Захист від зброї масового ураження



Захист від зброї масового ураження досягається веденням розвідки всіх видів і своєчасним оповіщенням військ про застосування противником ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження; вмілим використанням захисних властивостей воєнної техніки та місцевості, а також індивідуальних засобів захисту;

Маскування

Маскування досягається здійсненням маршу вночі і в інших умовах обмеженої видимості, використанням для руху доріг (колонних шляхів), що проходять по укритим від спостереження ділянках місцевості (заліснених районах, до річищ та до долин, горбисті ділянки тощо).

Інженерне забезпечення

Інженерне забезпечення полягає в організації та веденні інженерної розвідки шляхів руху, районів привалів, відпочинку і зосередження, їх обладнання та маскування в інтересах безперешкодного руху колон і розташування військ.

Технічне забезпечення

Технічне забезпечення включає організацію і підготовку техніки до маршу, її ремонт та евакуацію в ході маршу і після його завершення.

Тилове забезпечення

Тилове забезпечення включає матеріальне, медичне, дорожнє забезпечення та підвезення матеріальних засобів. Матеріальне забезпечення полягає у створенні запасів до початку руху, поповнення їх в ході маршу, організації харчування особового складу і заправки техніки пальним.

40. Показники маршу:

а) середня швидкість руху;

б) величина добового переходу.

Середня швидкість руху– кількість км, запланованих (пройдених) в середньому за годину.

Середня швидкість руху взводубез врахування часу на привали може бути:

- для змішаних і танкових колон - 20-25 км/год

- автомобільних - 25- 30 км/год

- механізованого взводу в пішому порядку - 4-5 км/год

- на лижах - 5-7 км/год.

Під час пересування в гірських районах, по лісисто – болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху колон в залежності від стану доріг, характеру місцевості і впливу противника, може змінюватися до 15-20 км/год. В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою швидкістю.

Добовий перехід– відстань, що долають війська за добу, при здійсненні маршу. Його величина залежить від швидкості руху колон на марші, часу руху і фізичних можливостей водіїв бойових і транспортних машин.

Величина добового переходу визначається середньою швидкістю і часом повного руху машини і може складати: .

- танкові змішані колони - до 250 км;

- автомобільні клон - до 300 км;

- на лижах - до 70 км;

- в пішому порядку - до 50 км.

В горах і лісисто-болотистій місцевості вона буде складати 200 км.

Середній час роботи механіків – водіїв складає 10-12 годин. Цей час прийнято рахувати розрахунковою нормою часу руху колони.

Маршрут– це накреслений або встановлений шлях проходження підрозділів, транспортних засобів.

Накреслюється на карті з указівкою основних пунктів, через які проходить або азимутів.

Колонний шлях– це маршрут вибраний поза дорогами і обладнаний для руху військ.

Загальна довжина маршу– довжина маршруту в км від вихідного рубежу (пункту) до призначеного рубежу (дальнього пункту району зосередження).

Вона визначається в км на топографічній карті з урахуванням її масштабу, характеру рельєфу місцевості і кількості маршрутів.

Загальний час (Тм) на здійснення маршу визначаються різницею у часі між початком і кінцем маршу і складає його тривалість.

 

41. З метою підтримки високого рівня управляння, дисципліни та організованості при проведенні маршу призначаються:

а) вихідний рубіж (пункт)– для своєчасного початку руху, забезпечення швидкого зайняття свого місця в похідному порядку, попередження затримки і змішування підрозділів.

Дистанція між машинами призначається від швидкості руху, умов місцевості, як правило складає 25-50 м.

Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски та повороти, під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї та подолання ділянок зараженої місцевості, дистанція між машинами може збільшуватись до 100- 150 м

Вихідний рубіж призначається на лінії ясно виражених орієнтирів, добре помітних місцевих предметів. В нічний час він може позначатись світовими орієнтирами. Разом з цим вихідний рубіж не повинен заволікати для спостереження противником. З цією метою вихідний рубіж (пункт) не повинен призначатись по різко видимим місцевим предметам та об’єктам.

б) рубежі (пункти) регулювання – для забезпечення планомірного та організованого здійснення маршу і дають можливість регулювати швидкість руху колони тим самим добиватись вчасного прибуття в призначений район (на вказані рубежі). Кількість їх може бути різною і залежати від тривалості маршу, характеру місцевості, стану дорожньої мережі і погодних умов. Рубежі (пункти) призначаються через 3-4 години руху і відмічаються добре видимими місцевими предметами, їх підрозділи повинні проходити в строго визначений час.

