
ü співвідношення площі вікон до підлоги – 1:4-1:5;
|
|
|
ü витяжна вентиляція повинна бути розрахована на повну заміну повітря в приміщенні за одну годину;
ü стіни покривають водонепроникним матеріалом (кахель, олійна фарба);
ü підлога (цементована або вистелена плиткою) має необхідний ухил для стоку води, яка подається в спеціальний резервуар для знезараження дезінфікуючими засобами.
Секційний зал обладнують столами для розтину трупів дрібних та великих тварин. Столи покривають водонепроникним матеріалом, щоб їх можна було легко вимити і продезінфікувати. Стіл для великих тварин повинен бути 2,5 м довжиною, 1,1 м шириною, 0,3 м висотою; стіл для дрібних тварин – 1,4 м довжиною, 0,8 м шириною, 0,8 – 0,9 м висотою.
Крім секційних столів, необхідно мати маленький столик для інструментів, які використовуються під час розтину; столи для запису протоколів; шафи, спеціально обладнані для зберігання інструментів, халатів, гумових рукавичок, реактивів та інших матеріалів.
Необхідні інструменти для проведення розтину
ü Великий черевисто-гострокінечний ніж: його ручка повинна бути зручною, підігнаною під пальці в зігнутому положенні і надійно фіксуватися в руці. Такі ножі мають бути різних розмірів (залежно від розмірів трупа), і вони є найбільш універсальними для зняття шкури, відділення кінцівок, виконання глибоких розрізів м’язів, розрізу паренхіматозних органів та ін..
|
|
|
ü Кілька скальпелів різного розміру з черевастим і прямим лезами (частіше використовуються для розтину трупів дрібних тварин і препарування).
ü Ніж для дослідження мозку: лезо ножа пряме, тонке, широке, на кінці заокруглене. Таким ножем роблять поперечні розрізи тканини мозку у вигляді пластинок, завтовшки 1 – 1,5 см.
ü Кишкові ножиці двох розмірів: одні – завдовжки близько 21 см, другі – близько 30 см. Одна бранша ножиці довша за другу приблизно на 2,5 см і має заокруглений кінець.
ü Ножиці різного розміру з ґудзиками на кінцях або із заокругленими кінцями для розрізу судин, бронхів, вивідних каналів, залоз та ін.
ü Ножиці для перерізування ребер (реберні ножиці): за формою ріжучих елементів схожі із садовими ножицями.
ü Лучкова і листкова пилки.
ü 
| 389 |
ü Пінцети анатомічні та хірургічні різних розмірів.
ü Молоток для розтину.
У патологічній практиці можуть використовуватися і інші інструменти, але не так часто, як зазначені вище (лещата, долота, сокира та ін.).
|
|
|
Інструменти протягом усього розтину знаходяться на спеціально обладнаному столику. Не дозволяється залишати інструменти в порожнинах тіла, встромляти в м’язи.
Інструменти, особливо ножі, повинні бути гострими. Це дає можливість легко робити рівні і глибокі розрізи. Більшість розрізів виконують секційним ножем; паренхіматозні органи – секційним або мозковим ножами.
Розрізи роблять рівні, глибокі, широким рухом руки до себе або зліва на право чи – навпаки. При розрізі м’яких тканин, наприклад мозку, ніж змочують водою, оскільки на сухому ножі залишаються кусочки тканин, що у свою чергу сильно змінює вид поверхні розрізу. Розрізи ножами і ножицями проводять під контролем зору, а не наосліп, що особливо важливо при роз’єднанні та видаленні органів.
З метою запобігання забрудненню верхнього одягу під час розтину використовують спецодяг: халати, шапочки, клейончасті фартухи та нарукавники, гумові рукавички та чоботи.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 421; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!