Особливості розтину трупів жуйних тварин.



Трупи жуйних розміщують на лівому боці, оскільки з цього боку лежать найбільш великі частини їхнього травного апарату (рубець).

Видаляють праву передню і задню кінцівки, молочну залозу у самок, у самців відокремлюють статевий член від черевної стінки. Розтинають черевну порожнину, видаляючи праву половину черевної стінки.

Визначають висоту діафрагми і видаляють окремими ребрами або повністю праву половину грудної стінки. Оглянувши стан серозних покривів, вміст черевної, грудної порожнини та порожнини серцевої сумки, а також визначивши зміщення органів зазначених порожнин, починають виймати органи. Передусім видаляють великий та малий сальники, відрізуючи їх по лінії прикріплення. У зв’язку з частим печінково-глистяним захворюванням жуйних і пов’язаним з цим ураженням спільної жовчної протоки рекомендується печінку і дванадцятипалу кишку видаляти разом, не порушуючи цілісності спільної жовчної протоки. Для цього накладають дві лігатури на дванадцятипалу кишку біля того місця, де вона відходить від сичуга, а дві інші лігатури – в ділянці S-подібного згину поблизу переходу дванадцятипалої кишки в порожню. Після цього, відокремивши зв’язки, виймають печінку з дванадцятипалою кишкою разом.

Перерізавши стравохід і брижу, видаляють передшлунки, а разом з ними і селезінку, яку потім відокремлюють і досліджують так само, як у коней. Тонку кишку відокремлюють від брижі в каудальному напрямі до місця входження клубової кишки в сліпу, де накладають дві лігатури, відокремлюють тонкі кишки від товстих.

405
Видалення і розтин решти органів проводять в такому самому порядку і таким самим способом, як це описано у коней. Проте передню брижову артерію не розтинають, оскільки деланфондіоз у жуйних не знайдено.

Шлунковий апарат перед розтином обробляють так: розрізують зв’язки передшлунків, що дає можливість розмістити передшлунки послідовно, і розтинають їх по великій кривизні, а сичуг по малій кривизні. Ця особливість пов’язана з тим, що в ділянці великої кривизни сичуга на його внутрішній поверхні, розташовані складки слизової оболонки, які найчастіше уражаються при туберкульозі, актиномікозі та інших захворюваннях і тому мають бути збережені для огляду в незайманому вигляді. Слід визначити загальну кількість вмісту кожного з відділів шлунка, кількість газів (чи є тимпанія), стан слизових оболонок.

У передшлунках дуже швидко починають розвиватись аутолітичні процеси і відшаровуватись слизові оболонки, що стосується не зажиттєвих (патологічних) змін, а належить до трупних явищ.

Після розтину дванадцятипалої кишки натискуванням на жовчний міхур перевіряють прохідність спільної жовчної протоки, з якої при цьому має вільно виливатись в дванадцятипалу кишку. Оглянувши вміст і стан дванадцятипалої кишки її відрізують.

Розтинають жовчний міхур, вимірюють і визначають особливості жовчі, стан слизової оболонки жовчного міхура.

Щоб зручніше було розтинати череп жуйних, крім звичайних розпилів, описаних при розтині коня, роблять ще один розпил по середній лінії між рогами. Сильним натисканням на роги в обидва боки вдається зняти черепні кістки.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 373; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!