в) район привалів та денного (нічного ) відпочинку–для перевірки стану озброєння та техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі та відпочинку особового складу.

Привалипризначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2- х години у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок– в кінці кожного добового переходу. Їх вибирають з таким розрахунком, щоб вони знаходились в зонах прикриття засобів ППО старшого командира. Місцевість повинна забезпечувати розсереджуваність розташування підрозділів, маскування їх від повітряного та наземного противника, захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї, швидкого висування з району для продовження маршу, а також мати достатню кількість води. Райони завчасно розвідуються в інженерному, хімічному, радіаційному та епідіалогічному відношенні.

В усіх випадках треба виключати розташування підрозділів у великих населених пунктах і поблизу їх, а також біля других об’єкті по яким можливо противник буде наносити масовий удар з застосуванням зброї масового ураження і високоточної зброї та в районах з чатами інфекційних захворювань.

 

44.

45.

46. Механізована рота у обороні. Побудова оборони роти. Опорний пункт. Бойовий порядок. Схема опорного пункту мр.

Механізована рота може оборонятися в першому або другому ешелоні полку (батальйону), в смузі забезпечення або на передовій позиції, складати загальновійськовий резерв або знахо­дитися в протидесантному резерві. Під час виходу з бою і відходу рота може бути призначена в тилову похідну заставу або для дій як підрозділ прикриття.

Побудова оборонироти включає бойовий порядок роти, систему опорних пунктів івогневих позицій, систему вогню, систему інже­нерних загороджень.

Опорний пункт механізованої роти об­ладнується двома траншеями і складається з опорних пунктів механізованих взводів, позицій вогневих засобів роти і приданих підрозділів, пов'язаних між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення в межах опорного пункту роти.

Бойовий порядок роти будується в один або два ешелони. Залежно від характеру місцевості взводи в опорному пункті механізованої роти можуть розташовуватися кутом назад, уступом та мати інше розташування, яке забезпечить найкращу організацію системи вогню перед фронтом і на флангах опорного пункту.

Система опорних пунктів і вогневих позицій роти включає: позицію бойової охорони; опорні пункти рот, об'єднані в батальйонний район оборони; вогневі позиції танків, бронетранспор­терів, протитанкових керованих ракетних комплексів та інших штатних і приданих вогневих засобів; траншеї і ходи сполучення. Система опорних пунктів, підготовляється залежно від прийнятого рішен­ня, бойових можливостей роти, наявності часу і характеру місцевості.

47. Механізована рота у наступі. Бойовий порядок роти у наступі. Бойові завдання. Схема бойового порядку роти, яка наступає у пішому порядку (рота посилена тв).

Бойовий порядок роти в наступі будується в один ешелон. У ході наступу положення рот у бойовому порядку батальйону може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

[Скрытое управление войсками.

Общее положения и требования которые предъявляются к скрытому управлению войсками.

Скрытое управление войсками (СУВ) – это способность сберечь в тайне от противника принятую систему управления, а также основные мероприятия по подготовке боевых действий и осуществление управления войсками в ходе боя.

Основные мероприятия проводимые командирами.

1.Ограничения круга должностных лиц посвященных в замысел предстоящего боя. 2.Сохранения в тайне деятельности тех кто принимает непосредственное участие в разработке и реализации наиболее важных задач управления. 3.Строгое выполнение правил и порядков ведения переговоров по технических средствах связи.

СУВ включает в себя:

Комплекс организационно-технических мероприятий которые обеспечивают надежное сохранение сведения которые составляют государственную и военную тайну, при управление войсками как в мирное так и в военное время.

Принципы – это научно обоснованное и проведенные на практике рекомендации.

Рекомендации: 1.Постоянное воспитание личного состава в духе сохранения государственной и военной тайны. 2.Мах ограничение круга должностных лиц которые допущены к работе с секретными документами и особенно которые проводят работу и разработку планов боевых действий. Строгое выполнение приказов. 3.Мах ограничение должностных лиц которые используют технические средства связи.

48. 49. Тільки схема…. МПБ США у наступі і обороні

50. 51 МПБ ФНР у наступі і обороні тільки схема…

 

 

                                                                                                                                                        

52. Бойове́ забезпе́чення ві́йськ — комплекс заходів, що мають на меті запобігти раптовому нападові ворога і дають можливість своєму війську своєчасно і організовано вступити в бійв найвигіднішій формі групування.

