Яка загальна характеристика мікозів і мікотоксикозів?



Яка патоморфологія актиномікозу?

Яка патоморфологія аспергільозу?

Яка патоморфологія стахіботріотоксикозу?

Яка патоморфологія мукормікозу?

Яка патоморфологія фузаріотоксикозу?

Яка патоморфологія трихофітії?

 

Патоморфологія інвазійних хвороб

1.Поняття про інвазійні хвороби, їх класифікація.

2.Патолого-анатомічні зміни і діагностика піроплазмідозів:

2.1.Бабезіоз;

2.2.Тейлеріоз;

2.3.Нуталіоз.

3.Патолого-анатомічні зміни і діагностика еймеріозів ссавців і птиці.

4.Патолого-анатомічні зміни і діагностика гельмінтозів ссавців:

4.1.Фасціольоз;

4.2.Ехінококоз;

4.3.Цистицеркоз;

4.4.Трихінельоз;

4.5.Диктіокаульоз.

Поняття про інвазійні хвороби, їх класифікація.

Хвороби, що їх спричиняють найпростіші та гельмінти відносять до інвазійних або паразитарних. Збудники паразитарних хвороб еволюційно пристосувались до паразитування в організмі тварини і людини.

Патогенетичну суть паразитарної хвороби становить інфекційний процес, розвиток якого можливий при проникненні патогенного або умовно патогенного збудника в організм тварини де він розмножується та поширюється в залежності від стану резистентності, захисних пристосувань організму та умов утримання тварин.

Це група хвороб, яка викликана паразитами тваринного походження. Наука, яка вивчає інвазійні хвороби – паразитологія.

Паразитологія поділяється на:

· протозоологія – вивчає одноклітинні організми і хвороби, які вони викликають;

· гельмінтологія – вивчає паразитичні черви і хвороби, які вони викликають;

· арахноентомологія – вивчає паразитичних павукоподібних, комах, кліщів і хвороби, які вони викликають.

 

Патолого-анатомічні зміни і діагностика піроплазмідозів.

Піроплазмідози– група трансмісивних протозойних хвороб тварин, збудниками яких є найпростіші ендоглобулярні паразитичні організми крові, що відносяться до ряду «Piroplasmida» і включають збудників двох родин: «Babesiidae» і «Theileriidae», а захворювання, що спричиняються ними, називаються бабезіозами і тейлеріозами

Паразити локалізуються в еритроцитах крові або в клітинах системи ретикулярних макрофагів, викликають їх руйнування. Передаються збудники хвороби від хворої тварини здоровим іксодовими кліщами.

Характерними клінічними ознаками для цієї групи хвороб є гарячка, анемія, жовтяниця, гемоглобінурія. Збудники піроплазмідозів специфічні для кожного виду тварин. Зараження відбувається через слину інвазованих кліщів, які паразитують на шкірі тварини і живляться кров’ю.

Пат. зміни: трупи тварин виснажені, виражена різка жовтяниця слизових оболонок, підшкірної клітковини, між м’язової сполучної тканини, фасцій, сухожилків, жиру. Крововиливи в лімфовузлах, на слизових оболонках кишечнику та інших органах. Кров рідка, погано зсідається. Серце збільшене, м’яз в’ялий з плямистими й смугастими крововиливами. Навколосерцевий жир жовтяничний. Селезінка різко збільшена, темно-червоного кольору, на розрізі пульпа повнокровна. Нирки збільшені, розм’якшені з крапковими крововиливами сіро або сіро-жовтого кольору. Печінка збільшена, гіперемійована, місцями жовто-глинястого кольору, в’яла. Жовчний міхур переповнений густою жовчю. В сечовому міхурі сеча червоного кольору. Слизова оболонка кишечнику гіперемійована.

2.1. Бабезіоз– гостро протікаюча хвороба жуйних і коней, що характеризується виснаженням, жовтяницею слизових оболонок, підшкірної клітковини, між м’язової сполучної тканини, фасцій, сухожиль, крововиливами в лімфатичних вузлах, на слизових оболонках кишечнику та інших органах. Кров рідка, погано зсідається. Серце збільшене, м’яз в’ялий з плямистими і смугастими крововиливами, в перикарді рідина жовтуватого кольору,  навколосерцевий жир жовтяничний. Селезінка збільшена, темно-червоного кольору, на розрізі пульпа повнокровна, під капсулою вогнищеві крововиливи. Нирки збільшені, розм’якшені з крапковими крововиливами, колір їх сірий або сіро-жовтий. Печінка збільшена, гіперемійована, місцями жовто-глинистого кольору, в’яла. Жовчний міхур переповнений густою жовчю. В сечовому міхурі сеча червоного кольору. Слизова кишечнику гіперемійована.

2.2. Тейлеріоз– гостра трансмісивна хвороба ВРХ, що характеризується різко вираженим геморагічним діатезом, різким збільшенням селезінки та вузликовими ураженнями слизової оболонки сичуга, нирок та інших органів. Видимі слизові оболонки анемічні, слабко жовтяничні з крапковими крововиливами. Лімфатичні вузли збільшені в 3-5 разів, соковиті, пронизані крововиливами. Клітковина, що їх оточує, в стані серозного набряку з крововиливами. Селезінка різко збільшена, темно-червоного кольору, на розрізі пульпа повнокровна. Печінка з ознаками білкової і жирової дистрофії.

До специфічних для тейлеріозу змін відносять вузликові ураження і розвиваються вони в багатьох органах, шкірі, кон’юнктиві, слизових оболонках дихальних шляхів, кишечнику, жовчному міхурі, печінці, нирках, серці і скелетній мускулатурі. А найбільш характерні є вузлики на слизовій оболонці сечового міхура.

2.3. Нуталіоз –хвороба парнокопитних, переважно коней, що викликається «Nuttalia equi». Перебігає гостро, під гостро і хронічно.

Патолого-анатомічні зміни характерні при гострому перебігу. При розтині тварин, що загинули виявляють різку жовтушність слизових і серозних оболонок з лимонно-жовтим відтінком, множинні крововиливи на серозних покровах органів і слизових оболонок.

Селезінка незначно збільшена за рахунок гіперплазії лімфоїдної тканини. В печінці і нирках застійні явища і зерниста дистрофія. М’язи серця в’ялі, під епі- та ендокардом крововиливи. Легені гіперемійовані, набряклі, усіяні вузлами (вогнища) серозно-фібринозно або фібринозно-геморагічного запалення з некрозом клітин органу слабко виражені явища геморагічного діатезу та відсутність гемоглобінурії. Нирки забарвлені в оливковий колір внаслідок дифузного гемосидерозу.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 369; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!