Бойове забезпечення військ складається з розвідки, охорони, маскування, радіопротидії, протиповітряної оборони та радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Бойове забезпечення військ організується командирами усіх ланок відповідно до обстановки, мети і характеру бойових дій військ і здійснюється безперервно.

Бойове забезпечення — закріплена, в порядку службових інструкцій, вимог, система заходів, що створює умови для успішного виконання бойових завдань військами в зоні бойових дій. Поряд з тиловим забезпеченням, є головними і невід'ємними факторами повноцінного функціонування військ.

Розвідка -

54. Бойова охорона

Комплекс заходів по виключенню раптового нападу противника на власні війська а також щодо недопущення розвідувально-диверсійних підрозділів противника в місця дислокації підрозділів власних військ. Залежно від характеру виконуваної бойового завдання підрозділами охорона може бути похідним, сторожовим, бойовим і безпосереднім. Головними елементами будь-якого виду охорони є організація вартової служби та патрулювання місцевості.

 

55. Захист від зброї масового ураження

Скорочено ЗЗМУ — комплекс заходів щодо захисту особового складу від впливу ядерної, хімічної і бактеріологічної (біологічної) зброї.

 

56 . РЕБ.

 Радіоелектронна боротьба – з метою боротьби передачі ін. – фи противнику.

 

57 . Маскування

Комплекс заходів по приховати від противника істинного місця розташування своїх підрозділів, особового складу і бойової техніки, збереження їх боєздатності і забезпечення раптовості дій.

58. Інженерне забезпечення

Комплекси заходів спрямованих для успішного подолання перешкод на шляху наступу власних військ (наведення переправ, установка мостів, розмінування мінних загороджень, пророблення проходів в загородах встановлених супротивником і т. д.), заходів по усложеніе просування наступаючого противника (установка мінних полів, установка протитанкових загороджень, установка протипіхотних загороджень і т. д.), заходів щодо захисту особового складу і бойової техніки від вражаючого впливу вогневих засобів противника (облаштування системи окопів і траншей, капонірів для бойової техніки, бліндажів, облаштування вогневих точок тощо)

59. Хімічне забезпечення

Комплекс заходів по створенню підрозділам необхідних умов для виконання поставлених завдань в обстановці радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження, а також маскування своїх дій димами і аерозолями. Заходи складаються з радіаційної та хімічної розвідки, своєчасного і вмілого використання засобів індивідуального та колективного захисту, дозиметричного контролю, спеціальної обробки з дегазації та дезактивації, а також застосування маскують димів та аерозолів.


60.

61.  

62.  

66. Місце́вість — у військовій справі — один із найважливіших елементів обстановки, у якій ведуться бойові дії — частина (ділянка), район території з усіма її природними компонентами (рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю тощо), а також шляхами сполучення, населеними пунктами, промисловістю, сільскогосподарськими та соціально-культурними об'єктами.

Різні властивості місцевості сприяють бойовим діям або ускладнюють їх, дуже впливаючи на організацію та ведення бою або операції. Умови місцевості враховуються під час планування бою й операції, організації взаємодії військ, системі вогню та маскування, вона сильно впливає на управління, зв'язок, спостереження та роботу тилу.

Тактичні властивості місцевості змінюються залежно від пори року та погоди. Вивчення й оцінка місцевості організують командири та штаби всіх родів військ із обліком розв'язуваних ними завдань. Місцевість вивчають і оцінюють за особистими спостереженнями, результатами розвідки, топографічними та спеціальними картами. Висновки з оцінки місцевості враховуються при ухваленні рішення про бій або операцію й визначенні характеру дій військ.

Місцевість у військовій справі поділяється на такі основні типи:

§ за рельєфом — на рівнинну, горбкувату, гірську;

§ за умовами прохідності — на слабопересічену (прохідну), середньопересічену, сильнопересічену (складнопрохідну);

§ за умовами спостереження та маскування — на відкриту, напівзакриту, закриту;

§ за особливостями природних умов — на пустельну (пустельну-степову), лісову (лісисто-болотисту) і місцевість північних районів (Арктика, Заполярря, рівнинна та гірська тундра).

63.

Військова топографія – наука, що вивчає місцевість та її вплив на бойові дії військ; використання топографічних карт і спеціальних карт, аерофотознімків місцевості, здійснення вимірів за картою та на місцевості, порядок складання схем місцевості та бойових графічних документів; розробку питань теорії і практики топографічного забезпечення.

 


Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 379; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!